Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 липня 2025 року Справа№200/2831/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії, стягнення боргу з бюджетного відшкодування, -
21.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , що полягали в здійсненні ОСОБА_1 розрахунку надбавки за вислугу років за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 (включно) без застосування коефіцієнту в розмірі 35 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням відповідно до вимог п. 1 розділу IV наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити розрахунок ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 (включно) із застосування коефіцієнту в розмірі 35 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням відповідно до вимог п. 1 розділу IV наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», обчисливши її в сумі 2029,32 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що Позивач у період з 06.11.2016 по 29.11.2019 проходив військову службу за контрактом у Відповідача. Після виключення позивача зі списків особового складу відповідачем не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №200/8060/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду про відкладення розгляду справи від 03.04.2025 у справі №200/8060/24, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 надати архівну відомість про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в розрізі всіх складових (первинні документи на підставі яких було складено довідки від 03.12.2024 №3785/фс та від 26.03.2025 №4633).
09.04.2025 від представника відповідача до Першого апеляційного адміністративного суду на виконання ухвали суду від 03.04.2025 надійшло клопотання про долучення доказів у справі №200/8060/24, зокрема, витягу із розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військової частини НОМЕР_2 за березень 2018 року. сержантського Ознайомившись із вищевказаним витягом із розрахунково-платіжних відомостей (первинним документом на підставі якого було складено довідки від 03.12.2024 №3785/фс та від 26.03.2025 №4633), позивачу стало відомо, що відповідачем за березень 2018 року невірно розрахований розмір його надбавки за вислугу років. Позивач вважає такі дії Відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні).
Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому представником зокрема було зазначено, що відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; за від 25 і більше років - 50 відсотків.".
Разом з тим, відповідно до витягу з розрахунково-платіжної відомості на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (додається) Позивачу надбавка за вислугу років з березня 2018 року виплачувалась з розрахунку 35% , що підтверджується наданою відомістю. Тому, враховуючи той факт, що Позивачу надбавка за вислугу років з березня 2018 року виплачувалась відповідно до вимог законодавства України в повному обсязі (в розмірі 35%) просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відповідь на відзив у якій вказав, що як вбачається з вищевказаного витягу із розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військової частини НОМЕР_2 за березень 2018 року, позивач має календарну вислугу років - 10 років 09 місяців 27 днів; оклад за військове звання становить 1270,00 грн.; посадовий оклад - 4528,06 грн.; надбавка за вислугу років 3994,57 грн. Отже, позивачу, який станом на березень 2018 року мав календарну вислугу років у Збройних Силах України 10 років 09 місяців 27 днів, мала бути нарахована надбавка за вислугу років за березень 2018 року в розмірі 2029,32 грн. ((4528,06 грн. (посадовий оклад) + 1270,00 грн. (оклад за військове звання)) х 35% / 100), а не 3994,57 грн. як це зазначено у вищевказаному витягу із розрахунково-платіжних відомостей.
Відповідачем було надано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що з витягу з розрахунково-платіжної відомості на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського складу, які проходять військову службу за контрактом, військової частини НОМЕР_2 за березень 2018 року (міститься в матеріалах справи) вбачається, що Позивачу відповідно до примітки цього витягу окрім суми, яку приводить позивач 2029,32 грн. була нарахована та здійснена доплата за вислугу років за попередній період в сумі 1965,25 грн.(2029,32 грн. + 1965,25 грн. = 3994,57 грн.).
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 . Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 від 23.12.2016 року є учасником бойових дій.
Позивач у період з 06.11.2016 по 29.11.2019 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , вказана обставина не є спірною та не заперечується сторонами.
Як вбачається з витягу із розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військової частини НОМЕР_2 за березень 2018 року, Позивач має календарну вислугу років - 10 років 09 місяців 27 днів; оклад за військове звання становить 1270,00 грн.; посадовий оклад - 4528,06 грн.; надбавка за вислугу років 3994,57 грн.
Відсоток який застосовується для розрахунку розміру надбавки за вислугу років становить 35%. В примітці зазначено: було здійснено доплату за вислугу років за попередній період в сумі 1965,25 грн.
Вважаючи, що розмір надбавки за вислугу років, який обраховувався з посадового окладу і окладу за військовим званням, арифметично обрахований не правильно, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2011-ХІІ зазначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Статтею 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова №704) (набрання чинності 01.03.2018) затверджено […] розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.; […].
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пп. 1 п. 6 Постанови № 704 вирішено виплачувати надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16.
Додатком 16 до Постанови № 704 установлено розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу:
від 1 до 5 років - 25 відсотків;
від 5 до 10 років - 30 відсотків;
від 10 до 15 років - 35 відсотків;
від 15 до 20 років - 40 відсотків;
від 20 до 25 років - 45 відсотків;
25 і більше - 50 відсотків.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особами, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329 (надалі - Інструкція № 260/2008), яка була чинною до 20.07.2018 року, та втратила чинність у зв'язку із прийняттям Міністерством оборони України наказу № 260 від 07.06.2018 року (зареєстрованого в міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197), яким затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок № 260/2018).
Як встановлено судом спірний питання в даній справі є правильність розрахунку надбавки за вислугу років за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 (включно) з урахуванням посадового окладу та з урахуванням окладу за військовим званням.
Отже, в даному випадку, при вирішенні спірних правовідносин, застосуванню підлягає саме Інструкція № 260/2008, а не Порядок № 260/2018, як помилково було зазначено позивачем, оскільки в березні 2018 року, Порядок № 260/2018 ще не було затверджено.
Відповідно до пункту 1.2 підпункту 1.3.1 пункту 1.3 розділу І Інструкції № 260/2008 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
Грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується військовослужбовцям, які займають посади, передбачені штатами та штатними розписами (далі - штати) у апараті Міністерства оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини).
Відповідно до пункту 3.1, 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 260/2008 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, оклади за військовими званнями виплачуються з дня підписання наказу про присвоєння відповідних звань.
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, у тому числі із запасу (крім військовослужбовців строкової військової служби, які прийняті на військову службу за контрактом), оклади за військовими званнями виплачуються з дня зарахування до списків особового складу військової частини.
Відповідно до пункту 4.1, 4.2 ІV Інструкції № 260/2008 Посадові оклади особам офіцерського складу виплачуються за займаними посадами в розмірах, передбачених у штаті військової частини.
Особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, призначеним на посади, що підлягають комплектуванню відповідною категорією військовослужбовців, посадові оклади виплачуються залежно від займаних посад і тарифних розрядів.
Тарифні розряди за посадами осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом передбачаються у штаті військової частини. При цьому в штаті військової частини тарифний розряд зазначених категорій військовослужбовців для встановлення окладу позначається дробом у чисельнику.
Відповідно до пунктів 13.1. розділу ХІІІ Інструкції № 260/2008 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць:
від 1 до 2 років - 5 відсотків;
від 2 до 5 років - 10 відсотків;
від 5 до 10 років - 20 відсотків;
від 10 до 15 років - 25 відсотків;
від 15 до 20 років - 30 відсотків;
від 20 до 25 років - 35 відсотків;
від 25 і більше років - 40 відсотків.
Інструкцію № 260/2008 затверджену наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 було прийнято відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".
Проте, суд звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 відповідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 втратила чинність з 01.03.2018 року.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин розміри надбавки за вислугу років у відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням виплачувались у розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Позивач має календарну вислугу років - 10 років 09 місяців 27 днів.
Як вбачається з витягу із розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військової частини НОМЕР_2 за березень 2018 року щодо Позивача, оклад за військове звання становить 1270,00 грн.; посадовий оклад - 4528,06 грн.; надбавка за вислугу років 3994,57 грн. Відсоток який застосовується для розрахунку розміру надбавки за вислугу років становить 35%.
Суд зазначає, що з урахуванням 4528,06 грн. (посадовий оклад) + 1270,00 грн. (оклад за військове звання)) х 35% / 100, надбавка за вислугу років за березень 2018 року становить 2029,32 грн., а не як зазначено в розрахунково-платіжній відомості - 3994,57 грн.
Проте, суд звертає увагу на те, що в примітці розрахунково-платіжної відомості зазначено: було здійснено доплату за вислугу років за попередній період в сумі 1965,25 грн.
Відтак 3994,57 грн. - 1965,25 грн. = 2 029,32 грн., що з урахуванням 35% від посадового окладу та окладу за військове звання, є вірним розміром надбавки за вислугу років.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справи, письмовим доказам суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність дій щодо розрахунку надбавки за вислугу років.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У цій справі суд констатує, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, а відтак у задоволенні позову належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії, стягнення боргу з бюджетного відшкодування, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Є.В. Череповський