ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" липня 2025 р. справа № 300/1654/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Представник ОСОБА_1 (далі також, - позивач, ОСОБА_1 ) 12.03.2025 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також ГУ ПФУ в Івано-Франківській області - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо неврахування трудового стажу ОСОБА_1 за період його постійної роботи у КСП "Батьківщина" з 26.10.1992 по 04.12.1998;
- визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню надмірно сплачених сум пенсії ОСОБА_1 за результатами акту зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 від 17.01.2025;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області по проведенню перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі та за наслідками складеного акту зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 від 17.01.2025.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До 2024 року отримував пенсію по інвалідності, яку було встановлено 28.02.2018. 30.01.2025 відповідачем проведено перевірку та складено акт зустрічної перевірки періоду в КСП "Батьківщина" з 1992 по 1999 роки, в якому встановлено часткове співпадіння стажу роботи позивача КСП "Батьківщина". 07.02.2025 ОСОБА_1 призначено, відповідно до його поданої заяви, пенсію за віком та перераховано суму пенсії з урахуванням коригування стажу за актом перевірки від 17.01.2025 за №1500-0903-1/387. Представник позивача звернулася із адвокатським запитом до відповідача щодо з'ясування результатів перевірки. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 04.03.2025 повідомило що не всі періоди роботи позивача у КСП "Батьківщина" враховані до його трудового сажу, оскільки не нарахована зарплата. Також листом від 10.02.2025 відповідач повідомив позивача, що у його пенсійній справі встановлена переплата пенсії в сумі 4022,53 грн за період з 30.09.2024 по 31.01.2025, яка виникла при опрацюванні акту зустрічної перевірки періоду роботи в КСП "Батьківщина" з 1992 по 1999. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення її недоліків (а.с. 38-40).
24.03.2025 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (45-46).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 14.04.2025. Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с.50-61). Зокрема представник зазначила, що страховий стаж позивача становить 34 роки 10 місяців 12 днів, після надходження акту зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 розмір пенсії позивача переглянуто, зараховано до страхового стажу роботи в КСП «Батьківщина» період з 15.06.1993 по 15.07.1993, з 15.07.1994 по 31.07.1994, з 15.06.1995 по 15.07.1995. Незараховано періоди з 01.02.1992 по 14.06.1993 лютий, березень 1993 - утримання відсутні, квітень, травень 1993 - зарплата не нарахована), з 16.07.1993 по 14.07.1994 (серпень 1993 по червень 1994 зарплата не нарахована), з 01.08.1994 по 14.,6.1995 (серпень 1994 по травень 1995 зарплата не нарахована), з 16.07.1995 по 15.01.1999 (серпень 1994 по грудень 1998 зарплата не нарахована). Також представник відповідача вказав, що відповідно до архівної довідки в книгах нарахування заробітної плати працівників по КСП "Батьківщина" Березівського району Одеської області за 1992 та за період з 1996 по 1998 прізвище ОСОБА_1 не значиться. Крім того представник зазначила, що довідка №01-46-114 про вихододні позивача суперечить довідці про стаж від 01.02.2008 №56, а актом зустрічної перевірки від 17.01.2025 за №1500-0903-1/387 встановлено достовірність довідки №01-46-114, тому за період з 30.09.2024 по 31.01.2025 виникла переплата пенсії у сумі 4022,53 грн. Представник відповідача просила суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До 2024 року отримував пенсію по інвалідності, яку встановлено 28.02.2018.
17.01.2025 відповідачем проведено перевірку архівної довідки про заробітну плату позивача та складено акт зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 періоду в КСП «Батьківщина» з 1992 по 1999 роки, яким встановлено часткове співпадіння стажу роботи позивача у КСП "Батьківщина" та відповідно враховано отримані відомості при перерахунку пенсії.
Дізнавшись про такий акт перевірки представник позивача звернулася із адвокатським запитом щодо отримання відомостей з архіву виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області про роботу у КСП «Батьківщина».
У відповідь на зазначений запит ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 04.03.2025 повідомило, що відповідно до акту перевірки не враховані такі періоди роботи:
з 01.02.1992 по 14.06.1993 (лютий березень 1993 - зарплата не нарахована)
з 16.07.1993 по 14.06.1995 (серпень 1993 по червень 1994 зарплата не нарахована);
з 01.08.1994 по 14.06.1995 (серпень 1994 по травень 1995 зарплата не нарахована);
з 16.07.1995 по 15.01.1999 (серпень 1995 по грудень 1998 зарплата не нарахована), а також відповідно архівної довідки, виданої відділом трудового архіву виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області №01-46-579 від 12.12.2024 відображено запис: в книгах нарахування заробітної плати працівників по КСП "Батьківщина" Березівського району Одеської області за 1992 рік та за період з 1996 по 1998 прізвище ОСОБА_1 не значиться (а.с.31 та зворотна сторона).
Також листом ГУ ГІФУ в Івано-Франківській області від 10.02.2025 №0900-0402-8/8071 повідомило позивача, що у його пенсійній справі встановлена переплата пенсії в сумі 4022,53 грн за період з 30.09.2024 по 31.01.2025 яка виникла при опрацюванні акту зустрічної перевірки періоду роботи в КСП "Батьківщина" з 1992 по 1999 роки. Згідно акту перевірки частково підтверджено період роботи, який враховано при переході на пенсію за віком та враховуючи вищезазначене Головне управління надає банківські реквізити для добровільного відшкодування надміру виплачених йому сум пенсії на рахунок Пенсійного фонду України (а.с.30).
З такими діями відповідача позивач не погоджується та вважає що вони порушують його права, відтак звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні вказаного спору суд виходив з такого нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
А так як Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності 01 січня 2004 року, то періоди трудової діяльності, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії за період до 01січня 2004 року повинні враховуватися до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до законодавства, яке діяло до 01 січня 2004 року.
Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) міститься роз'яснення наведеного конституційного положення, в якому зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.
Таким чином, стосовно порядку зарахування певних періодів до стажу для призначення пенсії необхідно керуватися тим законодавством, під час дії якого, ці періоди існували.
Частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пунктом 3 вищезазначеного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пункту 6 Постанови Ради Міністрів СРСР "Про трудові книжки колгоспників" №310 від 21.04.1975 року всі записи у трудовій книжці завіряються у всіх розділах за час роботи у колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої особи і печаткою.
З огляду на вищевикладені норми, суд вважає, що документи, які надав позивач відповідачу, дають підстави для зарахування спірного періоду до стажу роботи.
Покликання відповідача на те, що трудова книжка не підтверджує трудовий стаж ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими і такими, що суперечать письмовим доказам, що знаходяться в матеріалах справи.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 позивача судом встановлено, що з 26.10.1992 ОСОБА_1 прийнятий в члени КСП "Батьківщина" (запис №1), а 30.04.2000 звільнений з роботи в КСП "Батьківщина" (запис №2).
Всі записи у трудовій книжці завірені підписами голови колгоспу та печатками, тому підстав вважати такі записи спірними немає (а.с. 14).
Записи в трудовій книжці позивача вчинені у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 №5.
Абзацом першим пункту 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
В свою чергу, пункт 18 Порядку №637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Суд зазначає, що трудова діяльність та членство КСП "Батьківщина" ОСОБА_1 підтверджена показами свідка, який працював у КСП "Батьківщина" в оскаржуваний період, а саме ОСОБА_2 (а.с.27).
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів CPC Р від 21.04.1975 №310 (далі - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1. 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі, прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до пункту 8 Основних Положень. трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх
У відповідності до наведених норм чинного законодавства, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За наведених обставин суд виходить з того, що трудовою книжкою підтверджується стаж роботи позивача за трудовим договором КСП «Батьківщина», що є достатнім для врахування цього періоду при обчисленні розміру пенсії і не вимагає додаткового підтвердження позивачем свого стажу як члена колгоспу з вирішенням питання про вироблення встановленого мінімуму трудової участі у суспільному виробництві, а позовна вимога в частині про визнання дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області по неврахуванню трудового стажу позивача за період його постійної роботи у КСП "Батьківщина" з 26.10.1992 по 04.12.1998 є такою, що підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо нарахування надмірно сплачених сум пенсії ОСОБА_1 за результатами акту зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 від 17.01.2025, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 та абз.1 ч. 2 ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно з приписами ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.03 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 № 25-3) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.03 за №374/7695 (далі також - Порядок № 6-4).
Згідно з пунктом 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї, тощо.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.
Суд звертає увагу, що вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а.
Обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій саме з пенсіонера є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Відтак, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі № 686/26486/14-а, постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №340/644/15-а, від 26 березня 2020 року у справі №299/3616/16-а.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі №299/3616/16-а.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже,закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі 6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі 6-15ІЦСІЗ, а також Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а, які є обов'язковими для виконання судами всіх інстанцій.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії, орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням позивачем недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нарахованої суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не надано доказів того, що трудова книжка серії НОМЕР_1 містить недостовірні відомості про періоди роботи у період з 26.10.1992 по 04.12.1998, а отже суд дійшов висновку, що позивачем не вчинено жодних зловживань, які б призвели до виплати йому пенсії, право на яку він не набув.
Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо нарахування надмірно сплачених сум пенсії ОСОБА_1 за результатами акту зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 від 17.01.2025, в сумі 4022,53 грн за період з 1992 по 1999 роки.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено повноваження суду у разі задоволення позову прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, пункту 10 частини другої статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача позовні вимоги слід задовольнити шляхом - визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо неврахування трудового стажу ОСОБА_1 за період його постійної роботи у КСП "Батьківщина" з 26.10.1992 по 04.12.1998, зобов'язати відповідача врахувати до трудового стажу позивача період його постійної роботи у КСП "Батьківщина" з 26.10.1992 по 04.12.1998, а також визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню надмірно сплачених сум пенсії ОСОБА_1 за результатами акту зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 від 17.01.2025 та скасувати виведену ОСОБА_1 переплату пенсії за період з 30.09.2024 по 31.01.2025 в сумі 4022,53 грн, а також визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області по проведенню перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі та за наслідками складеного акту зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 від 17.01.2025.
Згідно з вимогами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У матеріалах даної справи містяться докази понесення позивачем судових витрат в розмірі 3633,60 грн, що підтверджується квитанцією № 7465-8129-2955-9703 (а.с.43).
Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3633,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування трудового стажу ОСОБА_1 за період його постійної роботи у КСП "Батьківщина" з 26.10.1992 по 04.12.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) врахувати до трудового стажу період постійної роботи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) у КСП "Батьківщина" з 26.10.1992 по 04.12.1998.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області по нарахуванню надмірно сплачених сум пенсії ОСОБА_1 за результатами акту зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 від 17.01.2025.
Скасувати виведену ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) переплату пенсії за період з 30.09.2024 по 31.01.2025 в сумі 4022 (чотири тисячі двадцять дві) гривні 53 копійки.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області по проведенню перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі та за наслідками складеного акту зустрічної перевірки №1500-0903-1/387 від 17.01.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.
Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.