Провадження № 22-ц/803/3943/25 Справа № 175/2728/22 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
02 липня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року в цивільній справі номер 175/2728/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, треті особи: інспектор СПДН ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Локоть Павло Григорович, інспектор СПДН ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Бачаров Єгор Вадимович, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В вересні 2022 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, треті особи: інспектор СПДН ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Локоть Павло Григорович, інспектор СПДН ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Бачаров Єгор Вадимович, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з урахуванням уточненої позовної заяви обґрунтовував свої вимоги тим, що між ним та ОСОБА_2 існує спір щодо порядку спілкування з неповнолітніми дітьми. З метою дискредитації позивача, відповідачкою 12.10.2021 року було викликано працівників поліції на дитячий майданчик у м. Дніпро та повідомлено про вчинення неправомірних дій з його сторони відносно останньої, у зв'язку з чим працівниками поліції було складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАБ №865996 та серії ВАБ №865997 за фактом вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за результатами розгляду яких Ленінським районним судом м. Дніпропетровська винесено постанову про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з цим, ОСОБА_2 вважав за необхідне заявити вимогу про відшкодування за рахунок останньої моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн та матеріальної шкоди у розмірі 20000,00 грн. Також, виходячи з того, що складання працівниками поліції вищезазначених протоколів та формування протиправного обвинувачення спричинило йому моральну шкоду, яка полягала в негативних емоціях, тривозі, стресі, переживанні, емоційному напруженому стані, позивач вважав за необхідне заявити вимогу про стягнення з державного бюджету 250000,00 грн моральної шкоди.
Позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь в якості відшкодування матеріальної шкоди 20000,00 грн та в якості відшкодування моральної шкоди завданої її протиправними діями 250000,00 грн; стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на його користь, у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями працівників поліції 250000,00 грн; вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, треті особи: інспектор СПДН ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Локоть Павло Григорович, інспектор СПДН ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Бачаров Єгор Вадимович, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000,00 грн відповідно до порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03 серпня 2011 року, з подальшими змінами.
В іншій частині позову - відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 175,32 грн.
Із вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог не погодився відповідач ГУНП у Дніпропетровській області, подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.12.2024 року у справі №175/2728/22 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивачем не наведено фактичних обставин та не доведено спричинення йому моральної шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками, а також у рішення суду першої інстанції не наведено, з яких саме міркувань суд виходив, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5000,00 грн, зокрема якими належними, допустимими та достовірними доказами це підтверджується.
ГУНП не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2022 року, справа №205/9595/21, не було установлено неправомірність (протиправність) дій інспектора поліції при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, а лише скасовано постанову про його притягнення до адміністративної відповідальності із наслідком закриття провадження по справі з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП.
Тобто, судом першої інстанції не враховано те, що жодних протиправних (неправомірних або незаконних) дій співробітником патрульної поліції не було вчинено, що спростовує сам факт заподіяння позивачу будь-якої шкоди внаслідок його дій (рішення), у тому числі, й моральної
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, а його доводи будуються на припущенні та власному тлумаченні, як закону, так й судової практики.
Від інших учасників справи відзиви в письмовій формі на апеляційні скарги до апеляційного суду не надійшли.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ГУ Національної поліції у Дніпропетровській області Штирхунова А.Д. доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити.
В судовому засіданні апеляційного суду представник Державної казначейської служби Паращенко Ю.О. доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 адвокат Федорець Є.Є. апеляційну скаргу не визнав,просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання апеляційного суду відповідачка ОСОБА_2 , представник Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, треті особи: інспектор СПДН ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Локоть П.Г., інспектор СПДН ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Бачаров Є.В. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 238, 239, 239зв., 240, 241).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю осіб, які не з'явилися.
Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №865996 від 12.10.2021 року, складеного інспектором СПДН ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Бачаровим Є.В., ОСОБА_1 12.10.2021 року у м. Дніпро в грубій формі погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 в присутності дитини - ОСОБА_3 , що свідчить про вчинення останнім дій, що кваліфікуються за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 16).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №865997 від 12.10.2021 року, складеного інспектором СПДН ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Локоть П.Г., ОСОБА_1 12.10.2021 року у м. Дніпро вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини - ОСОБА_2 , що свідчить про вчинення останнім дій, що кваліфікуються за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 17).
Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2022 року (справа №205/9595/21) провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Предметом розгляду були протоколи про адміністративне правопорушення від 12.10.2021 року серії ВАБ №865996 та ВАБ №865997 (а.с. 18-21).
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості саме в певному обсязі.
Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитись в частині їх обґрунтування, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду, завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Відповідно до положень статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №953/6561/20 зазначено, що: «у справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини».
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №865996 від 12.10.2021 року, складеного інспектором СПДН ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Бачаровим Є.В., ОСОБА_1 12.10.2021 року у м. Дніпро в грубій формі погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 в присутності дитини ОСОБА_3 , що свідчить про вчинення останнім дій, що кваліфікуються за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №865997 від 12.10.2021 року, складеного інспектором СПДН ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Локоть П.Г., ОСОБА_1 12.10.2021 року у м. Дніпро вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини - ОСОБА_2 , що свідчить про вчинення останнім дій, що кваліфікуються за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.01.2022 року (справа №205/9595/21) провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Предметом розгляду були протоколи про адміністративне правопорушення від 12.10.2021 серії ВАБ №865996 та ВАБ №865997.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що його моральні страждання виявились у душевних переживаннях через ухвалення незаконного рішення працівниками поліції. Протоколи про адміністративне правопорушення від 12.10.2021 року серії ВАБ №865996 та ВАБ №865997 про адміністративне правопорушення в подальшому було скасовано в судовому порядку із закриттям у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Розмір відшкодування моральної шкоди у відповідності до положень статті 1174 ЦК України визначається на загальних підставах.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Застосування іншого закону при визначенні розміру моральної шкоди, а саме положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено частиною 7 статті 1176 ЦК України.
Встановивши, що підставою для відшкодування моральної шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення, яким позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, яка не віднесена до підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, суд першої інстанції помилково застосував положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
За таких обставин, виходячи з наведеного, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, провадження за яким в подальшому закрито судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб відповідача, які ініціювали вказане провадження, та про завдання такими діями моральної шкоди позивачу, проте не може погодитись із застосованими судом першої інстанції положень норм матеріального права - Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Апеляційний суд погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, оскільки він має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Відтак, апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині застосування положень норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, що відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, зміні рішення суду першої інстанції в частині його мотивування.
Наведені в апеляційній скарзі доводи частково заслуговують на увагу.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 липня 2025 року.
Судді: