про відмову у відкритті провадження
07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4499/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С. розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький, 25009
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 вислуги років на пільгових умовах;
2) визнати протиправним рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший від 22.05.2025 №9657/7;
3) зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 вислугу років 22 роки 10 місяців 13 днів;
4) зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024 про переведення з одного виду пенсії на інший;
5) зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області призначити з 11.04.2023 пенсію за вислугу років, з урахуванням пільгової вислуги років.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за даним позовом необхідно зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, постановою Третього ААС від 13.05.2025 в справі №340/8228/24 вирішено:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не розгляду питання пільгового обчислення періоду проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, для цілей визначення розміру пенсії за вислугу років;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 22 жовтня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за вислугу років;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25009) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про переведення на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Встановлено, що предметом розгляду справ № 340/8228/24 була незгода позивача з діями відповідача щодо відмови в переведенні його на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Водночас, зі змісту даної позовної заяви вбачається, що предметом цього адміністративного позову є незгода позивача з виконанням Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області постанови ТААС в справі №340/8228/24 / відмова в переведені з одного виду пенсії на інший; не зарахування до його страхового стажу вислуги років та не розгляд заяви від 22.10.2024 про переведення з одного виду пенсії на інший/.
Отже, позивач оскаржує дії відповідача щодо неналежного виконання рішення, а саме - постанови ТААС у справі № 340/8228/24, зокрема в частині не зарахування до його страхового стажу вислуги років тривалістю 22 роки 10 місяців 13 днів та розгляд заяви від 22.10.2024 про переведення з одного виду пенсії на інший.
Відтак, спірні правовідносини виникли у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням судового рішення у справі № 340/8228/24.
Крім цього, в обґрунтування своїх вимог позивач теж посилається на невиконання та неналежне виконання відповідачем рішення суду в справі № 340/8228/24.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, слід зазначити, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18 та від 02.11.2021 у справі №620/1528/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а зазначено, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження. Зазначений спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Необхідно зазначити, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
За таких обставин, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.09.2022 по справі №817/153/18, від 26.10.2022 по справі №380/9852/21 та від 06.02.2023 по справі №140/559/22.
З аналізу положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2005 № 1404-VIII вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили. рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись статтями 170, 243, 248 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО