04 липня 2025 року справа №320/36047/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 12.10.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент" із позовом до Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №267 від 28.02.2022;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №267 від 28.02.2022 (код ЄДРПОУ 43262383) датою її фактичного подання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем 28.02.2022 було складено податкову накладну №267 на підтвердження господарської операції з ТОВ "Діаліз Медик" на суму 158 400,00 грн, у тому числі ПДВ - 26 400,00 грн. Податкова накладна була оформлена директором Ковальчуком С.В. з накладенням кваліфікованого електронного підпису та електронної печатки. У зв'язку з воєнним станом, запровадженим 24.02.2022, та технічними обмеженнями в роботі електронних сервісів ДПС, реєстрація податкових накладних у ЄРПН була унеможливлена. Позивач посилається на офіційні повідомлення ДПС, згідно з якими платники податків були звільнені від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії форс-мажорних обставин, а також мали обов'язок здійснити таку реєстрацію після припинення дії обставин непереборної сили.
Позивач вказує, що з 01.04.2022 по 31.07.2023 він перебував на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 2% доходу, що призупиняло його реєстрацію як платника ПДВ. Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, позивач був зобов'язаний зареєструвати податкову накладну №267 у період з 01.08.2023 по 30.09.2023. 28.09.2023 податкова накладна була повторно подана для реєстрації директором Хомухою Д.З., однак ДПС відмовила в її прийнятті, посилаючись на відсутність у підписанта права підпису на дату складання документа.
Позивач не погоджується з такою відмовою, вважаючи її формальною та необґрунтованою. Позивач стверджує, що чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язковості підписання податкової накладної саме тією особою, яка її склала. Податковий кодекс України та Порядок №1246 передбачають лише наявність кваліфікованого електронного підпису керівника або бухгалтера на момент подання документа на реєстрацію. Позивач наголошує, що податкову накладну було складено належним чином, з дотриманням усіх вимог, а її реєстрація була здійснена уповноваженою особою - чинним директором товариства, який мав відповідний електронний підпис та печатку.
Також позивач зазначає, що смерть попереднього директора Ковальчука С.В. та призначення нового керівника не можуть бути підставою для відмови в прийнятті податкової накладної, оскільки обов'язок щодо її складання та обов'язок щодо її реєстрації є різними за своєю правовою природою та виникають у різні моменти часу. Відтак, на думку позивача, дії ДПС щодо відмови в реєстрації податкової накладної є протиправними, а належним способом захисту його порушеного права є зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної №267 від 28.02.2022 в ЄРПН.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено, що справа буде розглядатися суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від позивача та відповідача. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву. Запропоновано позивачеві подати до суду відповіді на відзиви. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзиви пояснень, міркувань та аргументів.
15.12.2023 через канцелярію суду надійшла заява позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
08.01.2024 через систему "Електронний Суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому Державна податкова служба України заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ "Консалтинг Менеджмент", вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що податкова накладна №267 від 28.02.2022 була подана на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Податкового кодексу України.
На думку відповідача, податкова накладна була підписана кваліфікованим електронним підписом Хомухи Д.З., який на дату складання документа - 28.02.2022 - не мав повноважень діяти від імені товариства, оскільки директором на той момент був Ковальчук С.В. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Хомуху Д.З. було призначено директором лише з 22.11.2022, а зміни до реєстру внесено 24.11.2022. Таким чином, на момент складання податкової накладної Хомуха Д.З. не був уповноваженою особою товариства, а отже не мав права підписувати податкові документи, складені до набуття ним відповідного статусу.
Відповідач також зазначає, що позивач набув статусу суб'єкта електронного документообігу за підписом Хомухи Д.З. лише 23.12.2022, що підтверджується першим надісланим електронним документом. Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі проводиться перевірка чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою. За результатами такої перевірки було сформовано квитанцію про неприйняття податкової накладної, в якій зазначено, що підпис Хомухи Д.З. не є чинним на дату складання документа.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що податкова накладна №267 від 28.02.2022 подавалась на реєстрацію двічі - 18.03.2022 та 03.06.2022 - однак обидва рази не була прийнята. Зокрема, під час першої спроби реєстрації документ було подано за формою, яка на той момент вже втратила чинність (J1201012), що також стало підставою для відмови в її прийнятті.
Відповідач посилається на вимоги пункту 20 Порядку №1307, згідно з яким усі податкові накладні мають бути скріплені електронними підписами посадових осіб платника податку, а також на положення Порядку №557, які регламентують порядок делегування права підпису іншій особі. Відповідно до цих норм, платник податку повинен повідомити контролюючий орган про уповноважену особу шляхом подання повідомлення з даними кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. Відповідач стверджує, що на момент складання податкової накладної таких повідомлень щодо ОСОБА_1 не надходило.
Таким чином, відповідач вважає, що податкова накладна №267 від 28.02.2022 не відповідає вимогам законодавства щодо порядку її складання та підписання, а тому правомірно не була прийнята до реєстрації в ЄРПН. У зв'язку з цим Державна податкова служба України просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
24.01.2024 канцелярією суду зареєстровано подану позивачем відповідь на відзив, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент" додатково обґрунтовує правомірність своїх вимог та спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Позивач зазначає, що відповідач фактично не заперечує проти обставин, викладених у позовній заяві, а також не надає належних доказів на спростування правових підстав позову. Натомість, у відзиві підтверджується факт складання податкової накладної №267 від 28.02.2022 та здійснення дій щодо її реєстрації.
Позивач наголошує, що єдина підстава, на яку посилається відповідач при відмові у реєстрації податкової накладної, полягає у відсутності у Хомухи Д.З., який підписав документ, повноважень на дату її складання. На думку позивача, така позиція є юридично необґрунтованою та суперечить чинному законодавству. Зокрема, позивач звертає увагу на те, що Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" не містить вимоги щодо обов'язкового підписання електронного документа саме тією особою, яка його склала. Відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, створення електронного документа завершується накладенням електронного підпису, а отже, юридичне значення має саме момент підписання, а не момент складання документа.
Позивач також посилається на Порядок №1307, який регламентує порядок складання та реєстрації податкових накладних, і в якому відсутня вимога щодо обов'язкової відповідності дати складання документа даті накладення підпису. Таким чином, податкова накладна, підписана уповноваженою особою на момент її подання до реєстрації, є належно оформленим документом. Позивач підкреслює, що директор Хомуха Д.З. мав чинний кваліфікований електронний підпис та електронну печатку на дату подання податкової накладної до ЄРПН - 28.09.2023, що підтверджує дотримання вимог законодавства.
Крім того, позивач звертає увагу на об'єктивну неможливість виконання вимоги відповідача щодо підписання податкової накладної попереднім директором ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На думку позивача, така вимога є абсурдною та суперечить принципам правової визначеності і добросовісності. Зміна посадової особи не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки обов'язок щодо її реєстрації виникає в момент подання документа до ЄРПН, а не в момент його складання.
Позивач також зазначає, що податкова накладна №267 не містить жодних помилок, які б підлягали виправленню, а відмова у її реєстрації є результатом формального підходу з боку відповідача. Такий підхід, на думку позивача, унеможливлює виконання ним податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, що порушує його права та законні інтереси. У зв'язку з цим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та відповідачі у справі з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент" 02.10.2019 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як суб'єкт господарювання - юридична особа за кодом 43262383, номер запису 10701020000084488.
Види діяльності за КВЕД: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.
З 01.01.2020 позивач є платником податку на додану вартість за податковим номером 432623826557.
У січні 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діаліз Медик" було укладено договір про надання послуг №КМ/ДМ-01/22 від 10.01.2022 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору позивач зобов'язувався надати контрагенту послуги з консалтингу та супроводу господарської діяльності, а ТОВ "Діаліз Медик" - оплатити надані послуги у встановлені строки.
На виконання умов Договору позивач у лютому 2022 року надав ТОВ "Діаліз Медик" відповідні послуги, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2022, підписаним обома сторонами. Загальна вартість наданих послуг склала 158 400,00 грн, у тому числі ПДВ - 26 400,00 грн.
На підтвердження цієї операції 28.02.2022 позивачем було складено податкову накладну №267 на загальну суму 158 400,00 грн, у тому числі ПДВ - 26 400,00 грн. Податкова накладна була оформлена в електронній формі відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307и, з накладенням кваліфікованого електронного підпису та електронної печатки.
На момент складання податкової накладної директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент" був ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Зазначена господарська операція відбулася до початку повномасштабного вторгнення, однак 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, що спричинило суттєві обмеження у роботі електронних сервісів Державної податкової служби України. У цей період реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) була ускладнена або тимчасово неможлива.
18.03.2022 позивач вперше подав податкову накладну №267 на реєстрацію в ЄРПН. Документ було подано за формою J1201012, яка на той момент втратила чинність. У зв'язку з цим ДПС сформувала квитанцію №1 про неприйняття документа, в якій зазначено, що податкову накладну не може бути прийнято через невідповідність форми, не чинної на дату реєстрації в ЄРПН.
03.06.2022 позивач повторно подав податкову накладну №267 на реєстрацію. ДПС відмовила в прийнятті повторно. У квитанції №1 про неприйняття документа зазначено, що порушено вимоги статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оскільки кваліфікований електронний підпис особи ОСОБА_1 , яким засвідчено документ, не є чинним на дату складання податкової накладної - 28.02.2022.
Водночас з 01.04.2022 по 31.07.2023 ТОВ "Консалтинг Менеджмент" перебувало на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 2% доходу відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України. У цей період позивач не мав статусу платника ПДВ, а отже, не мав обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.
Наказом ТОВ "Консалтинг Менеджмент" від 06.10.2022 №17-к припинено трудовий договір з ОСОБА_2 , директором, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
21.11.2022 загальними зборами учасників ТОВ "Консалтинг Менеджмент" (протокол №21/11/2022) було прийнято рішення про призначення директора. Директором ТОВ "Консалтинг Менеджмент" призначено Хомуху Д.З.
Відповідно до наказу ТОВ "Консалтинг Менеджмент" від 22.11.2022 №19-к ОСОБА_1 вступив на посаду директора ТОВ "Консалтинг Менеджмент".
Відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено 24.11.2022, що підтверджується витягом з реєстру.
Після повернення на загальну систему оподаткування з 01.08.2023 позивач знову набув статусу платника ПДВ. Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платники податків, які не мали змоги виконати податкові обов'язки у період дії воєнного стану, були зобов'язані виконати їх протягом 60 календарних днів з дня припинення дії обставин непереборної сили.
28.09.2023 ТОВ "Консалтинг Менеджмент" втретє подало податкову накладну №267 від 28.02.2022 на реєстрацію в ЄРПН. Документ був підписаний чинним директором Хомухою Д.З. з використанням чинного кваліфікованого електронного підпису та електронної печатки. Однак ДПС знову відмовила в прийнятті податкової накладної, зазначивши, що підпис ОСОБА_1 не є чинним на дату складання документа, а отже, порушено вимоги статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) (у редакції, чинній станом на час складання податкових накладних).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленій цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Водночас відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, запровадженого Законом України №2120-IX від 15.03.2022, платники єдиного податку третьої групи, які застосовували ставку 2%, були тимчасово звільнені від нарахування та сплати податку на додану вартість.
Суд погоджується з твердженням позивача, про те що згідно з пунктом 9.5 підрозділу 8 розділу XX ПК України (у редакції Закону №2142-IX від 24.03.2022) реєстрація платників ПДВ була призупинена, що означало тимчасове припинення їхніх прав та обов'язків, встановлених розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, запровадженого Законом №2260-IX від 12.05.2022, платники єдиного податку третьої групи, які використовували ставку 2%, звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, якщо вони виконані протягом 60 календарних днів після повернення до загальної системи оподаткування.
Згідно з пунктом 91 підрозділу 8 розділу XX ПК України, внесеного Законом №3219-IX від 30.06.2023 платники податків, які до 31.07.2023 використовували спрощену систему оподаткування, з 01.08.2023 автоматично вважалися такими, що повернулися до попередньої системи оподаткування.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням термінів, визначених законодавством.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
Водночас суд звертає увагу, що питання порушення строків реєстрації окресленої податкової накладної в ЄРПН не є предметом розгляду даної справи, відтак суд не перевіряє дотримання таких строків позивачем.
Разом з цим суд зазначає, спірні правовідносини стосуються наявності/відсутності обставин порушення позивачем вимог статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у частині накладення (підписання) електронним цифровим підписом податкової накладної директором ТОВ "Консалтинг Менеджмент" Хомухою Д.З., який станом на час її складання не виконував обов'язки директора ТОВ "Консалтинг Менеджмент".
Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.
При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За правилами, визначеними в пунктах 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункту 15 Порядку № 1246).
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що до Реєстру приймаються податкові накладні та/або розрахунки коригування, складені в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою, перевірку щодо чого здійснює контролюючий орган на підставі пункту 12 Порядку № 1246 та формує, за її результатами, серед іншого, квитанцію про прийняття або не прийнятті податкової накладної.
У той же час основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (далі - Закон № 851-IV).
Відповідно до статті 6 Закону №851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа. Суб'єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб'єктами.
Виходячи із зазначеного, судом взято до уваги, що документ вважається створеним саме з моменту підписання, а не з моменту його попереднього складання. Дату (час) накладення підпису можливо встановити безпосередньо з електронного документа, оскільки в електронному підписі та документі використовується кваліфікована електронна позначка часу відповідно до статті 26 Закону України "Про електронні довірчі послуги". Таким чином, електронний документ набуває юридичної чинності з моменту накладення електронного підпису уповноваженою особою.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №851-IV оригіналом електронного документа визнається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, включаючи електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Суд враховує, що підпис на момент реєстрації податкової накладної є визначальним для її правомірності, незалежно від того, ким і коли складено документ.
Разом з цим з наведених у статті 1 Закону № 851-IV визначень слідує, що суб'єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі - Порядок №557).
Пунктами 1 - 7 розділу ІІ Порядку №557 передбачено, суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.
Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.
Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС. У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.
Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов'язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов'язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ТОВ "Консалтинг Менеджмент" від 06.10.2022 №17-к припинено трудовий договір з ОСОБА_2 , директором, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Консалтинг Менеджмент" від 21.11.2022 №21/11/2022 та наказу ТОВ "Консалтинг Менеджмент" від 22.11.2022 №19-к ОСОБА_1 вступив на посаду директора ТОВ "Консалтинг Менеджмент".
Відповідне кадрове рішення оформлено відповідно до приписів чинного законодавства та внесено до реєстраційних документів підприємства.
Також згідно із поданим відзивом відповідачем, останній не заперечує обставин того, що з 22.11.2022 ОСОБА_1 є керівником ТОВ "Консалтинг Менеджмент".
Таким чином, на момент виникнення зобов'язання щодо складення та подання спірної податкової накладної, керівником ТОВ " Консалтинг Менеджмент" був ОСОБА_1 , який мав належні повноваження на вчинення юридично значимих дій від імені ТОВ "Консалтинг Менеджмент".
Податкові накладні, сформовані в цей період, були засвідчені кваліфікованим електронним підписом, який належав діючому директору та підтверджував правомірність здійснених дій. Відповідно до даних кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа електронного підпису, електронний підпис ОСОБА_1 був дійсним у період з 23.12.2022 по 22.12.2024, електронна початка була дійсною в період з 22.12.2022 по 21.12.2024, що підтверджує його чинність на момент реєстрації спірної податкової накладної.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Консалтинг Менеджмент" мало законне право подати та зареєструвати податкові накладні, сформовані у встановлені законодавством строки після відновлення статусу платника ПДВ, а саме в межах законодавства мало всі необхідні юридичні підстави для підписання і подання податкових накладних директором підприємства, який виконував свої повноваження на момент їх складання та реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача, як платника податків, момент виникнення обов'язку скласти податкову накладну та її зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події відповідно до ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абзацах 14 - 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України.
При цьому, між цими моментами в ТОВ "Консалтинг Менеджмент" змінився керівник, відповідно було змінено кваліфікований електронний підпис керівника, та останнім було подано податкову накладну для реєстрації в межах чинності підпису нового керівника.
Разом з цим, суд наголошує, що Порядок № 1246 не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації. У даному випадку направлення на реєстрацію податкових накладних здійснено директором товариства, що мав відповідні повноваження.
З огляду на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про те, що податкова накладна приймається на реєстрацію виключно у випадку, коли підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, що є чинним як на дату виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (формування податкової накладної), так і на дату її реєстрації.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №160/18959/21.
Відповідачем протиправно ототожнюється поняття створення електронного документа (податкової накладної) та надсилання такого документа для реєстрації, оскільки на момент виникнення зобов'язання позивача щодо складення спірних податкових накладних керівником підприємства був Хомуха Д.З., який і створив вказаний електронний документ з використанням свого чинного електронного підпису.
Податковим законодавством чітко розмежовані поняття "складання податкової накладної" та "подання податкової накладної на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних". Ці два процеси мають окремі юридичні значення та регламентуються відповідними нормами ПК України.
У цьому зв'язку суд бере до уваги, що складання податкової накладної відбувається на дату виникнення податкових зобов'язань. Відповідно до положень статті 201.1 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі, зазначивши дату фактичного виникнення податкового зобов'язання. Відповідно до статті 187.1 ПК України дата виникнення податкового зобов'язання визначається як дата першої з подій: або отримання оплати за товари чи послуги, або їх фактичного постачання. Таким чином, складання податкової накладної є фіксацією факту здійснення господарської операції, що визначає момент виникнення податкового зобов'язання.
Водночас подання податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН є окремим процесом, що регулюється статтею 201.10 ПК України, відповідно до якої реєстрація податкової накладної здійснюється в межах граничних строків. Законодавством передбачено, що платник податків має право зареєструвати накладну в податкових органах у визначений термін, і цей строк не залежить від дати складання податкової накладної.
Крім того, суд враховує, що особливості податкового законодавства, запроваджені під час воєнного стану та тимчасового переходу на спрощену систему оподаткування, також вплинули на регламент подання податкових накладних. Згідно з пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України платники єдиного податку третьої групи, які використовували ставку 2%, звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, якщо вони виконані протягом 60 календарних днів після повернення до загальної системи оподаткування.
Отже, у випадку ТОВ "Консалтинг Менеджмент" реєстрація податкових накладних повинна була здійснитися в межах 60-денного строку після 01.08.2023, тобто до 30.09.2023. Це означає, що платник податків мав законне право подати на реєстрацію спірну податкову накладну, оскільки момент її складання не впливає на можливість її подальшої реєстрації, якщо дотримані строки, визначені законодавством.
Судом також береться до уваги, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вище викладене, суд вважає наявними правові підстави для визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації податкової накладної №267 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, які направлено уповноваженою особою Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент".
Разом з цим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №267 від 28.02.2022, оскільки вказана податкова накладна не була перевірена на відповідність за всіма критеріями, згідно з пунктом 12 Порядку № 1246.
Окрім того, наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Таким чином, відповідне рішення про реєстрацію податкової накладної має прийняти комісія регіонального рівня.
Враховуючи наведене, суд акцентує увагу на тому, що законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Зобов'язання ДПС України без проведення відповідної перевірки зареєструвати податкові накладні, подані позивачем, які не прийняті на реєстрацію, буде за межами повноважень суду, встановленого законом, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України»).
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1, 2 статті 76 КАС України).
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно зі статтями 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи по суті встановлено протиправність дій відповідача щодо неприйняття для реєстрації в ЄРПН податкової накладної №267 від 28.02.2022, суд вважає належним та ефективним захистом порушеного права позивача зобов'язати відповідача прийняти на реєстрацію в ЄРПН таку податкову накладну, днем подачі їх позивачем для реєстрації.
Резюмуючи викладене, суд вважає наявними правові підстави для часткового задоволення адміністративного прозову.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС).
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Так, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2 684 грн.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №267 від 28.02.2022 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №267 від 28.02.2022 датою її фактичного подання - є однією позовною вимогою.
Позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою до суду становить 2 684,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.10.2023 №1244, оригінал якої наявний в матеріалах справи.
Отже позивачем здійснено переплату судового збору на суму 2 684,00 грн (5 368,00 грн - 2 684,00 грн).
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Питання щодо повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову надмірно, відповідно до статті 7 Закону №3674-VI може бути вирішено за заявою позивача, оскільки такої заяви на день ухвалення судового рішення на адресу суду не надійшло, суд не вирішує питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 - 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №267 від 28.02.2022, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент" (код ЄДРПОУ 43262383).
3. Зобов'язати Державну податкову службу України прийняти на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №267 від 28.02.2022, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент" (код ЄДРПОУ 43262383) датою її фактичного подання.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Менеджмент" (код ЄДРПОУ 43262383) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.