Справа № 177/2752/24
Провадження № 2/177/112/25
Іменем України
04 липня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Коваль Н. В.
за участі:
секретаря судового засідання Андрійчук А.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Штефана Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати та поділ земельної ділянки,-
Представник позивача ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що позивачу на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року на праві власності належить 1/2 частка земельної ділянки площею 6,6412 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 1221883500:01:044:0011, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності за позивачем на 1/2 частку земельної ділянки, зареєстровано 05.04.2024 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 11.04.2024 року №373855657.
Вказує, що зазначену земельну ділянку розміром 6,6412 га ОСОБА_5 заповідала позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_3 в рівних частках кожній. Але в зв'язку із тим, що між спадкоємцями склалися неприязні стосунки, ОСОБА_3 чинила перешкоди у оформленні і отриманні спадщини ОСОБА_1 , право спадкування вирішено в судовому порядку.
За життя спадкодавцем, матір'ю сторін, 08 лютого 2020 року укладено з відповідачем договір оренди вищезазначеної оренди землі.
15 квітня 2024 року відповідачу надіслано адвокатський запит щодо надання стороні позивача копії договору оренди земельної ділянки від 08.02.2020 року та повідомлено про набуття права власності на 1/2 частку земельної ділянки - позивачкою. Відповідно до рекомендованого повідомлення Укрпошти ОСОБА_3 вказаний адвокатський запит з додатками відповідач отримала 20.04.2024 року, але й до теперішнього дня орендарем і відповідачем в одній особі відповіді на запит не надано, копія договору оренди не надана, заборгованість по орендній платі не сплачено.
Вказує, що орендар зобов'язаний належним чином виконувати умови договору оренди землі. У тому числі й нараховувати та сплачувати орендну плату за таким договором, включаючи період з дати смерті орендодавця і до моменту оформлення спадкоємцями права власності на земельну ділянку. Так як договір оренди землі від 08.02.2022 року не містить застереження про його припинення в зв'язку зі смертю орендодавця - власника землі, то такий договір продовжує діяти. Спадкоємці набувають прав і обов'язків орендодавця за договором оренди земельної ділянки в силу самого факту прийняття спадщини тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні.
Відповідно до п. 8 говору оренди землі від 08.02.2020 року орендна плата за цілу земельну ділянку складає 7730,82 грн на рік, оренда плата вноситься у такі строки: - до 30 числа останнього у звітному році місяця (п.10 Договору оренди землі від 08.02.2020 року), тобто фактично орендна плата повинна бути сплачена за 2022 рік - 30 грудня 2022 року, за 2023 рік - до 30 грудня 2023 року. Фактично сума заборгованості на день подання позову складає 7730,82 грн.
Крім того зазначає, що беручи до уваги конфліктну ситуацію між сторонами на теперішній час позивач не тільки не отримує орендної плати за свою частку земельної ділянки, але й не може розпорядитися належним чином своєю часткою, так як її частка земельної ділянки в натурі не виділена і знаходиться в масі всієї спадкової земельної ділянки відповідно до площі та меж визначених технічною документацією із землеустрою. На сьогоднішній день сторони не можуть дійти згоди щодо порядку управління та володіння земельною ділянкою в натурі та не можуть дійти згоди щодо можливості поділу, тому позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Просила суд:
- розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 6,6412 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Красівська сільська рада, який укладено 08.02.2020 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ;
- стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі 1/2 частку земельної ділянки земельної ділянки, площею 6,6412 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Красінська сільська рада, за 2022 та 2023 роки в загальній сумі 7730,82 грн.;
- здійснити поділ зазначеної земельної ділянки відповідно до схеми поділу земельної ділянки, як зазначено у технічній документації, наступним чином:
Ділянка 1 загальною площею 3,3206 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Красінська сільська рада - власник ОСОБА_3
Ділянка 2 загальною площею 3,3206 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Красінська сільська рада - власник ОСОБА_1
-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: судовий збір у розмірі 3633,60 грн. та витрати на виготовлення технічної документації землеустрою 10000,00 грн.
Ухвалою судді від 26 листопада 2024 року позовна заява прийнята до розгляду, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження (а.с. 75).
07 січня 2025 року відповідач ОСОБА_3 надала відзив на позовну заяву, в якому вказувала на те, що за розрахунками позивача, заборгованість за орендною платою за 2022, 2023 роки складає 7730,82 гривень.При цьому, позивач приховує, та не доводить до відома суду, що вона уникає будь- яких контактів із орендарем - ОСОБА_3 , умисно створюючи штучні підстави для розірвання договору з причини систематичної її несплати.
Так, згідно квитанції про поштовий переказ від 28 жовтня 2024 року ОСОБА_3 надіслала на ім'я ОСОБА_1 переказ на суму 12000 грн., який є сплатою орендної плати за 2022- 2024 року, однак позивач до теперішнього часу вказану орендну плату не отримала, від її отримання ухиляється, за повідомленням співробітників пошти до поштового відділення не з'являється. Вказаний поштовий переказ направлено за місяць до того, як ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, де серед інших позовних вимог була вимога про стягнення заборгованості з орендної плати.
Зазначає, що позивач зареєструвала право власності на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 1221883500:01:044:0011, на яку поширюється право оренди, зареєстроване за відповідачем, лише 11 квітня 2024 року, а відповідач зареєструвала право власності на власну 1/2 частку вказаної земельної ділянки 05 вересня 2024 року.
При цьому, згідно змісту п. 10 договору оренди землі від 08 лютого 2020 року, на який посилається позивач, оренда плата вноситься у такі строки - до 30 числа останнього у звітному році місяця. Згідно змісту вказаного пункту договору, орендодавець зобов'язаний у вказаний строк звернутися до орендаря за його місцезнаходженням для отримання орендної плати. У разі не звернення орендодавця, або іншого ухилення від отримання орендної плати, за орендодавцем зберігається право отримати орендну плату після збігу вказаного строку, що не буде вважатися простроченням орендарем виплати орендної плати.
Вказує, що вищевказані обставини спростовують твердження позивача про систематичність несплати орендної плати, як підставу для припинення права користування земельною ділянкою. Тому, вважає, що позовні вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі є недоведеними.
Щодо поділу земельної ділянки вказувала на те, що «конфліктна ситуація», на яку безпідставно посилається представник позивача, як на підставу неотримання орендної плати та підставу неможливості виділення в натурі належної позивачеві земельної ділянки із спільної часткової власності із відповідачем - відсутня. Також вказує, що позивач умисно, свідомо ухиляється від отримання орендної плати згідно договору, з метою штучного створення підстав для розірвання договору оренди землі, що виражається у не повідомлені орендаря про зміну власника земельної ділянки, що перебуває в оренді; свідомо, володіючи примірником договору оренди землі, не виконує приписи п. 10 договору, щодо обов'язку орендодавця звернутися до орендаря за його місцезнаходженням для отримання орендної плати; умисно не отримує орендну плату, що надіслана на ім'я позивача поштовим переказом.
Зазначає, що щодо поділу земельної ділянки пропозиція щодо укладення такого договору до відповідача з боку позивача, або її представника - не надходила. Вказує, що відповідач ніколи не отримувала у будь-якій формі пропозицію щодо поділу земельної ділянки в натурі, та укладення відповідного договору про поділ земельної ділянки, співвласницею котрої є позивач, тому спір з цього приводу відсутній.
Також, вказує, що технічна документація із землеустрою щодо варіанту поділу земельної ділянки 1221883500:01:044:0011, розроблена ФОП ОСОБА_6 не є належним та допустимим доказом можливості поділу вказаної земельної ділянки, оскільки її зміст суперечить ст. 56 ЗУ «Про землеустрій», згідно змісту якої технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельнихділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Про факт розроблення такої технічної документації відповідачеві нічого відомо не було, до участі у її розробці вона не залучалась, при встановленні та передачі межових знаків присутня не була. Тим більше, розробником технічної документації із землеустрою запропоновано лише один варіант поділу земельної ділянки, з яким відповідач не погоджується. Крім того, вищевказана технічна документація не містить інформацію про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об'єднання, вилучення земельних ділянок
Зазначає, що належним доказом можливості поділу земельної ділянки у даному випадку є земельно-технічна експертиза, проведена в рамках судового процесу за ухвалою суду із порушенням питань, чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки), та які варіанти розподілу земельної ділянки (порядку її користування) можливі відповідно до часток співвласників (зазначити частки) та вимог нормативно-правових актів.
Вважає, що позовна заява є необґрунтованою, позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях, жодного доказу на підтвердження викладених обставин позивачем не надано. Відповідач не заперечує можливість поділу земельної ділянки у позасудовому порядку із нотаріальним посвідченням відповідного договору, тому позовні вимоги про розірвання договору та поділ земельної ділянки є передчасними та необґрунтованими. В задоволені позовних вимог просила відмовити у повному обсязі (а.с. 82-86).
27 березня 2025 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 118).
Позивач та її представник - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на заперечення викладені у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши присутніх учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування вимог та на підтвердження заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних законних підстав.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Судом встановлено, що 08.11.2020 між ОСОБА_5 , як орендодавцем та ОСОБА_3 , як орендарем, укладений договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером:1221883500:016044:0011,яка розташована на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Договір укладено строком на 20 років (а.с. 10-13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати сторін ОСОБА_5 померла, яка за життя склала заповіт, яким заповіла своїм донькам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частки земельної ділянки площею 6,6412 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 1221883500:01:044:0011, розташовану на території Красівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, після смерті ОСОБА_5 сторони прийняли спадщину по 1/2 частці, кожна окремо, вказаної земельної ділянки, про що вказувала позивач та не заперечено відповідачем.
Так, позивачу на праві власності, на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року на праві власності належить 1/2 частка земельної ділянки площею 6,6412 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 1221883500:01:044:0011, право власності за позивачем на 1/2 частку земельної ділянки, зареєстровано 05.04.2024, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 11.04.2024 року №373855657(а.с. 17).
Власником іншої 1/2 частки зазначеної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер: 201731, виданого 05.09.2024 державним нотаріусом третьої криворізької державної нотаріальної контори Криворізького районного нотаріального округу Риковою Т.В., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 404103129 від 17.11.2024 (а.с. 18).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). Згідно ч 5 ст. 1298, ч. 2 ст. 1220 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто із дня смерті спадкодавця.
Орендар зобов'язаний належним чином виконувати умови договору оренди землі. У тому числі й нараховувати та сплачувати орендну плату за таким договором, включаючи період з дати смерті орендодавця і до моменту оформлення спадкоємцями права власності на земельну ділянку. Так як договір оренди землі від 08.02.2022 року не містить застереження про його припинення в зв'язку зі смертю орендодавця - власника землі, то такий договір продовжує діяти. Спадкоємці набувають прав і обов'язків орендодавця за договором оренди земельної ділянки в силу самого факту прийняття спадщини тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні (ч. 1 ст. 526 ЦК України). Такий же правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №134/1676/16-ц (ЄДРСР реєстр №79958076).
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов'язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 08.02.2020 року орендна плата орендарем у формі та розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, що становить 7730,82 грн. за рік за цілу земельну ділянку складає 7730,82 грн на рік. Оренда плата вноситься у такі строки - до 30 -числа останнього у звітному році місяця (п.10 Договору оренди землі).
Позивачем в позовній заяві зазначено, що орендна плата відповідачем їй фактично повинна була сплачена за 2022 рік - 30 грудня 2022 року, за 2023 рік - до 30 грудня 2023 року у розмірі, однак сплачена не була.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні вказували, що позивачем відповідачу поштовим переказом від 28 жовтня 2024 року надіслано 12000 грн., який є сплатою орендної плати за 2022- 2024 року, що підтверджується копією квитанції про поштовий переказ від 28.10.2024 КНП4102521258 (а.с. 87-88), однак позивач до теперішнього часу вказану орендну плату не отримала, від її отримання ухиляється.
Таким чином, оскільки позивач є власником 1/2 частки, їй фактично повинна бути сплачена ордена плата за 2022 рік - 30 грудня 2022 року у розмірі 3865,41 грн та за 2023 рік - до 30 грудня 2023 року у розмірі 3865,41 грн., а всього 7730,82 грн., яка до теперішнього часу не отримана позивачем, про що не заперечував в судовому засіданні представник відповідача, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по орендній платі за користування 1/2 частини земельної ділянки за 2022, 2023 роки у розмірі 7730,82 грн.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, площею 6,6412 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Красівська сільська рада, який укладено 08.02.2020 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як на підставу розірвання договору оренди землі позивач вказує на систематичне порушення договору оренди щодо сплати орендної плати.
Однак, як на підтвердження сплати позивачу орендної плати за землю за 2022-2023 роки, представник відповідача у судовому засіданні вказував, що орендна плата 2022-2024 роки у розмірі 12000,00 грн. 11053,45 грн. 05.12.2023 була направлена позивачу поштовим переказом від 28 жовтня 2024 року надіслано 12000 грн, що підтверджується копією квитанції про поштовий переказ від 28.10.2024 КНП4102521258 (а.с. 87-88), однак позивач до теперішнього часу вказану орендну плату не отримала, від її отримання ухиляється, за повідомленням співробітників пошти до поштового відділення не з'являється.
Отже, позивачем не доведена систематична несплата орендної плати, що не є підставою для розірвання договору оренди землі, тому позовна вимога в частині розірвання договору оренди землі не підлягає задоволенню.
Щодо поділу земельної ділянки суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної гласності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної гласності (спільна сумісна власність).
Згідно ч. 1, ч. 3 третьої статті 88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, і у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Відповідно ст. 364 Цивільного кодексу України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Статтею 367 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Тлумачення частини другої статті.З67 ЦК України свідчить, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття поділ та виділ не є тотожними.
При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 501/2148/17 від 19 травня 2021 року та № 310/7011/17 від 28 липня 2021 року.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у справі № Е28/2735/20.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Позивач в позовній заяві зазначала та підтвердила в судовому засіданні, що оскільки, між нею та її сестрою відповідачем по справі виникла конфліктна ситуація, тому на теперішній час вона не тільки не отримує орендної плати за свою частку земельної ділянки, але й не може розпорядитись належним чином своєю часткою, так як її частка земельної ділянки в натурі не виділена і знаходиться в масиві всієї спадкової земельної ділянки відповідно до площі та меж визначених технічною документацією із землеустрою.
Згідно технічної документації із землеустрою щодо варіанту поділу земельної ділянки 1221883500:01:044:0011, складеною ФОП ОСОБА_6 , яка має кваліфікований сертифікат інженера-землевпорядника №000348, на підставі договору на виконання робіт від 06.11.2024 за №06/11/1, в якій міститься схема поділу спірної земельної ділянки, передбачено наступний поділ спірної земельної ділянки:
-ділянка 1 загальною площею 3,3206 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Новопільська (Красівська) сільська рада - власник ОСОБА_3
-ділянка 2 загальною площею 3,3206 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Новопільська (Красівська) сільська рада - власник ОСОБА_1 (а.с. 23-73).
Відповідач у відзиві на позовну заяву та її представник в судовому засіданні заперечувала проти запропонованого позивачем поділу земельної ділянки, вказуючи на те, що пропозиція щодо укладення такого договору до відповідача з боку позивача, або її представника - не надходила. А технічна документація із землеустрою щодо варіанту поділу земельної ділянки 1221883500:01:044:0011, розроблена ФОП ОСОБА_6 суперечить вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування та, що належним доказом можливості поділу земельної ділянки у даному випадку є земельно-технічна експертиза, проведена в рамках судового процесу за ухвалою суду із порушенням питань, чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку (встановити порядок її користування) відповідно до часток співвласників (зазначити частки), та які варіанти розподілу земельної ділянки (порядку її користування) можливі відповідно до часток співвласників (зазначити частки) та вимог нормативно-правових актів.
Однак, доказів іншого варіанту поділу спірної земельної ділянки відповідачем суду не надано так, як і не заявлено земельно-технічна експертиза про яку вказує відповідач.
Оскільки спірна земельна ділянка належить позивачам на праві спільної часткової власності, у зв'язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що на сьогоднішній день сторони є співвласниками спірної земельної ділянки не можуть дійти згоди щодо порядку управління та володіння земельною ділянкою в натурі та не можуть дійти згоди щодо можливості поділу, також беручи до уваги, що відповідачем ніякого іншого поділу спірного майна запропонованого позивачем, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині поділу спірної земельної ділянки підлягають задоволенню.
Крім того позивачем за технічну документацію ФОП ОСОБА_6 сплачено 10000,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією (а.с. 19), та оскільки позов в частині поділу земельної ділянки задоволена вказану сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Оскільки позов задоволений частково, тому відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмір 2422,40 грн (а.с. 7).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати та поділ земельної ділянки - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 заборгованість по орендній платі 1/2 частки земельної ділянки, площею 6,6412 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Новопільська сільська рада, за 2022 - 2023 роки розмірі 7730 (сім тисяч сімсот тридцять) гривень 82 копійки.
Здійснити поділ земельної ділянки площею 6,6412 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Новопільська сільська рада, відповідно до схеми поділу земельної ділянки, як зазначено у технічній документації наступним чином:
-ділянка 1 загальною площею 3,3206 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Красінська сільська рада - власник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
-ділянка 2 загальною площею 3,3206 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 12211883500:01:044:0011, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, Красінська сільська рада - власник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на виготовлення технічної документації землеустрою в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.В. Коваль