Справа № 202/3022/24
№ 1-кп/202/1224/2024
Іменем України
08 липня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження № 42023040010000112 від 01.02.2023 року та № 12024041790000160 від 26 лютого 2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Уссурійськ рф, громадянка України, яка працює на посаді завідуючої ДЛВСЕ, неодружена, має на утримані неповнолітню доньку, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3,4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпра (колишня назва м. Дніпропетровськ), громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , незаміжньої, не маючої на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, раніше не судимої
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.368КК України, -
за участю сторін кримінального провадження
прокурор ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7
Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 яке мотивоване тим, під судового розгляду щодо обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дія якого закінчується, з посиланням на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, підставою для продовження строку застосування відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, на думку прокурора, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених п.1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому прокурор просив продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, заборонивши обвинуваченим покидати житло за певною адресою.
Сторона захисту заперечувала щодо продовження дії запобіжного заходу посилаючись на відсутність ризиків, зазначених у клопотанні, на тривале перебування обвинувачених під дією запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, ураховує низку відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування ризиків, зазначених у клопотанні або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті суд враховує, зокрема, особу кожного обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою.
Вирішуючи питання про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд приходить до висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відноситься до тяжких та особливо тяжких злочинів, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими у інкримінованих злочинах, вони можуть переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж домашній арешт суд, вважає, що встановлені ризики є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж домашній арешт, тим більш, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та не є занадто обтяжливим для обвинувачених з огляду на те, що час домашнього арешту співпадає з дією комендантської години.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Що стосується ОСОБА_5 , то суд зазначає, що під час судового розгляду обвинувачена працевлаштувалась у місті Київі, що було підставою для зміни адреси на яку розповсюджується заборона залишати місце проживання - АДРЕСА_4 , без дозволу суду, разом з тим ОСОБА_5 під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зобов'язана періодично залишати житло для явки до суду у м. Дніпрі, брати дозвіл суду на відрядження, пов'язаного з роботою, тобто запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є занадто обтяжливим для обвинуваченої.
Суд зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу повинна піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
З огляду на встановлення судом обставин, а це місце проживання, яке не співпадає з місцем розгляду справи, є підстави для зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення.
Суд вважає, що на цій стадії підлягає встановленню тільки існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Незважаючи на серйозність висунутого обвинувачення та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення обвинуваченої від виконання процесуальних обов'язків не є надто високою, у зв'язку з чим є підстави для застосування біль м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу суд керувася, окрім вимог кримінально-процесуального законодавства, практикою ЄСПЛ.
Так у всіх випадках, коли ризику ухилення підозрюваного(обвинуваченого) від слідства можна запобігти за допомогою інших, більш м'яких запобіжних заходів, національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких запобіжних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від органу досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного( обвинуваченого) переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами.
Суд враховує, що обвинувачена має постійне місце проживання, роботи, міцні соціальні зв'язки.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором у судовому засіданні не доведено те, що неможливо запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам, шляхом обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи наведені обставини та норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, суд доходить висновку, що запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам можливо шляхом обрання обвинуваченій більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Ключовим для застосування виду конкретного запобіжного заходу є гарантія спрямована насамперед на забезпечення присутності обвинуваченого під час судового розгляду та не може розглядатися як спосіб покарання - мета запобіжного заходу суто процесуальна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314-317 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_3 на 60 діб до 06.09.2025 року, заборонити останній залишати житло в період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., а саме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Продовжити строк дії покладених на ОСОБА_3 обов'язків , а саме:
- прибувати до суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб до 06.09.2025 року, заборонити останньому залишати житло в період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., а саме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків , а саме:
- прибувати до суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинуваченій ОСОБА_5 змінити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Покласти на обвинувачену такі обов'язки:
- з'являтись за викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання ;
- не виїжджати за межі України без дозволу суду.
обвинуваченій письмово під розпис повідомити покладені на неї обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання обвинувачених.
Орган внутрішніх справ повинен продовжити облік особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора, який підтримує обвинувачення в суді.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
Головуючий: ОСОБА_8