Справа № 204/7200/25
Провадження № 1-кс/204/2003/25
Іменем України
07 липня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025042140000829 від 05 липня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , неодруженого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_8 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025042140000829 від 05 липня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділенням Відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042140000829 від 05 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2024 №217 ОСОБА_5 , призначений на посаду солдата-санітара 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 . Згідно зі ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому. Відповідно до ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Відповідно до ст. 41 Конституції України, встановлена заборона протиправного позбавлення власника права власності. Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2025 № 13172/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 № 4356-ІХ, до 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року. Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи про те, що на всій території України введено воєнний стан, 05.07.2025, приблизно о 03 годині 00 хвилини, знаходячись поблизу буд. 30 по вул. Аудиторній в м. Дніпро, де побачив на узбіччі дороги припаркований транспортний засіб марки DACIA моделі LOGAN д.н.з. НОМЕР_2 в салоні якого побачив перфоратор марки «Lithium Brushless Hammer E motor», два електричних акумулятори для інструментів марки «DWT» моделі «Lithium Lon 20v DWT» чорного кольору, зарядний пристрій марки «DWT» моделі «C2202001» чорного кольору, акумуляторну кутову шліфувальну машинку марки «DWT» моделі «AWS 20-125 D» зеленого кольору з чорною ручкою, металеві сверла у кількості 4 одиниць, металеві диски у кількості 13 одиниць, один електричний акумулятор для інструментів марки «DWT» моделі «Lithium Lon 20v DWT» чорного кольору, електричний лобзик марки «Bosch» моделі «PST 670», 500 Вт, зеленого кольору, перфоратор бочковий марки «Dnipro-M» BH-20 з номером «ADC12-1», які належать потерпілому ОСОБА_9 , які він визначив об'єктом свого злочинного посягання і у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану. Після чого, перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці ОСОБА_5 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та власника автомобіля, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, переконавшись, що усі двері автомобіля зачиненні, підняв с землі камінь та ним розбив заднє скло автомобіля, після чого проник до багажного відділення вище вказаного транспортного засобу, звідки, з салону транспортного засобу викрав: перфоратор марки «Lithium Brushless Hammer E motor», два електричних акумулятори для інструментів марки «DWT» моделі «Lithium Lon 20v DWT» чорного кольору, зарядний пристрій марки «DWT» моделі «C2202001» чорного кольору, акумуляторну кутову шліфувальну машинку марки «DWT» моделі «AWS 20-125 D» зеленого кольору з чорною ручкою, металеві сверла у кількості 4 одиниць, металеві диски у кількості 13 одиниць, один електричний акумулятор для інструментів марки «DWT» моделі «Lithium Lon 20v DWT» чорного кольору, електричний лобзик марки «Bosch» моделі «PST 670», 500 Вт, зеленого кольору, перфоратор бочковий марки «Dnipro-M» BH-20 з номером «ADC12-1», після чого, ОСОБА_5 , залишив місце вчинення кримінального правопорушення, з викраденим майном, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 15648 грн. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану. У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 05.07.2025 року ОСОБА_5 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Підозра відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 05.07.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.07.2025, в ході якого було вилучено футболку зеленого кольору, штани чорного кольору, сумку зеленого кольору з її вмістом, мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SGH-x6080» червоного кольору без SIM-картки, букальний епітелій; протоколом огляду місця подій від 05.07.2025. в ході якого, вилучено предмети злочину: будівельні електроінструменти; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 05.07.2025; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 05.07.2025; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 05.07.2025; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 05.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.07.2025; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності. Крім того, із врахуванням критеріїв обґрунтованості підозри, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Аналізуючи зібрані докази, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність фактів та відомостей, які вказують на те, що саме ОСОБА_5 , причетний до скоєння вищевказаного злочину. Також, проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, досудове розслідування приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та в п.п. 1, 2, 4, 6 ст. 178 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: Може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому, з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи той факт, що у місті Дніпрі ОСОБА_5 не має будь якої рухомої/нерухомої власності, офіційного місця роботи, навчання тощо, останній може безперешкодно покинути територію міста Дніпра, переслідуючи мету не бути притягнутим до кримінальної відповідальності та не бути засудженим у подальшому. Незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, тому є підстави вважати, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, останньому можуть бути відомі анкетні та контактні дані потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні, оскільки знає, де останні працюють. Тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 є особою, яка зневажливо ставиться до норм чинного кримінального процесуального законодавства України, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, орган досудового розслідування аргументовано вважає, що ОСОБА_5 , набувши статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, усвідомлюючи невідворотність покарання, може знову вчинити аналогічні, або інші кримінальні правопорушення, оскільки, як вважає сторона обвинувачення, наявність процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні може не зупинити особу від вчинення інших злочинів. Відповідно до положень п. 1, п. 4 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_5 , таких як: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не призведе до забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. На підставі вищезазначеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою.
Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Прокурором доведено, що ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, підозрюваний відповідно, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на свідків, потерпілого, експертів та спеціалістів у вказаному кримінальному проваджені та вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У зв'язку з наведеним, враховуючи майновий стан особи підозрюваного, до нього слід застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 121 120,00 гривень, що буде достатнім для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного та покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України .
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025042140000829 від 05 липня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 02 вересня 2025 року, з триманням на гауптвахті.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 121 120,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої у розмірі 121 120,00 гривень, вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 02.09.2025 року, а саме:
- прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід з накладенням грошового стягнення в розмірі до двох розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1