Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5924/25
Номер провадження 1-кс/711/1532/25
03 липня 2025 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000391 від 23.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України про накладення арешту на майно, -
Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 22.04.2025 до слідчого управління ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали від УКР ГУНП в Черкаській області за фактом того, що група осіб, в умовах воєнного стану, шляхом погроз застосування фізичного насильства відносно потерпілого гр. ОСОБА_5 , вимагають у нього грошові кошти за неіснуючі боргові зобов'язання.
Так, в ході виконання доручення в порядку ст.40 КПК України, оперативним підрозділом УКР ГУНП в Черкаській області скеровано матеріали до СУ ГУНП в Черкаській області, з інформацією про те, що в ході проведення оперативно розшукових заходів, встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на прізвисько « ОСОБА_7 », проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , користується транспортним засобом марки «BMW» моделі «X5» з номерним знаком НОМЕР_1 , та котрий являється власником СТО «Знак якості», яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Дібровська, 29, спільно з громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на прізвисько « ОСОБА_9 », користується автомобілем марки «Opel» моделі «Vectra» з номерним знаком НОМЕР_2 , вимагають грошові кошти за неіснуючий борг, за так званий, простій на СТО, котрим володіє ОСОБА_6 , в сумі 2000 доларів США, шляхом погроз застосування фізичного насильства відносно гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не офіційно працював на СТО «Знак якості», на посаді майстра з осені 2022 по лютий 2025.
Також встановлено, що на мобільний телефон ОСОБА_10 систематично надходять телефонні дзвінки з погрозами від гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , та при особистих зустрічах, останні погрожують фізичною розправою ОСОБА_10 , в разі не повернення боргу, якого не існує.
Окрім цього, в ході проведення оперативно розшукових заходів, встановлено, що ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_6 , відловлює ОСОБА_10 , в межах міста Золотоноша та із застосуванням погроз фізичною розправою, на своєму власному автомобілі марки «Opel» моделі «Vectra» з номерним знаком НОМЕР_2 , доставляє останнього на СТО «Знак якості», яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Дібровська, 29, де спільно з ОСОБА_6 , здійснюють моральний тиск із застосуванням погроз фізичною розправою відносно ОСОБА_10 , в разі не повернення боргу, якого не існує.
Також, допитаний свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розповів, що дійсно проживає в м. Золотоноша близько 2.5 років, ОСОБА_12 знає, адже познайомився з ним через свого знайомого ОСОБА_13 проживає разом зі своєю співмешканкою на ім'я ОСОБА_14 , за адресою: АДРЕСА_3 . Також, ОСОБА_15 таксує в м. Золотоноша, окрім цього має зв'язки з місцевим криміналітетом та «вибиває» борги з місцевих мешканців з застосуванням фізичного впливу.
Допитаний потерпілий ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що дійсно тривалий час працював в СТО «Знак якості» за адресою: АДРЕСА_1 , не офіційно, у власника даного СТО, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вони лише у двох там працювали. Під час роботи ОСОБА_6 завжди виокремлювався грубою поведінкою щодо ОСОБА_10 , в зв'язку з чим, а також в зв'язку з тим, що ОСОБА_16 платив досить низьку заробітню плату, ОСОБА_10 вирішив змінити місце роботи, про що завчасно повідомив ОСОБА_6 , однак останній відмовився «відпускати» з роботи на СТО ОСОБА_10 , поки той не знайде собі заміну. Пропрацювавши близько трьох місяців, що було обумовлено з ОСОБА_6 та зрозумівши, що за вказаних вище умов він не зможе знайти підходящу кандидатуру, яка погодиться працювати на вказаному СТО, ОСОБА_10 покинув останнє місце роботи та вирушив до м. Києва.
Повернувшись у власних справах до м. Золотоноша, серед міста ОСОБА_10 зустрів товариш ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , якого ОСОБА_10 пам'ятає добре, адже за час роботи на СТО «Знак якості» той систематично приїжджав та дружньо спілкувався з ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_8 , посадив до власного авто «Опель», ОСОБА_10 , після чого доставив його до вказаного вище СТО, де він раніше працював, де вже очікував ОСОБА_6 , який разом з ОСОБА_8 почали погрожувати з застосуванням фізичної сили, побиття ОСОБА_10 , мотивуючи це тим, що останній повинен відпрацьовувати суму яку втратив ОСОБА_17 , а саме 2000 доларів США, так як ОСОБА_10 покинув роботу та на СТО не було кому працювати, а отже він втратив грошові кошти.
Також, 25.06.2025, в період часу з 16 год. 15 хв. по 17 год. 59 хв. на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського р. суду м. Черкаси, проведено обшук СТО «Знак якості», що за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Дібровська, 29, в ході якого виявлено та вилучено наступне: - мобільний телефон «Nokia» Imei1: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з м.н. НОМЕР_5 та мобільний телефон «Samsung» А25 Imei1: НОМЕР_6 та НОМЕР_7 з м.н. НОМЕР_8 , які упаковано до с/п PSP 3159409.
ОСОБА_6 зазначив в ході обшуку що дані телефони перебувають в його користуванні, один з яких є для робочих дзвінків та інший для особистих, м.н. НОМЕР_5 фіксується в ході документування злочинної діяльності ОСОБА_6 шляхом проведення НСРД.
Мобільні телефони з вказаними номерами, могли використовуватись фігурантом для зв'язку з іншими учасниками вчиненого кримінального правопорушення, містити переписки з останніми, а також для зв'язку з потерпілим в тому числі з метою вчинення щодо нього протиправних дій, залякування та вимагання грошових коштів.
26.06.2025 слідчим ВРЗЗКС СУ ГУ НП в Черкаській області, виявлені та вилучені в ході проведення обшуку речі, тобто перелічені вище предмети - визнано речовими доказами, так як вони мають істотне значення для проведення подальших необхідних слідчих дій, можуть містити на собі сліди злочину. Вказані предмети можуть бути використані як доказ причетності особи (осіб) до вчинення кримінального правопорушення, та мають бути дослідженими, щодо наявності інформації про осіб та їх причетності.
Прокурор вказує, що виявлені та вилучені предмети, які перебували в користуванні та належать ОСОБА_6 , мають істотне значення для матеріалів кримінального провадження, мають значення для проведення необхідних подальших слідчих дій, можуть містити на собі сліди злочину, та відповідно можуть бути використані як доказ причетності особи (осіб) до вчинення кримінального правопорушення, доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні виникла потреба в забороні відчуження, розпорядження та користування вказаними предметами, так як їх незастосування може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Додає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та повідомив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000391 від 23.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України. Встановлено, що група осіб вимагає грошові кошти за неіснуючі грошові зобов'язання. Вказані телефони були вилучені в ході проведення обшуку, містять інформацію та зафіксовані на НСРД, на даний час не розтаємнено.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив, вказавши, що мобільні телефони належать особі без статусу та прокурор не надає жодного підтвердження, що вони можуть бути доказами.
Дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення всіх учасників, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000391 від 23.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч.2 ст.170 КПК України допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (ч.1 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, що 25.06.2025, в період часу з 18 год. 15 хв. по 17 год. 59 хв. на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.05.2025 (справа №711/4648/25), проведено обшук СТО «Знак якості», що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Nokia» Imei1: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з м.н. НОМЕР_5 та мобільний телефон «Samsung» А25 Imei1: НОМЕР_6 та НОМЕР_7 з м.н. НОМЕР_8 , які упаковано до с/п PSP 3159409. Відомості про які зазначено в протоколі обшуку доданого до матеріалів клопотання.
26.06.2025 постановою слідчого ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_18 виявлені та вилучені в ході проведення обшуку речі, визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ч.2 ст.167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено в судовому засіданні, зазначені в клопотанні речі були вилучені 25.06.2025 в приміщенні СТО «Знак якості», що за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Дібровська, 29, клопотання направлено до суду прости поштовим відправленням 26ю06.2025, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст.171 КПК України. Таким чином, встановлено, що вилучення відбулося правомірно.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч.2 ст.131 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно абзацу 2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України).
Відповідно до ч.9 ст.236 КПК України, другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Отже, встановлено, що тимчасово вилучені речі 25.06.2025 під час проведення обшуку в за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про які зазначено в протоколі обшуку - є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідають вимогам ст.98 КПК України, оскільки є об'єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На даний час речі належать третій особі і аргументовано доведено прокурором їхня важливість в кримінальному провадженні для з'ясуванні обставин вчинення ймовірного кримінального правопорушення та причетність особи до такого, що можна встановити, так як дані речі містять ознаки ст.98 Кодексу, а тому заперечення адвоката в судовому засіданні не здатні спростувати дану обставину.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Вилучені речі можуть містити доказове значення у кримінальному провадженні.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000391 від 23.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «Nokia» Imei1: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з м.н. НОМЕР_5 та мобільний телефон «Samsung» А25 Imei1: НОМЕР_6 та НОМЕР_7 з м.н. НОМЕР_8 , які упаковано до с/п PSP 3159409, з метою збереження речових доказів.
Арешт накласти шляхом встановлення заборони розпорядження та користування вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 08.07.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1