Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 липня 2025 року Справа№200/2592/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в Службі безпеки України та після звільнення набув право на пенсію, є пенсіонером й отримую пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначив, що за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при обчислені його пенсії не було враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2023 року в зв'язку з ненадходженням до органу пенсійного фонду оновленої довідки для перерахунку пенсії. Так само, та з тих же причин не здійснювався перерахунок його пенсії згідно розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом станом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року. Позивач зауважив, що 17 лютого 2025 року він звернувся до Головного управляння Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі - відповідач) з заявою, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року відповідно. Відповідач своїм листом від 27.02.2025 року повідомив про відсутність підстав для надання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року. Позивач вважає, що діями відповідача були порушені його права.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що під час визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу слід застосовувати прожитковий мінімум станом на 1 січня 2018 року. Застосування Головним управлінням цього прожиткового мінімуму для обчислення грошового забезпечення за посадою, яку позивач займав до звільнення, свідчить про те, що розміри окремих видів грошового забезпечення не збільшились, а отже, не виникли підстави для перерахунку пенсії, визначені частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач зазначив, що згідно з довідкою Головного управління, яка додана до відзиву на позов, загальний розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 за посадою, яку займав позивач на день звільнення, складав 14444,5 грн. Під час розрахунку складових цього грошового забезпечення, у т.ч. посадового окладу та окладу за військовим званням, був застосований прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 (1762 грн). Відповідач закцентував свою увагу на тому, що за відповідною посадою помічника начальника управління у спірний період позивачу виплачувались надбавка за особливості проходження служби та премія. В свою чергу, позивач протягом 24 останніх календарних місяців служби підряд перед звільненням не отримував вищевказані надбавку за особливості проходження служби та премію. Відповідно, з урахуванням абзацу третього пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, надбавка за особливості проходження служби та премія не були включені до грошового атестату позивача № 56 від 26.09.2022, який був направлений до органу ПФУ для призначення пенсії позивачу. З огляду на це, оскільки надбавка за особливості проходження служби та премія не були враховані для призначення позивачу пенсії, то відповідно ці щомісячні додаткові види грошового забезпечення не можуть бути враховані і під час перерахунку пенсії. Відтак, відсутні підстави для зазначення у довідці для перерахунку пенсії вищевказаних надбавки за особливості проходження служби та премії. Відповідач зазначив, що у цій довідці повинні бути зазначені лише ті види грошового забезпечення, які були враховані під час призначення позивачу пенсії, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років та надбавка за службу в умовах режимних обмежень. Відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог повністю.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому просив задовольнити повністю його позовні вимоги та підтвердив свою позицію, яка спочатку була ним зазначена у його позовній заяві.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, про що свідчить наявність у нього реєстрації кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 16.04.2024.
Позивач про відкриття провадження по справі був повідомлений шляхом розміщення повідомлення на сайті Донецького окружного адміністративного суду про процесуальний документ у адміністративній справі.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Як встановлено судом, позивач є отримувачем пенсії за вислугу років призначеної йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 виданого Пенсійним фондом України від 27.06.2024 року та не заперечується сторонами по справі.
Відповідач: Головне управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях (ЄДРПОУ: 20001504) - в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, позивач звернувся до Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях із зверненням від 17.02.2025 року, в якому просив - підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року відповідно.
Відповідач на вищезазначену заяву надав відповідь від 27.02.2025 №78/8-508, в якому зазначив наступне, що згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 залишено без змін рішення від 17.12.2019 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, у зв'язку з чим Службою безпеки України за зверненням колишніх військовослужбовців органів державної безпеки та членів їх сімей надаються довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення, із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на 05.03.2019, враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та деяких інших осіб». З огляду на викладене, підстави для надання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 років не має.
Відповідачем в якості доказів були надані: копія грошового атестату №56 та копія довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року за посадою на день звільнення, яку займав позивач.
З вищезазначених доказів судом було встановлено:
- грошовий атестат №56: ОСОБА_1 підполковник, посадовий оклад - 7750,00 грн.; оклад за військовим званням - 1410,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років у розмірі 45% - 4122,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15%;
- довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року за посадою на день звільнення, яку займав позивач: ОСОБА_1 , помічник начальника управління; посадовий оклад -7750,00 грн.; оклад за військовим званням - 1410,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років у розмірі 45% - 4122,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 1162,50 грн. (15%); загальний розмір - 14444,50 грн. В примітці зазначено, що розрахунок був проведений з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року - 1762,00 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями ч.5 ст.17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII.
Положеннями ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма ст. 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.
Проте, зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, які повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Так, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції п.6 Постанови КМУ №103 від 21.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, із 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Натомість, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Суд апеляційної інстанції, приймаючи вказану постанову, дійшов до висновку, що оскаржуваний п.6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704, стосується прав позивача та звужує гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення вказаної категорії осіб, адже призводить до зменшення розміру грошового забезпечення при його обчисленні, яке використовується для перерахунку пенсії.
Тобто, з 29.01.2020 року підлягає застосуванню п.4 Постанови №704, в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою №103.
В свою чергу, пункт 4 Постанови №704 (в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою №103), установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Отже, із 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, згідно п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 року, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Таким чином, оскільки п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ є чинним та має вищу юридичну силу ніж п.4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, суд вважає, що для обчислення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу підлягає застосуванню, як розрахункова величина, саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, адже мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Згідно з ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року - 2102 грн.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року - 2270 грн.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року - 2481 грн.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року - 2684 грн.
Таким чином, з 01.01.2020 року збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в розумінні вимог п.4 постанови №704, в редакції до внесення змін Постановою №103, призводить до збільшення з 29.01.2020 розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
З огляду на викладене, суд зазначає, що право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення у 2021, 2022 та у 2023 роках є беззаперечним, оскільки обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно зміною грошового забезпечення, на підставі п.4 Постанови КМУ №704.
Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 04.04.2023 по справі 120/5264/22, в якій зазначено: - «У постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 Верховний Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України про Державний бюджет на відповідний рік виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Застосовуючи висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, до обставин справи, Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 січня 2022 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 1 січня календарного року станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо зазначеного відповідачем у його відзиві з приводу: - «Так, згідно із позовною заявою, позивач просить зобов'язати ГУ СБУ зазначити у довідці відомості про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат підвищень) та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою, яку займав ОСОБА_1 на дату звільнення зі служби. За відповідною посадою помічника начальника управління у спірний період виплачувались надбавка за особливості проходження служби та премія. В свою чергу, позивач протягом 24 останніх календарних місяців служби підряд перед звільненням не отримував вищевказані надбавку за особливості проходження служби та премію. Відповідно, з урахуванням абзацу третього пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, надбавка за особливості проходження служби та премія не були включені до грошового атестату позивача № 56 від 26.09.2022 (копія грошового атестату додається), який був направлений до органу ПФУ для призначення пенсії позивачу. З огляду на це, оскільки надбавка за особливості проходження служби та премія не були враховані для призначення позивачу пенсії, то відповідно ці щомісячні додаткові види грошового забезпечення не можуть бути враховані і під час перерахунку пенсії. Відтак, відсутні підстави для зазначення у довідці для перерахунку пенсії вищевказаних надбавки за особливості проходження служби та премії», суд зазначає наступне.
Позивач у своїй відповіді на відзив на позовну заяву щодо вищенаведеного відповідачем зазначив наступне: - «Не відповідають вимогам чинного законодавства твердження відповідача про те, що у довідці для перерахунку пенсії мають враховуватись тільки ті види грошового забезпечення, які були враховані під час призначення пенсії. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з пунктом 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Таким чином, правовою природою перерахунку пенсії є приведення її у пропорційну відповідність із розмірами грошового забезпечення, яке отримується діючими військовослужбовцями за відповідними посадами, що обіймав пенсіонер на момент звільнення. Під час перерахунку пенсії взагалі не приймається до уваги ані види грошового забезпечення військовослужбовця, ані їх розміри, виключно виходячи із видів та військовослужбовців за відповідними посадами, що обіймав пенсіонер на момент звільнення. Саме цей принцип проведення перерахунку пенсії був покладений в основу рішення Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23.».
Суд, розглянувши зазначені позиції сторін по справі з даного питання, зазначає наступне.
У рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі №380/19324/23 було зазначено: - «78. За результатом розгляду справи № 380/19324/23 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
79. Відповідно до частини десятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
80. Це рішення суду є зразковим для справ, у яких:
а) позивачі - пенсіонери, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
б) відповідачем є суб'єкт владних повноважень, до повноважень якого належить видача довідок для перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки;
в) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з видачею довідок на виконання рішень судів, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, у яких, на думку позивача, усупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, неправильно визначено відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премії);
г) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті): визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в довідках станом на 01 січня 2020 року, станом на 01 січня 2021 року та станом на 01 січня 2022 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення суду відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 35% до 10%, та, як наслідок, зобов'язати на виконання рішення суду скласти та подати до ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, станом на 01 січня 2021 року та станом на 01 січня 2022 року, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, указати правильні відсоткові значення згаданих величин.
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм
81. Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з позовами до територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки з вимогами щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення, які видаються на виконання рішень судів у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, які було визначено Міністром оборони України на відповідний рік.
Обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
82. На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.».
В даному випадку, предметом спору в даній справі є відмова відповідача у складанні довідок про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року за відповідною або аналогічною посадою, яку займав позивач на дату звільнення його зі служби відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року відповідно.
В даному випадку, питання про визначення відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби та премії в даній справі немає, оскільки відповідачем було взагалі відмовлено у складанні та поданні вищезазначених довідок до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для подальшого перерахунку пенсії позивача.
Таким чином ці питання судом в цій справі не вирішувались оскільки є передчасними.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача, розрахованих відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн.), встановленого законом на 01.01.2021 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії зазначених у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць встановлених за відповідною або аналогічною посадою, яку займав позивач на дату звільнення та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2021, 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року, та як похідна вимога, зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нові довідки про розміри грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн.), встановленого законом на 01.01.2021 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, зазначених у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, встановлених за відповідною або аналогічною посадою, яку займав позивач на дату звільнення та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2021, 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року з урахуванням висновків суду по цій справі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч.ч.1,2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 31.03.2025, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1 211,20 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях у розмірі 1 211,20 грн.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (адреса: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, ЄДРПОУ: 20001504) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях (ЄДРПОУ: 20001504) щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), розрахованих відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн.), встановленого законом на 01.01.2021 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії зазначених у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць встановлених за відповідною або аналогічною посадою, яку займав ОСОБА_1 на дату звільнення та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2021, 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях (ЄДРПОУ: 20001504) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нові довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн.), встановленого законом на 01.01.2021 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, зазначених у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, встановлених за відповідною або аналогічною посадою, яку займав ОСОБА_1 на дату звільнення та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2021, 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року, з урахуванням висновків суду по цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях (адреса: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, ЄДРПОУ: 20001504) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 липня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець