Верховного Суду України у складі:
головуючого судді
Міщенка С.М.,
суддів
Косарєва В.І., Глоса Л.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на вирок Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 20 травня 2005 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено
- за ч.2 ст.125 КК України до 150 годин громадських робіт.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено
- за ч.1 ст.125 КК України до 100 годин громадських робіт.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 - по 199 грн. 25 коп. з кожного на відшкодування матеріальної шкоди і солідарно - 800 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області від 19 липня 2005 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що 29.05.2004р., знаходячись на подвір'ї клубу в с.Давидівка Володарськ-Волинського району, після того, як ОСОБА_4 підійшов ззаду до свого знайомого ОСОБА_5 і обняв останнього за шию нахиливши до себе, він умисно наніс ОСОБА_4 три удари рукою в обличчя і голову, внаслідок чого він впав на землю, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров¢я.
ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що він 29.05.2004р., знаходячись на подвір'ї клубу в с.Давидівка Володарськ-Волинського району, піднявши ОСОБА_4, який впав від ударів ОСОБА_2 і утримуючи його, умисно наніс ОСОБА_4 удар рукою в ліву руку і удар коліном в ліву ногу, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі, як видно з її змісту, адвокат ОСОБА_1 порушує питання про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що ОСОБА_2 перебував у стані уявної оборони і не усвідомлював відсутність реального суспільно-небезпечного посягання, а тому на підставі ч.4 ст.37 КПК України він не підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність. Вина ОСОБА_3 у спричиненні ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень матеріалами справи не доведена, і він лише сприяв припиненню конфлікту. Просить вирок і ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Перевіркою встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженими злочину.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України за обставин, зазначених у вироку ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.
Доводи у скарзі щодо безпідставного засудження ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та про недоведеність їх вини, перевірялись апеляційним судом і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи, про що детально зазначено в ухвалі апеляційного суду.
Підстав до перегляду судових рішень, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
У задоволенні касаційної скарги адвоката ОСОБА_1 про перегляд вироку Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 20 травня 2005 року та ухвали апеляційного суду Житомирської області від 19 липня 2005 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - відмовити.
Судді:
Міщенко С.М. Косарєв В.І. Глос Л.Ф.