ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" липня 2025 р. справа № 300/7703/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 №192 в частині притягнення старшого сержанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни (вживання спиртних напоїв);
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 №492 «Про стан військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 за липень місяць 2022 року» за порушення військової дисципліни (вживання спиртних напоїв);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 за період 01 липня 2022 року по 30 липня 2022 року відповідно до пункту І постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, з відрахуванням податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів.
Позовні вимоги мотивовані прийняттям протиправного наказу командиром військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 №492 «Про стан військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 за липень місяць 2022 року» за порушення військової дисципліни(вживання спиртних напоїв) і як наслідок прийняття протиправного наказу командиром військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 №192 в частині притягнення старшого сержанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни (вживання спиртних напоїв).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного провадження.
19.11.2024 року на адресу суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві та зазначає що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний в лютому 2022
року та зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 згідно витягу із
наказу командира військової частини (по строковій службі) , проходив
військову службу та приймав участь у бойових завданнях.
Згідно п. 1.1. наказу військової частини НОМЕР_2 ( по стройовій частині) від
06.03.2024 року за №66, головного сержанта контрактної служби
ОСОБА_1 , командира взводу зв'язку військової частини НОМЕР_1 ,
звільненого Наказом командира НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони (по особовому складу) №20-РС від 24 лютого 2024 року з військової служби у відставку за пунктом «б» ( за станом здоров'я) - на підставі висновку постанови військово-лікарської комісії про непридатність до військової з виключенням з військового обліку.
За період проходження військової служби брав участь у бойових завданнях в населеному пункті Гуляйполе Пологівського району Запорізької області.
В населеному пункті Гуляйполе Пологівського району Запорізької області 31.07.2022 року військовослужбовців: старшого сержанта ОСОБА_2 , старшого солдата
ОСОБА_3 і солдата ОСОБА_4 було травмовано внаслідок вибуху
невідомого касетного заряду о 17.00 год.
Вищезазначені військо службовці згідно бойового розпорядження №І58т по відновленню провідного зв'язку між ВОП «Спарта»(7996 - 3), СП «Філій» (7796 - 3), СП «Сокіл» (7897 - 7) та СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (7797 - 5) відновлювали дротовий зв'язок між СП «Спарта» та СП «Філій», який було втрачено через пожежу у лісосмузі.
О 17.40 год. в журналі бойових дій присутній запис про те, що група
військовослужбовців отримала вибухові травми. З і.07.2022 р. близько 18.00
старшого сержанта ОСОБА_2 , старшого солдата ОСОБА_3 і солдата ОСОБА_5 було госпіталізовано з попередньо встановленим діагнозом
«можлива ЗЧМТ, СГМ, Акубаротравма» до лікарні н. п. Новомиколаївка.
О 20.30 год. 30.07.2022 р. в Покровській ЛСБ старшому сержанту ОСОБА_6 було попередньо встановлено діагноз «ЗЧМТ? СГМ? Акубаротравма?», а згодом 31.08.2022 р. у в/ч НОМЕР_4 встановлено діагноз «Мінно-вибухова травма. Акутравма. Акубаротравма. ЧМТ. СГМ. Забій головного мозку легкого, середнього, важкого ступеня» з рекомендованим амбулаторним лікуванням.
Старший сержант ОСОБА_7 згідно довідки ВЛК в/ч НОМЕР_4 за №2429 від 09.08.2022 року з діагнозом «Мінно-вибухова травма. ЗЧМТ. СГМ. Акубаротравма, ТІА (30.07.2022р.) в руслі ПСМА (30.07.2022р.), з тимчасовим порушенням» і старший солдат ОСОБА_8 згідно довідки ВЛК в/ч НОМЕР_4 за №2430 від 09.08.2022 року з діагнозом діагнозом «Мінно-вибухова травма. ЗЧМТ. СГМ.».
Також згідно довідки №1474/3/1099 від 06.03.2024 року, про участь особи
у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки
населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської
Федерації проти України, ОСОБА_1 дійсно в період з «27»
квітня 2022 року по «ЗО» липня 2022 року, з «09» серпня 2022 року по «10»
серпня 2022 року, з «10» вересня 2022 року по «17» жовтня 2022 року, з «26»
жовтня 2022 року по «1 1» грудня 2022 року, з «2!» грудня 2022 року по «ІЗ»
січня 2023 року брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення
оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з
військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в:
Запорізькій області, Пологівського району, н.п. Гуляйполе.
13 березня 2024 року позивач звернувся до командира військової частини та просив видати наступні документи, які не були видані після отримання позивачем мінно-вибухової травми та контузії , а саме:
- надати довідку про обставини отримання мінно-вибухової травми та контузії ОСОБА_1 , яку він отримав ЗІ липня 2022 року під час виконання бойового завдання н.п. Гуляйполе Пологівського району
Запорізької області;
- надати копію акту , складеного командиром військової частини НОМЕР_1 в
період, отримання 31.07.2022 року мінно-вибухової травми та контузії
ОСОБА_1 , перебуваючи в зоні проведення військових
дій в населеному пункті Гуляйполе Пологівського району Запорізької області.
Проте, жодної позивач відповіді не отримав на свій запит. Крім того, за липень 2022 року позивачу не було виплачено винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн у період дії воєнного стану за період 01.07.2022 року по 30.07.2022 року.
20 червня 2024 року позивач звернувся повторно до відповідача з проханням
нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову
винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання
деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу,
поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн за
період дії воєнного стану за період з 01.07.2022 по 30.07.2022. та надати довідку
про обставини отримання мінно-вибухової травми та контузії
ОСОБА_1 , яку він отримав 31 липня 2022 року підчас виконання
бойового завдання н.п. Гуляйполе Пологівського району Запорізької області.
Листом від 23 липня 2024 року за № 1474/1/3068 нт відповідач повідомив,
що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №192 від 01.08.2022
«Про стан військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 за липень місяць
2022 року» за порушення військової дисципліни (вживання спиртних напоїв) ,
що 17.07.2022 позивача було освідчено на стан алкогольного сп'яніння в
Новомиколаївській центральній районній лікарні та складено відповідний
висновок.
Також відповідачем була видана довідка №'1474/13/1077 про обставини
травми (поранення, контузії, каліцтва), згідно якої 30.07.2022 року внаслідок
обстрілу зі сторони противника одержав: Milшо-вибухова травма. Закрита
черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Акубаротрявма. ТУ А в руслі
ПСМА. Лівобічний пірамідний с-м. Також в даній довідці зазначено, за
обставин: безпосередньої участі військовослужбовця v бойових діях, під час
виконання обов'язків військової служби, під час захисту Батьківщини НОМЕР_1 в
населеному пункті АДРЕСА_1 .
Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, каска). Поранення
(контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з вчиненням особою злочину,
адміністративного чи іншого порушення, не є наслідком вчинення нею дій у
стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного
заподіяння собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю.
З жодним наказом про порушення військової дисципліни позивач не
ознайомлювався, жодного службового розслідування стосовно даного факту не
проводилося, а також за цей період позивач не притягався в судовому порядку до адміністративної відповідальності.
Вважаючи такі дії відповідача незаконними та протиправними позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі по тексту - Закон України №2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.І ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і
військову службу» військова служба є державною службою особливого
характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом
здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом),
іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її
незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби
зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу
роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ст.ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються
усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і
свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням
особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим
характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни,
військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та
компенсації.
Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджений
Дисциплінарний статуї Збройних Сил України, який визначає сутність
військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також
військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних
(перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та
дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також
порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового
становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до ст. І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України
військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма
військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних
Сил України та іншим законодавством України.
Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова
дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого
військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та
територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що
військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і
морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-
історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України,
патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності
Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за
дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання
своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової
культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості
командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх
особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та
правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського
впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку,
їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях,
частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-
побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання
військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і
повного залучення особового складу до бойового навчання.
Відповідно до ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України
військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно
виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути
пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами
Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями,
зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до
одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з
гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного
призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також
не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з ст.5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан
військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують
командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її
додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного
правопорушення. Старі військової дисципліни у військовій частині (підрозділі),
закладі, установі та організації визначається здатністю особового окладу
виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-
психологічним станом особового складу, спроможністю командирів
підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожною
випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо
необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин
скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та
розміру завданих державі та іншим особам збитків. Діяльність командира щодо
підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним
дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог
законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням
дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням
військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти
командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив
заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
Відповідно до ст.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України право
командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх
виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.
Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
Згідно ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі
невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових
обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або
громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби,
а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до п. «б» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил
України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні
стягнення, зокрема, догана.
Відповідно до ст.83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на
військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський
порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені
цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та
дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу
дисциплінарне стягнення.
Згідно з ст.84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю
рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення
може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня
вини.
Однак, як встановлено з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, жодних наказів позивачу за період його проходження військової служби
в військовій частині НОМЕР_1 про порушення ним правопорушення
Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не надавалось та відповідач не
ознайомлював з оскаржуваним наказом.
У відповідності до частин 2, 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового
забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового
окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються
Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні
умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно
до законів України військових формувань та правоохоронних органів
кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби,
стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок
виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України,
керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму
підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування
та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від
30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і
начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення
військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з
посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних
(підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають
постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового
забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам
рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що
затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх
справ,Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством
юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними
органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту
інформації (далі - державні органи).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям
Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення
військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам,
затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018,
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197
(надалі також - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення
включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові
види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошовою
забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода
військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім
виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади,
пов'язані з безпосереднім виконанням завдань Із забезпечення кібербезпеки та
кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану:
допомоги.
Пунктом 3 розділу і Порядку № 260 передбачено, що підставами для
розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення с:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина):
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу
військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі
тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та
виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про
присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові
виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за
контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 розділу 1 Порядку № 260 на період дії воєнного
стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського,
сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням
Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64
«Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію»
Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання
деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу,
поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі також - Постанова
№ 168, в редакції на час спірних правовідносин).
Пунктом 1 вказаної Постанови № 168 визначено, що на період дії воєнного
стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби
зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони,
Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної
охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації,
Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу
Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної
служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони,
особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного
антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і
начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть
службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних
громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або
перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується
додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на
місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-
виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу
проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть
безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,
перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів
(у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової
винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць
пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів
здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового
забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів
командирів (начальників).
Проте, за липень 2022 року відповідач безпідставно не виплатив ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 №192 в частині притягнення старшого сержанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни (вживання спиртних напоїв).
Скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 №492 «Про стан військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 за липень місяць 2022 року» за порушення військової дисципліни (вживання спиртних напоїв).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 за період 01 липня 2022 року по 30 липня 2022 року відповідно до пункту І постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, з відрахуванням податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.