Справа № 645/817/25
Провадження № 2/645/1191/25
25 червня 2025 року Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Бугай К.О., учасники справи: представник позивача - Косолапов К.М, відповідач ОСОБА_1 (не з'явилась),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
07.02.2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, вказуючи, що 04.11.2016 року ОСОБА_1 звернулась до банку, з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-Заяву № б/н від 04-11-2016 року та приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг, саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 50000,00 грн.. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту, Відповідач отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/18 , тип - Visa Lady Platinum. Відповідач, після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору, здійснила дії щодо проведення її активації, користувалась карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація нею картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам Відповідача. Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: 1) кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 12/19 , тип - Visa Platinum; 2) кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 12/22 , тип - Visa Platinum; 3) кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії - 12/22 , тип - Visa Signature. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 36,0 % річних. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення, огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв'язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 23.12.2019 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавала банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашала заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач порушила і станом на 02.01.2025 року має заборгованість у розмірі 59382,43 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в розмірі 48839,27 грн.; заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом в розмірі 10543,16 грн. Просить стягнути вказану заборгованість, а також відшкодувати судові витрати.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.02.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача Косолапов К.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив про їх задоволення. Пояснив суду, що у відповідача багато отриманих у їх банку кредитів, у даній справі позивач просить стягнути заборгованість за кредитом від 20.12.2019 року, сума отриманого кредиту становила 48839,27 грн., за користування кредитом передбачена відсоткова ставка в розмірі 3% в місяць. Пояснити, чим передбачена відсоткова ставка, якими доказами підтверджується встановлення кредитного ліміту саме в зазначеній сумі, та чого була надана виписка по рахунку відповідача з 2017 року, враховуючи, що позивач просить стягнути заборгованість за кредитом отриманим 20.12.2029 року, представник не зміг.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без її участі не надала.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та 04.11.2016 року підписала анкету-заяву, б/н. При підписанні заяви відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» становлять між позичальником та банком договір про надання банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву від 04.11.2016 року, ОСОБА_1 приєдналася до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартних формах Умовах і Правилах, Тарифах. При цьому, відповідачка своїм підписом підтвердила, що вона ознайомилася та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування. Але будь-яких умов кредитного договору, суму кредиту, відсоткову ставку та інші умови кредитування, зазначена заява не містить.
23.12.2019 року відповідач власноруч підписала Паспорт споживчому кредиту. Згідно умов зазначених в Паспорті споживача передбачено декілька варіантів відсоткової ставки, в залежності від суми кредиту, строк кредитування до 240 місяців, але зазначені умови дійсні до 07.01.2020 року, тобто протягом 2 тижнів після підписання Паспорту споживчого кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23.12.2019 року станом на 02.01.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» складає 59382,43 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 48839,27 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 10543,16 грн.
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Згідно з положеннями, викладеними в ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Нормами ст. 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.
Положеннями ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що даним позовом просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 20.12.2019 року.
У Заяві-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.11.2016 року не зазначена сума кредиту, процентна ставка за користування наданими відповідачу коштами, строк на який вони видаються, а також інші складові кредитного договору.Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку, надані представником позивача, не містять підпису відповідача.
Також матеріали справи не містять доказів суми отриманого відповідачем кредиту 20.12.2019 року, як зазначив в судовому засіданні представник позивача в розмірі 48839,27 грн., також відсутні докази узгодження сторонами відсоткової ставки за користування кредитом та інши умови договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
На підтвердження нарахування відповідачці процентів за користування кредитними коштами за період з 20.12.2019 року до 02.01.2025 року, крім заяви-анкети від 04.11.2016 року, яка не містить умов нарахування та сплати процентів за користування кредитом, позивач додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature», які містять загальну інформацію та які відповідачем не підписані.
Разом з тим матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву від 04.11.2016 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів, та у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірі та порядку нарахування.
Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
У даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутні підстави для врахування наведених сум при визначенні розміру заборгованості та її подальшого стягнення.
Надані позивачем Умови з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана нею і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Зазначений висновок узгоджується з висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
З огляду на викладене, суд вважає неправомірним нарахування Банком відсотків за користування кредитними коштами за період з 20.12.2019 року до 02.01.2025 року.
Відповідачка 23.12.2019 року власноручного підписала паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію яка є чинною до 07.01.2020 року. Зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту.
Так відповідно до інформації про типи кредитного продукту вбачається, що реальна річна процентна ставка (при користуванні лімітом за межами пільгового періоду та при погашенні мінімальними щомісячними платежами) відсотків річних становить 43,20 %, 42,00% та 37,2%. Тип процентної ставки фіксований. Процентна ставка у пільговий період, відсотків річних 0, 00001 %, процентна ставка поза межами пільгового періоду, відсотків річних 43,20 %, 42,00% та 37,2 %.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником.
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає виключно доведена позивачем заборгованість за тілом кредиту, якщо така заборгованість має місце.
З матеріалів справи вбачається, відповідачці відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено кредитний ліміт. Але відомостей про суму кредитного ліміту, відсоткову ставку за користування кредитом від 20.12.2019 року, узгоджені сторонами, матеріали справи не містять.
При цьому, враховуючи, що позивачем не надано доказів погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом, то внесені відповідачем кошти повинні бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту.
Підписана ОСОБА_1 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання певної банківської послуги.
З огляду на надані позивачем матеріали, множинність варіантів індивідуальних умов кредитування та відсутність документального підтвердження щодо варіанту, який у передбачений законом спосіб застосовувався у відносинах з відповідачем, доводи позивача щодо умов надання коштів не можуть бути враховані. Нарахування та пред'явлення до стягнення елементів боргу поза сумою фактично наданих банком коштів, що ґрунтується на факті укладання кредитного договору, за таких умов безпідставне.
Наявні у матеріалах справи Витяг Умов і правила надання банківських послуг та Витяг із Тарифів із Тарифів обслуговування кредитних карт «Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature», не містять підпису відповідача.
Підписана ОСОБА_1 . Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, прохання відкрити рахунок та встановити кредитний ліміт, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання певної банківської послуги.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначав, що з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ КБ «ПриватБанк» та Тарифів. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач була ознайомлена саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.
Списання АТ КБ «ПриватБанк» коштів в рахунок погашення заборгованості за процентами не свідчить про узгодження з відповідачем умов про порядок сплати та розмір процентної ставки.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 02.01.2025 року складає 59382,43 грн., при цьому з відповідача в позасудовому порядку, шляхом автоматичного списання з її карткового рахунку, були списані відсотки за період з 20.12.2019 по 02.01.2025 року на загальну суму 9320,31грн., при відсутності в справі доказів узгодження сторонами договору відсотків за весь період користування кредитом.
Враховуючи, що розмір відсотків договором не узгоджений, підстав для їх нарахування та автоматичного стягнення не було.
Отже, оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовані наявними договірними зобов'язаннями ОСОБА_1 , а до позовної заяви не долучено належних та допустимих доказів надання кредиту відповідачу в зазначеному в позові розмірі, не погодженні з відповідачем усі істотні умови договору, в тому числі відсоткова ставка за користування кредитом, а з наданої виписки по рахунку відповідача зазначений рух коштів з 08.12.2017 року по 01.03.2023 року, тобто враховуючи період по іншому кредитному договору, а не з 20.12.2019 року, а заборгованість зазначена станом на 02.01.2025 року, то суд позбавлений можливості перевірити розрахунок наданий банком та зазначену заборгованість в розмірі 59382,43 грн., про стягнення якої просить представник банку, відтак, суд вважає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у повному обсязі.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є неналежним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості. Суд зауважує, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед Банком та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», в тому числі виписка по рахунку. Позивачем була надана суду виписка по рахунку відповідача за період з 2017 по 2023 рік, в той час як розрахунок заборгованості за період з 20.12.2019 року по 02.01.2025 року.
Верховний Суд в постанові по Cправі № 910/15023/21 від 15.06.2023 року, відзначав, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Але враховуючи, що позивачем була надана виписка по рахунку відповідача за період, який не відноситься до кредитного договору спір щодо якого розглядається судом, тобто з 2017, а не з 2019 року, суд вважає його неналежним доказом.
Звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «ПриватБанк» не надавав на підтвердження позовних вимог відомостей щодо встановленого кредитного ліміту відповідачу за кредитом від 20.12.2019 року, відсутні докази узгодження між сторонами відсоткової ставки за користування кредитом, надана позивачем виписка з банківського рахунку відповідача за період з 2017 року, тобто містить інформацію за іншим кредитом, з даної виписки не вбачається отримання відповідачкою кредиту в розмірі 48839,27 грн., як було зазначено представником позивача, тобто в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та розмір заборгованості, порядок нарахування якої відповідає умовам кредитного договору, тому суд позбавлений можливості встановити наявну заборгованість та дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 280-284, 274 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
У задоволені позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Немишлянським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо позивача: АТ КБ «ПриватБанк», адреса для листування: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д;
Представник позивача - Косолапов Костянтин Миколайович, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: м.Харків, вул.Чайковська, 25;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення складено 07.07.2025 року.
Головуючий - суддя : І.В.Ульяніч