вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" червня 2025 р. Справа№ 910/10936/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : Андрєєв М.А. - за ордером серії ВІ №1258699 від 18.11.24;
від ОСОБА_2 : Андрєєв М.А.- за ордером серії ВІ №1263013 від 04.12.24;
від ОСОБА_3 : Андрєєв М.А. - за ордером серії ВІ №1263132 від 04.12.24;
від ОСОБА_4 : Андрєєв М.А. - за ордером серії ВІ №1132446 від 16.08.23;
від ОСОБА_5 : Андрєєв М.А.- за ордером серії ВВ №1142069 від 16.08.23;
ОСОБА_6 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 24.07.2024)
за заявою ОСОБА_7
про неплатоспроможність
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 24.07.2024) визнано кредиторами у справі № 910/10936/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_7 :
- ОСОБА_8 на суму 431 252,30 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 431 252,30 грн - вимоги другої черги;
- Адвокатське об'єднання «А.С.-Груп» на суму 693 058,00 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 687 690,00 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_9 на суму 661 965,26 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 656 597,26 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_10 на суму 381 587,77 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 376 219,77 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_11 на суму 381 587,77 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 376 219,77 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_12 на суму 482 882,73 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 435 946,01 грн - вимоги другої черги; 41 568,72 грн - вимоги третьої черги;
- ОСОБА_2 на суму 580 411,27 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 575 043,27 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_1 на суму 347 782,66 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 342 414,66 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_13 на суму 95 095,09 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 89 727,09 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_14 на суму 458 791,05 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 453 423,05 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_15 на суму 461 173,77 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 455 805,77 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_4 на суму 542 597,79 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 537 229,79 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_5 на суму 315 783,69 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 3 10 415,69 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_3 на суму 1 030 062,23 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 1 024 694,23 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_16 на суму 723 806,41 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 718 438,41 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_17 на суму 369 122,84 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 363 754,84 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_6 на суму 495 977,87 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 490 609,87 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_18 на суму 5 035 330,71 грн. , з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 5 029 962,71 грн - вимоги другої черги. В іншій частині вимог ОСОБА_18 відмовлено. Зобов'язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_7 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить витребувати у ОСОБА_6 оригінал попереднього договору купівлі - продажу квартири від 03.06.2019 для огляду в судовому засіданні; звільнити ОСОБА_7 від сплати судового збору у розмірі 3 028,00; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 в частині визнання кредиторами по відношенню до фізичної особи ОСОБА_7 :
- ОСОБА_1 на суму 347 782,66 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 342 414,66 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_5 на суму 315 783,69 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 310 415,69 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_2 на суму 580 411,27 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 575 043,27 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_4 на суму 542 597,79 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 537 229,79 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_3 на суму 1 030 062,23 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 1 024 694,23 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_16 на суму 723 806,41 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 718 438,41 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_6 на суму 495 977,87 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 490 609,87 грн - вимоги другої черги; постановити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 у задоволенні заяв про визнання грошових вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права - ст. ст. 2,13,14,74, 76, 77, 86, 236, 237 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме 15, 16, 635, 657, 215, 220 ЦК України, ст. 7, КУзПБ.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував відсутність первинних документів щодо отримання боржником коштів від зазначених кредиторів.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
04.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання просить апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 - без змін.
04.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання просить апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 - без змін.
04.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 - без змін.
04.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання просить апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 - без змін.
05.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_16 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 - без змін.
05.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 - без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 справу № 910/10936/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляков Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), судді: Поліщук В.Ю., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 910/10936/23 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10936/23 за заявою ОСОБА_7 про неплатоспроможність; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
22.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10936/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 910/10936/23, поміж іншого, у клопотанні ОСОБА_7 про звільнення від сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 залишено без руху; зобов'язано скаржника, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 50 870,40 грн.
08.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_7 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3838/24 від 16.10.2024 у зв'язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 08.10.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_19 , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10936/23.
У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.10.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/10936/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 910/10936/23, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024, в частині грошових вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 у справі № 910/10936/23.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/958/24 від 03.12.2024 у зв'язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_20 , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10936/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/10936/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 910/10936/23, зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенка О.М.; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 призначено на 05.03.2025.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/728/25 від 04.03.2025 у зв'язку із перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці 05.03.2025, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10936/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/10936/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/10936/23 апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/10936/23 оголошено перерву у справі № 910/10936/23 до 14.05.2025 о 14:40.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/10936/23 зобов'язано боржника - фізичну особу ОСОБА_7 та кредиторів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 у судове засідання, яке відбудеться 14.05.2025 о 14:50 надати суду для огляду оригінали документів на підставі яких задоволенні їх кредиторські вимоги до боржника, а у разі якщо ці документи відсутні у боржника чи кредиторів надати суду письмові пояснення з цього приводу.
13.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_7 надійшло повідомлення про неможливість бути присутнім в судовому засіданні 14.05.2025 у зв'язку з перебуванням у відрядженні у іншому місті, при цьому надані відповідні докази.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі № 910/10936/23, серед іншого, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 відкладено на 25.06.2025 о 14 год 15 хв; зобов'язано боржника - фізичну особу ОСОБА_7 та кредиторів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 у судове засідання, яке відбудеться 25.06.2025 о 14:15 надати суду для огляду оригінали документів на підставі яких задоволенні їх кредиторські вимоги до боржника, а у разі якщо ці документи відсутні у боржника чи кредиторів надати суду письмові пояснення з цього приводу.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1490/25 від 18.06.2025 у зв'язку із перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10936/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/10936/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/10936/23 апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Явка представників учасників справи
25.06.2025 у судове засідання з'явилися представник кредиторів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 .
Інші учасники справи у судове засідання 25.06.2025 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника кредиторів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 ..
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 25.06.2025 представник кредиторів : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у даній справі надав суду для огляду оригінали документів на підставі яких задоволенні їх кредиторські вимоги до боржника.
Також, представник кредиторів : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 у судовому засіданні 25.06.2025заперечував проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 в оскаржуваній частині - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_7 та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1815 від 12.07.2017).
15.08.2023 від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
15.08.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
16.08.2023 від ОСОБА_4 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
16.08.2023 від ОСОБА_21 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
17.08.2023 від ОСОБА_3 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
18.08.2023 від ОСОБА_16 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
21.08.2023 від ОСОБА_6 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024, зокрема, прийнято справу до свого провадження; призначено попереднє засідання; прийнято до розгляду заяви ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , АО «А.С.-Груп», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 з грошовими вимогами до боржника та призначити їх до розгляду.
За наслідками розгляду вищевказаних заяв, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі в частині визнання кредиторами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 до боржника - ОСОБА_7 оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України »Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абз. 5 ст. 1 КУзПБ).
Згідно з ч. 3 ст. 45 КУзПБ, зокрема, заява кредитора має містити розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені) та виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.
Враховуючи наведені вище положення ч. 3 ст. 45 КУзПБ можна зробити висновок про те, що заявник кредиторських вимог сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (такий висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.01.2022 у справі №10/Б-921/1442/2013).
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Щодо грошових вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 до боржника ОСОБА_7 встановлено місцевим господарським судом наступне.
ОСОБА_1
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що 16 червня 2020 року між Кредитором (далі - Покупець) та Боржником (далі - Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі - Попередній договір, додаток 1). Попередній договір засвідчено нотаріусом Михальченко М. М. та зареєстровано в реєстрі під номером 1411 (нотаріальний бланк НОН363004).
Згідно пункту 1 Попереднього договору, Продавець у строк до 30 березня 2021 року зобов'язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 18,7 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,0322 га, кадастровий номер якої 3222486200:03:007:5588, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Згідно пункту 4 Попереднього договору, на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 133750 гривень (еквівалентно 5000 доларів США). Залишок суми у розмірі 105850 гривень (еквівалент 3957 доларів) Покупець зобов'язалася сплачувати рівними платежами щоквартально до 31.03.2021. Весь цей залишок було сплачено Покупцем у повному обсязі, що підтверджується розпискою про отримання грошових коштів (додаток 2).
Отже, як встановлено судом загальна сума боргу становить 133750+105850=239 600 грн, зазначене підтверджується належними та допустимими доказами.
Всупереч умовам Попереднього договору п. 5 Продавець не передав у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30 березня 2021 так і станом на день подачі заяви, і зворотного ним не доведено.
Крім того, всупереч умовам Попереднього договору Продавцем не повернуто Покупцю одержану від нього суму авансу як протягом одного місяця, так і станом на день подання цієї заяви.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитором нараховано 3 % річних на суму 15360,66 грн та інфляційні втрати на суму 87454,00 грн.
Боржник не визнає вимоги на підставі того, що існує спір про право між кредитором та боржником.
Суд першої інстанції дійшов висновку про визнання ОСОБА_1 кредитором боржника на суму 347 782,66 грн., з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 342 414,66 грн. - вимоги другої черги.
ОСОБА_5
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що 08 серпня 2020 року між Кредитором (далі - Покупець) та Боржником (далі - Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі - Попередній договір, додаток 1). Попередній договір засвідчено нотаріусом Михальченко М.М. та зареєстровано в реєстрі під номером 2017 (нотаріальний бланк НОР287541).
Згідно пункту 1 Попереднього договору, Продавець у строк до 30 червня 2021 року зобов'язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 18,8 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,0322 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:007:5588, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Згідно пункту 4 Попереднього договору, на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 221 040 гривень.
Всупереч умовам Попереднього договору п. 5 Продавець не передав у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30 червня 2020 року, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі, а також не повернуто Покупцю одержану від нього суму авансу як протягом одного місяця, так і станом на день подання цієї заяви, що підтверджується матеріфлами справи та зворотного боржником належними доказами не доведено.
Кредитором нараховано 3 % річних на суму 13 098,89 грн та інфляційні втрати на суму 76 258,80 грн.
Боржник не визнає вимоги на підставі того, що існує спір про право між кредитором та боржником.
Проте, рух справи про банкрутство, зокрема на стадії визнання судом вимог конкурсних кредиторів, не залежить від вирішення позовного провадження за майновими (грошовими) вимогами тих самих осіб у порядку статті 7 КУзПБ.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_5 кредитором боржника на суму 315 783,69 грн., з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 310 415,69 грн. - вимоги другої черги.
ОСОБА_2
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що 23 липня 2019 року між кредитром (далі - Покупець) та боржником (далі - Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі - Попередній договір, додаток 1).
06 травня 2020 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Попереднього договору купівлі-продажу квартири (додаток 2).
Згідно внесених змін до Попереднього договору пункту 1 Договору про внесення змін та доповнень Попереднього договору купівлі-продажу квартири, Продавець у строк до 30.12.2020 року зобов'язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 28.2 кв.м., в житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1005 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0031, що знаходиться в АДРЕСА_5 .
Згідно пункту 4 Попереднього договору, на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 219 300 грн. Також Покупцем сплачено суму у розмірі 2000 доларів США, що відповідно до пункту 4 Попереднього договору становить 51 600 грн та 4 474 доларів США, що становить 115 440 грн, що підтверджується розписками про отримання грошових коштів представником Відповідача (додаток 3).
Проте, згідно статті 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
За ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Попередній договір щодо купівлі- продажу об'єкта незавершеного будівництва або майбутнього об'єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відтак, оскільки вказані попередні договори (копія міститься в матеріалах справи) не були нотаріально посвідчені, при цьому стосується купівлі квартири, вони є недісйними відповідно до статті 215 ЦК України.
Отже, обов'язок повернути кошти відповідно до статті 216 ЦК України лягає на особу, яка безпосередньо отримала кошти, незалежно від того, від кого вона діяла.
Так, судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_7 безпосередньо отримував грошові кошти від заявника, про що свідчить його підпис на нотаріально непосвідчених договорах, і зворотного ним не доведено належним чином.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання ОСОБА_2 кредитором боржника на суму 580 411,27 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 575 043,27 грн (з урахуванням 3 % річних) - вимоги другої черги.
ОСОБА_4
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що 14 серпня 2019 року між Кредитором (далі - Покупець) та Боржником (далі - Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі - Попередній договір, додаток 1). Попередній договір засвідчено нотаріусом Михальченко М.М. та зареєстровано в реєстрі під номером 2594 (нотаріальний бланк ННХ567154).
Згідно пункту 1 Попереднього договору, Продавець у строк до 30 червня 2020 року зобов'язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 26,9 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в АДРЕСА_3 .
Згідно пункту 4 Попереднього договору, на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 349 688 грн (еквівалентно 13 849доларів США).
Всупереч умовам Попереднього договору п. 5 Продавець не передав у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30 червня 2020 року, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі , та не повернуто Покупцю одержану від нього суму авансу як протягом одного місяця, так і станом на день подання цієї заяви, зазначене підтверджується належними доказами та боржником не спростовано.
Кредитором нараховано 3 % річних на суму 31 213,25 грн та інфляційні втрати на суму 156 310,54 грн, на підставі ст. 625 ЦК України.
З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_4 кредитором боржника на суму 542 597,79 грн., з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 537 229,79 грн. - вимоги другої черги.
ОСОБА_3
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що 06 червня 2019 року між Позивачем (далі - Покупець) та Відповідачем (далі - Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі - Попередній договір, додаток 1).
Згідно пункту 1 Попереднього договору. Продавець у строк до 01 березня 2020 року зобов'язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і провести доплату згідно пункту №4 Попереднього договору, квартиру №108, секція №3, загальною площею 55,4 кв.м., збудованому на земельній ділянці площею 0,1079 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0019, що знаходиться в АДРЕСА_7 .
Згідно пункту 4 Попереднього договору, на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 25496 доларів США.
Всупереч умовам Попереднього договору п. 5, Продавець не передав у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 01.03.2020 року, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі та не повернуто Покупцю одержану від нього суму авансу як протягом одного місяця, так і станом на день подання цієї заяви.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитором нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.
Боржником не визнано вимоги на підставі того, що боржник не є зобов'язаним за Попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу від 06.06.2019.
Проте, згідно статті 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно статті 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Попередній договір щодо купівлі- продажу об'єкта незавершеного будівництва або майбутнього об'єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.
За ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відтак, оскільки вказані попередні договори (копія міститься в матеріалах справи) не були нотаріально посвідчені, при цьому стосується купівлі квартири, вони є недісйними відповідно до статті 215 ЦК України.
Отже, обов'язок повернути кошти відповідно до статті 216 ЦК України лягає на особу, яка безпосередньо отримала кошти, незалежно від того, від кого вона діяла.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 безпосередньо отримував грошові кошти, про що свідчить його підпис на нотаріально непосвідчених договорах, і зворотного ним належними та допустимими доказами не доведено.
Відтак, з урахуванням встановленого, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання ОСОБА_3 кредитором боржника на суму 1 030 062,23 грн., з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 1 024 694,23 грн. - вимоги другої черги.
ОСОБА_16
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що 03 серпня 2019 року між Кредитором та Боржником було укладено ще один Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі - попередній договір, додаток 1, оригінал у Кредитора).
Згідно пункту 1 попереднього договору, Продавець у строк до 30 липня 2020 року зобов'язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру N58, загальною площею 40 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1005 га, кадастровий номер якої -3222486200:03:006:0031, що знаходяться в АДРЕСА_5 .
Згідно пункту 4 попереднього договору, на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у наступному розмірі - 467846 гривень (еквівалентно 18311 доларів США).
Всупереч умовам обох попередніх договорів Продавець не передав у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказані квартири як до 30 липня 2020 року, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитором нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.
Боржником не визнано вимоги на підставі того, що боржник не є зобов'язаним за Попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу від 03.08.2019.
Проте, згідно статті 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно статті 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Попередній договір щодо купівлі- продажу об'єкта незавершеного будівництва або майбутнього об'єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.
За ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відтак, оскільки вказані попередні договори (копія міститься в матеріалах справи) не були нотаріально посвідчені, при цьому стосується купівлі квартири, вони є недісйними відповідно до статті 215 ЦК України.
Отже, обов'язок повернути кошти відповідно до статті 216 ЦК України лягає на особу, яка безпосередньо отримала кошти, незалежно від того, від кого вона діяла.
Таким чином, коли належними доказами підтверджено те, що ОСОБА_7 безпосередньо отримував грошові кошти, про що свідчить його підпис на нотаріально непосвідчених договорах, і зворотного ним не доведено, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про визнання ОСОБА_16 кредитором боржника на суму 723 806,41 грн., з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 718 438,41 грн. - вимоги другої черги.
ОСОБА_6
Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що 03 червня 2019 року між Кредитором (далі - Покупець) та Боржником (далі - Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі - Попередній договір, додаток 1, дублікат, що має силу оригіналу, у Кредитора). Попередній договір засвідчено нотаріусом Квінікадзе О. Б та зареєстровано в реєстрі під номером 1052 (нотаріальний бланк ННН153030)
Згідно пункту 1 Попереднього договору, Продавець у строк до ЗО березня 2020 року зобов'язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 24,2 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, кадастровий номер якої 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в АДРЕСА_3 .
Згідно пункту 4 Попереднього договору, на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 317823 гривень (еквівалентно 11975 доларів США).
Всупереч умовам Попереднього договору п. 5, Продавець не передав у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30 березня 2020 року, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі та не повернуто Покупцю одержану від нього суму авансу як протягом одного місяця, так і станом на день подання цієї заяви.
За положеннями статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитором нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.
Таким чином, коли боржник не виконав свої зобов'язання та не повернув кошти, що підтверджується належними доказами, місцевий господарський суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_6 кредитором боржника на суму 495 977,87 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 490 609,87 грн - вимоги другої черги.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зобов'язаний дотримуватися принципу оцінки доказів, згідно з яким на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін.
Суд має реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На переконання колегії суддів, докази подані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , як кожен окремо, так і в сукупності, є більш переконливими, щодо існування кредиторської заборгованості за договорами, а ніж припущення скаржника - боржника, щодо причин недоведеності розміру кредиторської заборгованості за вказаними договорами.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, правомірно визнав грошові вимоги ОСОБА_1 на суму 347 782,66 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 342 414,66 грн - вимоги другої черги; ОСОБА_5 на суму 315 783,69 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 310 415,69 грн - вимоги другої черги; ОСОБА_2 на суму 580 411,27 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 575 043,27 грн - вимоги другої черги; ОСОБА_4 на суму 542 597,79 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 537 229,79 грн - вимоги другої черги; ОСОБА_3 на суму 1 030 062,23 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 1 024 694,23 грн - вимоги другої черги; ОСОБА_16 на суму 723 806,41 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 718 438,41 грн - вимоги другої черги; ОСОБА_6 на суму 495 977,87 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 490 609,87 грн - вимоги другої черги до боржника фізичної особи ОСОБА_7 .
Таким чином, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 в частині визнання кредиторами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 до боржника та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_7 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 в частині визнання кредиторами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 до боржника підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/10936/23 в частині визнання кредиторами по відношенню до боржника- фізичної особи ОСОБА_7 :
- ОСОБА_1 на суму 347 782,66 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 342 414,66 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_5 на суму 315 783,69 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 310 415,69 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_2 на суму 580 411,27 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 575 043,27 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_4 на суму 542 597,79 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 537 229,79 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_3 на суму 1 030 062,23 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 1 024 694,23 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_16 на суму 723 806,41 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 718 438,41 грн - вимоги другої черги;
- ОСОБА_6 на суму 495 977,87 грн, з яких: 5 368,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 490 609,87 грн - вимоги другої черги - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційних скарг розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 910/10936/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 07.07.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко