Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6145/25
Номер провадження 1-кс/711/1543/25
03 липня 2025 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42025252220000019 від 30.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України про накладення арешту на майно, -
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотання в якому просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 1000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна, а саме: KD23536281A, HA11360486B, FF59701687C, KB71490331Q, KB07161498L, KB60228034A, HL10614633E, KL66084941B, FE08246210A, KB60228035A, що вилучені 02.07.2025 під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході його особистого обшуку. Виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси, просить доручити слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2024 № 330 призначений на посаду навідника зенітного артилерійського відділення 1126 взводу охорони військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Збройні Сили України», особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов'язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.
Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння,
Відповідно до ст.ст.1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст.26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім цього, відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України.
Згідно ст.24 ч.1 п.4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, у зв'язку з чим повинен, окрім іншого, керуватися вимогами
ст.ст.11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, та ст.ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Встановлено, що постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
У закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 року визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд.
Повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права
і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
Відповідно до п.4 Положення «Про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Положення) експертні команди
у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.
Згідно абз.6, 9, 15 п.9 Положення експертні команди встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; встановлюють потребу в догляді; встановлюють причинний зв'язок інвалідності осіб за наявністю документів, що їх підтверджують, визначених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Названі етапи є логічно послідовними та взаємодоповнюючими, а кожен із суб'єктів, який має безпосередній стосунок до їх реалізації, виконує та здійснює контроль (керує) за певною ділянкою роботи, наслідком якої є створення конкретного медичного документа (групи документів), який має юридичне значення та створює передумови для проходження наступного етапу.
Так, згідно розпорядження Черкаської обласної військової адміністрації № 600 від 12.12.2024 «Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я Черкаської області, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», затверджено перелік закладів охорони здоров'я Черкаської області, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, в тому числі КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, а статус закладу в спроможній мережі визначено, як «Кластерний заклад охорони здоров'я».
Відповідно до наказу т.в.о. директора КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради від 02.05.2025 № 132 затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради.
Враховуючи вище викладене, лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради згідно наказу т.в.о. директора
КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради від 02.05.2025 № 132 наділені функціями представників влади за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, тобто останні є службовими особами.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді навідника зенітного артилерійського відділення 1126 взводу охорони військової частини НОМЕР_2 , діючи всупереч положень чинного законодавства, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою на даний час службовою особою у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, які виконують функції пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків (функцій), та відповідно до п.1 примітки до ст.364, ч.3 ст.18 КК України, являються службовими особами, вчинив неправомірні дії, які полягають у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням установлено, що 29.05.2025 о 14 год. 48 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, з мобільного телефону з номером НОМЕР_3 оператора мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл» здійснив відеовиклик в мобільному застосунку «Telegram» ОСОБА_6 .
Під час спілкування з ОСОБА_5 . ОСОБА_6 повідомив, що є студентом останнього курсу вищого навчального закладу та хвилюється за імовірну мобілізацію до лав Збройних сил України, нащо ОСОБА_5 відповів, що є військовослужбовцем Збройних сил України та має знайомих у закладах охорони здоров'я, які можуть за надання їм неправомірної допомоги у розмірі від 1500 доларів США допомогти отримати позитивне рішення про встановлення групи інвалідності, що в подальшому може стати підставою для визнання ОСОБА_6 непридатним до проходження військової служби та/або вплинути на надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Цього ж дня, в ході листування з ОСОБА_6 у мобільному застосунку «Telegram» ОСОБА_5 зазначив про необхідність передачі йому фотозображень розміру 3*4, копії паспорта громадянина України, копії військового квитка ОСОБА_6 та грошових коштів в розмірі 50 % від обумовленої раніше суми, тобто 750 доларів США.
Надалі, 30.05.2025 ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність дій, в тому числі медичних працівників, звернувся до Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення та почав діяти під контролем правоохоронних органів.
Крім того, в період часу з 30.05.2025 до 13.06.2025 в ході листування з ОСОБА_6 у мобільному застосунку «Telegram» ОСОБА_5 неодноразово повідомляв про необхідність передачі грошових коштів особам, які зі слів ОСОБА_5 , очікують від нього відповідь щодо готовності початку процедури встановлення групи інвалідності ОСОБА_6 .
В свою чергу, 13.06.2025 ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно з корисливих мотивів, як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою на даний час службовою особою у складі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, почав реалізовувати протиправний умисел на одержання неправомірної вигоди.
Так, 13.06.2025 близько 11 год. 50 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на парковці гіпермаркету «Епіцентр», що за адресою: м. Черкаси, просп. Перемоги, 29, за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_6 , який діяв під пасивним контролем правоохоронних органів. В ході вказаної зустрічі ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 копію власного тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та 4 фотокартки зі своїм зображенням.
Одразу після цього, ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих мотивів, як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою осіб, реалізовуючи протиправний умисел на одержання неправомірної вигоди, із невстановленою, на даний час службовою особою у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, для одержання ними неправомірної вигоди, за вчинення дій в інтересах ОСОБА_6 , тобто третьої особи, а саме за встановлення останньому другої групи інвалідності, одержав першу частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 500 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 13.06.2025 складає 20 744 грн.), які 13.06.2025 встановленим порядком працівниками правоохоронних органів були вручені ОСОБА_6 для документування протиправної діяльності фігурантів.
Отримавши зазначені грошові кошти, ОСОБА_5 в ході цієї ж розмови, ретельно маскуючи свою протиправну діяльність, зазначив, що для початку та позитивного вирішення питання щодо встановлення ОСОБА_6 другої групи інвалідності, існує необхідність у документальному оформленні медичними працівниками Білоцерківського військового госпіталю (військова частина НОМЕР_4 ) медичних документів, та пояснив, що решту грошових коштів в сумі 1000 доларів США ОСОБА_6 повинен передати ОСОБА_5 в найкоротший строк, при цьому пояснив, що ОСОБА_6 не потрібно буде приймати безпосередню участь у проходженні медичних оглядів у вказаному шпиталі, оскільки зі слів
ОСОБА_5 він домовиться зі своїми знайомими, які очолюють посади у зазначеному госпіталі.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди службовою особою закладу охорони здоров'я, ОСОБА_5 за допомогою мобільного додатку «Telegram», в період часу з 17.06.2025 до 01.07.2025 неодноразово писав зі свого мобільного телефону повідомлення ОСОБА_6 , про необхідність передачі йому другої частини раніше обумовлених між ними суми грошових коштів, тобто 1000 доларів США, в найкоротший термін. При цьому, в ході зазначених листувань ОСОБА_5 запевняв, що документи щодо встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності будуть передані йому одразу після їх готовності.
Надалі, 02.07.2025 близько 11 год. 45 хв. ОСОБА_5 за попередньою телефонною домовленістю прибув до раніше обумовленого з ОСОБА_6 місця зустрічі - автозаправної станції «Socar», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 226/1, з метою обговорення деталей отримання рішення про встановлення останньому другої групи інвалідності та передачі грошових коштів.
Під час вказаної зустрічі, на запитання ОСОБА_6 ОСОБА_5 пояснив, що необхідність у документальному оформленні медичними працівниками Білоцерківського військового госпіталю (військова частина НОМЕР_4 ) медичних документів є необхідною передумовою для прийняття рішення про встановлення групи інвалідності експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, оскільки зазначені документи будуть передані до вказаного органу, яким буде прийнято остаточне рішення.
Одразу після обговорення всіх деталей документального оформлення медичних документів, ОСОБА_5 , перебуваючи на автозаправній станції «Socar», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 226/1, діючи умисно з корисливих мотивів, як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою осіб, реалізовуючи протиправний умисел на одержання неправомірної вигоди до кінця, із невстановленою, на даний час службовою особою у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, для одержання ними неправомірної вигоди, за вчинення дій в інтересах ОСОБА_6 , тобто третьої особи, а саме за встановлення останньому другої групи інвалідності, близько 11 год. 50 хв. одержав другу частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 1000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України станом на 02.07.2025 складає 41 819 грн. 10 коп.), які 02.07.2025 встановленим порядком працівниками правоохоронних органів були вручені ОСОБА_6 для документування протиправної діяльності фігурантів.
Цього ж дня, об 11 год. 55 хв. одразу після отримання другої частини неправомірної вигоди, ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення, його протиправна діяльність була припинена, а зазначені грошові кошти в сумі 1 000 доларів США, вилучено.
Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді навідника зенітного артилерійського відділення 1126 взводу охорони військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно з корисливих мотивів, як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою осіб, реалізовуючи протиправний умисел на одержання неправомірної вигоди, із невстановленою, на даний час службовою особою у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, для одержання ними неправомірної вигоди, за вчинення дій в інтересах ОСОБА_6 , тобто третьої особи, а саме за встановлення останньому другої групи інвалідності, у порушення вимог ст.ст.11, 16, 49, 115, 116, 216, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України
№ 548-XIV від 24.03.1999, та ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, 13.06.2025 близько 12 год. 00 хв., перебуваючи на парковці гіпермаркету «Епіцентр», що за адресою: м. Черкаси, просп. Перемоги, 29 одержав першу частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 500 доларів США, а 02.07.2025, близько 11 год. 50 хв., перебуваючи на автозаправній станції «Socar», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 226/1, одержав другу частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 1000 доларів США, які встановленим порядком працівниками правоохоронних органів були вручені ОСОБА_6 для документування протиправної діяльності фігурантів, таким чином ОСОБА_5 одержав неправомірну вигоду в загальному розмірі 1500 доларів США (загальна сума якої станом на 13.06.2025 та 02.07.2025 відповідно до курсу Національного банку України складає 62 563 грн. 10 коп.).
02.07.2025 об 11 год. 55 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Чорнобай Черкаської обл., українець, громадянин України, навідник зенітно-артилерійського відділення взводу охорони військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. В ході особистого обшуку у ОСОБА_5 вилучено грошові кошти в сумі 1000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна в кількості 10 купюр, а саме: KD23536281A, HA11360486B, FF59701687C, KB71490331Q, KB07161498L, KB60228034A, HL10614633E, KL66084941B, FE08246210A, KB60228035A.
02.07.2025 постановою слідчого у даному кримінальному провадженні вище перераховані грошові кошти визнано речовими доказами, оскільки останні відповідають критеріям ч.1 ст.98 КПК України.
Слідчий вказує, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Також, згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При вирішенні питання про решт майна для прийняття законного та справедливого рішення, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, необхідно враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідальності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «АНтріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A N 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та з метою яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справ «Джеймс та інші проти Сполученого королівства», п. 50, Series A N 98).
Відтак, враховуючи викладені вимоги практики Європейського суду з прав людини вважаю, що без накладення арешту на вказане майно, орган досудового розслідування буде позбавлений можливості досягти мети у встановлені істини у цьому кримінальному провадженні.
Також, слідчий вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження речового доказу, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Додає, що з цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому слідство вважає, що повернення речових доказів підозрюваному ОСОБА_5 жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені як самим власником, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою (перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні).
До початку судового засідання слідчий ОСОБА_3 подала заяву в якій просила клопотання про накладення арешту на майно розглядати без її участі, клопотання підтримує повністю, просить задовольнити. Також просила приєднати до матеріалів справи копії матеріалів кримінального провадження, а саме: копію повідомлення про підозру від 03.07.2025, копію протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів.
Прокурор ОСОБА_4 подав заяву в якій просив розгляд клопотання про арешт майна розглядати без його участі, за результатами судового розгляду просив ухвалити рішення про задоволення клопотання в повному обсязі.
Адвокат ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_5 подали заяву в якій просили розгляд клопотання проводити без їх участі, рішення прийняти на розсуд суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.172 КПК України не прибуття в судове засідання слідчого та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався без фіксації процесу технічними засобами.
Дослідивши зміст клопотання, матеріали додані до нього, слідчий суддя приходить до наступного.
Встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській перебувають матеріали кримінального провадження №42025252220000019 від 30.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.
02.07.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
Під час затримання ОСОБА_5 , слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській ОСОБА_3 , проведено невідкладний обшук, у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна в кількості 10 купюр, а саме: KD23536281A, HA11360486B, FF59701687C, KB71490331Q, KB07161498L, KB60228034A, HL10614633E, KL66084941B, FE08246210A, KB60228035A.
Відомості про вилучені грошові кошти зазначено в протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 02.07.2025 доданого до матеріалів клопотання.
02.07.2025 постановою слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , вилучені в ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України, грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42025252220000019 від 30.05.2025.
Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ч.2 ст.167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено в судовому засіданні, зазначені в клопотанні речі були вилучені 02.07.2025, а клопотання про арешт майна направлене до суду 03.07.2025, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст.171 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч.2 ст.131 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно абзацу 2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України).
Відповідно до ч.9 ст.236 КПК України, другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Отже, судом встановлено, що тимчасово вилучені речі під час затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України, відомості про які зазначено в протоколі обшуку - є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідають вимогам ст.98 КПК України, оскільки є об'єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі вказані документи були об'єктом кримінально протиправних дій.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно, під час затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України, відомості про які зазначено в протоколі обшуку.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській ОСОБА_3 , погоджене заступником керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42025252220000019 від 30.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 1000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна, а саме: KD23536281A, HA11360486B, FF59701687C, KB71490331Q, KB07161498L, KB60228034A, HL10614633E, KL66084941B, FE08246210A, KB60228035A, що вилучені 02.07.2025 під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході його особистого обшуку, з метою збереження речових доказів.
Арешт накласти шляхом встановлення заборони розпорядження та користування вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 08.07.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1