Справа №760/17018/25 1-кс/760/8601/25
26.06.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 27.03.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025101110000432, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іскра Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,
20.06.2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 27.03.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025101110000432, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
Клопотання обґрунтовано наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше кінця березня 2025 року, у громадянина України ОСОБА_7 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, виник злочинний умисел на вчинення підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.03.2025 громадянин України ОСОБА_7 , з метою реалізації злочинного умислу, погодився на пропозицію невстановленої особи яка підписана, як « ОСОБА_8 » з ніком « ОСОБА_9 » та до якого прив'язаний мобільний номер телефону НОМЕР_1 у месенджері «Телеграм» здійснити підпал релейних шаф сигнальної установки, що знаходяться поблизу залізничної станції «Дарниця» у м. Києві за грошову винагороду.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.03.2025 року, ОСОБА_7 , під час особистої розмови запропонував своєму знайомому, громадянину України ОСОБА_5 за грошову винагороду спільно здійснити підпал вказаної релейної шафи, тобто за попередньою змовою вчинити кримінальне правопорушення.
В подальшому, невстановлена особа, яка підписана, як « ОСОБА_8 » з ніком « ОСОБА_9 » та до якого прив'язаний мобільний номер телефону НОМЕР_1 у месенджері «Телеграм» детально роз'яснила ОСОБА_7 механізм вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а саме: надала інструкції з підшукання засобів вчинення злочину, об'єкту підпалу, необхідність здійснення відеофіксації тощо.
При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було достовірно відомо про наслідки вчинення таких підпалів, а саме неможливість використання залізничної колії на окремих ділянках, що ослаблює державу та те, що вказані дії спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Так, 25.03.2025 приблизно о 13 год. 00 хв. з метою підготовки до вчинення підпалів релейних шаф, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 прибули до магазину «Дніпро М», за адресою: м. Київ, вул. Івана Миколайчука, 7 де придбали молоток «Дніпро М».
В подальшому, у той же день, за порадою невстановленої особи яка підписана, як « ОСОБА_8 » з ніком « ОСОБА_9 » та до якого прив'язаний мобільний номер телефону НОМЕР_1 у месенджері «Телеграм», ОСОБА_5 та ОСОБА_7 придбали в аптеці «Фармація», за адресою: м. Київ, вулиця Івана Миколайчука, 3 маски для обличчя та резинові рукавиці.
Надалі, у той же день, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 прибули до будівельного магазину та придбали дві пляшки ємністю 1 літр розчину «Вайтспіріт».
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження релейних шаф шляхом підпалу, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 25.03.2025 приблизно в період часу 22.00-22.30 год., перебуваючи на території Дніпровського району м. Києва, знаходячись за адресою: м. Київ, 5 кілометр, 8 пікет поблизу ж/д станції Дарниця, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 побачили дві релейні шафи сигнальної установки, які обрали предметом свого злочинного посягання.
Надалі, 25.03.2025 на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Київ, 5 кілометр, 8 пікет поблизу ж/д станції Дарниця, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме: молоток «Дніпро М», маски для обличчя та резинові рукавиці, дві пляшки ємністю 1 літр розчину «Вайтспіріт» та запальничку, завчасно розподіливши між собою обов'язки, діючи умисно, з корисливих мотивів, підпалили дві релейні шафи сигнальної установки.
Зокрема, ОСОБА_7 надів маску та рукавиці для неможливості ідентифікувати останнього на місцевості та використовуючи заздалегідь підготовлений молоток «Дніпро М» зробив щілини в дверях релейних шаф сигнальної установки.
В цей час, ОСОБА_5 використовуючи заздалегідь підготовлені дві пляшки ємністю 1 літр розчину «Вайтспіріт», залив даний розчин всередину релейних шаф сигнальної установки.
Після чого, ОСОБА_7 , для підтвердження здійснення злочину та отримання грошової винагороди, увімкнув відеокамеру на своєму мобільному телефоні марки «iPhone», підпалив ганчірки, які були в середині релейних шаф сигнальної установки.
Після чого, ОСОБА_7 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», надіслав відео підпалу релейної шафи невстановленій особі, яка підписана, як « ОСОБА_8 » з ніком « ОСОБА_9 » та до якого прив'язаний мобільний номер телефону НОМЕР_1 у месенджері «Телеграм».
Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, покинули місце вчинення підпалу.
В подальшому, у якості винагороди за вказаний підпал ОСОБА_7 на особистий крипто-гаманець на крипто-біржі «ByBit» отримав від невстановленої особи грошову винагороду у розмірі 300 USDT.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні диверсії, а саме: вчиненні з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування, пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
09.04.2025 ОСОБА_5 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
09.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
10.04.2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується о 12 год. 00 хв. 08.06.2025 року.
28.05.2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується о 24 год. 00 хв. 28.06.2025 року.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000432 продовжено до трьох місяців, тобто до 28.06.2025 року.
На переконання сторони обвиннувачення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність достатніх ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор підтримада подане клопотання та просила його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання, вважає, що ризики на які посилається орган досудового розслідування необґрунтовані, просив визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській обасті здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000432 від 27.03.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
Так, 09.04.2025 ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України та того ж дня встановивши наявність достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
28.05.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 760/13408/25 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 28.06.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 760/17014/25, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000432 від 27.03.2025 до шести місяців, тобто до 28.09.2025 року.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження в їх копіях, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 , до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке розслідується, а саме: протокол огляду місця події а.с. 13-17, рапорт про виявлення кримінального правопорушення а.с. 18-19, 20-21, повідомлення про підозру а.с. 22-26, протокол обшуку а.с. 28-33, протокол затримання підозрюваного а.с. 36-38, протокол допиту підозрюваного а.с. 39-41, повідомлення про підозру а.с. 42-47, протокол допиту підозрюваного а.с. 48-51, протокол затримання підозрюваного а.с. 58-61, протокол огляду а.с. 80-84, протокол пред'явлення особи за фотознімками а.с. 85-88, 89-92, 93-97, 98-100, протокол допиту свідка а.с. 101-105, 106-109, 110-114, протокол слідчого експерименту а.с. 115-123, протокол огляду а.с. 132-136, та інші матеріалами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, може переховуватися від слідства та суду.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити, сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні,слідчий суддя враховує, що перебуваючи на волі підозрюваний матиме можливість зустрічатися зі свідками, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, зокрема, із застосуванням погроз щодо їх життя та здоровя, а також умовлянням їх змінити показання, надати нові або відмовити від наданих раніше показів. Слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає даний ризик доведеним, оскільки, на даний час досудове розслідування триває, не встановлено особу, за вказівкою якої вчинено кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , а тому перебування останнього не в умовах ізоляції може перешкодити викриттю невстановленої особи.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не знайшов свого підтвердження, оскільки сторона обвинувачення при його доведенні обмежилася посиланням на його існування, а тому слідчий суддя вважає його необґрунтованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, який відносяться, до особливо тяжкого злочину, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24.08.2025 р.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене прокурором підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 27.03.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025101110000432, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24.08.2025, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 24.08.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1