08 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2964/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2025 року у розмірі 3028 гривні;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області надати ОСОБА_1 , довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2025 року у розмірі 3028 гривні.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працював суддею Гайворонського районного суду Кіровоградської області. Постановою Верховної Ради України №1600-VIII від 22.09.2016 був звільнений з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку, а наказом в.о. голови Гайворонського районного суду Кіровоградської області №25-к від 30.09.2016 відрахований зі штату суду з 30.09.2016.
Вказує, що з жовтня 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Зауважує, що оскільки щомісячне грошове утримання судді у відставці виплачується у відсотковому відношенні до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а базовий посадовий оклад судді місцевого суду становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, тому 04.04.2025 звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн. Однак відповідач листом від 09.04.2025 №422/25 відмовив йому у наданні такої довідки.
Вважає дії відповідача протиправними та з цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначив, що Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ (далі - Закон №3460-ІХ) встановлено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка складає 2102,00 грн. Вказані норми неконституційними не визнавались, а тому підстави для видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням іншого показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб відсутні.
Зауважує, що оскільки прожитковий мінімум для визначення базового розміру посадового окладу судді у 2020-2025 не змінювався, посадовий оклад суддів місцевого суду протягом також залишився без змін, тому підстави для видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн відсутні.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, надав пояснення щодо позову, в якому підтримує позицію відповідача щодо необґрунтованості позову, вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству та не підлягають задоволенню.
Будь-яких заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
12.05.2024 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, витребувано докази по справі.
Встановивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював суддею Гайворонського районного суду Кіровоградської області. Постановою Верховної Ради України №1600-VIII від 22.09.2016 був звільнений з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 01.10.2016 одержує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на даний час визначений позивачу на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області від 20.02.2020 №164, виданої за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1. При обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, ТУ ДСА було взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» - 2102,00 грн (а.с. 32).
04.04.2025 позивач звернувся із заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області про видачу довідки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2025.
09.04.2025 Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області листом №722/25 повідомило позивача, що посадовий оклад судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області протягом 2020 - 2025 років не підвищувався та становить 63060,00 грн., тому підстави для видачі довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн, немає (а.с.10).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно із частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частинами третьою-п'ятою статті 142 Закон №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відтак, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15 липня 1999 року №966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV).
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривні.
Водночас згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
Отже, окремими приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 01.01.2025 відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому підлягають застосуванню при обчисленні, у тому числі, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вирішуючи цей спір, суд зазначає, що питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року під час обрахунку розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, від якого, у свою чергу, залежить розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання, серед іншого було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №240/9028/24.
Так, у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду, з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року, відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №280/1233/22 та 21.03.2024 у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (п. 111).
Велика Палата Верховного Суду нагадала, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (п. 112).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не змінював розмір суддівської винагороди, а лише запровадив розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, то саме цей грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, відтак, підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням встановленого на 01.01.2025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн та видачі позивачу нової довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 липня 2025 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 26241445, вул. Велика Перспективна, 40, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК