Справа № 202/14034/24
Провадження № 1-кс/202/4596/2025
20 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12024040000000392 від 26.04.2024 року та зобов'язання вчинити дії, -
17 червня 2025 року на адресу Індустріального районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суд» надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12024040000000392 від 26.04.2024 року та зобов'язання вчинити дії, відповідно до якої просили: визнати бездіяльність слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яка проявилася у неповерненні тимчасово вилученого майна незаконною; скасувати постанову слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 13.06.2025 року про відмову в задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, а саме: ноутбук AppleNew Mac Book AIR M1, телефон Iphone 14 Pro MAX DEEP Purple (з трьома камерами фіолетового кольору); зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 повернути тимчасово вилучені під час обшуку ОСОБА_6 або її адвокату за домовленістю майно, а саме: ноутбук AppleNew Mac Book AIR M1, телефон Iphone 14 Pro MAX DEEP Purple (з трьома камерами фіолетового кольору).
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 05.03.2025 року під час обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська буд.42А слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження № 120240400000000392 від 26.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 199, ч. 1 ст. 209 КК України у ОСОБА_6 було вилучено: ноутбук AppleNew Mac Book AIR M1; телефон Iphone 14 Pro MAX DEEP Purple (з трьома камерами фіолетового кольору). Дане майно не є арештованим, відповідне рішення суду про арешт майна у сторони захисту відсуднє. Таким чином з 07.03.2025 органом досудового слідства - СУ ГУНП в Дніпропетровській області безпідставно та незаконно утримується майно ОСОБА_6 .
З метою недопущення порушення прав власника майна 11.06.2025 ОСОБА_3 звернувся з відповідним клопотанням до слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, долучивши відповідні документи про належність ОСОБА_6 даного майна - фіскальні чеки та фото коробки макбуку. У відповідь на яке 16.06.2025 року було отримано постанову про відмову у задоволені клопотання.
Вважають, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Бездіяльність слідчого щодо повернення ОСОБА_6 майна є протиправною та такою, що порушує її право власності. В супереч нормам КПК про повернення тимчасово вилученого майна орган досудового розслідування та Дніпропетровська обласна прокуратура свавільно продовжують утримувати вказане вище майно.
Звернули увагу, що у слідчого було достатньо часу з моменту вилучення майна для здійснення необхідних заходів у кримінальному провадженні, проведення огляду або експертизи вилученого майна.
Наведене зумовило адвоката ОСОБА_3 звернутись до слідчого судді в інтересах ОСОБА_6 з відповідною скаргою на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12024040000000392 від 26.04.2024 року та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 червня 2025 року, головуючим суддею у розгляді вказаної скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , ухвалою якої від 17 червня 2025 року відкрито провадження за скаргою та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні та зобов'язано уповноважену особу СУ ГУНП в Дніпропетровській області надати слідчому судді матеріали кримінального провадження № 12024040000000392 від 26.04.2024 року для їх дослідження в судовому засіданні з метою належного розгляду скарги.
В судовому засіданні адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діють в інтересах ОСОБА_6 , вимоги поданої скарги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, обґрунтувавши доводами, що наведені у скарзі.
Старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 в судовому засіданні просив розглядати скаргу відповідно до вимог діючого законодавства.
Слідчий суддя, заслухавши думку адвокатів, слідчого, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000000392 від 26.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 199, ч.1 ст. 209 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року, за результатами розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про надання дозволу на проведення обшуку в рамках кримінального провадження за № 12024040000000392 від 26.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 199, ч.1 ст. 209 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем незаконноговиготовлення та зберігання підакцизних товарів, за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 42А, за місцем ведення господарської діяльності ТОВ «Вейп Спейс», ТОВ «ЕЛ Індаст», ТОВ «ДЕВАЙС», ТОВ «ФОРТЕЦЯ НА ДНІПРІ», ТОВ «Є ГЛОБАЛ ІМПО» та ФОП ОСОБА_9 , що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, належить на праві власності ОСОБА_10 , з метою виявлення та фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення:підакцизні товари без марок акцизного податку України, такі як одноразових Pod. Системи, тютюнові вироби або їх замінники, електронні сигарети, рідини для паління, інші речовини, що використовуються для виготовлення підакцизних товарів, обладнання, приладдя для їх виготовлення, у тому числі, колби, пластикові, скляні та металеві ємності, трубки, маски, костюми, перчатки, наклейки, тощо; інформація, яка міститься у: мобільних телефонах, системних блоках комп'ютерів, ноутбуках, планшетах, моноблоках; SIM-картки мобільних операторів, сім-холдери; електронні носії інформації: CD та DVD диски, USB флеш-накопичувачі, карти пам'яті, накопичувачі на магнітних дисках HDD та твердотілих SSD; грошові кошти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення; банківські платіжні картки, квитанції, чеки договори оренди банківських сейфів, боргові розписки, накладні з ТОВ «Нова пошта»; зошити, блокноти, інші аркуші, які містять чорнові записи; бухгалтерська документація щодо постачання підакцизних товарів суб'єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю, договори оренди на приміщення, які використовуються для незаконного виготовлення та зберігання підакцизних товарів; інші речі і документи, які самі по собі або в сукупності можуть підтверджувати факт вчинення кримінального правопорушення.
05 березня 2025 року на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року про надання дозволу на проведення обшуку, було проведено обшук за місцем незаконноговиготовлення та зберігання підакцизних товарів, за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 42А, за місцем ведення господарської діяльності ТОВ «Вейп Спейс», ТОВ «ЕЛ Індаст», ТОВ «ДЕВАЙС», ТОВ «ФОРТЕЦЯ НА ДНІПРІ», ТОВ «Є ГЛОБАЛ ІМПО» та ФОП ОСОБА_9 , під час проведення якого було виявлено та вилучено серед іншого ноутбук AppleNew Mac Book AIR M1, телефон Iphone 14 Pro MAX DEEP Purple (з трьома камерами фіолетового кольору).
Вилучені в ході проведення обшуку речі відповідно до постанови слідчого від 05 березня 2025 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024040000000392 від 26.04.2024 року.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 13 червня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 про повернення тимчасово вилученого під час обшуку 05.03.2025 року майна, а саме ноутбуку AppleNew Mac Book AIR M1, телефону Iphone 14 Pro MAX DEEP Purple (з трьома камерами фіолетового кольору), оскільки слідством не встановлено підстав для повернення вилучених речей ОСОБА_6 в ході проведення обшуку та враховуючи, що такі речі визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні.
Вирішуючи скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, слідчий суддя враховує, що згідно з частиною 1 статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Так, частиною другою статті 167 КПК України визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Обов'язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.
У разі відсутності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні - вони мають бути повернуті власнику.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
Так, у своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Так, судовим розглядом встановлено, що під час проведення обшуку 05.03.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 42А серед іншого було вилучено ноутбук AppleNew Mac Book AIR M1, телефон Iphone 14 Pro MAX DEEP Purple (з трьома камерами фіолетового кольору), які належать ОСОБА_6 .
Всупереч зазначеному, слідчим слідчому судді не надано відомостей та документів, в яких наводилися б підстави для подальшого утримання вищевказаного ноутбуку та мобільного телефону та їх необхідність, як таких, що має значення для подальшого досудового розслідування. Оскільки, доказів, які б могли свідчити, що вилучене майно є таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінального правопорушення, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні № 12024040000000392 від 26.04.2024 року не надано.
Так, при винесенні даного рішення слідчий суддя приймає до уваги, що обов'язок доведення існування, тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя доходить до висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_6 належним їй майном.
До теперішнього часу вилучений ноутбук та мобільний телефон ОСОБА_6 повернуто не було, що свідчить про бездіяльність з боку слідчого та відповідно підтверджує обґрунтованість поданої скарги в цій частині.
Вимога ж скарги в частині скасування постанови слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 13.06.2025 року про відмову в задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Положенням ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 7 ст. 303 КПК України, зазначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Разом із цим, звернення до слідчого із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, не є слідчою (розшуковою) дією в розумінні Глави 20 КПК України, що свідчить про недопустимість застосування в даному випадку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, який надає можливість оскаржувати на досудовому провадженні виключно рішення слідчого/прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) та/або негласних слідчих (розшукових) дій. У свою чергу, іншими положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України можливість оскарження на досудовому провадженні такої постанови слідчого також не передбачена.
Частиною 2 ст. 303 КПК України, визначається інший порядок оскарження та розгляду інших скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про зобов'язання вчинити певну дію.
У ч. 1 ст. 309 КПК України зазначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала у відповідності до ч. 3 ст. 309 КПК України не може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 169, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12024040000000392 від 26.04.2024 року та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024040000000392 від 26.04.2024 року, повернути ОСОБА_6 або її адвокату вилучене під час обшуку 05.03.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: ноутбук AppleNew Mac Book AIR M1, телефон Iphone 14 Pro MAX DEEP Purple (з трьома камерами фіолетового кольору).
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1