Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 липня 2025 року Справа№200/242/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
13 січня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), надісланий засобами поштового зв'язку 10 січня 2025 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у поверненні стягнутих на виконання наказу тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» зі змінами, внесеними наказом від 06 жовтня 2023 року № 386 «Про внесення змін до наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» з начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) полковника ОСОБА_1 коштів в розмірі 50 033,28 грн;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повернути стягнуті з начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_1 кошти в розмірі 50 033,28 грн, підставою стягнення яких був наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» зі змінами, внесеними наказом від 06 жовтня 2023 року № 386 «Про внесення змін до наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування».
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
14 січня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року № 4356-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» (далі - Наказ № 375) зі змінами, внесеними наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06 жовтня 2023 року № 386 «Про внесення змін до наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» (далі - Наказ № 386), його притягнуто до матеріальної відповідальності, яка полягає у відшкодуванні збитків, завданих державі, а з його грошового забезпечення утримано (стягнуто) 50 033,28 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 200/5963/23, яке набрало законної сили 08 травня 2024 року, скасований Наказ № 375 в частині, яка стосується позивача.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у відмові повернути стягнуті на виконання Наказу № 375 кошти в розмірі 50 033,28 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач покликався на ч. 3 ст. 14 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб, за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160), відповідно до якої у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Просив задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.
Зазначив, шо на виконання рішення суду у справі № 200/5963/23 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 видав наказ від 11 травня 2024 року №167 «Про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 вересня 2023 року № 375» (далі - Наказ № 167), яким скасував п. 2 Наказу № 375 в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності.
Просив відмовити в позові.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місяця, проживання, проставлений в паспорті.
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни третьої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської військової адміністрації 06 травня 2024 року.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ).
Полковник ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 .
До ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла вимога слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області в порядку ст. ст. 40, 93 Кримінального процесуального кодексу України від 18 липня 2023 року № 052/2/20-2023 «Про проведення службового розслідування стосовно службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 », яка містила інформацію про перебування за кордоном державних службовців ІНФОРМАЦІЯ_9 , яким здійснювалося нарахування заробітної плати за цей період.
На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22 липня 2023 року № 132 «Про призначення службового розслідування» проведено службове розслідування за цими фактами.
18 вересня 2023 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 видав наказ (з основної діяльності) № 375 «Про результати службового розслідування» (далі - Наказ № 375).
Наказ № 375, серед іншого, передбачав таке:
«[…]
1. Службове розслідування вважати завершеним.
2. За порушення вимог ст. 16, абз. абз. 1, 2 ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 1, пп. пп. 2, 4 п. 2 ст. 63 Закону України «Про державну службу», ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України:
притягнути до матеріальної відповідальності начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_1
[…]
7. Начальнику відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою відшкодування збитків, завданих державі, занести до Книги грошових стягнень та нарахувань та стягнути з вищевказаних посадових осіб наступні суми:
з начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_1 - 108 096,56 грн;
[…]
8. Начальнику відділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до вимог абз. 9 п. 5 розділу 16 наказу Міністра оборони України № 260 від 07 червня 2018 року позбавити премії у повному обсязі за вересень місяць 2023 року військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме:
начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_1
[…]».
06 жовтня 2023 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 видав наказ (з основної діяльності) № 386 «Про внесення змін до наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» (далі - Наказ № 386).
На підставі п. 1 Наказу № 386 п. 2 Наказу № 375 викладений в такій редакції:
«За порушення вимог ст. 16, абз. абз. 1, 2 ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 1, пп. пп. 2, 4 п. 2 ст. 63 Закону України «Про державну службу», ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України:
притягнути до матеріальної відповідальності начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_1 ».
Як свідчить архівна відомість про грошове забезпечення позивача за період з 01 вересня 2023 року по 30 листопада 2024 року, на підставі Наказу № 375 ІНФОРМАЦІЯ_2 проводив утримання коштів із грошового забезпечення ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків, завданих державі.
Так, в лютому 2024 року із грошового забезпечення позивача утримано 14 170,95 грн, в березні 2024 року - 14 361,60 грн, в квітні 2024 року - 13 514,72 грн, в травні 2024 року - 7 986,01 грн, а разом - 50 033,28 грн.
Позивач не погодився з діями та рішеннями відповідача щодо притягнення його до матеріальної відповідальності та оскаржив їх в судовому порядку.
29 січня 2024 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/5963/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними та скасування наказу, яким позов задовольнив повністю, а саме:
- визнав протиправними дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо притягнення начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності в розмірі 108 096,56 грн за порушення вимог ст. 16, ч. ч. 1, 2 ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ч. 1, п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про державну службу», ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та позбавлення премії у повному обсязі за вересень місяць 2023 року відповідно до вимог абз. 9 п. 5 розділу 16 наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260;
- скасував наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» зі змінами, внесеними наказом від 06 жовтня 2023 року № 386 «Про внесення змін до наказу від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування» в частині начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_1 .
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року і набрало законної сили.
11 травня 2024 року у зв'язку з набранням законної сили низкою судових рішень, в тому числі рішенням суду у справі № 200/5963/23, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 видав наказ (з основної діяльності) № 167 «Про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 вересня 2024 року № 375» (далі - Наказ № 167).
Пп. 1.1 п. 1 Наказу № 167 скасований п. 2 Наказу № 375 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.
Пп. 1.5 п. 1 Наказу № 167 скасовані абз. абз. 1, 2 п. 7 Наказу № 375 в частині доручення начальнику відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою відшкодування збитків, завданих держави, занести до Книги грошових стягнень та нарахувань та стягнути з ОСОБА_1 108 096,56 грн.
П. 2 Наказу № 167 на начальника відділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 , з-поміж іншого, покладений обов'язок відшкодувати начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 полковнику ОСОБА_1 раніше стягнуті на виконання Наказу № 375 грошові кошти.
Відповідно до п. 4 Наказу № 167 контроль за виконанням цього наказу начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 залишив за собою.
19 листопада 2024 року представник позивача - адвокат Захаров С.О. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із адвокатським запитом, в якому, серед іншого, просив надати:
- інформацію про суму грошових коштів, стягнутих з ОСОБА_1 в період з 01 вересня 2023 року по 19 листопада 2024 року на підставі Наказу № 375;
- витяг з наказу про повернення або про виплату грошових коштів, стягнутих відповідно до Наказу № 375, в частині, що стосується ОСОБА_1 , на виконання рішення суду у справі № 200/5963/23;
- інформацію про розмір грошових коштів, повернутих ОСОБА_1 в період з 01 вересня 2023 року по 19 листопада 2024 року після скасування Наказу № 375, в частині, яка його стосується, відповідно до рішення суду у справі № 200/5963/23.
У відповідь на цей адвокатський запит разом з листом від 22 листопада 2024 року № 09/02/1204 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав архівну відомість нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з 01 вересня 2023 року по 30 листопада 2024 року, та витяг з Наказу № 167.
29 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою, в якій вказав на те, що Наказ № 167 не містить норми щодо повернення стягнутих йому грошових коштів в сумі 50 033,28 грн, утриманих з його грошового забезпечення в період з лютого по травень 2024 року, та просив повернути ці кошти.
У відповідь на цю заяву листом від 25 грудня 2024 року № 09/02/1363 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що станом на 25 грудня 2024 року до відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 наказ про повернення стягнутих з ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 50 033,28 грн відповідно до Наказу № 375 не надходив.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Ухвалою від 14 січня 2025 року суд, серед іншого, витребував у ІНФОРМАЦІЯ_3 довідку про суму коштів, утриманих із грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання Наказу № 375, та докази на підтвердження факту такого утримання, а також докази на підтвердження повного або часткового повернення позивачеві коштів, утриманих з його грошового забезпечення на виконання Наказу № 375 після його скасування в судовому порядку, (якщо такий факт мав місце, якщо ні, зазначити правові та фактичні підстави для відмови позивачеві у поверненні вказаних коштів).
Витребувані докази відповідач суду не надав, про причини, що унеможливили їх подання суд не повідомив, а тому справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків, визначає Закон України від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 106).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 106 дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони, військовослужбовців Служби безпеки України (далі - особи).
За визначенням, наведеним в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 106, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності
Підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності визначені ст. 3 Закону № 106.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 106 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених ст. 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 106 умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Відшкодування шкоди регламентовано нормами ст. 10 Закону № 106.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 106 відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених ч. ч. 3, 4 та 5 цієї статті та ч. 1 ст. 12 цього Закону.
Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
Порядок стягнення сум завданої шкоди установлений ст. 13 Закону № 106.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 106 стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону № 106 суми, стягнені відповідно до цього Закону з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік, спрямовуються на відшкодування шкоди, завданої військовій частині, установі, організації, закладу, з урахуванням фактичних витрат на відновлення або придбання військового та іншого майна, а суми, що залишилися після здійснення такого відшкодування, перераховуються до Державного бюджету України.
Ст. 14 Закону № 106 врегульовує питання, пов'язані з оскарженням рішення про притягнення до матеріальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 106 наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.
При цьому, за правилами, наведеними у ч. 3 ст. 14 Закону № 106, у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Відтак, скасування в судовому порядку Наказу № 375, на підставі якого із грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з лютого по травень 2024 року утримано 50 033,28 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі, є безумовною підставою для повернення позивачеві цих коштів.
Суд встановив, що 11 травня 2024 року у зв'язку з набранням законної сили низкою судових рішень, в тому числі рішенням суду у справі № 200/5963/23, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 видав Наказ № 167.
Пп. 1.1 п. 1 Наказу № 167 скасований п. 2 Наказу № 375 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.
Пп. 1.5 п. 1 Наказу № 167 скасовані абз. абз. 1, 2 п. 7 Наказу № 375 в частині доручення начальнику відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою відшкодування збитків, завданих держави, занести до Книги грошових стягнень та нарахувань та стягнути з ОСОБА_1 108 096,56 грн.
П. 2 Наказу № 167 на начальника відділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 , з-поміж іншого, покладений обов'язок відшкодувати начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 полковнику ОСОБА_1 раніше стягнуті на виконання Наказу № 375 грошові кошти.
Відповідно до п. 4 Наказу № 167 контроль за виконанням цього наказу начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 залишив за собою.
В подальшому листом від 25 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивачеві, що станом на 25 листопада 2024 року до відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 наказ про повернення стягнутих з нього відповідно до Наказу № 375 грошових коштів в розмірі 50 033,28 грн не надходив.
На час розгляду справи по суті докази на підтвердження повного або часткового повернення позивачеві коштів, утриманих з його грошового забезпечення на виконання Наказу № 375, після скасування цього наказу в судовому порядку, суду не надані.
Відтак, суд дійшов висновку, що всупереч приписам ч. 3 ст. 14 Закону № 106 відповідач не повернув позивачеві стягнені з нього кошти.
На переконання суду, самого лише факту видання відповідачем Наказу № 167 недостатньо для висновку про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вжив всіх необхідних заходів для відновлення прав позивача, порушених внаслідок утримання з його грошового забезпечення коштів на підставі наказу про притягнення до матеріальної відповідальності, який скасований в судовому порядку.
До того ж лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 грудня 2024 року № 09/02/1363 свідчить про те, що по суті неповернення позивачеві коштів, утриманих з його грошового забезпечення, відповідач обґрунтовує тим, що наказ про повернення стягнутих з ОСОБА_1 коштів, який має видаватися відповідачем, впродовж більш ніж півроку з дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 200/5963/23 не наданий відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до одного з відділів самого відповідача.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у неповерненні ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 50 033,28 грн, утриманих з його грошового забезпечення на підставі Наказу № 375, який скасований в судовому порядку.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, з метою забезпечення повного та ефективного захисту порушеного права позивача на майно, в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку про необхідність застосування такого способу захисту як стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 50 033,28 грн, утримані з його грошового забезпечення на підставі Наказу № 375, який скасований в судовому порядку.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Щодо строку звернення до суду.
Строк звернення до адміністративного суду визначає ст. 122 КАС.
Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами, наведеними у ч. 5 ст. 122 КАС, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби, а тому до них належить застосовувати місячний строк звернення до суду, визначений ч. 5 ст. 122 КАС.
Про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися, отримавши лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 грудня 2024 року № 09/02/1363 - відповіді на його заяву від 29 листопада 2024 року про повернення стягнутих з нього коштів.
До суд з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 10 січня 2025 року, тобто з дотриманням місячного строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС.
Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися 08 травня 2024 року, тобто у день набрання законної сили рішенням суду у справі № 200/5963/23, оскільки набрання законної сили цим судовим рішенням не призводило до автоматичного повернення позивачеві стягнутих з нього коштів, а мало слугувати підставою для видання відповідачем відповідного наказу, як того вимагають приписи ч. 3 ст. 14 Закону № 106.
Розподіл судових витрат.
В силу положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Докази здійснення позивачем інших судових витрат суду не надані, а тому відповідно до ст. 139 КАС судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у неповерненні ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 50 033,28 грн, утриманих з його грошового забезпечення на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування», який скасований в судовому порядку.
3. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 50 033 (п'ятдесят тисяч тридцять три) гривні 28 копійок, утримані з його грошового забезпечення на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 18 вересня 2023 року № 375 «Про результати службового розслідування», який скасований в судовому порядку.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Повне судове рішення складено 07 липня 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко