вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
07 липня 2025 року м. Тернопіль Справа № 921/110/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Дідур А.М
розглянувши заяву без номера від 26.06.2025 (вх.4692 від 26.06.2025) представника ОСОБА_1 , місто Тернопіль,
про роз'яснення ухвали суду від 17.06.2025 та заяву без номера від 07.07.2025 (вх.№4909 від 07.07.2025) про продовження строку виконання ухвали
у справі
за позовом ОСОБА_1 , місто Тернопіль
до відповідача Обслуговуючого кооперативу "ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ СХІДНИЙ-ТЕРНОПІЛЬ", місто Тернопіль
про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 07.12.2018;
Головченко О.А., адвокат, доручення №017/04.1/259 від 13.01.2025;
відповідача: Матус Т.А., ордер серії ВО №1082975 від 16.04.2025.
На розгляді Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №921/110/25, провадження в якій відкрито 25 березня 2025 року (суддя Руденко О.В.) за позовом ОСОБА_1 , місто Тернопіль до Обслуговуючого кооперативу " ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ СХІДНИЙ-ТЕРНОПІЛЬ", місто Тернопіль, про:
- визнання недійсними рішення загальних зборів членів ОК кооперативу "ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ СХІДНИЙ-ТЕРНОПІЛЬ", оформленого протоколом від 04.03.2018;
- скасування наказу ОК "ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ СХІДНИЙ-ТЕРНОПІЛЬ" №7к від 31.03.2018 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління Кооперативу;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді голови правління ОК "ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ СХІДНИЙ-ТЕРНОПІЛЬ".
Також у позові заявлено клопотання про визнання поважною причиною пропуску строку оскарження та поновлення строку на оскарження предмету позовних вимог.
Процесуальні дії.
Згідно ухвали суду від 25.03.2025 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.04.2025.
В подальшому, згідно з Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 матеріали справи розподілено судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 05.05.2025 справу №921/110/25 прийнято до провадження суддею Андрусик Н.О.; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. У справі триває підготовче провадження.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року задоволено частково клопотання відповідача без номера від 16.06.2025 (вх.№4412 від 17.06.2025) про витребування оригіналів доказів, а саме, в порядку ч.6 ст.91 ГПК України встановлено сторонам у строк до 26.06.2025 надати:
- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) оригінали: Акту від 10.02.2018 проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Гаражного кооперативу "Східний" за 2017 рік; контракту з головою правління Обслуговуючого гаражного кооперативу "Східний-Тернопіль" від 27.02.2017;
- відповідачу: письмово обґрунтовані пояснення щодо відсутності у Кооперативу оригіналу Наказу №89 від 28.02.2017; перелік осіб-членів ОК станом на 04.03.2018 та уповноважених членів Кооперативу (з долученням підтверджуючих документів). ОСОБА_1 у строк до 26.06.2025 надати оригінали: Акту від 10.02.2018 проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Гаражного кооперативу "Східний" за 2017 рік; контракту з головою правління Обслуговуючого гаражного кооперативу "Східний-Тернопіль" від 27.02.2017.
26.06.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС представником позивача, адвокатом Головченко О.А. подано заяву без номера від 26.06.2025 (вх.4692) про роз'яснення ухвали суду від 17.06.2025, посилаючись на незрозумілість механізму її виконання.
Ухвалою суду від 30 червня 2025 року заяву про роз'яснення ухвали від 17.06.2025 прийнято до розгляду в судовому засіданні, яке призначено на 07.07.2025, про що повідомлено учасників справи.
Ухвалою суду від 03.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача (вх.№ 451 від 02.07.2025) про відвід судді.
Ухвалою суду від 04 липня 2025 року здійснено розгляд клопотань та заяв, про що постановлено ухвали, занесені до протоколу судового засідання від 04.07.2025 та окремим документом судом постановлено ухвалу стосовно вирішення питання про виклик свідків.
Крім того, 07.07.2025 перед засіданням, позивачем подано заяву без номера від 07.07.2025 (вх.№4909 від 07.07.2025), згідно з якою просить суд в порядку ст. 119 ГПК України продовжити строк виконання ухвали від 17.06.2025, з урахуванням змісту прийнятої за наслідками судового засідання 07.07.2025 ухвали, оскільки є необхідність з визначенням часу виконання ухвали суду від 17.06.2025.
Оскільки обидві заяви позивача стосуються способу та строку виконання ухвали суду від 17.06.2025 щодо надання оригіналів письмових доказів в порядку ч.6 ст.91 ГПК України, суд дійшов висновку про доцільність здійснення розгляду заяв в даному судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали подані заяви з підстав, наведених у них; в засіданні додатково надали пояснення, просили їх задоволити.
Представник відповідача в засіданні щодо продовження процесуального строку на подання оригіналів доказів не заперечив. Щодо заяви від 26.06.2025 (вх.4692) про роз'яснення ухвали від 17.06.2025, то вважає таку безпідставною, просив відмовити у її задоволенні.
Мотиви та норми закону, з яких суд виходить, постановляючи ухвалу.
Частина 6 статті 91 ГПК України передбачає можливість суду зобов'язати учасника справи або будь-яку іншу особу, у якої перебуває оригінал документа, подати його оригінал для огляду судом.
Ця норма стосується ситуації, коли сторони або інші особи подають до суду копії письмових доказів, але для всебічного та об'єктивного розгляду справи суд вважає за необхідне дослідити оригінал певного документа.
Оригінал документа має найвищу доказову силу, оскільки він дозволяє встановити такі важливі обставини як справжність документа, наявність правок, дописок, затертостей, особливості бланку, печатки, штампів, цілісність документа (чи не є документ сфальсифікованим або частиною іншого документа), дати складання документа, тощо.
Ухвала господарського суду про витребування оригіналів доказів в порядку ч.6 ст.91 ГПК України повинна бути чіткою та зрозумілою, щоб особа, до якої вона адресована, могла її виконати. В ній зазначаються, зокрема, які саме оригінали доказів витребовуються (чітке та конкретне найменування документів); строк для подання оригіналів (конкретна дата, до якої необхідно надати оригінали до суду); особу, яка зобов'язана надати докази; роз'яснення про можливі процесуальні наслідки у разі невиконання ухвали (наприклад, застосування штрафу, можливість вирішення справи на підставі наявних доказів, визнання певного факту, для підтвердження або спростування якого витребовувався доказ, таким, що не доведений чи, навпаки, доведений (в залежності від того, що конкретний доказ повинен підтвердити чи спростувати) тощо).
Відповідно до частини 1, 2 статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто, йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Як вбачається з пунктів 2, 3 резолютивної частини ухвали суду від 17.06.2025, судом в порядку ч.6 ст.91 ГПК України, зобов'язано зокрема ОСОБА_1 у строк до 26.06.2025 надати оригінали: Акту від 10.02.2018 проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Гаражного кооперативу "Східний" за 2017 рік; контракту з головою правління Обслуговуючого гаражного кооперативу "Східний-Тернопіль" від 27.02.2017. Ця ухвала набрала законної сили у встановленому законом порядку. Отже підлягає до виконання.
Суд відзначає, що в силу положень статті 245 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснення судового рішення не стосується порядку виконання рішення. Зазначена стаття процесуального закону надає право заявнику звернутися із заявою про роз'яснення судового рішення виключно у випадку, коли виникає нерозуміння саме змісту судового рішення, а не порядку його виконання в подальшому.
Розглядаючи заяву про роз'яснення судового рішення, суд не може надавати уточнення резолютивній частині ухваленого рішення. Роз'яснення рішення може стосуватися мотивувальної частини рішення суду, в якому і може виникнути нерозуміння змісту судового рішення. У даному випадку зі змісту мотивувальної частини ухвали від 17.06.2025 жодних неоднозначних тлумачень щодо виконання ухвали, зокрема щодо нечіткості чи переліку конкретних письмових доказів, оригінали яких суд витребовув, не вбачається, а відтак, будь-яких утруднень з метою її подальшого виконання для позивача не існує.
У заяві позивач посилається, зокрема на норми статті 96 ГП України, якою врегульовано питання надання учасником справи електронних доказів в паперовій копії.
З цього приводу слід зазначити таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 вказала, що поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Натомість у даній справі позивач надав копії не електронних доказів, а в електронній формі копії письмових доказів, скріпивши їх електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», тим самим засвідчивши відповідні копії долучених до позову документів, оскільки позовна заява подана до господарського суду в електронній формі через підсистему "Електронний Суд " ЄСІКС, що не є тотожним з поняттям електронного доказу, а відтак, стаття 96 ГПК України не підлягає застосуванню.
Крім того, слід зазначити, що роз'яснено може бути тільки судове рішення, яке підлягає реалізації в порядку пред'явлення до примусового виконання за наслідками розгляду справи по суті, тобто не усі судові рішення (ухвали).
Примусовому виконанню підлягають ті ухвали, які за своїм змістом встановлюють певні обов'язки для сторін або інших осіб і які можуть бути виконані через систему виконавчого провадження.
Ухвала суду від 17.06.2025, серед іншого, винесена за наслідками вирішення клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, копії яких надані позивачем, в тому числі, разом з позовною заявою, тобто на підставі ч. 6 ст. 91 ГПК України, про що зазначено господарським судом в мотивувальній частині цієї ухвали.
Примусовому виконанню ухвала суду від 17.06.2025, в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження», не підлягає.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала суду від 17.06.2025 викладена у зрозумілій та доступній формі, у ній зазначено усію повноту інформації, яка надає можливість особі, яка до неї спрямована надати оригінали доказів згідно з переліком, який наведено судом чітко, та у визначений строк, тому в цій частині додаткового роз'яснення ухвала від 17.06.2025 не потребує.
Щодо посилань заявника з приводу того, що поняття "витребування" доказів та "надання" доказів не є тотожними, то з огляду на зміст клопотань про витребування оригіналів доказів, які судом розглядалися та вирішувалися в засіданні 17.06.20525, а також з огляду на зміст ухвали, яку позивач просить роз"яснити, норми закону, які судом застосовані при вирішенні поданих сторонами заяв, а саме посилання на ч. 6 ст. 91 ГПК України, такі твердження не заслуговують на увагу та не можуть бути розцінені як обґрунтовані.
Щодо заяви позивача від 07.07.2025 про продовження строку на подання доказів, то суд виходить з наступного.
Ухвалою суду від 17.06.2025, зокрема Сороці С.Є. встановлено процесуальний строк для подання оригіналів доказів, а саме до 26.06.2025.
Позивачем ухвала суду в цій частині не виконана. Між тим, позивач звернувся із заявою про продовження цього строку лише 07.07.2025.
За приписами частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.
Враховуючи, що із заявою про продовження встановленого судом процесуального строку заявник звернувся після його закінчення, тобто після 26.06.2025, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Разом з тим, за змістом частини другої статті 119 ГПК України процесуальний строк може бути продовжений з ініціативи суду.
Вирішення цього питання перебуває в межах дискреційних повноважень суду.
Частиною 1 ст. 177 ГПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з п. 7, 10, 12 ч. 2 ст. 182 ГПК України суд у підготовчому засіданні, зокрема, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення.
Враховуючи вище наведені норми чинного процесуального законодавства, беручи до уваги предмет позову та заявлені позивачем вимоги, що розглядаються в рамках цієї справи, а також те, що відповідач ставить під сумнів обставину укладення контракту 27.02.2017 з ОСОБА_1 , а також справжність Акту ревізійної комісії від 10.02.2018, з огляду на відсутність цих доказів у віданні відповідача та підписання Акту не уповноваженою особою ( ОСОБА_2 ), пояснення позивача, надані суду 17.06.2025 щодо наявності зокрема оригіналу контракту, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи, а також з метою забезпечення можливості для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків, суд з власної ініціативи продовжує позивачу в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, строк для надання в порядку ч.6 ст. 91 ГПК України оригіналів доказів, визначених в ухвалі суду від 17.06.2025.
Керуючись ст.4, 6, 42, 46, 91, 118, 119, 232-235, 245, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні заяви без номера від 26.06.2025 (вх.4692 від 26.06.2025) адвоката Головченка О.А., представника ОСОБА_1 , м. Тернопіль про роз'яснення ухвали суду від 17.06.2025 у даній справі - відмовити.
2. У задоволенні заяви без номера від 07.07.2025 (вх.№4909) про продовження процесуального строку виконання ухвали суду від 17.06.2025 у справі №921/110/25, - відмовити.
3. Продовжити з ініціативи суду позивачу процесуальний строк для витребування оригіналів письмових доказів, визначених у п. 3 резолютивної ухвали суду від 17.06.2025 - до 09.07.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 07.07.2025.
Суддя Н.О. Андрусик