02 липня 2025 рокуСправа №160/9482/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніппропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які полягають у відмові прийняти до розгляду Повідомлення № 2 від 08 жовтня 2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з доданими до нього поясненнями та документами щодо податкової накладної № 10 від 09 вересня 2024 року оформленої ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «ОРІОН».
- зобов'язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області розглянути Повідомлення №2 від 08 жовтня 2024 року та в межах наданих їй законом дискреційних повноважень прийняти рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09 вересня 2024 року, оформленої ФОП ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПП «ОРІОН» ( код за ЄДРПОУ 13448452 ).
В обґрунтування позову зазначено, що позивач за результатами здійснення господарської операції з ПП «ОРІОН» за умовами Договору щодо надання послуг з пошуку та підбору персоналу, інших супутніх та допоміжних послуг №5 від 22 травня 2024 було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну № 10 від 09 вересня 2024 року. В подальшому, позивачем отримано квитанції №1 щодо вищезазначеної податкової накладної, в якій було зазначено, що документ прийнято, проте відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК № 10 від 09 вересня 2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 78.30, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивач скористався своїм правом на надання пояснень та їх документального підтвердження із залученням документів, підтверджуючих господарські операції та підстави складання вищевказаних податкових накладних, що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН. Натомість, за фактом направлення 09 жовтня 2024 року на реєстрацію до ЄРПН Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №10 від 09 вересня 2024 року, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, позивачем було отримано квитанцію №1 із інформацією «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО» з підстави «порушення вимог п.201.8 та п. 201.10 статті 201 ПКУ, а саме: продавець не був платником ПДВ 09.10.2024 року. Дата анулювання реєстрації платника ПДВ 30.09.2024 року.». Так позивачем зазначається, що дійсно з 01 жовтня 2024 року йому було анульовано статус платника ПДВ за його заявою, проте, на його переконання, особа, яка не є платником ПДВ, має право зареєструвати вже складену податкову накладну із вже нарахованим податком на додану вартість, шляхом подання пояснень та копій документів в межах 365 днів від дати складання податкової накладної. При цьому, у вказаному випадку, ПП «ОРІОН» не має можливості скористатися податковим кредитом за вказаною податковою накладною, що є також прямим порушенням прав та законних інтересів ПП «ОРІОН». На підставі зазначеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9482/25, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
16 квітня 2025 року до суду надійшло клопотання від Головного управління ДПС у Дніпропетровський області про залучення співвідповідача Державної податкової служби України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року, клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залучення співвідповідача у справі задоволено частково та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну податкову службу України.
21 квітня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому відповідач-1 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що платником подано до ЄРПН на реєстрацію податкову накладну від 09.09.2024 №10 на загальну суму 120 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 20000,00 грн. щодо реалізації послуг з пошуку та підбору персоналу, інших супутніх та допоміжних послуг на території та на тепловозах ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Відповідно до Квитанції №1 від 11.09.2024р. «про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних» вищезазначена податкова накладна має статус - РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА (Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 09.09.2024 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 78.30 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку) При поданні Повiдомлення про подання пояснень та копiй документiв щодо податкових накладних/розрахункiв коригування, реєстрацiю яких зупинено від 08.10.2024, платнику була надіслана квитанція № 2 від 09.10.2024р з заначенною причиною неприняття: «Виявленні помилки: Повідомлення від 08.10.2024 № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: Згідно з даними Реєстру платників ПДВ платник податку не є платником ПДВ станом на 09.10.2024. Статус платника ПДВ - ФОП ОСОБА_1 був анульований 30.09.2024 відповідно до чого платник втратив право на отримання податкового кредиту». Відповідач-1 вважає безпідставними доводи позивача щодо можливості реєстрації зупиненої податкової накладної неплатника податку на додану вартість. При цьому, позивачу свідоцтво платника ПДВ було анульовано рішенням від 30.09.2024 відповідно до заяви платника про перехід на спрощену систему оподаткування з 01.10.2024, що також підтверджується самостійно й позивачем. Відповідно до пункту 200-1.2 - платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Таким чином, з 01.10.2024 на момент подання пояснень 08.10.2024 позивач не перебував у статусі платника ПДВ і не мав права на реєстрацією зупиненою накладної. Крім того, квитанції про не прийняття повідомлення не є остаточними рішенням суб'єкта владних повноважень, тому ніяким чином не впливає на права та обов'язки позивача. Також відповідач-1 вважає вимоги щодо визнання протиправності дій необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.
21 квітня 2025 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіпро здійснення розгляду справи №160/9482/25 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року було залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
08 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому відповідач-2 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що платником подано до ЄРПН на реєстрацію податкову накладну від 09.09.2024 №10 на загальну суму 120 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 20000,00 грн. щодо реалізації послуг з пошуку та підбору персоналу, інших супутніх та допоміжних послуг на території та на тепловозах ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Відповідно до Квитанції №1 від 11.09.2024р. «про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних» вищезазначена податкова накладна має статус - РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА (Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 09.09.2024 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 78.30 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку) При поданні Повiдомлення про подання пояснень та копiй документiв щодо податкових накладних/розрахункiв коригування, реєстрацiю яких зупинено від 08.10.2024, платнику була надіслана квитанція № 2 від 09.10.2024р з заначенною причиною неприняття: «Виявленні помилки: Повідомлення від 08.10.2024 № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: Згідно з даними Реєстру платників ПДВ платник податку не є платником ПДВ станом на 09.10.2024. Статус платника ПДВ - ФОП ОСОБА_1 був анульований 30.09.2024 відповідно до чого платник втратив право на отримання податкового кредиту». Відповідач-2 вважає безпідставними доводи позивача щодо можливості реєстрації зупиненої податкової накладної неплатника податку на додану вартість. При цьому, позивачу свідоцтво платника ПДВ було анульовано рішенням від 30.09.2024 відповідно до заяви платника про перехід на спрощену систему оподаткування з 01.10.2024, що також підтверджується самостійно й позивачем. Відповідно до пункту 200-1.2 - платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Таким чином, з 01.10.2024 на момент подання пояснень 08.10.2024 позивач не перебував у статусі платника ПДВ і не мав права на реєстрацією зупиненою накладної. Крім того, квитанції про не прийняття повідомлення не є остаточними рішенням суб'єкта владних повноважень, тому ніяким чином не впливає на права та обов'язки позивача. Також відповідач-2 вважає вимоги щодо визнання протиправності дій необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.09.2020, про що внесено запис до Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер запису 2 002 270 0000 00078236, перебуває на обліку як платник податків та зборів в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та здійснює господарську діяльність за видом діяльності 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.
22 травня 2024 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП «ОРІОН» було укладено договір №5 щодо надання послуг з пошуку та підбору персоналу, інших супутніх та допоміжних послуг.
В межах виконання зазначеного договору, ФОП ОСОБА_1 , відповідно до пп. 201.1, 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, у встановленому порядку та визначені законом строки була оформлена та подана на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна від 09.09.2024 №10 на загальну суму 120000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 20 000,00 грн. щодо реалізації послуг згідно ДКПП 78.30: «Послуги з пошуку та підбору персоналу, інших супутніх та допоміжних послуг на території та на тепловозах ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"
Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції №1 від 11.09.2024р.: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 09.09.2024 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 78.30 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=169.4539%, "Рпоточ"=7074 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстріподаткових накладних.».
З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної від 09.09.2024 №10 в ЄРПН, ФОП ОСОБА_1 направлено на адресу контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено від 08.10.2024 №2 з долученням 19 додатків.
Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції № 2 від 09.10.2024р: «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО» з підстави порушення вимог п.201.8 та п. 201.10 статті 201 ПКУ, а саме «Виявленні помилки: Повідомлення від 08.10.2024 № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: Згідно з даними Реєстру платників ПДВ платник податку не є платником ПДВ станом на 09.10.2024. Статус платника ПДВ - ФОП ОСОБА_1 був анульований 30.09.2024 відповідно до чого платник втратив право на отримання податкового кредиту.».
Вважаючи протиправними дії відповідача-1, щодо відмови у прийнятті до розгляду Повідомлення № 2 від 08 жовтня 2024 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з доданими до нього поясненнями та документами щодо податкової накладної № 10 від 09 вересня 2024 року оформленої ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «ОРІОН», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).
Статтею 185 ПК України визначено об'єкти оподаткування податком на додану вартість.
Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт б).
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт а); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час подання на реєстрацію податкових накладних) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
За приписами п. п. 7, 8, 9 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
При цьому, Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, якими, зокрема, згідно з п.1 цих Критеріїв є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах Державної податкової служби є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як зазначено вище, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає здійснена операція, чого вимагає п.11 Порядку №1165.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі Порядок № 520).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».
Пунктом 9 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 520 визначено що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Також, судом встановлено, що 06 вересня 2024 року через портал «Електронний кабінет платника податків» ФОП ОСОБА_1 було подано Заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою 3-ПДВ, за результатами обробки якої, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було анульовано ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) статус платника ПДВ з 30 вересня 2024 року.
Вказане також підтверджується листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.04.2025 року №14077/04-36-24-16-17, а також про вказаний факт зазначено позивачем у власній позовній заяві.
При цьому, суд бере до уваги наступне правове регулювання.
Порядок проведення процедур реєстрації особи як платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) та анулювання такої реєстрації врегульовано статтями 180-184 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс) та розділами ІІІ, V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (зі змінами) (далі - Положення № 1130).
Статтею 180 ПК України визначено перелік платників податку реєстрація яких необхідна виключно для цілей оподаткування податку ПДВ.
Відповідно до вимог пункту 181.1 статті 181 ПК України - у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Абзацем першим пункту 182.1 статті 182 цього Кодексу визначено - якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Порядок реєстрації та підстави для реєстрації платника ПДВ визначено статтею 183 ПК України.
Відповідно до пункту 183.12 статті 183 ПК України - Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.
Відповідно до пункту 183.13 статті 183 ПК України - з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та власному офіційному веб-сайті:
- дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
- інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації;
- форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому, особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Також, статтею 184 ПК України врегульовано питання анулювання реєстрації платника податку.
Згідно пункту 184.1. статті 184 ПК України - реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/ або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Отже, реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у тому числі відповідно до пункту 184.2. статті 184 ПК України - «анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу».
Так, анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
- зазначену в судовому рішенні;
- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість;
- державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Відповідно до пункту 184.3 статті 184 ПК України - контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.
Так, судом береться до уваги твердження відповідача-1, що позивачем дотримано вимоги закону щодо направлення до податкового органу звітності з ПДВ за останній звітний (податковий) період.
Як вище було встановлено судом, свідоцтво платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було анульовано рішенням від 30.09.2024, відповідно до заяви платника про перехід на спрощену систему оподаткування з 01.10.2024.
Разом з тим, статтею 200-1 ПК України визначено систему Електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України - система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200-1.2 - платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Кодексу та наказом Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569).
Відповідно до пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України - після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.
Відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 ПК України, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов'язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).
Згідно пункту 3.13 розділу ІІІ Положення №1130 при визначенні дати реєстрації особи, яку було анульовано, та яка повторно реєструється - датою податкової реєстрації такого платника ПДВ є дата його нової реєстрації незалежно від строку, що пройшов від дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дня подання заяви про повторну податкову реєстрацію.
Отже, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа втрачає свій унікальний індивідуальний податковий номер, який присвоєно платнику при реєстрації відповідно до пункту 183.18 статті 183 ПК України, адже він зберігається за платником ПДВ лише до моменту анулювання його як платника ПДВ (п. 1.6. Положення №1130).
Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України та пунктом 7 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569), визначено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше. Пунктом 201.1 ПК визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПК термін.
Тобто, оскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має особа, що зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається.
Таким чином, особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, незалежно від того, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не минув термін їх реєстрації.
Крім того, судом також зауважується, що з матеріалів справи вбачається, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не приймалося рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 09 вересня 2024 року, оформленої ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «ОРІОН», в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд зауважує, що правовим актом індивідуальної дії є виданий суб'єктом владних повноважень офіційний письмовий документ, прийнятий на виконання нормативно-правового акта, дію якого поширено на конкретних осіб та/або які стосуються конкретної ситуації і є актами одноразового застосування норм права.
У зв'язку з чим, квитанції про неприйняття повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування своєю суттю, змістом та формою не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, оскільки не створює для позивача юридичних прав та обов'язків.
Обов'язковою ознакою рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Таким чином, суд дійшов висновку, що квитанції про не прийняття повідомлення не є остаточними рішенням суб'єкта владних повноважень, тому ніяким чином не впливає на права та обов'язки позивача.
Зазначене твердження кореспондується також з пунктом 56.23 статті 56 ПК України, де зазначено, що саме рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - рішення) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд прийщов до висновку, що позовні вимоги фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень чи заперечень.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Проте, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Водночас, в ході судового розгляду відповідачами було доведено обґрунтованість своїх дій.
При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 250, 257-262, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев