ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" липня 2025 р. справа № 300/8291/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
Представник позивача Логвиненко Сергій Петрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними :
1. дії Пенсійного фонду України, які полягали у : неефективному розподілі фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення осіб, які перебувають на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зокрема, позивача ОСОБА_2 .
2. бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягала у незабезпеченні своєчасного та у повному обсязі фінансування виплати пенсій для осіб, які перебувають на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зокрема, для позивача ОСОБА_2 , відсутності належного контролю за діяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині своєчасної та в повному обсязі виплати пенсії позивачеві ОСОБА_2 у відповідності із нарахованими йому сумами та відсутності контролю за діяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсії позивачеві ОСОБА_2 .
3. дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягали у несвоєчасному і не в повному обсязі виплаті пенсії позивачу ОСОБА_2 , зокрема, обмеження виплати щомісячної пенсії позивачу ОСОБА_2 максимальним розміром у період з грудня 2019 року по жовтень 2024 року (перерахунки та недоплати : 01.12.2019, 01.07.2020, 01.12.2020, 01.07.2021, 01.12.2021, 01.03.2022, 01.07.2022, 01.11.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024), у тому числі дії з виплати йому пенсії не в повному обсязі:
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 23739,94 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 10582, 20 грн., починаючи з 01.12.2019;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 23880,54 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 10722, 80 грн., починаючи з 01.07.2020;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 21335,34 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 9287, 25 грн., починаючи з 01.12.2020;- з нарахованої позивачеві суми пенсії 21369,34 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 10211, 60 грн., починаючи з 01.07.2021;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 21401,34 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 10243, 60 грн. починаючи з 01.12.2021;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 24282,23 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 11282, 40 грн. починаючи з 01.03.2022;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 24319,43 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 11319, 60 грн. починаючи з 01.07.2022;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 26319,43 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 20270 грн. починаючи з 01.11.2022;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 26345,83 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 20930 грн. починаючи з 01.12.2022;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 28220,83 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 20930 грн. починаючи з 01.12.2019;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 30203,03 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 23610 грн. починаючи з 01.03.2024
- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії без обмеження її максимальним (граничним) розміром, починаючи з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.11.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум та рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 300/2650/23 та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 300/2481/22.
- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при нарахуванні, перерахунках, індексації та будь-яких інших розрахунково-перерахункових операціях відносно пенсії позивача, внаслідок яких розмір її збільшується, та її виплаті позивачу, - утриматися від обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
- зобов'язати відповідача Пенсійний фонд України забезпечити своєчасним та у повному обсязі фінансуванням пенсії позивача ОСОБА_2 , необхідної для її виплати позивачу без обмеження максимальним розміром.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями Пенсійного фонду України, які полягали у неефективному розподілі фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення осіб, які перебувають на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зокрема, позивача ОСОБА_2 , бездіяльністю Пенсійного фонду України, яка полягала у незабезпеченні своєчасного та у повному обсязі фінансування виплати пенсій для осіб, які перебувають на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зокрема, для позивача ОСОБА_2 , відсутності належного контролю за діяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині своєчасної та в повному обсязі виплати пенсії позивачеві ОСОБА_2 у відповідності із нарахованими йому сумами та відсутності контролю за діяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсії позивачеві ОСОБА_2 та протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягали у несвоєчасному і не в повному обсязі виплаті пенсії позивачу ОСОБА_2 , зокрема, обмеження виплати щомісячної пенсії позивачу ОСОБА_2 максимальним розміром у період з грудня 2019 року по жовтень 2024 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
03.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Пенсійного фонду України до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що кошти передбачені на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок асигнувань з Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Пенсійний фонд України звертався до Міністерства соціальної політики України про збільшення асигнувань з державного бюджету на цю мету у 2022 році. Пенсійним фондом України розпочато фінансування видатків на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що набрали законної сили по 19.11.2020 та якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету. Відповідач зазначає, що позбавлений можливості здійснювати фінансування пенсії окремому одержувачу, оскільки не складає список та не володіє інформацією про одержувачів, включених до нього.
07.12.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
09.12.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», як особа з інвалідністю другої групи внаслідок війни. Розмір пенсії обчислено з розрахунку 80% сум грошового забезпечення. Пенсійна справа № 2603025981.
26 серпня 2022 року рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2481/22 частково задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправно бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Вказаним рішенням визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.12.2019 у нових розмірах, на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву" № 3573 від 15.09.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву" № 3573 від 15.09.2021, про розмір грошового забезпечення з врахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії з 01.12.2019, з урахуванням фактично виплачених коштів.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2481/22 від 26.08.2022 набрало законної сили 27.09.2022.
01 вересня 2023 року рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2650/23 повністю задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправно бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Вказаним рішенням визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо припинення ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року здійснення щомісячного нарахування та доплати до його пенсії в розмірі 2000 грн., згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відновити ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати до його пенсії у розмірі 2000 грн., згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2650/23 від 01.09.2023 набрало законної сили 03.10.2023.
Адвокатським запитом в інтересах позивача вих. 02/1-113 від 25.10.2022 у позивача витребувано інформацію :
1. про стан та результати виконання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, яке набуло законної сили 27.09.2022, у справі № 300/2481/22.
2. якщо рішення не виконано, надати інформацію про причини його невиконання в частині перерахунку пенсії позивача у нових, у відповідності до даних, які містяться у довідці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву" № 3573 від 15.09.2021 про розмір грошового забезпечення.
У відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача вих. 02/1-113 від 25.10.2022 відповідач ГУ ПФУ листом від 31.10.2022 № 2600-0202-8/140443 повідомив , що у жовтні 2022 року, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 300/2481/22, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії в межах резолютивної частини та здійснено нарахування коштів за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 в загальній сумі 268353,05 грн. 3 01.11.2022 ОСОБА_1 встановлено для щомісячної виплати визначений судом розмір пенсії в сумі 20270,00 грн. Стосовно виплати заборгованості на виконання судового рішення в межах своєї компетенції повідомляємо. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. На теперішній час бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік не затверджено. Облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 ( у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень », плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 300/2481/22 набрало законної сили 26.09.2022.
Враховуючи викладене, доплата пенсії, визначена на виконання рішення суду, ухваленого на користь ОСОБА_1 обліковується в електронній пенсійній справі та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Адвокатським запитом в інтересах позивача вих. 02/1-50 від 24.04.2023 у позивача витребувано інформацію щодо виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», щодо індексації пенсії позивача у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», підвищення пенсії позивача (як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи) у відповідності до частини 4 статті 13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту''.
У відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача вих. 02/1-50 від 24.04.2023 відповідач ГУ ПФУ листом від 01.05.2023 № 2600-0202-8/84314 повідомив :
З 12.09.2014 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381 його розмір пенсії по інвалідності, обчислений відповідно до статті 21 «а» Закону, збільшується на 25%.
Згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» до складу пенсійної виплати ОСОБА_1 входить підвищення до пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснюється в разі зміні розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».
Крім того до пенсійної виплати ОСОБА_1 встановлена цільова грошова допомога на прожиття, передбачена Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи відповідно до Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни».
Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються добровільно органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
У жовтні 2022 року, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 300/2481/22, Головним управлінням з 01.12.2019 проведено перерахунок ОСОБА_1 пенсії в порядку, встановленому судовим рішенням в межах резолютивної частини на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» № 3573 від 15.09.2021 про розмір грошового забезпечення з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій з врахуванням фактично виплачених сум та здійснено нарахування коштів за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 Доплата пенсії, визначена на виконання рішення суду, буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Статтею 43 Закону № 2262 (в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015) було визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не міг перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року не може перевищувати 10740 гривень. Відповідно до ст. 43 Закону № 2262 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774 VIII від 06.12.2016) тимчасово, у період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не міг перевищувати 10740 гривень.
Отже, починаючи з 01.01.2018, є чинною редакція статті 43 Закону № 2262 (в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011), якою передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Статтями 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023» установлено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2019 - 1497,00 грн., з 01.07.2019 - 1564,00 грн., з 01.12.2019 1638,00 грн., з 01.01.2020 - 1638,00 грн., з 01.07.2020 - 1712,00 грн., з 01.12.2020 1769,00 грн., з 01.01.2021 - 1769,00 грн., з 01.07.2021 - 1854,00 грн., з 01.12.2021 1934,00 грн., з 01.01.2022 - 1934,00 грн., з 01.07.2022 - 2027,00 грн., з 01.12.2022 2093,00 грн., 01.01.2023-2093,00 грн.
Враховуючи викладене, з 01.12.2019 після виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 300/2481/22 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 визначається з урахуванням обмеження максимального розміру відповідно до ст. 43 Закону № 2262, оскільки перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму.
Постановою КМУ 713 передбачено установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень.
Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Після виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 300/2481/22 право на встановлення щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ № 713 ОСОБА_1 переглянуто.
Адвокатським запитом в інтересах позивача вих. 02/1-45 від 04.05.2024 у позивача витребувано інформацію:
1) дата та обставина, з якою пов'язаний початок обмеження пенсії позивача максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та підстави застосування;
2) про всі перерахунки пенсії позивача та їх підстави, які були здійснені Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві, після початку обмеження пенсії позивача максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача вих. 02/1-45 від 04.05.2024 відповідач ГУ ПФУ листом від 10.05.2024 № 2600-0202-8/96005 повідомив:
У жовтні 2022 року на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 по справі №300/2481/22 Головним управлінням з 01.12.2019 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку встановленому судовим рішенням та здійснено нарахування коштів за період з 01.12.2019 по 31.10.2022.
Виплата сум пенсій, нарахованих за минулий час на виконання рішень судів, проводиться в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, оскільки згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» та визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 360 млн. грн.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у 2024 році буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Враховуючи викладене, доплата пенсії визначена на виконання рішення суду від 26.08.2022, ухваленого на користь ОСОБА_1 обліковується в електронній пенсійній справі за датою набрання рішенням законної сили 26.09.2022 та буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Щодо обмеження максимального розміру пенсії повідомляємо, що частиною 7 статті 43 Закону (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, статтею 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (в редакції законів від 24.12.2015 № 911-VIII та від 06.12.2016 № 1774-VIII) визначено, що тимчасово, зокрема, з 01.01.2016 по 31.12.2017, максимальний розмір пенсій (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), зокрема, призначених (перерахованих) відповідно до Закону, не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до статті 43 Закону (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) з 01.01.2018 не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням статті 43 (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII) Закону сума пенсії ОСОБА_1 виплачується з обмеженням максимального розміру.
Адвокатським запитом в інтересах позивача вих. 02/1-50 від 13.05.2024 у позивача витребувано інформацію:
Про дату, період та обставину, з якої (дата, період) і у зв'язку із якою (обставина) ГУ ПФУ розпочало обмеження пенсії позивача максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача вих. 02/1-50 від 13.05.2024 відповідач ГУ ПФУ листом від 20.05.2024 № 2600-0202-8/102559 повідомив:
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-пр/1999 встановлено, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно правовому акті. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 по справі №300/2481/22 не покладено зобов'язань щодо проведення перерахунку без обмеження її максимального розміру, тому після виконання рішення суду розмір пенсії до виплати з грудня 2019 по момент формування відповіді визначається з урахуванням даного обмеження, оскільки перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а отже відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру пенсії всупереч ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Адвокатським запитом в інтересах позивача вих. 02/1-65 від 20.08.2024 у позивача витребувано інформацію щодо:
1. розміру щомісячної пенсії, які були фактично виплачені позивачу ГУ ПФУ, у період з листопада 2019 року по серпень 2024 року у розрізі кожного місяця.
2. причини невиконання ГУ ПФУ до теперішнього часу рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 по справі № 300/2481/22 в частині невиплати нарахованої з грудня 2019 року заборгованості з виплати пенсії
3. який орган фінансував та фінансує виплати пенсії ГУ ПФУ пенсіонерам, які перебувають на обліку в ГУ ПФУ, зокрема, для виплати пенсії позивача, у період з листопада 2019 по серпень 2024 роки ? 4. чи затверджувався бюджет ГУ ПФУ на 2024 рік ?
5. якщо бюджет не затверджувався, то яким кошторисом стосовно видатків та надходжень керується ГУ ПФУ у 2024 році ? Чи профінансована на 2024 рік стаття видатків для ГУ ПФУ «погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду» ? Та чи виплачувались фактично і чи передбачені виплати по заборгованостям пенсій особам, які перебувають на обліку в ГУ ПФУ, протягом 2024 року по статті видатків «погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду» ? Чи передбачена виплата по заборгованості пенсії позивача на 2024 рік по статті видатків «погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду»? Чи передбачена або чи можлива виплата по заборгованостям пенсій особам, які перебувають на обліку в ГУ ПФУ, по статті видатків іншій аніж «погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду» ?
У відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача вих. 02/1-65 від 20.08.2024 відповідач ГУ ПФУ листом від 26.08.2024 № 2600-0202-8/165846 повідомив:
В жовтні 2022 року на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 300/2481/22 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, встановленому судовим рішенням, та здійснено нарахування коштів за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 в сумі 268353,05 грн.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Положеннями п. п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України визначено, що взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», та визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.
Облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах).
Відповідно до пункту 7 розділу I Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 ( у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Враховуючи викладене, доплати пенсії, визначена на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 300/2481/22, обліковуються в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 за датою набрання ним законної сили - 26.09.2022.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 631 від 24 червня 2023 року. Кошти на 2023 рік на фінансування видатків (по Україні), пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджені в розмірі 360 млн. грн.
В плані доходів та видатків Головного управління кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, на 2023 рік визначенні в розмірі 54 788 400,00 грн. Всі кошти, передбачені на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду були виплачені в повному обсязі в III кварталі 2023 року.
Залишок коштів відсутній. Інформуємо, що з виділених коштів Головним управлінням виконані зобов'язання по виплаті заборгованості на виконання рішень суду з датою набрання законної сили 18.09.2020.
Сума коштів для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з пунктом 6 Розділу VII Постанови Правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 року № 35-1 «Про внесення змін до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України», якщо до початку нового бюджетного періоду Кабінетом Міністрів України не прийнято постанову про затвердження бюджету Пенсійного фонду, з урахуванням статті 41 Бюджетного кодексу України розробляються та доводяться до територіальних органів Тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду.
Головне управління наразі працює відповідно до Тимчасового розпису доходів та видатків на 3 квартал 2024 року, згідно якого кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2024 рік не передбачені.
Враховуючи зазначене, погашення заборгованості ОСОБА_1 за рішеннями суду буде здійснено в порядку черговості, та в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету. Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні не затверджено. Повідомити Вам орієнтовні терміни виплати заборгованості на виконання рішень суду з датою набрання законної сили у вересні 2022 року не вбачається можливим.
Також відповідачем надано представнику позивача довідку про виплачені суми пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2019 по 31.08.2024.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", Закону України «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу", «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цю частину статті 43 Закону №2262-XII Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII (чинним з 01.01.2016 по 20.12.2016) доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн".
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі, на переконання суду, застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
За таких обставин, обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 72 та ч. 2 ст. 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» джерелом формування коштів Пенсійного фонду України, зокрема, є кошти державного бюджету. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Згідно з пунктами 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок асигнувань з Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Відповідно до п. 4 розд. 2 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 (зі змінами), зареєстрованого Міністерстві юстиції України 23.03.2009 за № 897/16913 (далі - Порядок № 21-2), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Бюджет Пенсійного фонду України затверджується постановою Кабінету Міністрів України, де закладаються витрати за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій в розмірах, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік з урахуванням чинних, на момент його формування нормативно-правових актів .
Відповідно до п. 7 розд. ІІ Порядку № 21-2 видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Враховуючи зазначене, Пенсійний фонд України звертався до Міністерства соціальної політики України про збільшення асигнувань з державного бюджету на цю мету у 2022 році.
У бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1167, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду були передбачені кошти з державного бюджету в сумі 360 млн. грн, які використано в повному обсязі.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631, було передбачено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду в сумі 360,0 млн. грн, які використано в повному обсязі. Станом на 01.01.2024 забезпечено виплату заборгованості за рішеннями суду, які набрали законної сили у період по 20.09.2020.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 № 1156, на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено 500,0 млн. грн.
На час розгляду адміністративної справи Пенсійним фондом України розпочато фінансування видатків на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що набрали законної сили по 19.11.2020 та якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету.
Водночас Пенсійний фонд України, зокрема, листами від 21.02.2024 № 2800-040101 5/10886 та від 17.04.2024 № 2800-040101-5/23370 (копії листів без додатків додаються) інформував Міністерство соціальної політики України про необхідність відкриття окремої бюджетної програми “Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду », що позитивно вплине на вирішення питання погашення заборгованості постійно зростаючої заборгованості за судовими рішеннями.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає протиправності у діях Пенсійного фонду України, які полягали у неефективному розподілі фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення осіб, які перебувають на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зокрема, позивача ОСОБА_2 .
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягала у незабезпеченні своєчасного та у повному обсязі фінансування виплати пенсій для осіб, які перебувають на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зокрема, для позивача ОСОБА_2 , відсутності належного контролю за діяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині своєчасної та в повному обсязі виплати пенсії позивачеві ОСОБА_2 у відповідності із нарахованими йому сумами та відсутності контролю за діяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсії позивачеві ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення № 280).
Відповідно до п. 9 Порядку казначейського обслуговування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1465 асигнування з державного бюджету, які виділяються для фінансування виплат Фонду, і кошти Фонду, що надходять на видаткові рахунки, Фонд розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій, соціальних та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, а також видатків головним управлінням Фонду згідно з потребою.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (із змінами, внесеними (постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 ?Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги (далі - Порядок № 1596), передбачено:
“12. Органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.(…) 13. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів. (…) Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України та Мінсоцполітики.» 14. На підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.(…)».
Отже, Пенсійний фонд України здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок. Сума фінансування визначається за списками, сформованими головними управліннями Фонду в областях та місті Києві. Таке централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо та призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Перерахування коштів під час фінансування здійснюється однією сумою за згрупованими списками одержувачів, сформованими і підписаними головними управліннями.
Це підтверджується, зокрема формами списку на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки та опису списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки, передбаченими додатками 2 і 3 до Порядку № 1596. Так, з форми списків видно, що список включає перелік одержувачів, ідентифікуючу інформацію про них, загальну кількість одержувачів та суму до виплати за цим списком. Опис списків включає зведену інформацію про установу банку, номери списків, кількість одержувачів за ними та суму.
Опис складається до декількох списків одночасно. Ідентифікуючу інформацію про одержувачів (прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер) опис списків не містить. На підставі опису списків Пенсійний фонд України формує платіжний документ на суму, вказану в описі, та перераховує кошти до зазначеного в описі банку.
Пенсійний фонд України позбавлений можливості здійснювати фінансування пенсії окремому одержувачу, оскільки не складає список та не володіє інформацією про одержувачів, включених до нього.
Враховуючи вищенаведене, дійшов висновків, що Постановою № 1279 ніяким чином не змінено повноваження Пенсійного фонду України та його територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій. Централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо, призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Перерахування коштів під час фінансування здійснюється однією сумою за згрупованими списками одержувачів, сформованими і підписаними головними управліннями.
Покладення судом на Пенсійний фонд України зобов'язання здійснити фінансування пенсії Позивачу виходитиме за межі повноважень Пенсійного фонду України, а тому не може бути реалізоване.
Щодо вимоги про стягнення з Пенсійного фонду за рахунок бюджетної програми КПКВК 2506080 недоотриманої пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 10 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ ?Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначення (перерахунок) і виплата пенсій здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 (далі Положення № 28-2), головні управління відповідно до покладених завдань здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до п.1 розд. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1) (далі - Порядок № 3-1) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ (членам їх сімей), пенсії призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п. 12 Положення № 28-2 головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями щодо безпосереднього призначення, перерахунку, поновлення та виплати пенсії, оскільки такі функція є виключною компетенцією головних управлінь фонду.
Отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з Пенсійного фонду України суми у розмірі 329670,54 грн, як недоотриманої пенсії, внаслідок її обмеження відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, не узгоджується з вимогами законодавства.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягали у несвоєчасному і не в повному обсязі виплаті пенсії позивачу ОСОБА_2 , зокрема, обмеження виплати щомісячної пенсії позивачу ОСОБА_2 максимальним розміром у період з грудня 2019 року по жовтень 2024 року (перерахунки та недоплати: 01.12.2019, 01.07.2020, 01.12.2020, 01.07.2021, 01.12.2021, 01.03.2022, 01.07.2022, 01.11.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024), у тому числі дії з виплати йому пенсії не в повному обсязі:
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 23739,94 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 10582, 20 грн., починаючи з 01.12.2019;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 23880,54 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 10722, 80 грн., починаючи з 01.07.2020;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 21335,34 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 9287, 25 грн., починаючи з 01.12.2020;- з нарахованої позивачеві суми пенсії 21369,34 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 10211, 60 грн., починаючи з 01.07.2021;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 21401,34 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 10243, 60 грн. починаючи з 01.12.2021;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 24282,23 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 11282, 40 грн. починаючи з 01.03.2022;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 24319,43 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 11319, 60 грн. починаючи з 01.07.2022;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 26319,43 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 20270 грн. починаючи з 01.11.2022;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 26345,83 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 20930 грн. починаючи з 01.12.2022;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 28220,83 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 20930 грн. починаючи з 01.12.2019;
- з нарахованої позивачеві суми пенсії 30203,03 грн. до фактично виплаченої йому суми пенсії у 23610 грн. починаючи з 01.03.2024
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії без обмеження її максимальним (граничним) розміром, починаючи з 01.12.2019, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.11.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з урахуванням раніше виплачених сум та рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 у справі № 300/2650/23 та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі № 300/2481/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, починаючи з 01.12.2024 року, при нарахуванні, перерахунках, індексації та будь-яких інших розрахунково-перерахункових операціях відносно пенсії ОСОБА_2 , в наслідок яких розмір її збільшується, та її виплаті, утриматися від обмеження пенсії ОСОБА_2 максимальним розміром.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.