Справа №: 646/5011/21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №:11-кп/818/1611/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
08 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю обвинуваченого ОСОБА_7 , який взяв захист своїх інтересів на себе, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме потерпілих та захисника, належним чином повідомлених про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 на вирок Основ'янського районного суду м.Харкова від 16 05 2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, не одруженого, із середньо-спеціальною освітою, не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.4 ст.185, ч.3 ст. 186 КК України та призначити покарання:
-за ч.1 ст.162 КК України у виді 1 року обмеження волі,
-за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі,
-за ч.3 ст.186 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_7 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.04.2025 та остаточне покарання ОСОБА_7 призначити у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ст.72 КК України зараховано ОСОБА_7 період тримання під вартою у період досудового розслідування та під час судового розгляду, а саме з 08.06.2021 по 26.07.2021, з 24.03.2023 по 27.03.2023 та з 28.09.2023 по день набрання вироком законної сили.
До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заставу, внесену на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова №646/304/23 від 24.03.2023 за ОСОБА_7 заставодівцем ОСОБА_9 27.03.2023 у сумі 53680, 00 грн на депозитиний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області - звернено в дохід держави.
Арешт, накладений на майно на підставі ухвал слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.06.2021, 30.06.2023 - скасувати. Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: чайник електричний «Delfa» моделі DK-2550 Х2, серійний №Д20060103252 з підставкою з дротом для живлення в корпусі чорного кольору, праску електричну торгової марки «Haus Mark SL-3050» серійний №YK202101 09393 в корпусі біло-рожевого кольору з дротом живлення, бутербродницю у корпусі білого кольору - залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_10 ; кофту з тканини зеленого кольору з застібкою «змійка» - повернути ОСОБА_7 ; моток дроту в ізоляційній оболонці сірого кольору, моток дроту в ізоляційній оболонці чорного кольору, моток дроту без ізоляційної оболонки, предмет схожий на металевий водяний кран з ручкою білого кольору та металевий предмет, схожий на похідний пальник для підігріву їжі, які належать потерпілому ОСОБА_11 -знищити; 2 зимових шипованих шини 165SR 13 укомплектовані колісними дисками без маркування - залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_12 ; велосипед марки «Discoverу» моделі «Canyon» чорного кольору з зеленими вставками, який був вилучений під час огляду місця події 13.06.2023 за адресою м. Харків, Мерефянське шосе, буд 176 -залишено у розпорядженні потерпілої ОСОБА_13
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведені у справі судові товарознавчі експертизи в сумі 717грн, 514,86грн, 755,12грн, 566,34грн, загалом 2553,32грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.06.2021року близько 15 години, ОСОБА_7 , проходячи повз житловий будинок АДРЕСА_2 , побачив металобрухт, який належить ОСОБА_11 , в цей час в нього виник злочинний умисел, направлений на проникнення на територію домоволодіння з метою таємного викрадення чужого майна. Коли ОСОБА_7 переліз через паркан вищевказаного домоволодіння, його дії були помічені потерпілим ОСОБА_11 , який є особою похилого віку. В цей час ОСОБА_7 , розуміючи, що його дії мають відкритий характер, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, застосовуючи до потерпілого фізичне насилля, а саме схопивши його за шию, повалив ОСОБА_11 на землю, відкрито заволодів металевим водяним краном з ручкою білого кольору та похідним паяльником для підігріву їжі, мотком дроту в ізоляційній оболонці чорного кольору та мотком дроту без ізоляційної оболонки, які лежали на подвір'ї потерпілого, після чого переліз через паркан домоволодіння та зник з місця вчинення злочину, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1018грн 43 коп.
Крім того, 28.09.2022 року у денний час доби, приблизно о 16 год, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_7 проходив біля паркану домоволодіння АДРЕСА_3 , де в нього виник злочинний умисел, направлений на проникнення у вказаний будинок з метою подальшого викрадення майна, що на його думку могло знаходитись у вказаному будинку. Реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на порушення недоторканості житла, яким є будинок АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_14 , ОСОБА_7 переліз через паркан вказаного домоволодіння, а потім, використовуючи в якості знаряддя злочину невстановлений предмет, шляхом розбиття ним віконного скла, проник до приміщення будинку, де в подальшому намагався вчинити таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_14 , на загальну суму 872грн.
Крім того, 04.11.2022 близько 9 год, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, спільно з іншою особою, з якою він заздалегідь вступив у попередню злочинну змову, прибув до приватного домоволодіння АДРЕСА_4 , де мешкав ОСОБА_15 . Надалі ОСОБА_7 , реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, переліз через паркан вказаного домоволодіння, а інша особа, з якою останній був у попередній змові для вчинення злочину, залишився чекати біла паркану та стежити за тим, щоб в разі появи будь-кого із сторонніх осіб, повідомити про це ОСОБА_7 , а останній проник до приміщення гаражу, де помітив дві зимові шини Nordman RS175/70 R13, укомплектовані колісними дисками, алюмінієву каністру для рідких нафтопродуктів об'ємом 30л, одну зимову шину шиповану 165SR 13 82 SMSVIDAVV070 BULGARIA402з колісним диском та таємно заволодів ними, з місця вчинення злочину зник, спричивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 2460грн 40 коп.
Надалі, того ж дня, 04.11.2022 близько 14 год, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, продовжуючи свої злочинні дії, спільно з іншою особою, з якою він заздалегідь вступив у попередню злочинну змову, знов прибув до приватного домоволодіння АДРЕСА_4 , де мешкав ОСОБА_15 . ОСОБА_7 , реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, переліз через паркан вказаного домоволодіння, а інша особа, з якою останній був у попередній змові для вчинення злочину, залишився чекати біла паркану та стежити за тим, щоб в разі появи будь-кого із сторонніх осіб, повідомити про це ОСОБА_7 , а останній проник до приміщення гаражу, де помітив раніше зимову шиповану шину 165SR 13 82 SMSVIDAVV070 BULGARIA402, укомплектовану колісним диском КрКз та одну зимову шиповану шину 165SR 13 82 SMSVIDAVV070 BULGARIA402 з колісним диском без маркування, та заволодів вказаним майном, покив місце вчинення злочину, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоді в сумі 2710грн.
Крім того, 13.06.2023 в період часу з 15 год до 15год30хв, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_7 , знаходячись за адресою м. Харків, пр-т Гагаріна, 176, зайшовши до під'їзду вказаного буднику, побачив закриті двері до приміщення на першому поверсі, в якому мешканці зберігали особисті речі, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив двері до вказаного приміщення в під'їзді та проник до нього де викрав велосипед ТМ «Discoverу» моделі «Canyon АМ2 DD26» чорного кольору з зеленими вставками вартістю 7382гривні., з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв майнову шкоду потерпілій ОСОБА_13 .
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення: за ч.1 ст.162 КК України, а саме незаконне проникнення до житла; за ч.4 ст.185 КК України, а саме крадіжка вчинена в умовах воєнного стану, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище, за ч.3 ст.186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень у повному обсязі, підтвердивши правильність викладених вище фактів, пояснивши, як зазначено вище, на теперішній час все усвідомив та щиро кається у скоєному.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити за ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі; ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі; ч.3 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України - шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 14 04 2025 року - призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі
В іншій частині вирок просить залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що вирок суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає скасуванню на підставі ст.409, 413 КПК України через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилося у застосуванні закону, який не підлягає застосуванню та незастосуванні закону, який підлягає застосуванню.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор просив про задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні. Зазначив, що суд першої інстанції повинен був застосувати не положення ст.71 КК України, а ст.70 КК України, та використати принцип поглинення покарання, а не принцип часткового складання покарань. Остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Потерпілі про дату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з'явилися. Будь-яких клопотань або заяв, які б перешкоджали розгляду справи, до апеляційного суду не надавали.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до положень ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає, що ОСОБА_7 відповідно до вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 14 04 2025 року засуджений за ч.2 ст.15 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, вказані події мали місце до ухвалення вироку Основ'янського районного суду м.Харкова, тобто до 16 05 2025 року.
Основ'янський районний суд м. Харкова при призначенні покарання ОСОБА_7 безпідставно застосував ч. 1 ст. 71 КК України замість передбаченої законом ч. 4 ст. 70 КК України, що є істотним порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Крім того, згідно з ст.411 КПК України вирок підлягає скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Додатково колегія суддів звертає увагу, що вбачаючи норми ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор зазначив, що суд першої інстанції повинен був застосувати не положення ст.71 КК України, а ст.70 КК України, та використати принцип поглинення покарання, а не принцип часткового складання покарань, тим самим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченому слід призначати за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, оскільки відповідно до вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 14 04 2025 року засуджений за ч.2 ст.15 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, вказані події мали місце до ухвалення вироку Основ'янського районного суду м.Харкова, тобто до 16 05 2025 року.
А тому, в даному випадку, суд першої інстанції неправильно застосував положення кримінального закону України при призначенні обвинуваченому остаточного покарання, застосувавши положення ст.71 КК України, яким передбачено призначення покарання за сукупністю вироків, та, не застосував положення ч.4 ст.70 КК України, якими передбачено призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, які підлягають застосуванню, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409,п.4 ч.1 ст.408, п.п.1,2 ч.1 ст.413 КПК України, є підставою для зміни вироку в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме - незастосування закону, який підлягає застосуванню - ч.4 ст.70 КК України та застосуванню закону, який не підлягає застосуванню - ст.71 КК України, оскаржуваний вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення обвинуваченому остаточного покарання, внаслідок чого, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7,404, 405, п.2 ч.1 ст.407, п.4 ч.1 ст.408, п.п.1,2 ч.1 ст.413, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Вирок Основ'янського районного суду м. Харкова від 16 05 2025 року по справі щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.1 ст.162, ч.4 ст.185, ч.3 ст.186, в частині призначеного покарання, - змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за:
-ч.1 ст.162 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі;
-ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі;
-ч.3 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати ОСОБА_7 таким, якому призначено покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України - шляхом поглинення призначеним покаранням покарання за вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 14 04 2025 року у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі - призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________ ______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4