Справа № 362/4979/25
Провадження № 1-кс/362/504/25
03 липня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12025111140000422 від 20.06.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новофедорівка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, українця, маючого середню освіту, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
03.07.2025 р. до суду звернувся слідчий СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111140000422 від 20.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
20.06.2025 р. до ЧЧ ВП №1 Обухівського руп ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП ОСОБА_8 про те, що за адресою АДРЕСА_3 громадянин ОСОБА_5 , 1988 р.н. зберігає бойові припаси, а саме набої калібру 5, 45 без передбаченого законом дозволу. (ІПНПУ №9388 від 20.06.2025).
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , не пройшовши встановлену процедуру отримання відповідного дозволу передбачену положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами) та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21 серпня 1998 р., тобто не маючи права на придбання та зберігання бойових припасів, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу при невстановлених в ході проведення досудового розслідування часі, місці та обставинах придбав, шляхом знахідки 82 (вісімдесят два) предмети, зовні схожих на бойові припаси калібру 5,45 мм, 77 (сімдесят сім) предметів, зовні схожих на бойові припаси калібру 7,62 мм та 6 (шість) предметів, зовні схожих на бойові припаси калібру 5,56 мм, які в подальшому почав зберігати за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, 20.06.2025, в період часу з 02 год. 11 хв. по 02 год. 36 хв., слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 проведено огляд гаражного приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено 82 (вісімдесят два) предмети, зовні схожих на бойові припаси калібру 5,45 мм, 77 (сімдесят сім) предметів, зовні схожих на бойові припаси калібру 7,62 мм та 6 (шість) предметів, зовні схожих на бойові припаси калібру 5,56 мм.
В ході досудового розслідування встановлено, що надані на дослідження патрони в кількості - 5 патронів належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є бойовими гвинтівочними патронами калібру 5,56?45 мм, що споряджені кулями зі сталевим осердям, складові частини патронів придатні до забезпечення проведення пострілу; - 1 патрон до боєприпасів не належить, є частинами, а саме гільзою та кулею бойового гвинтівочного патрону калібру 5,56х45 мм, визначити придатність до стрільби не є можливим; -75 патронів є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54R, що споряджені кулями «ЛПС», «Б-32» зі сталевим осердям, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62?54 мм, а саме карабінів, гвинтівок та кулеметів, виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби; - 2 патрона з маркуванням «БПЗ 7,62х54R» є мисливськими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54R, що споряджені напівоболонковими кулями зі свинцевим осердям, призначені для стрільби з мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62?54 мм, а саме карабінів та гвинтівок, виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби; 82 патрона виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби, та належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45?39 з яких: -48 патронів з маркуванням «539 86», «270 84», «60 90» «539 90», «1789», «539 75», є бойовими проміжними патронами, що споряджені кулями типу «ПС» (із сталевим осердям); -24 патрона з мурканням «270 97», «270 92», «270 94», «270 93», є бойовими проміжними патронами, що споряджені кулями типу «!» (підвищеної пробивної дії); -9 патронів з маркуванням «3 81», е бойовими проміжними патронами, що спороджені кулями типу «Г» (трасуючої ді); -1 патрон з маркуванням ««ЛПЗ 5,45?39»», є мисливським патроном, що спороджений оболонковою кулею типу FMJ (Full Metal Jacket).
Таким чином, встановлена достатність даних для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
27.06.2025 слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 27.06.2025 р. вручено підозрюваному ОСОБА_5 .
Правова кваліфікація кримінального правопорушення:
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення:
Підозра ОСОБА_5 , підтверджується Рапортом ЧЧ ВП №1Обухівського РУП про повідомлення на лінію 102 від 20.06.2025; протоколом огляду місця події від 20.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.06.2025; постановою про проведення судово-балістичної експертизи від 20.06.2025, висновком експерта № СЕ-19/111-25/38592-БЛ від 26.06.2025; висновком експерта № СЕ-19/111-25/38602-БЛ від 26.06.2025; висновком експерта № СЕ-19/111-25/38589-БЛ від 26.06.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 27.06.2025; допитом підозрюваного від 27.06.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Посилання на один або кілька ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, відповідно до п. ч. 1 ст. 177 КПК України;
- підозрюваний може вчиняти нові кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов до висновку про наявність ризиків:
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справах та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є те , що підозрюваний ОСОБА_5 , переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а тому, може виникнути необхідність в додатковому допиті свідків. З метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене діяння та зміни показів свідків, підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати незаконний вплив на них. Окрім того слід зазначити, що підозрюваному відомо місце роботи та проживання свідка ОСОБА_9 .
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваний може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки останній не має постійного місця роботи та офіційного джерела доходів, тому задля задоволення своїх життєвих потреб може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів:
Більш м'які запобіжні заходи передбачені ст. 176 КПК України до підозрюваного не можуть бути застосовані, а саме: особисте зобов'язання - в зв'язку зі скоєнням ним кримінального правопорушення проти громадського порядку та моральності, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від трох до семи років, а також даний запобіжний захід не забезпечить запобіганню виникнення ризику, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення, особистої поруки - в зв'язку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; застава - в зв'язку із відсутністю даних про те, що у підозрюваного є кошти необхідні для внесення застави, відсутні джерела доходу та майно.
Отже, у даному випадку до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки останній не має постійного місця роботи та офіційного джерела доходів тому задля задоволення своїх життєвих потреб може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також відсутня можливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор та клопотання підтримали та просили задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просила у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання, просив застосувати домашній арешт в нічний час або ободисте зобов'язання.
Заслухавши прокурора та слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що відділом поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111140000422 від 20.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (а.с.6).
Слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 27.06.2025 р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (а.с.58-61).
Підозра ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами: Рапортом ЧЧ ВП №1Обухівського РУП про повідомлення на лінію 102 від 20.06.2025; протоколом огляду місця події від 20.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.06.2025; постановою про проведення судово-балістичної експертизи від 20.06.2025, висновком експерта № СЕ-19/111-25/38592-БЛ від 26.06.2025; висновком експерта № СЕ-19/111-25/38602-БЛ від 26.06.2025; висновком експерта № СЕ-19/111-25/38589-БЛ від 26.06.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 27.06.2025; допитом підозрюваного від 27.06.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Вирішуючи вищезазначене клопотання прокурора, слідчого, слідчий суддя виходить з положень ст. 2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
Згідно з ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідного клопотання, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
- перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Єдиною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України.
Його застосування без встановлення наявності підстав та ненадання матеріалів, що підтверджують ризики, передбачені ст. 177 КПК України є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд має з'ясувати місце проживання підозрюваного.
Слідчому судді, суду при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення "житло цієї особи" охоплює випадки, коли підозрюваний: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.
Правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК, зокрема спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду тощо.
Вказана судова практика закріплена листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
Відповідно до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Так, з матеріалів клопотання, вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується зібраними доказами.
Проте будь-яких належних, прямих, беззаперечних, фактичних даних та/або доказів, які б свідчили про те що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, - клопотання не містить та в судовому засіданні прокурором не надано.
Зокрема, відсутні відомості про те, що з часу виявлення його протиправних дій до дня розгляду цього клопотання підозрюваний вчинив спроби переховуватися.
Також, немає відповідних заяв осіб, які були допитані у даному кримінальному провадженні в якості свідків, про здійснення з боку ОСОБА_5 тиску на них.
Крім того, в судовому засіданні прокурор не надав доказів на підтвердження можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Оскільки, судом не встановлено достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, - то і відсутні підстави для вирішення питання про достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, у зв'язку з тим, що прокурор довів обставини, передбачені пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, але не довів обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої статті 194 КПК України, приходжу до висновку про відмову у клопотанні та необхідність зобов'язання підозрюваного прибувати за кожною вимогою до місцевого відділу прокуратури.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 181, 184, 193, 194, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12025111140000422 від 20.06.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про застосування відносно нього запобіжних заходів у виді домашнього арешту в нічний час або особистого зобов'язання, - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1