07 липня 2025 року
м. Київ
справа №380/9569/24
адміністративне провадження № К/990/25952/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №380/9569/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду 18.06.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №380/9569/24.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Львівській області з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2023 №1983152-2411-1306-UA46040030000058332, №1983151-2411-1306-UA46040030000058332, №1983146-2411-1306-UA46040030000058332.
Ухвалою суду від 08.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача подано до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України у зв'язку з тим, що податкові повідомлення-рішення відкликано, про що свідчить відповідь профільного структурного підрозділу ГУ ДПС у Львівській області та ІКП позивача.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2025 заяву представника відповідача про закриття провадження задоволено. Закрито провадження у справі №380/9569/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України у зв'язку з тим, що порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
09.07.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21475,00 грн.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 заяву представника позивача про стягнення судових витрат з відповідача задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви представника позивача про стягнення судових витрат з відповідача відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі №380/9569/24 - без змін.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Податковим органом вказано підставою касаційного оскарження пункти 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.05.2018 у справі №910/8443/17, від 15.05.2018 №К/9901/39873/18, від 12.09.2018 у справі №810/4749/15, від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а щодо застосування статті 134 КАС України.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина 3 статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина 6 статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини 1 статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №380/9569/24 ухвалені у справі незначної складності, судові рішення в якій не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №380/9569/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк