02 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11114/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
секретар Корсун Ю.В.
за участі представника відповідачів Басун М.М. (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року (суддя Савченко А.В., повне судове рішення складено 24 березня 2025 року) в справі № 160/11114/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіленопт» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіленопт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі - ДПС) про:
визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 7501111/43744274 від 25 жовтня 2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 71 від 28 лютого 2022 року, № 7501105/43744274 від 25 жовтня 2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 80 від 28 лютого 2022 року;
зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 71 від 28 лютого 2022 року та № 80 від 28 лютого 2022 року датою їх фактичного отримання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області: рішення № 7501111/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 71 від 28.02.2022 року; рішення № 7501105/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 80 від 28.02.2022 року.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 71 від 28.02.2022 року та № 80 від 28.02.2022 року, датою їх фактичного надходження.
В апеляційній скарзі відповідач ГУ ДПС просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
ТОВ «Сіленопт» пропущено строк звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України, а судом першої інстанції безпідставно відмовлено у клопотанні про залишення позову без розгляду та визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк на звернення до суду із позовною заявою.
Позивач не використовував процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень. Таким чином, враховуючи приписи статті 122 КАС України, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами щодо скасування рішення є 25 квітня 2023 року.
Відповідачами заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині оскарження рішення від 25 жовтня 2022 року №7501105/43744274, оскільки позивачем оскаржується рішення №7501105/43744274 від 25 жовтня 2022 року, яке визнано протиправним та скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі №160/18477/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року.
Отже, провадження у справі має бути закрите на підставі пункту сьомого частини першої статті 238 КАС України.
При цьому невірне зазначення номеру податкової накладної при першому зверненні до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування рішення, не має бути підставою для повторного звернення до суду із оскарженням такого рішення із зазначенням вірного номеру податкової накладної.
Вказує, що платник податку не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, саме з цих підстав комісією регіонального рівня відмовлено у реєстрації податкової накладної.
Вказує, що платника податку відповідним повідомленням проінформовано про необхідність надання додаткових пояснень та документів, проте позивачем не повному обсязі надано на розгляд комісії документи.
Апелянт зазначає, що обов'язок підтвердити реальність господарської операції виникає у платника податку з моменту зупинення реєстрації податкової накладної.
Звертає увагу на надання платником податку документів, що містять очевидні ознаки підроблення.
Подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку (п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).
Вважає заявлений позивачем спосіб захисту зобов'язання ДПС України зареєструвати датою подання податкові накладні суперечить порядку реєстрації, визначеному законодавством та втручається у дискреційні повноваження податкового органу, а тому не може бути застосований судом.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету позивача, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 лютого 2022 року між ТОВ “СІЛЕНОПТ» та ТОВ “ОМЕГА» укладено договір поставки № 2202/п від 22.02.2022 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених в даному Договорі (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2. Договору, асортимент, ціна та кількість товару визначається сторонами згідно накладних та/ або в специфікації.
Датою поставки й переходу права власності на товар, вважається дата приймання товару покупцем, зазначена в накладних. З моменту переходу права власності всі ризики пошкодження або раптової загибелі, пов'язані з ним, переходять до покупця (п. 2.2 Договору).
Податкова накладна № 71 від 28.02.2022 р. на суму 497410,74 грн., в тому числі ПДВ - 82901,79 грн, рішення контролюючого органу №7501111/43744274 від 25.10.2022 р. про відмову у реєстрації якої є предметом судового контролю в цій справі, виписана позивачем у зв'язку з постачанням на адресу ТОВ “Омега» товару (дріжджі, передня частина туш кур-бр без крил, н/ф охол (фас вак ~9 кг) за договором № 2202/п від 22.02.2022 року, укладеним між ТОВ “СІЛЕНОПТ» та ТОВ “ОМЕГА».
Позивачем за правилом першої події складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 71 від 28.02.2022 р. на суму 497410,74 грн., в тому числі ПДВ - 82901,79 грн.
Податкова накладна № 80 від 28.02.2022 р. на суму 497410,74 грн., в тому числі ПДВ - 82901,79 грн, рішення контролюючого органу №7501105/43744274 від 25.10.2022 р. про відмову у реєстрації якої є предметом судового контролю в цій справі, виписана позивачем? у зв'язку з постачанням на адресу ТОВ “Омега» товару (Передня част туш кур-бр без крил, н/ф охол (фас вак ~9 кг, дріжджі пресовані хлібні) за договором № 2202/п від 22.02.2022 року, укладеним між ТОВ “СІЛЕНОПТ» та ТОВ “ОМЕГА».
Позивачем за правилом першої події складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 80 від 28.02.2022 р. на суму 497410,74 грн., в тому числі ПДВ - 82901,79 грн.
Позивач в позовній заяві зазначає, що реєстрація податкових накладних № 71, 80 від 28.02.2022 р. була зупинена, про що Товариством отримано відповідні квитанції, згідно з інформацією, яка містилась у квитанції, підставою для зупинення реєстрації стало: “Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Користуючись правом на надання пояснень та копій документів для прийняття рішення щодо реєстрації Податкової накладної в ЄРПН, відповідно до п.4, п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ “СІЛЕНОПТ» подало пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 71 від 28.02.2022 року, № 80 від 28.02.2022 року.
25 жовтня 2022 року за результатами розгляду документів відповідачем прийнято рішення №7501111/43744274 про відмову у реєстрації податкової накладної №71 від 28.02.2022 р. року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави “ненаданням платником копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операцій, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)»; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
25 жовтня 2022 року за результатами розгляду документів відповідачем прийнято рішення № 7501105/43744274 про відмову у реєстрації податкової накладної №80 від 28.02.2022 р. року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави “ненаданням платником копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операцій, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)»; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним, а надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують наявність підстав, з якими пункт 187.1 статті 187 ПК України пов'язує виникнення обов'язку платника щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Також суд першої інстанції вважав, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС зареєструвати податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Сіленопт» є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.
ТОВ «Сіленопт» є платником податку на додану вартість.
Податкова накладна № 71 від 28 лютого 2022 року на суму 497 410,74 грн, у тому числі податок на додану вартість - 82 901,79 грн (а.с. 18 т.1), рішення про відмову у реєстрації якої є предметом судового контролю у цій справі, виписана ТОВ «Сіленопт» у зв'язку із постачанням на адресу ТОВ «Омега» товару (дріжджі, передня частина туш кур-бройлерів без крил, н/ф охол (фас вак ~9 кг)) на виконання умов договору поставки № 2202/п від 22 лютого 2022 року, укладеного з ТОВ «Омега» (а.с. 155-156 т.1).
Податкова накладна направлена позивачем на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Рішенням комісії регіонального рівня № 7501111/43744274 від 25 жовтня 2022 року (а.с. 16 т.1) відмовлено у реєстрації податкової накладної № 71 від 28 лютого 2022 року у зв'язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Графа «Додаткова інформація» не заповнена.
Податкова накладна № 80 від 28 лютого 2022 року на суму 497410,74 грн, в тому числі податок на додану вартість - 82901,79 грн, рішення про відмову у реєстрації якої є предметом судового контролю в цій справі, (а.с. 19 т.1) виписана ТОВ «Сіленопт» у зв'язку із постачанням на адресу ТОВ «Омега» товару (передня частина туш кур-бройлерів без крил, н/ф охол (фас вак ~9 кг, дріжджі пресовані хлібні)) на виконання умов договору № 2202/п від 22 лютого 2022 року, укладеного з ТОВ «Омега».
Податкова накладна направлена позивачем на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Рішенням № 7501105/43744274 від 25 жовтня 2022 року (а.с. 17 т.1) комісією регіонального рівня відмовлено у реєстрації податкової накладної № 80 від 28 лютого 2022 року у зв'язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Графа «Додаткова інформація» не заповнена.
Позивачем не оскаржувались рішення комісії регіонального рівня в порядку адміністративного оскарження.
З цим позовом позивач звернувся до суду 28 квітня 2024 року.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою статті 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, частина друга статті 122 КАС встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Верховний Суд у своїй постанові від 24 квітня 2020 року у справі №520/6895/19, аналізуючи положення п. 56.1, п. 56.18 ст. 56, 102 ПК України, зазначив, що застосовуючи саме системний аналіз норм Податкового кодексу України, враховуючи сутність і зміст спірних правовідносин, законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.
Отже, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкових накладних за своєю суттю не є іншим рішенням контролюючого органу, яким визначено розмір грошового зобов'язання, строк на його оскарження становить шість місяців з дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та законних інтересів.
Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Позивачем не оскаржувались рішення комісії регіонального рівня в адміністративному порядку.
Отже, строк звернення позивача до суду становить саме шість місяців з дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та законних інтересів.
У випадку, що розглядається, рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті 25 жовтня 2022 року, з позовом до суду позивач звернувся 28 квітня 2024 року, тобто із пропуском шестимісячного строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що у зв'язку з неможливістю продовжувати працювати у Київській області через військову агресію проти України та введення воєнного стану підприємство змінило місцезнаходження та перебуває в Дніпропетровській області. Дніпропетровська область також постійно піддається ракетним обстрілам. Повітряні тривоги лунають майже кожен день по декілька разів, тривалий період були відключення електричної енергії, внаслідок чого працівники працюють дистанційно, тому враховуючи складнощі пов'язані зі зміною адреси підприємства, велику кількість інформації та документів позивач зміг підготувати їх лише зараз. Крім цього, лунання кожного дня повітряної тривоги по декілька годин поспіль, зокрема, протягом робочого часу, через що працівники Позивача увесь цей час переховуються в укриттях, та вплив описаної вище військової ситуації у Дніпропетровській області та психічний та моральний стан людей ускладнили, навіть унеможливили своєчасне складання, підготовку копій документів та подання позову.
Крім того, додатково позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує на наказ від 27 січня 2023 року «Про запровадження дистанційної роботи» з 01 лютого 2023 року та наказ від 10 травня 2023 року «Про запровадження дистанційної роботи» з 15 травня 2023 року, відповідно до яких запроваджено дистанційну роботу працівників ТОВ «Сіленопт».
Суд першої інстанції ухвалою від 03 червня 2024 року поновив позивачу строк звернення до суду, вказавши, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду.
Проте такий висновок суду першої інстанції є цілком необґрунтованим.
Надаючи оцінку приведеним позивачем підставам для поновлення строку звернення до суду, суд вказує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду, а питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2022 року у справі №990/102/22.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд звертає увагу, що вказуючи на запровадження дистанційної роботи наказами від 27 січня 2023 року «Про запровадження дистанційної роботи» з 01 лютого 2023 року та від 10 травня 2023 року «Про запровадження дистанційної роботи» з 15 травня 2023 року, якими запроваджено дистанційну роботу працівників ТОВ «Сіленопт», позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження дистанційної роботи вплинуло на неможливість пред'явлення позивачем позову стосовно оскарження рішень комісії регіонального рівня, прийнятих у жовтні 2022 року.
Більш того, суд звертає увагу, що позивачем у межах справи №160/18477/22 оскаржені рішення комісії регіонального рівня, прийняті у жовтні 2022 року, зокрема 25 жовтня 2022 року.
Відтак, позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Відтак, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано, а судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За правилами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Абзацом 1 частини першої статті 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, позивачем не заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску строку поважними, суд скасовує рішення суду першої інстанції та залишає позов без розгляду.
Суд задовольняє апеляційну скаргу частково, адже вимогами апелянта є скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122-123, 240, 319 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року в справі №160/11114/24 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року в справі №160/11114/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіленопт» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сіленопт» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 02 липня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 липня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов