ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" липня 2025 р. справа № 300/6544/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши заяву про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди
02.07.2025 адвокат Жиляк М.Д. звернувся до суду через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 з заявою про здійснення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року у справі № 300/6544/24, просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 300/6544/24.
Заява мотивована тим, що на виконання судового рішення від 28.11.2024, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 01.05.2025 видано виконавчий лист у справі № 300/6544/24. 02.05.2025 позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа. 05.05.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Батрин М.П. відкрито виконавче провадження ВП № 7797280. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 7797280 від 05.05.2025 встановлено боржнику строк на виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Однак, станом на 28.05.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 судове рішення від 28.11.2024 так і не виконано, боржником вживаються дії на ухилення від його виконання, зокрема подаються безпідставні заяви на зупинення виконавчого провадження. У зв'язку із порушенням відповідачем свого обов'язку із виконання судового рішення у сторони позивача виникла необхідність у зверненні до суду щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України "Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах" судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України "Заява про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення" суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У відповідності до статті 382-1 "Розгляд заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення" суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду (частина 1).
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 300/6544/24, яке набрало законної сили за результатом перегляду судом апеляційної інстанції, вирішено: Позов задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн ОСОБА_1 за безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 28 травня 2022 року по 15 липня 2022 року згідно довідки № 248 від 16.08.2022. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити (а.с. 108-117).
На виконання вказаного судового рішення від 28.11.2024, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 01.05.2025 видано виконавчий лист № 300/6544/24.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно частин 4, 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно зі статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Представник позивача не надав суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у виконанні даного судового рішення та не довів наявності об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Таким чином, з огляду на вказане, а також враховуючи те, що представник позивача не надав суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем у відновленні порушеного права позивача та наявності об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль, на переконання суду, відсутні підстави для встановлення вказаного виду судового контролю за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі.
За таких обставин, слід відмовити в задоволенні заяви представника позивача про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви представника позивача про зобов'язання подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 300/6544/24 - відмовити.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Григорук О.Б.