вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"07" липня 2025 р. Справа№ 705/4132/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Цікра А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.07.2025
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 (повний текст складено та підписано 24.02.2025)
у справі №705/4132/19 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс»
за участю третіх осіб: Державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр» Каленчук Микита Андрійович (третя особа-1)
ОСОБА_2 (третя особа-2)
ОСОБА_3 (третя особа-3)
про визнання протиправним та скасування рішення, припинення права власності та поновлення запису,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі №705/4132/19 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02 травня 2019 року 11:45:02 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться на вулиці Європейській, 42-а у місті Умань Черкаської області, проведене державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр» Черкаської області Каленчуком М. А., згідно з яким право власності на об'єкт нерухомого майна зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс».
Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на нежитлове приміщення - магазин, що розташований на вулиці Європейській, 42-а у місті Умань Черкаської області (номер запису права власності 31389246).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» в дохід Державного бюджету України 3 073 (три тисячі сімдесят три) грн 60 коп. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 у справі №705/4132/19 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на користь ОСОБА_1 14 926 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн 96 коп. витрат на проведення експертиз та 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі №705/4132/19 залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі №705/4132/19 залишено без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 у справі №705/4132/19 задоволено.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 у справі №705/4132/19 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції:
« 1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (03115, м. Київ, вул. Ореста Васкула, 30/32, код ЄДРПОУ 40371994) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 44 853,92 грн витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції».
Матеріали справи №705/4132/19 вирішено повернути до Господарського суду міста Києва.
30.06.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.06.2025) через підсистему «Електронний суд» позивачем - ОСОБА_1 подано заяву про подання доказів понесених судових витрат та стягнення судових витрат позивача пов'язаних з апеляційним розглядом справи шляхом ухвалення додаткового рішення.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2025 заяву ОСОБА_1 про подання доказів понесених судових витрат та стягнення судових витрат позивача пов'язаних з апеляційним розглядом справи шляхом ухвалення додаткового рішення у справі №705/4132/19 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Згідно акту №705/4132/19/09.1-26/156/25 від 30.06.2025 Північного апеляційного господарського суду вбачається, що під час отримання заяви про подання доказів понесених судових витрат та стягнення судових витрат позивача пов'язаних з апеляційним розглядом справи шляхом ухвалення додаткового рішення від 27.06.2025 вихідний №705/4132/19, що надійшла через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 не виявилося зазначених документів у заяві, а саме:
2.Акт виконаних робіт від 27.06.25.;
3.Копія платіжного документу про сплату за надання правничої допомоги;
4.Витяг Інтернет-сайту: https://www.google.com/maps/dir/.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №705/4132/19 призначено до розгляду на 07.07.2025.
01.07.2025 в системі «Електронний суд» позивачем подано заяву про долучення додатків, в якій зазначено, що позивач в установлений законом термін звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на користь ОСОБА_1 - 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
В якості доказів було додано до заяви:
1. Акт виконаних робіт від 27.06.25.;
2. Копія платіжного документу про сплату за надання правничої допомоги;
3. Витяг Інтернет -сайту : https://www.google.com/maps/dir/
Надсилаючи заяву до суду через систему електронний суд, ним помилково не було долучено до заяви вказаних в ній додатків, про що йому стало відомо з акту від "30" червня 2025, надісланого через систему електронний суд, хоч сторонам такі додатки були надіслані разом з заявою, що підтверджується інформацією з опису вкладень.
З метою виправлення не навмисно допущеної помилки просив долучити до поданої заяви про стягнення судових витрат пов'язаних з розглядом апеляційної скарги докази, а саме: 1. Акт виконаних робіт від 27.06.25.; 2. Копія платіжного документу про сплату за надання правничої допомоги; 3. Витяг Інтернет -сайту : https://www.google.com/maps/dir/.
03.07.2025 представником відповідача в систему «Електронний суд» подано заперечення на заяву позивача про подання доказів понесених судових витрат, в якій зазначає про пропуск позивачем строку для подачі доказів понесених судових витрат, про не направлення відповідачу копії доказів судових витрат у встановленому порядку та строки, про необґрунтованість поважності причин неподання доказів судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, про оплату витрат на правничу допомогу ОСОБА_2., а не позивачем ОСОБА_1 , узагальнюючи, просив відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
07.07.2025 пзивачем в системі «Елекрионний суд» сформовано заперечення на заперечення відповідача на заяву про надання доказів понесених судових витрат та прийняття рішення про їх стягнення, в якій позивач повністю спростовує усі доводи відповідача.
Позивач, його представник та представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 07.07.2025 не з'явились, до суду подали заяви про проведення судового засідання у їх відсутність.
В судовому засіданні 07.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частину додаткової постанови.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, дослідивши доводи заяви та заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 15000,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, позивачем подано суду:
Акт виконаних робіт від 27.06.2025.;
Копію платіжного документу про сплату за надання правничої допомоги;
Витяг Інтернет -сайту : https://www.google.com/maps/dir/.
Позивач зазначає, що ним було понесено 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. витрат за надання професійної правничої допомоги адвоката, яка була надана згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги від « 15» червня 2022 р. адвокатом Міщенком С.В., що брав участь у апеляційному розгляді цієї справи, з розрахунку 1000грн. за 1-ну годину роботи адвоката, як це передбачено п.п.4.1, п.4 Договору про надання правничої (правової) допомоги від « 15» червня 2022 р. (копія-витяг з цього Договору міститься в матеріалах справи), а копії АКТУ про надання та оплату послуг правничої (правової) допомоги, платіжного документу про оплату за правничу допомогу, якими підтверджується факт надання правничої допомоги, - додаються, оригінали знаходяться у позивача), в наступному обсязі.
Обсяг професійної правничої допомоги (перелік послуг):
підготовка відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у справі №705/4132/1 - 4 години;
підготовка апеляційної скарги на додаткове рішення у справі № 705/4132/19 - 1год. 00хв.;
підготовка клопотань/заяв/заперечень позивача до Північного апеляційного господарського суду по справі № 705/4132/19 - 1год. 00хв.;
участь у апеляційному розгляді у Північному апеляційному господарському суді справи № 705/4132/19 - 09год. 00хв. (з урахуванням часу витраченого адвокатом на дорогу до суду та очікування початку засідання, всього 15 годин.
Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу позивача на рішення суду було вказано про орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 15 000,00 грн.
В заяві про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем заявлено до стягнення з позивача 15000,00 грн, виходячи з того, що апеляційну скаргу відповідача на рішення суду відхилено, а апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення суду першої інстанції задоволено.
01.07.2025 в системі «Електронний суд» позивачем подано заяву про долучення додатків, в якій зазначено, що позивач в установлений законом термін звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на користь ОСОБА_1 - 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
В якості доказів було додано до заяви:
1. Акт виконаних робіт від 27.06.25.;
2. Копія платіжного документу про сплату за надання правничої допомоги;
3. Витяг Інтернет -сайту : https://www.google.com/maps/dir/
Надсилаючи заяву до суду через систему електронний суд, ним помилково не було долучено до заяви вказаних в ній додатків, про що йому стало відомо з акту від "30" червня 2025, надісланого через систему електронний суд, хоч сторонам такі додатки були надіслані разом з заявою, що підтверджується інформацією з опису вкладень.
З метою виправлення не навмисно допущеної помилки просив долучити до поданої заяви про стягнення судових витрат пов'язаних з розглядом апеляційної скарги докази, а саме: 1. Акт виконаних робіт від 27.06.25.; 2. Копія платіжного документу про сплату за надання правничої допомоги; 3. Витяг Інтернет -сайту : https://www.google.com/maps/dir/.
03.07.2025 представником відповідача в систему «Електронний суд» подано заперечення на заяву позивача про подання доказів понесених судових витрат, в якій зазначає про пропуск позивачем строку для подачі доказів понесених судових витрат, про не направлення відповідачу копії доказів судових витрат у встановленому порядку та строки, про необґрунтованість поважності причин неподання доказів судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, про оплату витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 , а не позивачем ОСОБА_1 , узагальнюючи, просив відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
07.07.2025 пзивачем в системі «Елекрионний суд» сформовано заперечення на заперечення відповідача на заяву про надання доказів понесених судових витрат та прийняття рішення про їх стягнення, в якій позивач повністю спростовує усі доводи відповідача.
Розглянувши запереченні відповідача щодо заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Після ухвалення рішення Північним апеляційним господарським судом 23.06.2025 року,у справі № 705/4132/19, позивачем 27.06.2025, подано до суду заяву про подання доказів понесених судових витрат та стягнення судових витрат з відповідача, пов'язаних з апеляційним розглядом справи шляхом ухвалення додаткового рішення.
Оскільки позивач не є юридичною особою, закон не зобов'язує його неодмінно користуватись системою «Електронний суд».
27.06.2025 з дотриманням строку на подання відповідної заяви, позивачем поштовим відправленням з описом вкладення, надіслано всім сторонам у справі, в тому числі і ТОВ "ФК Централ Фінанс" копії заяви про винесення вищезгаданого додаткового рішення, з додатками, підтвердженням чого є повідомлення про надсилання з описом вкладення поштових відправлень відповідачеві та третім особам, що прикріплені до заяви, надісланої 27.06.2025 року на адресу суду, системою електронний суд.
Як вказує позивач, відповідно до інформації, розміщеної на сайті Укрпошта, за кодом відправлення (2030500173630), поштового листа надісланого на поштову адресу ТОВ "Централ Фінанс", з 30 червня 2025 року, стоїть статус, невдала спроба вручення.
Позивач вказує, що отримавши від канцелярії суду повідомлення (Акт) про відсутність частини додатків, миттєво відреагував, - в цей же день, тобто 1.07.2025 року, надіславши їх до суду разом з заявою про усунення такого недоліку, вказавши причину їх відсутності, як власну неуважність, хоч при цьому не виключає і можливий технічний збій під час такого долучення, оскільки частина, а саме поштові квитанції та копії описів вкладень ним були прикріплені та надійшли до суду, а інші додатки, копії яких були надіслані сторонам, були в наявності і не надсилати їх до суду не було жодного сенсу, отже вони не надійшли до суду через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» не зі злого умислу чи через їх відсутність, а з незалежних від позивача технічних причин, тим паче, що заяву про подання доказів понесених судових витрат та стягнення судових витрат позивача пов'язаних з апеляційним розглядом справи шляхом ухвалення додаткового рішення, подано вчасно як суду, так і учасникам процесу, а останнім вчасно подано всі без виключення додатки в письмовій формі.
З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено процесуальний строк на подачу заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та доказів, на підтвердження їх понесення.
Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу позивача на рішення суду було вказано про орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 15 000,00 грн., з огляду на що доводи відповідача в цій частині визнаються необґрунтованими.
Відповідач посилається на те, що позивачем надано в якості доказу оплати судових витрат, платіжну інструкцію №1.197105901.1 від 27.06.2025 року, в якій платником за цим є ОСОБА_2 , яка є третьою особою у цій справі. Будь- яких доказів наявності у ОСОБА_2 повноважень на вчинення дій (зокрема, оплату юридичних послуг) від імені позивача у матеріалах справи немає.
У зв'язку з цим, на думку відповідача, вказана платіжна інструкція не може вважатись допустимим та достовірним доказом оплати витрат на правову допомогу.
З приводу цього позивачем роз'яснено, що у ОСОБА_4 є документ, який надає йому право використовувати її банківську картку для оплати будь-яких витрат, пов'язаних з його життєдіяльністю, - це свідоцтво про одруження, про що відомо представнику відповідача.
Оскільки в їхній сім'ї спільний бюджет, а у нього немає активної картки Приват Банку, він скористався карткою своєї дружини, для оплати послуг правничої допомоги та судових витрат.
В платіжному дорученні чітко зазначено, що фактичним платником є не ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 , що спростовує твердження представника відповідача про те, що вказана платіжна інструкція не може вважатись допустимим та достовірним доказом оплати витрат на правову допомогу.
У запереченнях відповідача на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, відсутні будь-які заперечення щодо визначеної суми витрат на правничу допомогу та не наведено обґрунтувань щодо неспівмірності із заявленими у справі вимогами та доводами позивача.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, враховуючи відхилення доводів відповідача щодо поданої позивачем заяви, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі №705/4132/19 в суді апеляційної інстанції з покладанням на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» обов'язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу позивача в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000,00 грн.
При цьому підстав для відмови в повному обсязі у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1.Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі №705/4132/19 в суді апеляційної інстанції задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (03115, м. Київ, вул. Ореста Васкула, 30/32, код ЄДРПОУ 40371994) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 15000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи №705/4132/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови підписано 08.07.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко