Іменем України
08 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1115/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
26 травня 2025 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягають у не здійсненні перерахунку та виплати основного розміру пенсії по втраті годувальника, ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України 25.04.2025 №11/23688-суд, виходячи із розміру сум грошового забезпечення станом на 01.01.2023 загиблого ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію по втраті годувальника, ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023, на підставі оновленої довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 25.04.2025 №11/23688-суд з врахуванням раніше виплачених сум, здійснити виплату заборгованості з пенсії за вислугу років починаючи з 01.02.2023 по день фактичного перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Державної прикордонної служби України та отримує пенсію по втраті годувальника та перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
28 квітня 2025 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по адміністративній справі 360/1456/24 Адміністрація Державної прикордонної служби України направила копію оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення загиблого ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника для батька, ОСОБА_1 , з 01.02.2023 за №11/23688-суд на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
29 квітня 2025 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області через особистий електронний кабінет Пенсійного фонду з проханням здійснити в добровільному порядку перерахунок пенсії.
Разом з тим, станом на 24.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідного перерахунку пенсії, на підставі надісланої Адміністрацією Державної прикордонної служби України оновленої довідки від 25.04.2025 №11/23688-суд, не здійснено, що є протиправною бездіяльністю з боку суб'єкта владних повноважень.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
На адресу Головного управління надійшла довідка №11/23688-суд від 25.04.2025 видана Адміністрацією Державної прикордонної служби України за посадою, яку займав загиблий 10.05.2022 син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ). В довідці, зокрема, були перераховані основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за нормами визначеними рішенням суду станом на 01.01.2023 року, (надбавки, доплати, підвищення) та премія за посадою, аналогічною останній штатній, котру обіймав ОСОБА_2 (технік 4 спеціальної комплексної інформаційно-телекомунікаційної апаратної (СКІТА-04) відділення зв'язку прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Позивачу пенсія по втраті годувальника призначена з 07.12.2022 у належному розмірі, виходячи з грошового забезпечення яке виплачувалося загиблому ОСОБА_2 (на підставі ст. 45 ЗУ №2262-ХІІ).
Ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, так і п. 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться після прийняття Урядом рішення про умови та порядок його здійснення. Враховуючи вищевикладене, підстави для здійснення останнього (зокрема, на підставі довідки №11/23688-суд від 25.04.2025 року) станом на сьогодні відсутні.
Також слід наголосити, що Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі №328/4303/16-а зазначає що здійсненню перерахунку пенсії передує чітко визначена Порядком № 45 процедура.
Отже, виходячи з наведеного, зазначеним Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлена наступна послідовність дій: Міністерство повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Конкретизуючи обставини наявного спору, зауважуємо, що суд першої інстанції не вправі зобов'язати орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок із конкретних складових, які містяться в довідці №11/23688-суд від 25.04.2025 року про розмір грошового забезпечення за нормами визначеними рішенням суду станом на 01 січня 2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, не перевіривши, при цьому, достовірності та відповідності вказаних у ній складових законодавству України.
Орган, що призначає пенсію, має право перевіряти обґрунтованість видачі довідок та вказаних в ній складових.
На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 29.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію по втраті годувальника.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №360/1456/24 зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 360/1456/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025, Адміністрацією Державної прикордонної служби України надіслано на адресу відповідача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 (довідка № 11/23688-суд від 25.04.2025), для здійснення обчислення та перерахунку пенсії по втраті годувальника, з 01.02.2023.
Згідно довідки № 11/23688-суд від 25.04.2025, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, вбачається, що розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: технік 4 спеціальної комплексної інформаційно-телекомунікаційної апаратної (СКІТА-04) відділення зв'язку прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ) складає:
посадовий оклад (ПО) (9 тарифний розряд, коефіцієнт 1,80*2684 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023) 4830,00 грн;
оклад за військовим званням (ОВЗ) старший сержант (коефіцієнт 0,46*2684 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023) 1230,00 грн;
надбавка за вислугу років (НВР), від (ПО+ОВЗ) (25%) 1515,00 грн;
надбавка за особливості проходження служби, від (ПО+ОВЗ+НВР) (40%) 3030,00 грн;
премія, від (ПО) (240%) 11592,00 грн, всього 22197,00 грн.
ОСОБА_1 звернувся 29.04.2025 через веб-портал Пенсійного фонду України з заявою, відповідно до якої просив здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника виходячи із сум грошового забезпечення його загиблого сина ОСОБА_2 , згідно з довідкою АДПСУ від 25.04.2025 №11/23688-суд. Проте, відповідачем такого перерахунку пенсії за оновленою довідкою здійснено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 753/23503/16 зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 686/15836/16-а.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, установлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, яка набрала чинності 24.02.2018, до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
За змістом Постанови № 704, у редакції Постанови № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, у пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені пунктом 6 постанови № 103, з 29.01.2020 не підлягають застосуванню.
Відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
У наступному пунктами 1 і 2 Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» (далі Постанова № 481) вирішено:
- Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).
- Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постанова № 481 набула чинності 20 травня 2023 року.
На момент розгляду цієї справи Постанова № 481 нечинною не визнавалася.
Вказані зміни відбулися після виникнення спірних правовідносин.
При цьому, жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема й у період з 29.01.2020 дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
З наведеного випливає, що 29.01.2020 настала подія підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто в цьому випадку станом на 01.10.2020 (у межах спірних правовідносин), а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Статтею 7 Закону України від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 1762 гривні.
Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2684,00 грн.
Суд зазначає, що довідка Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23688-суд від 25.04.2025, видана з урахуванням наведених змін у Постанові № 704 у зв'язку з підвищенням з 01.01.2023 грошового забезпечення відповідних осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
Як слідує з матеріалів справи, довідка Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23688-суд від 25.04.2025 була надіслана на адресу відповідача Адміністрацією Державної прикордонної служби України для здійснення перерахунку пенсії позивача. Вказане не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
Проте, відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача із урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23816-суд від 07.05.2025.
Обов'язок щодо перерахунку пенсії у відповідача виник вже після отримання довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23688-суд від 25.04.2025, яка була направлена Адміністрацією Державної прикордонної служби України на адресу відповідача.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно із частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23688-суд від 25.04.2025 та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23688-суд від 25.04.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених раніше виплат.
В той же час, суд зауважує, що заявлена позовна вимога шляхом її формулювання "виплачувати" не підлягає задоволенню, оскільки має на меті вчинення дій на майбутнє, а суд вирішує спір щодо правовідносин, яке вже виникли. Суд захищає порушене право, а не те, яке можливо може бути порушене у майбутньому.
Щодо вимог позивача про здійснення виплати заборгованості з пенсії по втраті годувальника починаючи з 01.02.2023 по день фактичного перерахунку, суд зауважує, що обраний вище спосіб захисту порушеного права є належним та достатнім і охоплює вимогу щодо виплати заборгованості з пенсії по втраті годувальника починаючи з 01.02.2023 по день фактичного перерахунку.
Отже, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту є достатнім, враховуючи обставини по справі.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29).
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір 968,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з урахуванням фактичного задоволення позовних вимог та з урахуванням того, що спір виник внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, судові витрати зі сплати судового збору належать до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23688-суд від 25.04.2025 Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23688-суд від 25.04.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова