печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19977/25-к
пр. 1-кс-18697/25
15 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022000000000091, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в рамках кримінального провадження № 12022000000000091 в порядку ст. 174 КПК України із клопотанням про скасування арешту з майна, яке належить останньому, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 757/35936/23-к, а саме на: мобільний телефон iPhone 13 Pro ????1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 ; ноутбук APPLE s/n: W0VHN26J72; банківська картка «UNIVERSAL» НОМЕР_4 ; банківська картка «Приват банк» № НОМЕР_5 ; кошти в іноземній валюті в розмірі 15000 доларів США.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000091 від 20.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, та ч. 2 ст. 209 КК України.
17.08.2023 ОСОБА_3 було допитало в якості свідка. Будь-яких інших слідчих дій відносно нього, крім накладення арешту на майно не проводилось. Більш того, жодного документа щодо причетності його майна до розслідування кримінального правопорушення не надавалось та відсутнє.
Не дивлячись на те, що станом на теперішній час жодній особі в даному кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру, вищезазначені предмети на даний час не повернуто, чим суттєво обмежуються Конституційні права заявника.
Крім того, не одноразово ОСОБА_3 та його представником направлялися клопотання на ім'я слідчого, щодо стадії розгляду кримінального провадження та повернення майна на відповідальне зберігання, однак жодного разу відповідь так і не була отримана.
Впродовж досудового розслідування не встановлено, яким чином ОСОБА_3 може бути причетний до противоправної діяльності осіб, які на думку слідства їх вчиняють та яким чином його майно, на яке накладено арешт, є предметом злочину чи отримано незаконним шляхом, так як його рід діяльності пов'язаний з іншим напрямком, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Витяг з реєстру платників єдиного податку та податкові декларації.
Як зазначає заявник, відсутні будь-які обґрунтовані підстави накладення арешту на його майно та грошові кошти, так як відсутні будь-які докази, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
З урахуванням викладеного ОСОБА_3 просить клопотання задовольнити та скасувати накладений арешт.
ОСОБА_3 , повідомлений про місце, дату та час розгляд справи належним чином, в судове засідання не з?явився, причини неприбуття не повідомив.
В свою чергу, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Прокурор у кримінальному провадженні - ОСОБА_5 , повідомлений про місце, дату та час розгляду справи належним чином, в судове засідання не з?явився. В свою чергу, прокурор направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення клопотання заперечує, оскільки арештоване майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя з урахуванням належного повідомлення сторін про місце, дату та час розгляду справи, звернення сторонами до суду із заявами про розгляд справи у їх відсутність, положень ст. 174 КПК України, визнав за можливе здійснити розгляд справи у відсутність осіб, що не з?явились.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, беручи до уваги позицію прокурора, дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000091 від 20.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, та ч. 2 ст. 209 КК України.
03.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, яке вилучене 10.08.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон iPhone 13 Pro ????1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 ; ноутбук APPLE s/n: W0VHN26J72; банківська картка «UNIVERSAL» НОМЕР_4 ; банківська картка «Приват банк» № НОМЕР_5 ; кошти в іноземній валюті в розмірі 15000 доларів США. В ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що наявні підстави для накладення арешту на вилучені речі та грошові кошти, оскільки вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, набуті кримінально протиправним шляхом, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series A N 296-A, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягнути (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Щодо скасування арешту з мобільного телефону та ноутбука слідчий суддя зазначає наступне.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Прокурор в судове засідання з розгляду клопотання про скасування арешту не з'явився, в наданих слідчому судді запереченнях не вказав, чи проводяться наразі будь-які слідчі дії із вилученою технікою (огляди, експертизи), тобто слідчому судді не надано жодних об'єктивних даних, що з часу накладення арешту на майно - 03.10.2023, по день розгляду даного клопотання - 15.05.2025, тобто понад один рік та сім місяців, дійсно були здійсненні будь-які слідчі дії щодо арештованого майно, не зазначено, чи призначено судові експертизи щодо інформації, яка міститься на арештованих предметах, та чи взагалі встановлена наявність на них даних, що мають значення для кримінального провадження.
Таким чином, не підтверджено, що вилучені речі і документи дійсно відповідають критеріям речових доказів та мають значення для досудового розслідування.
Таким чином, твердження прокурора про відповідність вилучених речей критеріям ст. 98 КПК України в ході досудового розслідування не підтверджено та є виключно припущенням прокурора.
З вищевказаних обставин слідчий суддя також не вбачає підстав для подальшого арешту банківських карток, оскільки прокурором не доведено, що з вказаними предметами проводяться будь-які слідчі дії в межах кримінального провадження і, тим самим, що вони дійсно відповідають критеріям речових доказів та мають значення для досудового розслідування.
Щодо арешту із грошових коштів слідчий суддя вважає за доцільне зазначити наступне.
Так, власником майна до клопотання долучено виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) та податкові декларації.
Так. як вбачається з витягу з Реєстру від 04.04.2022 ОСОБА_3 є фізичною-особою підприємцем, та на той час здійснював економічну діяльність за наступними видами: 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов?язана з ними діяльність (основний), 58.19 Інші види видавничої діяльності, 73.20 Дослідження кон?юктури ринку та виявлення громадської думки, 73.11 Рекламні агентства.
Згідно з податковою декларацією ОСОБА_3 від 07.07.2023 за 2022 рік, загальна сума доходу ОСОБА_3 за вказаний період складає 570200,00 грн..
Згідно з податковою декларацією ОСОБА_3 від 03.10.2023 за три квартали 2023 року, загальна сума доходу ОСОБА_3 за вказаний період складає 1262842 грн. 83 коп..
Тобто фактично вказані дані доводять, що вилучені у ОСОБА_3 в ході обшуку грошові кошти у сумі 15000 доларів могли бути здобутими законним шляхом, а саме в ході здійснення ОСОБА_3 економічної (підприємницької) діяльності як ФОП.
В свою чергу, прокурором не доведено зворотного, а саме не надано жодних даних, що в ході досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушення, які розслідуються в рамках кримінального провадження, зокрема, з часу вилучення майна ОСОБА_3 не повідомлено про підозру, та слідчому судді не надано доказів про те, що підтвердились дані щодо здобуття вилучених грошових коштів протиправним шляхом.
З огляду на тривалість застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відсутність даних, що на вилученому майні міститься інформація, що має значення для кримінального провадження, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що в застосуванні такого заходу забезпечення об'єктивна необхідність відпала.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки в подальшому арешті зазначеного майна відпала потреба, наявні обґрунтовані підстави, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 392 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022000000000091 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 757/35936/23-к, а саме з: мобільного телефону iPhone 13 Pro ????1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 ; ноутбука APPLE s/n: W0VHN26J72; банківської картки «UNIVERSAL» НОМЕР_4 ; банківської картки «Приват банк» № НОМЕР_5 ; коштів в іноземній валюті в розмірі 15 000 доларів США.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1