29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"08" липня 2025 р. Справа №924/599/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., за участю секретаря судового засідання Люкової Л.С., розглянувши матеріали справи
за позовом квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького
до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича
про стягнення 353520,05 грн
за участю представників сторін
позивача: Мевша Д.В.
відповідача: не з'явився
В засіданні оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
встановив: квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницького звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича 353520,05 грн неустойки.
Ухвалою суду від 16.06.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 08.07.2025.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що не зважаючи на розірванням договору оренди нерухомого військового майна №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002 відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2020 у справі № 924/704/20 та зобов'язання відповідача звільнити нерухоме майно - нежитлове приміщення в будівлі інф. №210 військового містечка №24 відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021 у справі №924/336/21, відповідач зазначене приміщення не звільнив та не повернув. З врахуванням наведеного позивачем нараховано відповідачу 353520,05 грн неустойки за період березень 2024 року - 21.05.2025 року. Правовими підставами позову зазначено положення ст.ст. 11, 526, 546, 549, 551, 626, 627, 628, 785, 759 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, Господарського кодексу України.
Відповідач відзиву на позов не надав, в засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвала суду від 16.06.2025 направлена відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, повернута на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою відділення Укрпошти.
З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
07.02.2002 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький, як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем, як орендарем, було укладено договір оренди №28/2002/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Хмельницькому гарнізоні за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3 (далі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення на 1 поверсі 5-ти поверхового житлового будинку інв. № 24/210, площею 155,8 кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, що знаходиться на балансі будинкоуправління №2 та обліковується в Хмельницькій КЕЧ району.
Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Згідно із пунктом 2.2 Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
У відповідності до п. 2.3 Договору назване в п. 1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під магазин продовольчих товарів.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець (балансоутримувач) повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця.
Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.6 Договору).
Згідно із п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, Протоколу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2001 року) 722,30 грн. Орендна плата за перший місяць оренди січень 2002 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць індекси інфляції за листопад грудень 2001 року.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць ( п. 3.2 Договору).
Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету (держбюджету) на спеціальний реєстраційний рахунок (орендодавця, балансоутримувача) в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.3. Договору).
У п. 3.4 Договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно з п. 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як передбачено п. 3.6 Договору, наднормативна сума орендної плати, що надійшла до держбюджету або орендодавцю (балансоутримувачу), підлягає в установленому порядку поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів.
Відповідно до умов розділу 5 Договору орендар зобов'язаний, зокрема: своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2 Договору); у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу; відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати повної/часткової орендованого майна з вини орендаря згідно з актом, складеним відповідною комісією МО України, за цінами, діючими на момент відшкодування (п. 5.8 Договору).
Згідно з п. 6.2 Договору після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
У п. 10.1 Договору передбачено, що цей договір діє до 07.02.2007 строком на 5 років.
27.04.2012 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький, як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Дзюбою В.І., як орендарем, укладено додатковий договір №42/28Д/2012-КЕВ до договору оренди від 07.02.2002 (далі - Додатковий договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 155,8 кв.м в будівлі № 210, військового містечка №24 (майно), що знаходиться на балансі КЕВ м. Хмельницький, розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, вартість якого визначена на 30.11.2011р. за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 276978 грн.
Відповідно до п. 1.3. додаткового договору назване в п. 1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення: 103,2 кв.м. - магазину з продажу продовольчих товарів; 26,6 кв.м. - кафетерій; 17,0 кв.м. - продаж товарів підакцизної групи та 9,0 кв.м. - продаж непродовольчих товарів.
Згідно з п. 3.1. Додаткового договору орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць грудень 2011 року на рівні 3000 грн за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2011 року 2512,57 грн.
Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.
Як передбачено п. 3.3 Додаткового договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У п. 3.4 Додаткового договору визначено, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.6 Додаткового договору).
Відповідно до п. 3.7 Додаткового договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
У разі припинення (розірвання) Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету (п. 3.10 Додаткового договору).
Умовами Додаткового договору до обов'язків орендаря віднесено, зокрема: своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3); у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п. 5.10).
Відповідно до п. 8.6 Додаткового договору орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плат за користування майном протягом трьох місяців підряд.
У п. 10.1 Додаткового договору зазначено, що цей договір укладено з моменту підписання до 01.04.2015 року включно.
Згідно з п. 10.6.1 Додаткового договору сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не вніс плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу.
Відповідно до п. 10.7 Додаткового договору чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Згідно з пунктом 10.9 Додаткового договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Пунктом 10.11 Додаткового договору визначено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Відповідно до додаткової угоди №4/28Д/2018/КЕВ Хм. укладеної між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Дзюбою В.І. (орендар) від 03.05.2018 до договору оренди від 07.02.2002., внесено зміни до умов договору оренди №42/28Д/2012-КЕВ від 07.02.2002 та викладено в новій редакції зокрема, п. 1.1: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно нежитлові приміщення площею 155,8 кв.м в будівлі інв. № 210, військового містечка №24 (майно), що знаходиться на балансі КЕВ м. Хмельницький, розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, вартість якого визначена на 30 листопада 2017 року за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 481941,00 грн (без ПДВ); п. 3.1 - Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць грудень 2017 року на рівні 5401,19 грн з урахуванням конкурсної надбавки та моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2017 року 4406,78 грн; розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, згідно із законодавством; п. 3.3 - орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством; п. 10.1 - цей договір діє з моменту підписання до 25 березня 2021р. включно.
Зазначені обставини встановлені також рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2020 у справі №924/704/20, від 15.06.2021 у справі №924/336/21, від 29.03.2022 у справі №924/1161/21, від 04.05.2023 у справі №924/149/23, від 30.04.2024 у справі №924/334/24.
Так, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2020 у справі №924/704/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного суду від 16.02.2021 та постановою Верховного Суду від 27.05.2021, позов Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича, м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Назаревич С.М., м. Хмельницький про стягнення 44718,08 грн. заборгованості по орендній платі, 648,15 грн. пені, 4971,58 грн. компенсації з земельного податку; про розірвання договору оренди нерухомого військового майна № 28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002р. між Головним Квартирно-експлуатаційним Управлінням Міністерства Оборони України та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем, м. Хмельницький, задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича на користь Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Хмельницький 648,15 грн пені, 2129,07 грн витрат по оплаті судового збору. Провадження у справі № 924/704/20 в частині вимог про стягнення 44718,08 грн. заборгованості по орендній платі, 4971,58 грн. компенсації з земельного податку закрито. Розірвано договір оренди нерухомого військового майна №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002р., укладений між Головним Квартирно-експлуатаційним Управлінням Міністерства Оборони України та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем, м. Хмельницький.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021 у справі №924/336/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021, позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький до фізичної особи - підприємця Дзюби Володимира Івановича м. Хмельницький до фізичної особи - підприємця Назаревич Світлани Михайлівни м. Хмельницький про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі інв. №210 військового містечка №24, м. Хмельницький, вул. Попова, 3, зобов'язавши ФОП Дзюбу В.І. звільнити вказану будівлю про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі інв. №210 військового містечка №24, м. Хмельницький, вул. Попова, 3, зобов'язавши ФОП Назаревич С.М., звільнити вказану будівлю задоволено. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Дзюбу Володимира Івановича усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном нежитловим приміщенням в будівлі інф. № 210 військового містечка № 24, звільнивши вказане приміщення. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Назаревич Світлану Михайлівну усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном нежитловим приміщенням в будівлі інф. № 210 військового містечка № 24, м. Хмельницький, вул. Попова, 3 звільнивши вказане приміщення.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2022 у справі №924/1161/21 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича про стягнення 118 324,04 грн, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022, позов задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького 114657,94 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати (за період лютий 2021 року - січень 2022 року), у стягненні 1195,78 грн 3% річних та 2470,31 грн інфляційних втрат відмовлено.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2023 у справі №924/149/23 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича про стягнення 204337,66 грн позов задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького 204337,66 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати (за період лютий 2022 року - січень 2023 року).
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.04.2024 у справі №924/334/24 задоволено позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича, м. Хмельницький про стягнення 265972,82 грн неустойки у розмірі подвійної орендної та стягнуто з фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький 265972,82 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати (за період січень 2023 року - лютий 2024 року).
Позивачем сформовано та направлено відповідачеві рахунки на оплату неустойки в розмірі подвійної орендної плати за невчасне звільнення орендованого приміщення): №28 від 14.03.2024 на суму 22913,75 грн; №28 від 16.04.2024 за квітень 2024 року на суму 23028,31 грн; №28 від 16.05.2024 за травень 2024 року на суму 23074,38 грн; №28 від 18.06.2024 за червень 2024 року на суму 23212,82 грн; №28 від 16.07.2024 за липень 2024 року на суму 23723,51 грн; №28 від 15.08.2024 за серпень 2024 року на суму 23723,51 грн; №28 від 16.09.2024 за вересень 2024 року на суму 23865,84 грн; №28 від 18.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 24223,84 грн; №28 від 18.11.2024 за листопад 2024 року на суму 24659,86 грн; №23 від 13.01.2025 за січень 2025 року на суму 25480,20 грн; №23 від 17.02.2025 за лютий 2025 року на суму 25785,96 грн; №23 від 13.03.2025 за березень 2025 року на суму 25992,24 грн; №23 від 11.04.2025 за квітень 2025 року на суму 26382,13 грн; №23 від 15.05.2025 за травень 2025 року на суму 26566,80 грн., всього на загальну суму 342633,15 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку неустойки у розмірі подвійної орендної плати ФОП Дзюби В.І. перед КЕВ м. Хмельницький станом на 21.05.2025 та виписок з рахунків в Казначейській службі України, відповідач в період з березня 2024 року по травень 2025 року сплатив позивачеві 280214,32 грн. З врахуванням заборгованості станом на 19.02.2024 в розмірі 265972, 82 грн, здійснених проплат, борг відповідача станом на 21.05.2025 склав 352520, 05 грн.
Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницького на адресу фізичної особи-підприємця Дзюби В.І. направлялись претензії №577/8/1392 від 29.03.2024, №577/8/6291 від 31.12.2024, №577/17/932 від 25.02.2025 в яких зазначалось про необхідність звільнення орендованого приміщення у зв'язку з його незаконним використанням та вимогою сплатити неустойку.
Оскільки відповідач орендоване приміщення не звільнив та не передав позивачу, останній звернувся до суду із позовом про стягнення з ФОП Дзюби В.І. 353520,05 грн неустойки за період з березня 2024 року по 21 травня 2025 року.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 11 ЦК України та 174 ГК України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2002 між Квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Дзюбою Володимиром Івановичем (орендар) було укладено договір оренди №28/2002/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Хмельницькому гарнізоні за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно нежитлове приміщення на 1 поверсі 5-ти поверхового житлового будинку 1нв. №24/210, площею 155,8 кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, що знаходиться на балансі будинкоуправління №2 та обліковується в Хмельницькій КЕЧ району.
В подальшому з метою продовження договору оренди сторони уклали Додатковий договір №42/28Д/2012-КЕВ від 27.04.20212 року до договору оренди№28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2022 та додаткову угоду №4/28Д/2018/КЕВХм. від 03.05.2028, якими зокрема внесено зміни до договору оренди щодо розміру орендної плати, строку дії договору.
Відповідно до положень ст. 283 Господарського кодексу України, ст.759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
У пункті 10.7 Додаткового договору №42/28Д/2012-КЕВ від 27.04.2012 сторони погодили, що чинність даного договору припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Як зазначалось вище, договір оренди нерухомого військового майна №28/2002/ГоловКЕУ від 07.02.2002 розірвано відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2020 у справі №924/704/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного суду від 16.02.2021 та постановою Верховного Суду від 27.05.2021 (набрало законної сили 16.02.2021).
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно з пунктом 10.9 Додаткового договору №42/28Д/2012-КЕВ від 27.04.2012 у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно до пункту 10.10 Додаткового договору №42/28Д/2012-КЕВ від 27.04.2012р. майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання Акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021 у справі №924/336/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 було зокрема, зобов'язано фізичну особу-підприємця Дзюбу Володимира Івановича усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном нежитловим приміщенням в будівлі інф. №210 військового містечка №24, звільнивши вказане приміщення.
В подальшому, рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2022 у справі №924/1161/21, від 04.05.2023 у справі №924/149/23, від 30.04.2024 у справі №924/334/24, які не оскаржувались в апеляційному порядку було задоволено позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за найм речі.
У вищенаведених рішеннях суд встановив, що в частині зобов'язання повернути приміщення рішення суду від 26.10.2020 у справі № 924/704/20 не було виконане, оскільки приміщення так і не було повернуто за актом приймання-передачі, хоча відповідач мав можливість передати орендоване майно позивачеві, але умисно цього обов'язку не виконав, з огляду на що суд дійшов висновку, що із 16.02.2021 триває прострочення ФОП Дзюби В.І. щодо зобов'язання із повернення об'єкта оренди та наявні підстави для нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення у періоди з лютого 2021 року по січень 2022 року в сумі 114657,94 грн, з лютого 2022 року по січень 2023 року в сумі 204337,66 грн, з січня 2023 року по лютий 2024 року в сумі 265972,82 грн.
З приводу зазначеного судом враховується, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно, якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Згідно з правовим висновком, що міститься у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №753/11000/14-ц, Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Як убачається зі змісту позовних вимог, позивач у зв'язку з подальшим невиконанням відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого за договором приміщення просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 353520,05 грн за період з березня 2024 року по 21 травня 2025 року.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом, зокрема, сплату неустойки.
Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі №924/746/22 зазначив, що невиконання наймачем передбаченого частиною 1 статті 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Неустойка за частиною 2 статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов'язані з невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які би перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України.
Така правова позиція наведена, зокрема, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
Пунктом 10.11 вищезазначеного Додаткового договору передбачено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець вимагає від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Судом враховується, що незважаючи на розірвання договору оренди, зобов'язання відповідача повернути нерухоме майно, відповідач з дати припинення дії договору - 16.02.2021, маючи можливість передати орендоване майно, дій щодо повернення орендованого майна позивачу не вчинив, доказів протилежного суду не надано. В матеріалах справи відсутні докази, зокрема, акт прийому-передачі щодо передачі відповідачем позивачу орендованого згідно договору майна.
З матеріалів справи слідує, що КЕВ м. Хмельницького зверталось до відповідача з претензіями №577/8/1392 від 29.03.2024, №577/8/6291 від 31.12.2024, №577/17/932 від 25.02.2025 в яких зазначалось про необхідність звільнення орендованого приміщення у зв'язку з його незаконним використанням та вимогою сплатити неустойку.
Отже, з огляду на вищенаведене у сукупності, беручи до уваги факт припинення договору внаслідок достроково розірвання за рішенням суду, відсутність доказів звільнення відповідачем наданого у користування майна відповідно до умов договору, враховуючи преюдиційні обставини, встановленні у чинних судових рішеннях по справах №924/704/20, №924/336/21, №924/1161/21, №924/149/23, №924/330/24, в тому числі періоди, за які стягувалася неустойка у розмірі подвійної орендної плати, суд, перевіривши розрахунок неустойки, вважає, що позивачем правомірно здійснено нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати в сумі 353520,00 грн за період з березня 2024 року по 21 травня 2025 року.
Згідно зі ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
З огляду на викладене у сукупності позовні вимоги позовні вимоги про стягнення з відповідача 353520,00 грн неустойки підлягають задоволенню. Доказів, які би спростовували позовні вимоги суду не подано.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява подана в електронній формі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького до фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича про стягнення 353520,05 грн неустойки задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Дзюби Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького (29006, вул. Героїв АТО, 3/1, м. Хмельницький, код 07928461) 353520,05 грн (триста п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять гривень 05 коп.) неустойки, 4252,24 грн (чотири тисячі двісті п'ятдесят дві гривні 24 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 08.07.2025.
Суддя В.В. Виноградова