провадження № 3/294/2176/25
справа № 294/715/25
08 липня 2025 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП № 2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.130, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
26.04.2025 о 20 год 12 хв водій ОСОБА_1 в с-щі Великі Коровинці по провулку Луговому, 2, керував автомобілем марки «ВАЗ 32105», днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №312680 від 26.04.2025.
Крім того, 26.04.2025 о 20 год 12 хв водій ОСОБА_1 в с-щі Великі Коровинці по провулку Луговому, 2, керував автомобілем марки «ВАЗ 32105», днз НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, чим вчинив вказане правопорушення повторно протягом року.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №312685 від 26.04.2025.
Постановою суду від 12.05.2025 справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП об'єднано в одне провадження, якому присвоєно єдиний унікальний номер справи №294/715/25.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судові засідання, призначені на 17.06.2025 та 08.07.2025, ОСОБА_1 не з'явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки на адресу, зазначену у протоколі. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Разом з тим, суд наголошує, що інформація про розгляд справи про адміністративне правопоушення, у тому числі про дату, час і місце її судового розгляду, була розміщена на офіційному веб-сайті «Судова влада України», доступ до якого є відкритим для необмеженого кола осіб.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а тому суд розцінює причину неявки ОСОБА_1 в судове засідання як неповажну.
Згідно практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Неявка належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_2 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснює правосуддя в розумні строки.
Судом береться до уваги, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення відносяться до правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та, відповідно, несе підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху.
Таким чином, зважаючи на пріоритет публічного інтересу над приватним, який закріплено у практиці Європейського суду з прав людини як один з принципів судочинства, а також враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП та наявні у ній докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, у тому числі наркотичного.
Відповідно до абз. 1 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (далі - Постанови Пленуму ВСУ), відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 року).
Відповідно до абз. 4 п. 27 Постанови Пленуму ВСУ для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №312680 від 26.04.2025; розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, під якою ОСОБА_1 поставив свій підпис; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився; копією пртоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №312685 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4591045 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП; довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом; рапортом начальника СРПП ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, зі змісту якого слідує, що під час чергування в складі СРПП 26.04.2025 інспектором СРПП лейтенантом поліції Хоменком І.О., було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №312680 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; відеофайлом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час руху транспортного засобу. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, однак, факту вживання алкоголю не заперечував.
Таким чином, як вбачається з матеріалів цієї справи, ОСОБА_1 у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил дорожнього руху не дотримався, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Виходячи з наведеного та враховуючи в своїй сукупності та взаємозв'язку здобуті у справі та дослідженні в судовому засіданні докази, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУПАП, скоєному при вищевикладених обставинах, повністю доведена.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП суд виходить з наступного.
Диспозиція ч. 5 ст.126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №312685 від 26.04.2025; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4591045 про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП; довідкою щодо отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом з якої вбачається, що ОСОБА_1 не мав права керувати транспортним засобом, оскільки посвідчення водія не оримував.
Дії правопорушника кваліфіковані правильно за ч.5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права.
Таким чином ОСОБА_1 будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, оскільки не отримував у встановленому законом порядку посвідчення водія на право керування транспортним засобом, повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому в його діях є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Оцінивши зазначені докази у їх сукупності та дослідивши обставини даної справи, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достатньо доказів, що доповнюють один одного, які є повними, безсумнівними, належними та такими, що не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчинених правопорушень, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 280, 283, 284 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
ОСОБА_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п'ять років без конфіскації транспортного засобу.
На підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно ОСОБА_1 визначити покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п'ять років без конфіскації транспортного засобу (рахунок для сплати: UA368999980313060149000006001 отримувач коштів: ГУК в Житомир.обл/Житомир.обл. /21081300, ЄДРПОУ 37976485).
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Роз'яснити ОСОБА_1 що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина БІЛЕРА