ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2025Справа № 910/5961/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумимостобуд», м. Суми
до відповідача: Консорціуму «Будівельно-Дорожній Консорціум», м.Київ
про стягнення 314 752,72 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумимостобуд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Консорціуму «Будівельно-Дорожній Консорціум» про стягнення грошових коштів у сумі 314 752,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №19РС-2023-СУБ від 27.11.2023 субпідряду.
Ухвалою від 19.05.2025 позовну заяву було залишено без руху; встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.
29.05.2025 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 02.06.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового процесу.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що у зв'язку із порушенням позивачем, як субпідрядником, строків виконання робіт генеральним підрядником було застосовано на підставі п.16.4.1 договору оперативно-господарську санкцію як відмову від їх оплати.
З огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
27.11.2023 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумимостобуд» (субпідрядник) та Консорціумом «Будівельно-Дорожній Консорціум» (генпідрядник) було укладено договір субпідряду №РС-2023-СУБ про закупівлю робіт «Реконструкція залізничного вокзалу та привокзальної площі в м. Тростянець, Охтирського району, Сумської області» КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва" (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель), за умовами п.1.1 якого субпідрядник зобов'язується у відповідності до закупівлі «Реконструкція залізничного вокзалу та привокзальної площі в м. Тростянець, Охтирського району, Сумської області» КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва» (ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель) та відповідно до проектної документації, умов цього договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи за адресою: Сумська область, м. Тростянець, Площа 40-ї Армії, а генпідрядник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним договором за об'єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього договору.
У п.1.2 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023 об'єкт: реконструкція залізничного вокзалу та привокзальної площі в м. Тростянець, Охтирського району, Сумської області включає:
1 пусковий комплекс:
- реконструкція будівлі залізничного вокзалу;
- реконструкція будівлі контори дистанції колії 113км (ПЧ-9) (площа 40-ї Армії, у м.Тростянець);
- реконструкція навісу над платформою;
- реконструкція трансформаторна підстанція ТП-5;
- модульна трансформаторна підстанція ТП-14 (новобудова за проектом).
2 пусковий комплекс:
- мережа 10 кВт та 0,4кВт;
- зовнішні мережі водопостачання та каналізації;
- благоустрій території.
Місце розташування Об'єкта: Сумська область, м. Тростянець. Площа 40-ї Армії. Субпідрядник здійснює виконання робіт в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до даного договору), в повному обсязі, передбаченому проектною документацією, до повної готовності об'єкту внаслідок завершення робіт та прийняття його в експлуатацію.
У п.1.7 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023 вказано, що факт надання Генпідрядником послуг Підряднику засвідчується відповідними актами, підписаними представниками сторін.
Згідно п.2.1 договору субпідрядник розпочинає виконання робіт після набрання чинності цим договором та не пізніше 2 днів з моменту отримання генпідрядником дозвільних документів, оформлених відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681. Термін виконання робіт: до 30 листопада 2024 року (відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток №2 до даного договору).
Пунктом 2.5 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023 передбачено, що строки, початок та закінчення робіт, види, послідовність та етапи виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору.
Ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток №1 до договору) і становить 116 999 999 грн (п.3.1 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023).
У п.4.4.1 договору передбачено, що субпідрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.
Пунктом 12.1 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023 визначено, що оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються Генпідрядником на підставі підписаних «Акту приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості» (форми № КБ-2в (УПВ)) та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форми № КБ-2в (УПВ), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3). акти приймання-передачі обладнання підписуються Генпідрядником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів Субпідрядник надає разом із формами (форми № КБ-2в (УПВ)), КБ-3 (у 4-х примірниках) Замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.).
Акти приймання виконаних робіт за укрупненими показниками вартості та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат приймаються генпідрядником по мірі виконання робіт з урахуванням календарного графіку виконання робіт (п.12.1.1).
Оплата робіт здійснюється генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника упродовж 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форми № КБ-2в (УПВ)) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Грошові кошти перераховуються в Національній валюті України (п.12.1.2).
За умовами п.12.2 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023 взаєморозрахунки за виконані роботи провадяться відповідно до вимог кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» за укрупненими показниками вартості робіт на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.
Згідно п.п.13.1, 13.2 договору роботи виконуються субпідрядником і приймаються генпідрядником згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток 2 до даного договору) та відповідно до умов цього договору. Про закінчення робіт субпідрядник письмово повідомляє генпідрядника. По мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після закінчення терміну виконання робіт визначеного в календарному графіку виконання робіт, субпідрядник передає генпідряднику Акт приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форми № КБ-2в (УПВ)) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3). Зобов'язання по складанню усіх необхідних актів та довідок покладається на субпідрядника.
Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття генпідрядником (п.13.6 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023).
За умовами п.16.2 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023 у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим договором виконавець сплачує замовнику
наступні штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо):
- за необґрунтоване прострочення строків виконання робіт (етапів робіт) виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт з урахуванням ПДВ, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення,
- за прострочення строків виконання робіт (етапів робіт) більше 30 (тридцяти) днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості робіт з урахуванням ПДВ, виконання яких прострочено;
- за порушення умов зобов'язання щодо якості робіт виконавець сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості неякісних робіт, з урахуванням ПДВ якщо незалежною експертизою буде встановлено, що дефекти якості виконаних робіт спричинені діями/бездіяльністю субпідрядника;
- за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ, що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення;
- у разі невикористання виконавцем перерахованої йому попередньої оплати (відповідно до п.п. 12.6- 12.7 цього договору) в погодженому сторонами порядку та строки, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує замовнику штраф у розмірі 0,5 відсотка від суми невикористаної виконавцем перерахованої попередньої оплати з урахуванням ПДВ.
Пунктом 16.4 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023 передбачено, що у разі настання випадків, які передбачені підпунктом 16.2 цього договору, та/або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань виконавцем встановлених даним договором, замовник має право застосувати до субпідрядника такі оперативно-господарські санкції: відмову від прийняття робіт та/або оплати їх вартості, які виконані субпідрядником з порушенням умов даного договору.
Згідно п.16.5 договору штрафні санкції, зазначені у п.16.2. цього договору, сплачуються субпідрядником протягом 20 (двадцяти) робочих днів після отримання відповідної вимоги генпідрядника.
Відповідно до п.19.1 договору РС-2023-СУБ від 27.11.2023 цей договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2024 року, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2024 в межах договору РС-2023-СУБ від 27.11.2023 сторонами було складено та підписано довідку по вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 на суму 314 752,72 грн та акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2024 на суму 314 752,72 грн.
Проте, за твердженнями позивача, роботи, які було прийнято генпідрядником згідно довідки від 27.12.2024 по вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 та акту від 27.12.2024 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2024 на суму 314 752,72 грн, відповідачем оплачено не було, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем вказано, що у зв'язку із порушенням позивачем, як субпідрядником, строків виконання робіт генеральним підрядником було застосовано на підставі п.16.4.1 договору оперативно-господарську санкцію як відмову від їх оплати.
Оцінюючи доводи обох учасників судового процесу та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про таке.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (частини перша, третя статті 626 Цивільного кодексу України ).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України ).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України ).
Приписи частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Наведе корелюється з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України ).
Статтею 599 Цивільного кодексу України та статтею 202 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (Стаття 610 Цивільного кодексу України).
Стаття 612 Цивільного кодексу України визначає одним із основних видів порушення зобов'язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Згідно зі статтею 236 Господарського кодексу України угосподарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;\
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Судом вище будо встановлено, що пунктом 16.4 договору №РС-2023-СУБ від 27.11.2023 передбачено, що у разі настання випадків, які передбачені підпунктом 16.2 цього договору, та/або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань виконавцем встановлених даним договором, замовник має право застосувати до субпідрядника такі оперативно-господарські санкції: відмову від прийняття робіт та/або оплати їх вартості, які виконані субпідрядником з порушенням умов даного договору.
Одночасно, пунктом 16.2 укладеного між сторонами правочину передбачено, що випадком невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим договором є, в тому числі, прострочення строків виконання робіт (етапів робіт).
Статтею 237 Господарського кодексу України передбачено, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2024 по справі №922/2786/23 виснував, що зі змісту вказаних норм Господарського кодексу України слідує, що:
- по-перше, до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку;
- по-друге, до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором;
- по-третє, підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною;
- по-четверте, такі санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Судом вказувалось, що згідно п.2.1 договору РС-2023-СУБ від 27.11.2023 субпідрядник розпочинає виконання робіт після набрання чинності цим договором та не пізніше 2 днів з моменту отримання генпідрядником дозвільних документів, оформлених відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681. Термін виконання робіт: до 30 листопада 2024 року (відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток №2 до даного договору).
Наразі, доказів внесення змін до вказаного пункту договору чи до календарного графіку виконання робіт (додаток №2 до даного договору) в частині визначення кінцевого строку виконання робіт матеріали справи не містять.
Одночасно, судом було встановлено, що 27.12.2024 в межах договору РС-2023-СУБ від 27.11.2023 сторонами було складено та підписано довідку по вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 на суму 314 752,72 грн та акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2024 на суму 314 752,72 грн. Оплата саме вказаних робіт і є предметом спору у справі.
Отже, з системного аналізу умов укладеного між сторонами договору та фактичних обставин справи, судом встановлено, що субпідрядником допущено порушення строків виконання робіт, що у відповідності до п.16.4, 16.2 договору має наслідком виникнення у генпідрядника права на застосування оперативно-господарської санкції, а саме відмови від оплати таких робіт.
Наразі, судом враховано, що відповідачем 09.01.2025 було направлено на адресу позивача претензію №36 від 31.12.2024, в якій заявлено вимогу про сплату пені за порушення строків виконання робіт, а також про застосування оперативно-господарської санкції у відповідності до п.16.4 договору. На підтвердження направлення вказаної претензії відповідачем долучено до відзиву поштове повідомлення та поштову накладну.
Суд акцентує увагу на тому, що за приписами ч.2 ст.237 Господарського кодексу України у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
У ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Проте, доказів висловлення незгоди субпідрядника із застосованими генпідрядником оперативно-господарськими санкціями у порядку ч.2 ст.237 Господарського кодексу України матеріали справи не містять.
За таких обставин, виходячи з вище викладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумимостобуд» до Консорціуму «Будівельно-Дорожній Консорціум» про стягнення грошових коштів у сумі 314 752,72 грн.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу
України,
Відмовити повністю в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумимостобуд» до Консорціуму «Будівельно-Дорожній Консорціум» про стягнення грошових коштів у сумі 314 752,72 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.
Повний текст складено 08.07.2025.
Суддя В.В. Князьков