Іменем України
08 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/805/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому апрівлденні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості,
18 квітня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яким просить:
- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 166798,15 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 заборгованість з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 166798,15 грн.
В обгрунтування позову зазначено, що Позивачка з 1993 року працювала суддею Первомайського міського суду Луганської області, а з 14.04.2015 - суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
Відповідно до наказу № 102-к від 03.10.2016 була звільнена у відставку за власним бажанням.
На цей час Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує довічне грошове утримання, що становить 56 % розміру суддівської винагороди, відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 26.02.2020 № 481/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи с 19.02.2020.
Після набрання рішенням чинності, УПФУ в м. Сєвєродонецьку здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 26.02.2020 № 481/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та проводить виплату починаючи с жовтня 2020 року, однак виплати за період с лютого по жовтень 2020 року були нараховані, але не виплачені. Заборгованість нарахована на виконання рішення суду за період с 19.02 2020 по 11.2020, станом на момент подання цього позову складає 166798,15 грн.
12 листопада 2024 року Позивачка отримала відповідь на звернення, в якому відповідач не заперечує про наявність заборгованості за рішенням суду в розмірі 166798,15грн та вважає, що вона підлягає виплаті на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на підконтрольної Україною території, затвердженою постановою КМУ від 10.11.2021 №1165.
Позивачка вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та звернулась до суду з даним позовом.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є суддею у відставці, є внутрішньо переміщеною особою та отримує щомісячне довічне грошове утримання, що підтверджується документами. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 №360/3108/20 (далі - Рішення суду), яке набрало законної сили 27.10.2020, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 26.02.2020 № 481/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020.
На виконання Рішення суду ОСОБА_1 з 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 26.02.2020 № 481/20-вих.
24 жовтня 2024 року позивачка зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за роз'ясненням відносно виконання відповідачем рішення суду у справі №360/3108/20, яке зареєстроване за №8579/С-1200-24.
Відповідачем листом від 12.11.2024 №8563-8579/С-04/8-1200/24 надано обґрунтовану відповідь та зазначено наступне.
Після проведення перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після перерахунку склав 62151,94 грн та нараховано на виплатну відомість грудня 2020 року.
Доплату по проведеному перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 по 30.11.2020 у сумі 176010,37 грн обліковано в Головному управлінні, включено до реєстру судових рішень та буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
На теперішній час відповідно до Порядку № 1165 ОСОБА_1 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень: у листопаді 2022 року у розмірі 532,18 грн; у липні 2023 року - 557,32 грн; у вересні 2023 року - 2093,00 грн; у жовтні 2023 року - 1303,00 грн; у листопаді 2023 року - 4,10 грн; у грудні 2023 року - 0,62 грн; у жовтні 2024 року - 2361,00 грн; у листопаді 2024 року - 2361,00 грн; у грудні 2024 року - 2361,00 грн.
Станом на 05.06.2025 сума заборгованості на виконання Рішення суду складає 164437,15 грн.
Головне управління зазначає, що виплата заборгованості за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 № 360/3108/20 і на далі буде проводено після виділення коштів Пенсійному фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 23.04.2025 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості - залишено без руху.
Ухвалою суду від 29.05.2025 після усунення недолків відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є суддею у відставці, є внутрішньо переміщеною особою та отримує щомісячне довічне грошове утримання, що підтверджується копією паспорта громадянина України, довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера, довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи
Позивачка перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 №360/3108/20, яке набрало законної сили 27.10.2020, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 26.02.2020 № 481/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020.
На виконання рішення суду ОСОБА_1 з 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 26.02.2020 № 481/20-вих.
24 жовтня 2024 року позивачка звернуласть до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за роз'ясненням відносно виконання відповідачем рішення суду у справі №360/3108/20, яке зареєстроване за №8579/С-1200-24.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.11.2024 № 8563-8579/С-04/8-1200/24 позивача повідомлено про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №360/3108/20 управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно довідки від 26.02.2020 №481/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020.
Перерахований розмір щомісячного довічного грошового утримання на виконання Рішення суду було нараховано на виплатну відомість грудня 2020 року. Доплату по проведеному перерахунку на виконання Рішення суду за період з 19.02.2020 по 30.11.2020 у сумі 176010,37 грн обліковано в Головному управлінні.
На сьогодні ведеться опрацювання боргів за нормами Порядку 1165 та на Ваш картковий рахунок було перераховано частину боргу на виконання Рішення в межах наявного фінансового ресурсу у листопаді 2022 року у розмірі 530,00 грн, у грудні 2022 року - 2,18 грн, у липні 2023 року - 557,32 грн, у вересні 2023 року - 2093,00 грн, у жовтні 2023 року - 1303,00 грн у листопаді 2023 року - 4,10 грн, у грудні 2023 року - 0,62 грн, у жовтні 2024 року - 2361,00 грн, та у листопаді 2024 року - 2361,00 грн.
Станом на теперішній час сума заборгованості на виконання Рішення суду складає 166798,15 гривень.
Враховуючи вищевикладене, виплата заборгованості з пенсії проводитиметься після виділення коштів Пенсійному фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Матеріалами справи підтверджено, що на час розгляду справи ОСОБА_1 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень:
- у листопаді 2022 року у розмірі 532,18 грн;
- у липні 2023 року - 557,32 грн;
- у вересні 2023 року - 2093,00 грн;
- у жовтні 2023 року - 1303,00 грн;
- у листопаді 2023 року - 4,10 грн;
- у грудні 2023 року - 0,62 грн;
- у жовтні 2024 року - 2361,00 грн;
- у листопаді 2024 року - 2361,00 грн;
- у грудні 2024 року - 2361,00 грн.
Станом на 05.06.2025 сума заборгованості на виконання Рішення суду складає 164437,15 грн.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою позивачу нарахованого щомісячного довічного грошового утримання.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано вимоги, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частиною першою, третьою статті 142 Закону № 1402-VІІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402- VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
При цьому відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».
Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі Порядок № 1165), яким визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - отримувачі).
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік (пункт 1 Порядку № 1165).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).
За абз. 1 пункту 4 Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 року № 1080 (пункт 5 Порядку № 1165).
Суд наголошує, що даний Порядок стосується осію, які відмовились від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка має довідку про взяття на блік внутрішньо переміщеної особи та постійно проживає на контрольованій Україною території, а тому до позивачки протиправно застосовано Порядок № 1165.
Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Враховуючи, що пенсія, яка призначена позивачу є виплатою довічною та постійною, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог Конституції України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач зазначив, що виплачує заборгованість за вказаний вище період із застосуванням механізму, визначеного Порядком № 1165, а не механізму передбаченого безпосередньо ч. 1 ст. 46 Закону № 1058-IV(частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії).
Частиною 3статті 7 КАС України встановлено, що в разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, до спірних у межах цієї справи правовідносин суд має застосувати приписи ст. 46 Закону № 1058-IV, а не Порядку № 1165.
Оскільки неотримання нарахованої суми пенсії вчинено з вини органу Пенсійного фонду України на підставі рішення суду, то заборгованість з пенсії має бути виплачена із застосуванням механізму передбаченого безпосередньо ч. 1ст. 46 Закону № 1058-IV(частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії), а не механізму, визначеного Порядком № 1165.
За таких обставин, застосування відповідачем до спірних правовідносин механізму виплати суми неотриманої, але нарахованої пенсії, визначеного Порядком № 1165 є протиправним.
Відповідачем протиправно не виплачено позивачу заборгованість з пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).
Відповідачем розраховано заборгованість з пенсійних виплат, тому в даному випадку відсутнє втручання суду в дискреційні повноваження відповідача.
Станом на 05.06.2025 сума заборгованості на виконання рішення суду складає 164437,15 грн.
Оскільки на момент винесення судового рішення заборгованість зменшилась та складає 164437,15 грн, тому саме дана сума підлягає стягненню, а не як зазначено позивачем в позовній заяві 166 798,15 грн, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту у вигляді стягнення з відповідача сум, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Разом з цим, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи викладене, підлягає задоволенню позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 164 437,15 грн.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Щодо вимог про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 5 статті 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо необхідності зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в цій справі.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, визначення строку для подання звіту про виконання судового рішення є виключним правом суду, яке суд виконує з урахуванням обставин справи та виходячи з принципу розумності, та достатності такого строку для виконання судового рішення.
За таких обставин, суд вважає за можливе встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання судового рішення в цій справі, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 457,00 грн.
За подання даної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1667,98 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача через неправомірні дії відповідача, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 457,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Луганській області та 1 187,37 грн на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Луганській області.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 164 437,15 грн (сто шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять сім гривень 15 коп).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 457,00 грн (чотириста п'ятдесят гривень 00 коп).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1187,37 грн (одна тисяча сто вісімдесят сім гривень 37 коп).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати до суду звіт про виконання цього рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова