30 червня 2025 року м. Харків Справа № 913/260/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С. ,
при секретарі судового засідання, Погребняк А. М.,
від сторін ,
позивача, Шевченко А. О.,
інших, не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№7247 від 10.06.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №913/260/24
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк», м. Київ,
до 1-го відповідача Селянського (фермерського) господарства “МИРОСЛАВА», с.Містки Сватівського району Луганської області,
2-го відповідача фізичної особи ОСОБА_1 , с. Містки Сватівського району Луганської області,
про стягнення 753 175 грн 45 коп,
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.03.2025 у справі №913/260/24 заяву Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк від 20.03.2025 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 913/260/24 задоволено.
Визнано наказ Господарського суду Луганської області від 05.12.2024 №913/260/24 про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 5712 грн 31 коп витрат на професійну правничу допомогу адвоката таким, що не підлягає виконанню.
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати повністю ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.03.2025 у справі № 913/260/24 і ухвалити нове рішення, яким:
1) Заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 20.03.2025 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 913/260/24 задовольнити частково.
2) Визнати наказ Господарського суду Луганської області від 05.12.2024 №913/260/24 про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 4 398,48 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України, апелянт надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме:
а) поніс при підготовці апеляційної скарги: 8 960,00 грн (4 год з розрахунку 2 240,00 грн за годину надання послуг адвокатом);
б) очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 480,00 грн (2 год з розрахунку 2240,00 грн за годину надання послуг адвокатом), що включає підготовку до розгляду справи у судових засіданнях, участь у судових засіданнях суду, у тому числі час очікування судового засідання, підготовку процесуальних документів.
Зазначив, що остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу буде визначено на підставі акта про надання послуг, який буде складено за результатами надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.
Вказав, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду будуть надані документи, що підтверджують понесені ним судові витрати.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.03.2025 у справі №913/260/24 скасовано.
Заяву Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк від 20.03.2025 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 913/260/24 задоволено частково.
Визнано наказ Господарського суду Луганської області від 05.12.2024 №913/260/24 про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . фактичне проживання АДРЕСА_2 , реєстр норм. 2523800066) - 5712 грн 31 коп витрат на професійну правничу допомогу адвоката таким, що не підлягає виконанню частково на суму 4 398,48 грн.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . фактичне проживання АДРЕСА_2 , реєстр норм. 2523800066) - 2422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
10.06.2025 до суду через підсистему Електронний суд від фізичної особи ОСОБА_1 . надійшла заява (вх.№7247) про ухвалення додаткового рішення у справі №913/260/24, в якій остання просить вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом винесення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . фактичне проживання АДРЕСА_2 , реєстр норм. 2523800066) витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 520,00 грн та судового збору в сумі 2 422,40 грн (якщо раніше це питання не було вирішено cудом). Розглянути вказану заяву без участі ОСОБА_1 .
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 р. прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№7247 від 10.06.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №913/260/24 до розгляду, розгляд заяви призначити на 19.06.2025 р.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.06.2025, у зв'язку з відпусткою судді члена колегії Білоусова Я. О . для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е. В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 р. розгляд справи відкладено на 30.06.2025 р.
У зв'язку з відпусткою члена колегії судді Сгари Е.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В. С.
У судовому засіданні, яке було призначене на 30.06.2025 приймав участь представник позивача, який просив відмовити задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення або зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1313,83 грн.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, заяву, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення зазначає наступне.
Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Кодексу). У частині 3 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як убачається з матеріалів справи, 20.06.2024 р. між Адвокатським об'єднанням «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» та Літвін Іриною Станіславівною було укладено договір №93/06-24 про надання правничої допомоги, предметом якого є надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Конкретні види наданих послуг зазначаються виконавцем в Акті про надання послуг.
Відповідно до п.4.3. Договору, вартість послуг, що надаються, розраховуються, зокрема, враховуючи погодинні ставки, а саме: адвокат - погодинна ставка 2 000 грн; фахівець в галузі права - погодинна ставка 1200 грн.; помічник адвоката - погодинна ставка 800 грн.
За результатами надання правової допомоги було складено акт надання правової допомоги, в якому вказано обсяг наданої адвокатським об'єднанням правової допомоги та її вартість та наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. ( Акт про надання послуг № 10/06-2025-1А від 20.06.2025 р. до Договору про надання правничої допомоги № 03/06-24 від 20.06.2024 р.
З наданого акту убачається, що виконавцем було надано наступні послуги:
06.04.2025 р. - підготовка до Східного апеляційного господарського суду скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.03.2025 та визначено особу, яка надавала послуги- адвокат Наконечний В.Л. Зазначено витрати часу - 4 годи та ціна -8960 грн.
30.04.2025 р. підготовка та подання до Східного апеляційного господарського суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, складання якої зайняло 15 хвил. Вартість послуги - 560 грн.
Всього загальна вартість наданих послуг складає 9 520 грн.
До матеріалів справи також надано Рахунок на оплату № 10/06-2025-1, датований 10.06.2025 р. на суму 9 520 грн.
Досліджуючи надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія доходить до наступного висновку
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Витрати, понесені позивачем в даній справі на правову (правничу) допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 Кодексу).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Кодексу).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Кодексу).
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, та позицією касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1785/18, від 18 листопада 2019 року у справі №908/374/19, від 25 червня 2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14 листопада 2018 року від якого об'єднана палата у постанові від 03 листопада 2019 року у справі №922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Дослідивши наданий до матеріалів справи Акт про надання послуг, Судова колегія бере до уваги, що до нього увійшли послуги щодо підготовки та подання до Східного апеляційного господарського суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги. Вартість даної послуги складає 560 грн.
Проте, надання даної послуги безпосередньо пов'язана з неналежним виконанням адвокатом надання послуги з підготовки та поданням до Східного апеляційного господарського суду апеляційної скарги. У разі належного виконання послуги, щодо складання та подання апеляційної скарги, зазначена послуга ( складання заяви про усунення недоліків) взагалі би не надавалася.
Тому судова колегія вважає, що вартість цієї послуги у розмірі 560 грн безпідставно було включена до вартості виконаних робіт та не підлягає відшкодуванню
З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково, а саме тільки на суму 8 960 грн.
Що стосується твердження позивача про відсутність підстав для прийняття додаткового рішення, оскільки у даному випадку, апеляційним судом не розглядалася саме справа, а лише ухвала про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Судова колегія, в даному випадку, враховує правову позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, яка була викладена у додатковій постанові від 19.04.2024р. у справі № 916/101/23, а саме:
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. ( п.25)
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. ( п.26)
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. ( п.27)
Велика Палата Верховного Суду у п.64 Постанова від 18.12.2024 р. у справі №21/357/20 зазначила, що відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень.
З огляду на наведене, судовою колегією відхиляються доводи позивача про відсутність підстав для прийняття додаткового рішення по справі.
Що стосується вимоги про відшкодування витрат по сплаті судового збору, то зазначена вимога була розглянута та вирішена у постанові Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 р. у справі № 913/260/24 , а тому залишається судовою колегією без розгляду.
Що стосується клопотання позивача про зменшення витрат на правничу допомогу до 1313,83 грн.
Відповідно до приписів частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами .
В даному випадку позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу є неспівмірними, у зв'язку з чим судова колегія відхиляє клопотання позивача щодо їх зменшення.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд
1.Заяву фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№7247 від 10.06.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №913/260/24 - задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк», (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідент. код 14360570) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , реєстр. номер НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 8 960,00 грн .
3.У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст 07.07.25.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян