Справа № 214/4741/24
2/214/1052/25
Іменем України
08 липня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Ковтун Н.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фартушної Є.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/4741/24 за уточненим позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діють адвокати Морозов Вадим Юрійович, Рясний Владислав Денисович до ОСОБА_2 , третя особа: Князь ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-
23.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, яка 14 червня 2025 року була уточнена та відповідно до якої просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 12 000, 00 доларів США та стягнути суму прострочення грошового зобов'язання (за період з 12.07.2012 по 17.05.2024) в якості 3% річних від простроченої суми боргу, що складає суму в розмірі 168 204,50 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, що складає 50 000,00 грн. та судовий збір.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2024 року справу передано у провадження судді Сіденка С.І.
Ухвалою суду від 01.07.2024 року вищевказану справу було направлено за підсудністю до Криворізького районного суду Дніпропетровської області.
18.09.2024 року на адресу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної справи, як помилково надіслані т 2.10.2024 матеріали цивільної справи розподілені для розгляду судді Ковтун Н.Г.
В обґрунтування уточненого позову від 13.06.2024 посилається на те, що 12.07.2012 ОСОБА_2 запропонував позивачу придбати транспортний засіб марки Tatra-815, реєстраційний номер НОМЕР_1 за суму в розмірі 12000 доларів США.
На підтвердження намірів придбати вказаний вище транспортний засіб позивачем було передано відповідачу суму в розмірі 12000 доларів США, про що останнім було складено відповідну розписку. Проте, як вбачається з фактичних обставин, відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань в повному обсязі не виконав.
Згодом транспортний засіб Tatra-815, було витребувано від позивача на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.08.2016 року.
Фактично відповідач привласнив собі грошові кошти, протиправно користується ними. Більш того, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 12000 доларів США, також передані не були, відповідач протиправно залишив такі кошти у себе.
Однак до теперішнього часу відповідачем грошові кошти не повернуто, тому позивач змушений звертатись до суду з позовом з метою захисту своїх законних прав та інтересів.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Одночасно ухвалою суду зобов'язано позивача на підтвердження наявності заборгованості за договором позики надати оригінал розписки від 12.07.2012 року.
18 березня 2025 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження
15 квітня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представники в судове засідання не з?явилися, від останніх надійшла заява про розгялд справи без їх участі та участі позивача. Наполягали на задоволенні позовних вимог, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач, про час і місце розгляду справи повідомлявсяналежним чином, однак у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розглядсправи за його відсутності до суду не надав.
На підставі наявних у справі доказів та зі згоди представника позивача суд уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Третя особа Князь ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що пред'явлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем 12.07.2012 на підтвердження намірів придбати автомобіль Tatra-815, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було передано відповідачу ОСОБА_2 для передачі ОСОБА_4 , кошти у розмірі 12000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на день звернення до суду складає 473 160,00 грн, що підтверджується оригіналом розписки від 12.07.2012 року (а.с.152).
Крім того, з вказаної розписки вбачається, що відповідач ОСОБА_2 . Підтвердив факт отримання грошових коштів, де останній взяв на себе обов'язок передати грошові кошти ОСОБА_4 .
Вказаний транспортний засіб було передано позивачу ОСОБА_1 . На підставі договору купівлі-продажу, який був укладений на підставі довіреності, яку було видано ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС», якою уповноважено відповідача зняти з обліку транспортний засіб Tatra-815, реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціальний вантажний), 1987 року випуску, червоного кольору, номер двигуна НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 .
Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 3.08.2016по справі №212/6438/14-ц визнано недійсною довіреність без дати її вчинення, від ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС», якою уповноважено ОСОБА_6 зняти з обліку транспортний засіб Tatra-815, реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціальний вантажний), 1987 року випуску, червоного кольору, номер двигуна НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 ; визнано недійним договір купівлі-продажу у формі довідки-рахунку ДПІ №349686, укладений 18.07.2012 ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС» в особі Аксьонова Артема Валерійовича із ОСОБА_1 , на продаж належного ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС» на праві власності транспортного засобу Tatra-815, реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціальний вантажний), 1987 року випуску, червоного кольору, номер двигуна НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 ; визнано за ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС» право власності на транспортний засіб Tatra-815, реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціальний вантажний), 1987 року випуску, червоного кольору, номер двигуна НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 ; витребувано транспортний засіб Tatra-815, реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціальний вантажний), 1987 року випуску, червоного кольору, номер двигуна НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 від ОСОБА_1 на корить ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС». Рішення перебуває на примусовому виконанні.
05 лютого 2024 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_7 про стягнення коштів за борговою розпискою відмовлено .
14 травня 2024 року постановю Дніпровського апеляційного суду рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської о бласті від 05 лютого 2024 року залишено без змін. В обгрунтування, колегіє апеляційного суду було вказано, що при звернені позивачем не вірно зазначені відносини , які виникли між стронами у справі та вказують на право звернутись із позовом про стягнення коштів в порядку ст.1212 ЦК України.
20.05.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути безпідставно набуті кошти, однак відповіді не отримав.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначені нормами глави 83 ЦК України.
Статтею202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 205 ЦК України сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з положеннями ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1ст. 628 ЦК Українипередбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуютьсяпротягомпевного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі- продажуземельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі- продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За правовою природою конструкція зобов'язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків.
Про виникнення зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов'язань з повернення безпідставного збагачення.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов'язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття(збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Разом із тим, саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/абообраногопозивачем способу захисту(постанова Верховного Суду від 04.12.2019 року справа № 917/1739/17).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом положень частин першої, п'ятої та шостої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (частина перша, друга статті 76 ЦПК України).
Беззаперечним є факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 12000 доларів США від позивача ОСОБА_1 . Цей факт підтверджується оригіналом розписки від 12.07.2012 року, підписаної відповідачем.
Окрім того, матеріали справи не містять доказів щодо повернення коштів позивачу, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальнимобов'язком.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність, взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому, з огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що ОСОБА_2 безпідставно набув грошові кошти в розмірі 12000 доларів США та порушує майнові права ОСОБА_1 , тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦКборжник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі№ 910/22034/15 зробленийвисновок, що стаття625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
У разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачений частиною другою статті 625 ЦК Україниобов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання грошових коштів позивача.
У постанові ВП ВС від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 зроблено висновок, що зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконатитаке зобов'язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов'язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно. У статті 1212 ЦК України врегульовані недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). З моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним. Тому зобов'язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна.
Позивачемнаданодо судурозрахунок суми трьох процентів річних від простроченої суми за період з 12.07.2012 до 17.05.2024. З вказаного розрахунку слідує, що сума трьох процентів річних становить 168204,50 грн.
Зважаючи на вказані вище норми, а також те, що зобов'язання повернути отримані ОСОБА_2 від позивача кошти у розмірі 12000 доларів США виникло з моменту їх отримання, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача трьох процентів річних, що в загальному розмірі становить 168204,50 грн. При цьому, суд задовольняє дану вимогу позивача в межах заявлених позовних вимог.
При вирішенні питання розподілу судових витрат на сплату судового збору та витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката ,несутьсторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається насторонипропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язанізрозглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань,безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
16.05.2024 року між ОСОБА_8 та адвокатами Морозовим В.Ю. та ОСОБА_9 укладено Договір про надання юридичних послуг.
Сторонами договору узгоджено вартість наданих юридичних послуг, згідно до додатку №1 до договору від 16.05.2024 року.
В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та її вартість.
Позивачем, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, до позовної заяви додано; договір про надання юридичних послуг від 16.05.2024; Додаток №1 до договору про надання юридичних послуг від 16.05.20204; акт наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 16.05.2024 року, де зазначено вид послуг, здійснених адвокатом, їх вартість, що визначена в сумі 50000,00 грн; квитанцію про сплату коштів від 17.05.2025 року про оплату коштів за надання правничої допомоги в розмірі 50000,00 грн.
Частиною четвертою, п'ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого наведення справи часу), з огляду на те, що адвокати не приймали участь в судовому засіданні, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, який буде достатній в даному випадку та не становитиме надмірного тягаря для відповідача.
За правилами частини 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати позивача зі сплати судового збору за позовною заявою в розмірі 6413,76 грн, підлягають відшкодуванню останньому за рахунок відповідача.
2 жовтня 2024 року за заявою позивача було забезпечено позов шляхом заборони проведення будь-яких дій, що пов'язані з відчуженням (купівля-продаж, дарування, застава та інше) майна, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у вигляді земельної ділянки загальною площею 5,4732, кадастровий номер 3521984400:02:000:9025. Зазначена земельна ділянка заходиться за адресою: Кіровоградська область, Долинський район, с/рада Кіровська.
Відповідно до ч .7, 8 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 625, 1212, 1213 ЦК України, ст..ст. 4,12,76,77,80,81,89, 137,141,259,263-265,268,279, 280, 354 ЦПК України, суд,-
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якого діють адвокати Морозов Вадим Юрійович, ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_7 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на день звернення до суду складає 473 160 (чотириста сімдесят три тисячі сто шістдесят) 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму прострочення грошового зобов'язання (за період з 12.07.2012 року по 17.05.2024 року) в якості 3% річних від простроченої суми боргу, що складає суму в розмірі 168 204 (сто шістдесят вісім тисяч двісті чотири) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6413 (шість тисяч чотириста тринадцять) грн 76 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Заходи забезпечення позову за ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 жовтня 2024 року шляхом заборони проведення будь-яких дій, що пов'язані з відчуженням (купівля-продаж, дарування, застава та інше) майна, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у вигляді земельної ділянки загальною площею 5,4732, кадастровий номер 3521984400:02:000:9025. Зазначена земельна ділянка заходиться за адресою: Кіровоградська область, Долинський район, с/рада Кіровська, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи., а якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.Г. Ковтун