65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" червня 2025 р. Справа № 916/3995/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (“MADISON PACIFIC TRUST LIMITED“) (54/F, Hopeell Centre, 183 Qeen's Road East, Wanchai, Hong Kong),
до відповідача-1: Компанії “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») (реєстраційний номер CHE-100.272.361; бульвар Пероллес 7, через Ме Седрік Пейдж, Етюд Хартманн Дреєр, 1700, м. Фрібург, Швейцарія),
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (“PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU») (реєстраційний код 14785565; Республіка Естонія, Хар'юрський повіт, 10151, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Йне, 4с),
про застосування наслідки недійсності пункту договору та зобов'язання вчинити певні дії.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Рашевська О.О., ордер серія ВН № 1531999 від 25.06.2025;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - не з'явився.
Обставини справи.
Компанія “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до компанії “Омега Термінал С.А.» та товариства з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ», в якій просить:
- Застосувати наслідки недійсності нікчемного пункту 1 Додатку 1 до Договору оренди нерухомого майна та обладнання № 24/08/23/1 від 24.08.2023, укладеного між КОМПАНІЄЮ “ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) та товариством з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU»), про передачу в оренду: (1) нежитлової будівлі “виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплексу для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно), а саме зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU») повернути вказані об'єкти нерухомості КОМПАНІЇ “ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А.» (OMEGA TERMINAL SA);
- Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU») припинити дію, яка порушує права Компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), шляхом звільнення Об'єкта оренди, а саме: (1) нежитлової будівлі “виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплексу для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024 справу № 916/3995/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 позовну заяву Компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (вх. № 4088/24 від 12.09.2024) залишено без руху.
18 вересня 2024 року до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 прийнято позовну заяву компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3995/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03.12.2024 о 10:00 год. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачам трок для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Провадження у справі № 916/3995/24 зупинено до отримання відповіді від компетентного органу іноземної держави. Зобов'язано відповідачів повідомити суду офіційну електронну адресу та (або) адресу електронної пошти в порядку ст.ст. 6, 162, 165 ГПК України.
24 вересня 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
24 вересня 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
30 вересня 2024 року до суду від позивача надійшла заява, в якій заявник просить суд:
- Надати Компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» можливість надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на російську мову: позовну заяву з доданими до неї документами та ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 916/3995/24.
- Надати Компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» можливість надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на англійську мову: позовну заяву з доданими до неї документами та ухвалу суду про відкриття провадження у справі №916/3995/24.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 02.10.2024 заяву компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» від 30.09.2024 (вх. 35564/24 від 30.09.2024) у справі № 916/3995/24 задоволено частково. Зобов'язано позивача надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на німецьку або французьку мови: позовну заяву з доданими до неї документами та ухвали суду про відкриття провадження у справі, надавши їх до суду в строк до 10.10.2024. Зобов'язано позивача надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на естонську або російську мови: позовну заяву з доданими до неї документами та ухвали суду про відкриття провадження у справі, надавши їх до суду в строк до 10.10.2024. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
09 жовтня 2024 року до суду від компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» надійшла заява, в якій заявник просить суд встановити компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» додатковий строк на подання до суду засвідчені переклади на німецьку або французьку мови, на естонську або російську мови: позовну заяву з доданими до неї документами до 18.10.2024.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
09 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 10.10.2024 клопотання компанії “Омега Термінал С.А.» про продовження строку для надання документів задоволено. Продовжено компанії “Омега Термінал С.А.» строк для надання належним чином нотаріально завіреного перекладу позовної заяви з доданими до неї документами на німецьку або французьку мови, на естонську або російські мови у трьох примірниках в строк до 18.10.2024 включно.
16 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
22 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
25 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
19 листопада 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 03.12.2024 поновлено провадження у справі № 916/3995/24. Відкладено підготовче засідання у справі на 10:00 год. 25.03.2025. Зобов'язано позивача надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на німецьку або французьку мови: ухвалу суду від 03.12.2024, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Зобов'язано позивача надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на естонську або російську мови: ухвалу суду від 03.12.2024, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання призначене на 25.03.2025 о 10:00 год. Зупинено провадження у справі № 916/3995/24 до 25.03.2025.
11 грудня 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 грудня 2024 року до суду надійшов лист з додатком.
Вказаний лист з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 грудня 2024 року до суду надійшов лист з додатком.
Вказаний лист з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
23 грудня 2024 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
30 грудня 2024 року до суду від Міністерства юстиції Естонської Республіки надійшов лист з додатком.
Вказаний лист з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
22 січня 2025 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
06 лютого 2025 року до суду надійшов лист з додатком.
Вказаний лист з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
24 лютого 2025 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
03 березня 2025 року до суду від Міністерства юстиції Естонської Республіки надійшов лист з додатком.
Вказаний лист з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
10 березня 2025 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 25.03.2025 поновлено провадження у справі № 916/3995/24, закрито підготовче провадження у справі № 916/3995/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2025 о 10:00 год. Визначено резервну дату судового засідання 26.06.2025 о 10:00 год.
04 квітня 2025 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
07 квітня 2025 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
26 травня 2025 року до суду надійшов лист з додатком.
Вказаний лист з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
27 травня 2025 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 29.05.2025 суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи в судовому засіданні на резервну дату 26.06.2025 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 29.05.2025 повідомлено компанію “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») та товариство з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (“PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU»), що наступне судове засідання у справі № 916/3995/24 призначене на 26.06.2025 о 10:00 год.
09 червня 2025 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
09 червня 2025 року до суду від позивача надійшла заява з додатком.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
25 червня 2025 року до суду від позивача надійшла заява з доказами вручення відповідачам ухвали суду від 29.05.2025.
Вказану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Представники відповідачів у судове засідання 26.06.2025 не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Станом на 26.06.2025 заяви по суті справи до суду від відповідачів у справі не надходили.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 26.06.2025, не визнавалась судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, до суду не повідомлялось.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, не дивлячись на відсутність представників відповідачів у судовому засіданні, повідомлених про судове засідання належним чином, а відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя, у зв'язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній доказами.
Представник позивача у судовому засідання 26.06.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених позовній заяві.
У судовому засіданні 26.06.2025 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Матеріали справи свідчать, що 12 листопада 2019 року між компанією "G. N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED" товариством з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване відповідно до законодавства Республіки Кіпр (надалі - позичальник), Компанією "ACP I TRADING LLC" товариством з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване відповідно до законодавства Кайманових Островів та Компанією "PATHFINDER STRATEGIC CREDIT II LP" товариством з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване відповідно до законодавства Кайманових Островів (надалі - первинні кредитори) та Компанією "MADISON PACIFIC TRUST LIMITED" ("Медісон Пасіфік Траст Лімітед") трастовою компанією, що зареєстрована відповідно до розділу 78(1) Закону Гонконгу про керівників трасту (Глава 29), яка виконує функції агента від імені та за дорученням Сторін фінансування, як Кредитним агентом та Довірчим управителем міжнародним забезпеченням, укладено Кредитний договір, згідно з умовами якого позичальник отримав грошові кошти в загальному розмірі 75000000 доларів США, а саме: Кредит в розмірі 50000000 доларів США та Кредит Б в розмірі 25000000 доларів США, із терміном погашення до 5 грудня 2021 року (надалі - Кредитний договір).
З метою забезпечення кредитного зобов'язання за Кредитним договором компанії "G. N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED" було прийняте рішення укласти договір іпотеки. Враховуючи те, що кінцевим бенефіціарним власником відповідача-1 та компанії "G. N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED" є одна і та ж сама особа, компанія "G. N. TERMINAL ENTERPRISES LIMITED" фактично володіє компанією відповідача-1, а тому використала останнього для забезпечення виконання кредитного зобов'язання.
Відтак, 28 листопада 2019 року між позивачем та відповідачем-1 був укладений Договір іпотеки від 28.11.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №3953, 3954 (надалі - Договір іпотеки).
За умовами Договору іпотеки, відповідач-1 є іпотекодавцем, а позивач - іпотекодержателем предмета іпотеки. Згідно Додатку № 1 Договору іпотеки, до предмета іпотеки входять:
(1) нежитлова будівля "виробнича башня", загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та (2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
Договором іпотеки було закріплено низку зобов'язань відповідача-1, зокрема, обов'язок не відчужувати предмет іпотеки без згоди іпотекодержателя, не дозволяти передачу предмета іпотеки чи будь-яку його частину будь-якій третій особі, не надати право користування будь-якій третій особі, не укладати будь-який договір відносно предмета іпотеки, який надає будь-якій особі будь-яке право отримати Предмет іпотеки або будь-яку його частину.
Відповідно до умов п. 7.2.4 Договору іпотеки іпотекодавець повинен не відчужувати та іншим чином не передавати або відступати, та не дозволяти будь-яке відчуження або іншу передачу Предмета іпотеки чи будь-яку його частину будь-якій третій особі.
Відповідно до умов п. 7.3.2. Договору іпотеки іпотекодавець не має права без попередньої письмової згоди іпотекодержателя продати, передати, відступити, розпоряджатися будь-яким чином чи надавати будь-яке право, право власності або користування на або частку в Предметі іпотеки, чи укласти будь-який договір відносно Предмета іпотеки, який надає будь-якій особі будь-яке право придбати чи отримати Предмет іпотеки або будь-яку його частину.
Згідно умов п. 7.3.3 Договору іпотеки іпотекодавець не має права без попередньої письмової згоди іпотекодержателя створювати або дозволяти існування будь-якої перешкоди щодо здатності продати, передати, відступити або іншим чином здійснити відчуження Предмета іпотеки.
Іпотекодавець повинен надавати іпотекодержателю (його посадовим особам, працівникам та представникам) безперешкодний доступ до Предмета іпотеки та будь-яких документів відносно Предмета іпотеки протягом звичайного робочого часу без будь-якого попереднього попередження (п. 7.6. Договору іпотеки).
Позивач зазначає, що 24 серпня 2023 року між відповідачем-2 та відповідачем-1, який також є іпотекодавцем за Договором іпотеки, було укладено Договір оренди нерухомого майна та обладнання № 24/08/23/1 від 24.08.2023, на умовах якого першому було надано в строкове платне користування, зокрема, нерухоме майно, визначене в Додатку № 1 Договору оренди (далі - "Об'єкт оренди").
Зі змісту положень пункту 1 Додатку № 1 до Договору оренди вбачається, що до Об'єкта оренди входили: (1) нежитлова будівля "виробнича башня", загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та (2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
Позивач вказує, що на підставі спірного Договору оренди нерухомого майна та обладнання № 24/08/23/1 від 24.08.2023, відповідач-1 неправомірно, без згоди позивача, надав право користування нерухомим майном, яке є предметом іпотеки, а відповідач-2 фактично отримав його на праві користування.
Відповідно до умов п. 3.2. Договору оренди № 24/08/23/1 від 24.08.2023 при передачі об'єкту оренди складається Акт приймання-передачі нерухомого майна в оренду (надалі - Акт приймання-передачі), який є невід'ємною частиною цього Договору та який підписується уповноваженими представниками Сторін. Нерухоме майно вважається переданим Орендодавцем і прийнятим Орендарем, а також право користування нерухомого виникає в Орендаря моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі.
Оформленням акту приймання-передачі від 24.08.2023 відповідач-1 та відповідач-2 засвідчили факт передачі останньому у користування нерухомого майно, що є предметом іпотеки.
За твердженням позивача, наведене підтверджує, що укладенням Договору оренди № 24/08/23/1 від 24.08.2023 порушені права позивача як іпотекодержателя щодо переданого в оренду майна, які передбачені Законом України "Про іпотеку". Крім цього, відповідач-1 порушив взяті на себе зобов'язання за Договором іпотеки, зокрема, обов'язок не відчужувати предмет іпотеки без згоди іпотекодержателя, не дозволяти передачу предмета іпотеки чи будь-яку його частину будь-якій третій особі, не надавати право користування будь-якій третій особі, не укладати будь-який договір відносно предмета іпотеки, який надає будь-якій особі будь-яке право отримати предмет іпотеки або будь-яку його частину
З огляду на порушення прав позивача, як іпотекодержателя (зокрема, щодо контролю за належним використанням предмету іпотеки) внаслідок укладення відповідачами Договору оренди № 24/08/23/1 від 24.08.2023, нікчемного в частині передачі в оренду нерухомого майна без згоди іпотекодержателя, позивач звернувся до суду з позовною заявою про застосування наслідків недійсності нікчемного у цій частині Договору оренди та про припинення дії, яка порушує його право.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (“MADISON PACIFIC TRUST LIMITED“) підлягають задоволенню, з таких підстав.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У свою чергу, відповідно до положень абзацу 4 частини 1 статті 174 ГК України, укладання господарського договору та інших угод - є підставою для виникнення господарського зобов'язання.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 193 ГК України).
Матеріалами справи свідчать, що між позивачем та відповідачем-1 наявні чинні господарсько-правові відносини, що виникли у зв'язку з укладенням Договору іпотеки, за змістом якого відповідач-1 взяв на себе господарські зобов'язання у вигляді заборони відчуження чи передачі предмета іпотеки без згоди позивача, що зумовлено правом позивача в разі невиконання забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Основна ідея іпотеки, як виду забезпечення виконання зобов'язання, полягає в обмеженні такого елемента права власності відповідача-1, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом Договору іпотеки.
Отже, суд вважає, що відповідач-1 без згоди позивача не мав права передавати в користування предмет іпотеки третім особам.
Проте, відповідач-1 неправомірно, без згоди позивача, надав у право користування майно, яке є предметом іпотеки, а відповідач-2 отримав майно на праві користування, чим відповідач-1 порушив взяті на себе господарські зобов'язання.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 с. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є застава.
Відповідно до частини 1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Законодавець також розрізняє окремі види застав, а саме іпотеку, заклад та інші окремі види застав. Згідно з частиною 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості.
Відповідно до частини 2 статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом
Спеціальним законодавством для врегулювання суспільних відносин щодо іпотеки є ЗУ "Про іпотеку", який у статті 1 передбачає, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як встановлено судом, 28 листопада 2019 року між відповідачем-1, як іпотекодавцем, та позивачем, як іпотекодержателем, був укладений Договір іпотеки.
Відповідно до умов п. 7.2.4. Договору іпотеки іпотекодавець повинен не відчужувати та іншим чином не передавати або відступати, та не дозволяти будь-яке відчуження або іншу передачу Предмета іпотеки чи будь-яку його частину будь-якій третій особі.
Відповідно до умов п. 7.3.2. Договору іпотеки іпотекодавець не має права без попередньої письмової згоди іпотекодержателя продати, передати, відступити, розпоряджатися будь-яким чином чи надавати будь-яке право, право власності або користування на або частку в Предметі іпотеки, чи укласти будь-який договір відносно Предмета іпотеки, який надає будь-якій особі будь-яке право придбати чи отримати Предмет іпотеки або будь-яку його частину.
Згідно умов п. 7.3.3. Договору іпотеки іпотекодавець не має права без попередньої письмової згоди іпотекодержателя створювати або дозволяти існування будь-якої перешкоди щодо здатності продати, передати, відступити або іншим чином здійснити відчуження Предмета іпотеки.
Іпотекодавець повинен надавати іпотекодержателю (його посадовим особам, працівникам та представникам) безперешкодний доступ до Предмета іпотеки та будь-яких документів відносно Предмета іпотеки протягом звичайного робочого часу без будь-якого попереднього попередження (п. 7.6. Договору іпотеки).
Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки, крім встановлених законом випадків, коли відчуження предмета іпотеки заборонено; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним
Згода позивача щодо користування майном, яке є предметом іпотеки, третіми особами - це важливий елемент іпотечних відносин, адже в такий спосіб іпотекодержатель фактично отримує можливість контролювати характеристики предмету іпотеки, що може впливати на його вартість, бути обізнаним про зміну власника, а також інші обставини, які випливають з відчуження (передачі) предмета іпотеки
Матеріалами справи свідчать, що дізнавшись про факт передачі предмета іпотеки в оренду, 26.06.2024 представник позивача надіслав відповідачу-2 вимогу від 24.06.2024 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (т. 1, а.с. 18, 19, 21, 90-92). У вказаній вимозі було прямо зазначено, що позивачем як іпотекодержателем жодним чином не було надано згоди на передачу предмета іпотеки у строкове платне користування відповідачу-2. Вказану вимогу відповідач-2 отримав 02.07.2024 (т. 1, а.с. 22-23), проте залишив її без відповіді та реагування.
Таким чином, відповідач-2 з 02.07.2024 став обізнаним про те, що позивач, як іпотекодержатель, не надавав і не дає згоди на передачу предмета іпотеки у користування відповідача-2 та спірний Договір оренди є нікчемним в силу закону, внаслідок чого відповідач-2 не набув права користування Об'єктом оренди, яке є предметом іпотеки.
Отже, продовження неправомірного користування майном, попри знання щодо порушення прав позивача як іпотекодержателя, свідчить про недобросовісну поведінку відповідача-2.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тобто, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді, коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
За загальними положеннями про недійсність правочину, визначеними статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно із положеннями частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів, зокрема: незаконність змісту правочину, недотримання форми, дефекту суб'єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЗУ "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (постанова ВП ВС від 29 травня 2019 року у справі № 501/1703/16-ц (провадження № 14-138цс19).
Відтак, враховуючи що ч. 3 ст. 12 ЗУ "Про іпотеку" встановлено недійсність правочину щодо передачі в оренду переданого в іпотеку майна, Договір оренди № 24/08/23/1 від 24.08.2023, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 є нікчемним в частині передачі в оренду нерухомого майна в силу положень ЗУ "Про іпотеку".
Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам даного виду, і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину
Нікчемний правочин породжує лише наслідки, пов'язані з його недійсністю. Таким наслідком є двостороння реституція, яка полягає в тому, що кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Суд також погоджується з доводами позивача, що наявні й інші умови Договору оренди, які підкреслюють, чому відсутність згоди іпотекодержателя на укладення та виконання даного Договору є обґрунтованою.
Відповідно до умов п. 5.1. Договору оренди строк оренди починається з 24 серпня 2023 року та діє до 31 грудня 2025 року.
Орендодавець також має право користуватись об'єктом оренди до 31 грудня 2023 включно, при цьому у цей період орендна плата Орендодавцем не нараховується та орендарем не сплачується (п. 3.1.1. Договору оренди).
Згідно умов п. 4.2.2. Договору оренди протягом дії цього Договору, з урахуванням положень 3.1.1. цього договору, орендар сплачує орендну плату орендодавцю в кінці року в розмірі 100000,00 швейцарських франків на рік, на підставі виставлених орендодавцем рахунків на орендаря.
Аналіз даних умов Договору оренди свідчить про низку суттєвих відхилень від ринкових умов, зокрема, сплата відповідачем-2 орендної плати, розмір якої є майже в 12 разів нижчим від ринкового.
Так, якщо перерахувати встановлений Договором оренди річний розмір орендної плати до національної валюти, він буде становити 4512830,00 гривень. Відтак, місячний розмір орендної плати становить 376069,17 гривень
04 липня 2024 року відповідач-1 в якості письмової консультації отримав "Аналітично-цінову довідку щодо ринкової вартості права оренди (звичайна ціна) нежитлової будівлі "Виробнича башта" та Комплексу для навантаження, розвантаження та зберігання сипучих вантажів", проведеної відповідно до статті 4 ЗУ "Про оцінку майна і майнових прав в Україні".
Згідно з незалежною експертною оцінкою річна вартість оренди нерухомого майна, що є водночас об'єктом оренди та предметом іпотеки, становить 53592854,00 грн, а місячна вартість - 4466000,00 грн (а з урахуванням індексу інфляції - 4912600,00 грн).
Отже, ринкова річна вартість оренди зазначеного нерухомого майна в 11,9 разів перевищує ту, що зазначена в Договорі оренди. Такий істотно занижений розмір орендної плати може призвести до виникнення низки ризиків, як-от: недостатність коштів для покриття витрат на утримання майна, яке може зазнати зносу, що зменшить його вартість; у свою чергу, зменшення вартості майна, яке є предметом іпотеки, може зменшити його ціну при здійсненні продажу в рамках процесу стягнення на предмет іпотеки тощо.
Крім цього, відповідно до умов п. 6.1.3. Договору оренди орендар має право пристосовувати об'єкт оренди до особливостей своєї діяльності з дотриманням встановленого порядку.
Згідно умов п. 6.1.5. Договору оренди орендар має право, здавати об'єкт оренди у суборенду іншим особам чи організаціям без письмового погодження з орендодавцем.
Орендодавець зобов'язується не чинити перешкод Орендарю в користуванні орендованим майно (п. 6.4.4. Договору оренди) та не втручатися в господарську діяльність орендаря (п. 6.4.5. Договору оренди).
Суд вважає, що такі умови Договору оренди порушують право позивача, як іпотекодержателя, в частині безперешкодного доступу до предмета іпотеки на підставі пункту 7.6. Договору іпотеки.
Крім того, пункт 6.1.5. Договору оренди фактично дозволяє можливість неправомірної передачі майна, що є предметом іпотеки, іншим особам. Це може вплинути на характеристики предмету іпотеки, адже подальші користувачі цього майна зможуть пристосувати його до цілей своєї діяльності, змінити або реконструювати його таким чином, що знизить його ринкову вартість, та/або вчинити інші неправомірні дії.
Отже, вищенаведене підтверджує, що відповідач-2 неправомірно користується майном, яке є предметом іпотеки, володіючи при цьому правом передати це третім особам без згоди позивача, і без погодження відповідача-1, як орендодавця та іпотекодавця, що суперечить вимогам Договору іпотеки, положенням ЗУ "Про іпотеку" та ЦК України.
Суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування
Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Відтак, позивач, будучи заінтересованою особою, пред'явив вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного Договору оренди № 24/08/23/1 від 24.08.2023 шляхом повернення відповідачу-1 майна, що становить Об'єкт оренди. Суд вважає, що такий спосіб правового захисту призведе до повернення всіх сторін у стан, що існував до укладення Договору оренди, та відновить порушені права позивача як іпотекодержателя, оскільки поверне майно із неправомірного володіння та користування відповідача-2 до володіння та користування іпотекодавця, який, на відміну від відповідача-2, може володіти та користуватись предметом іпотеки лише з дотриманням обмежень, визначених Договором іпотеки.
Внаслідок повернення відповідачу-1 майна, що становить об'єкт оренди, призведе до поновлення позивачу його прав, а саме:
- права безперешкодного доступу до предмета іпотеки, гарантованого на підставі пункту 7.6. Договору іпотеки;
- права контролю за станом предмета іпотеки, що дозволить своєчасно виявити ознаки його погіршення та вжити необхідних заходів для збереження його вартості;
- права безперешкодного доступу до отримання відповідних документів відносно предмета іпотеки, що випливає з пункту 7.6. Договору іпотеки, а відтак бути обізнаним про характеристики предмету іпотеки;
- права реалізації інших правомочностей іпотекодержателя, що передбачені Договором іпотеки та актами чинного законодавства.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач-1 порушив умови Договору іпотеки, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині застосування наслідків недійсності нікчемного пункту 1 Додатку 1 до Договору оренди нерухомого майна та обладнання № 24/08/23/1 від 24.08.2023 підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про припинення дії, яка порушує право, суд зазначає, що після отримання 02.07.2024 (т. 1, а.с. 22-23) відповідачем-2 вимоги позивача від 24.06.2024 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, відповідач-2 з 02.07.2024 був обізнаний, що укладений між ним та відповідачем-1 Договір оренди № 24/08/23/1 від 24.08.2023 є нікчемним, який не породив для них жодних юридичних наслідків, окрім тих, що випливають з його недійсності (нікчемності). Внаслідок нікчемності Договору оренди відповідач-2 не набув права користування Об'єктом оренди (предметом іпотеки). Попри це, відповідач-2 продовжує неправомірно користуватися майном та жодним чином не реагує на вимоги позивача щодо повернення цього майна у володіння і користування відповідача-1. Відтак, відповідач-2 продовжує порушувати права позивача, що унеможливлює здійснення останнім своїх правомочностей щодо іпотечного майна.
Отже, враховуючи те, що відсутні правові підстави для користування відповідчем-2 об'єктом оренди, відповідч-2 повинен припинити неправомірне користування вказаним майном шляхом звільнення Об'єкта оренди.
Крім цього, допоки майно, яке є предметом іпотеки та Об'єктом оренди, перебуває у користуванні відповідача-2, існують перешкоди щодо реалізації позивачем як іпотекодержателем права на надання або ненадання згоди на відчуження (передачу) майна, що є предметом оренди.
Отже, враховуючи всі вищевикладені обставини, укладенням Договору оренди порушено права позивача як іпотекодержателя щодо переданого в оренду нерухомого майна, які передбачені ЗУ «Про іпотеку». Крім цього, через те, що відповідач-1 порушив взяті на себе зобов'язання за Договором іпотеки, відповідача-2 без належних правових підстав користується іпотечним майном та не реагує на вимоги позивача про повернення нерухомості у володіння та користування відповідача-1. В силу нікчемності Договору оренди, все одержане за цим правочином підлягає поверненню.
Враховуючи застосування наслідків недійсності нікчемного пункту 1 Додатку 1 до Договору оренди нерухомого майна та обладнання № 24/08/23/1 від 24.08.2023, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU») припинити дію, яка порушує права компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), шляхом звільнення Об'єкта оренди, а саме: (1) нежитлової будівлі “виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплексу для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідачі позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені компанією “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (“MADISON PACIFIC TRUST LIMITED“) позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Застосувати наслідки недійсності нікчемного пункту 1 Додатку 1 до Договору оренди нерухомого майна та обладнання № 24/08/23/1 від 24.08.2023, укладеного між КОМПАНІЄЮ “ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А.» [OMEGA TERMINAL SA] та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “САНОЛТА ОУ» [PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU»], про передачу в оренду: (1) нежитлової будівлі “виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплексу для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно), а саме зобов'язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “САНОЛТА ОУ» [PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU»] повернути вказані об'єкти нерухомості КОМПАНІЇ “ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А.» [OMEGA TERMINAL SA].
3. Зобов'язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “САНОЛТА ОУ» [PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU»] припинити дію, яка порушує права КОМПАНІЇ МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД [MADISON PACIFIC TRUST LIMITED], шляхом звільнення Об'єкта оренди, а саме: (1) нежитлової будівлі “виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплексу для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
4. Стягнути з Компанії “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») (реєстраційний номер CHE-100.272.361; бульвар Пероллес 7, через Ме Седрік Пейдж, Етюд Хартманн Дреєр, 1700, м. Фрібург, Швейцарія) на користь Компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (“MADISON PACIFIC TRUST LIMITED“) (54/F, Hopeell Centre, 183 Qeen's Road East, Wanchai, Hong Kong) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3633,60 грн.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (“PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU») (реєстраційний код 14785565; Республіка Естонія, Хар'юрський повіт, 10151, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Йне, 4с) на користь Компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (“MADISON PACIFIC TRUST LIMITED“) (54/F, Hopeell Centre, 183 Qeen's Road East, Wanchai, Hong Kong) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3633,60 грн.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 07.07.2025.
Суддя Нікітенко С.В.