Справа № 120/12526/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
07 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.08.2024 № 025450012428 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 03.09.2001 по 26.01.2009, з 26.01.2017 по 27.03.2017, з 03.04.2017 по 10.10.2018 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 29.07.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, Управління посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 29.07.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Списком № 2.
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та 06.08.2024 прийнято рішення № 025450012428 про відмову у призначенні пенсії з підстав того, що відсутній необхідний пільговий стаж.
У спірному рішенні зазначено:
За наданими позивачем документами та наявними відомостями, органом Пенсійного фонду встановлено, що страховий стаж позивача склав 31 рік 2 місяці 23 дні, в тому числі пільговий стаж - 5 років 5 місяців 8 днів.
Згідно з архівними довідками від 23.05.2024 № 01-14-128, №01-14-129, №01-14-130 позивач працював у ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» з 03.09.2001 по 26.01.2009 на посаді електрозварювальника. За даними Реєстру застрахованих осіб позивач у періоди 2001-2009 та 2017-2018 роки працював у ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» на роботах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Також, згідно з архівною довідкою від 23.05.2024 №01-14-131 ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» ліквідовано 11.03.2022.
Зазначено, що відповідно до підпункту 5 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 пільговий стаж роботи на ліквідованому підприємстві підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Для розгляду комісією питання зарахування до пільгового стажу періодів роботи у ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» необхідно звернутись до відділу обслуговування громадян ПФУ та надати документи про ліквідацію зазначеного підприємства, а також підтверджуючі документи про стаж та заробітну плату, надані архівними установами.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, тому звернувся до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами У країни.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон від 09,07.2003 № 1058-ІV).
Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону № 1058 встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637).
Так, відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
У спірному рішенні відповідач вказав, що пільговий стаж позивача становить 5 років 5 місяців 8 днів.
Зазначено, що згідно з архівними довідками від 23.05.2024 № 01-14-128, №01-14-129, №01-14-130 позивач працював у ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» з 03.09.2001 по 26.01.2009 на посаді електрозварювальника. За даними Реєстру застрахованих осіб позивач у періоди 2001-2009 та 2017-2018 роки працював у ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» на роботах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.
Також, згідно архівної довідки від 23.05.2024 №01-14-131 ТОВ «Жмеринське підприємство «Експрес» ліквідовано 11.03.2022.
Поряд із цим, як видно із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 03.09.2001 по 26.01.2009 працював на посаді електрозварника в ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес", з 26.01.2017 по 27.03.2017 та з 03.04.2017 по 10.10.2018 працював на посаді електрозварником ручного зварювання в ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес" (а.с. 10, 13).
Усі відповідні записи відображенні у трудовій книжці позивача. Жодних зауважень до відповідних записів в оскаржуваному рішенні не відображено.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Суд зазначає, що у період роботи електрозварником чинним був Список №2 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Згідно зі Списком 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94 № 162, розділом XXXIII "Загальні професії" (код 23200000-19906) передбачено посаду газозварника, електрозварника ручного зварювання.
Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, розділом XXXIII "Загальні професії" (позиція 33) передбачено посаду газозварника, електрозварника ручного зварювання.
Відповідно до розділу XXXIII "Загальні професії", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відносяться газозварники, електрозварники ручного зварювання.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив, що посада електрозварника ручного зварювання включена до Списку № 2, що дає право на пільгову пенсію.
Разом з цим, згідно із довідками від 23.05.2024 №01-14-128, №01-14-129, №01-14-130 підтверджено, що позивач працював в ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес" у період з 03.09.2001 по 26.01.2009.
Таким чином, у трудовій книжці позивача, яка повинна братись до уваги як первинне джерело інформації про пільговий стаж позивача, наявні відповідні записи, які підтверджують факт його роботи у спірному періоді на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, як такій, що зазначена у Списку № 2, чинному у відповідний період часу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апелянт не має зауважень до записів в трудових книжках позивача, а також ним не зазначено жодного аргументу, який би спростовував достовірність наданих позивачем довідок.
Також слід зазначити, що 19.02.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №520/15025/16-а, в які зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Приймаючи зазначену вище постанову у справі № 520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, якій зайняті на роботах із шкідливими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими та важкими умовами праці не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Також Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16.09.2014 у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Отже, із урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а, суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.08.2024 №025450012428, яким відмовлено позивачу в призначені пенсії згідно з поданою ним заявою від 29.07.2024 є неправомірним, а тому підлягає скасуванню.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Так, відповідач у рішенні зазначає, що пільговий стаж ОСОБА_1 складає 5 років 5 місяців 8 днів.
Необхідний пільговий стаж за п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 12 років 6 місяців.
Суд вважає, що вимога про призначення пенсії позивачу є передчасною, оскільки Пенсійний орган в повній мірі не перевірив наявність підстав для призначення йому пенсії, не зарахувавши, при цьому, стаж роботи, що підтверджується записами в трудовій книжці та уточнюючими довідками, що встановлено судом в ході судового розгляду.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.08.2024 № 025450012428, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 03.09.2001 по 26.01.2009, з 26.01.2017 по 27.03.2017, з 03.04.2017 по 10.10.2018 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.