вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" липня 2025 р. Справа№ 911/2779/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Кравчука Г.А.
розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Галактика"
на рішення Господарського суду Київської області
від 09.04.2024 ( повний текст якого складено та підписано 24.05.2024)
у справі № 911/2779/23 (суддя Рябцева О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Галактика"
до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області
Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району
про стягнення 281 181,03 грн
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ "Галактика" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (далі - відповідач-1, Селищна рада) та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області (далі - відповідач - 2, Військова адміністрація, скаржник) про солідарне стягнення 281 181,03 грн.
Позов мотивовано тим, що Селищна рада прострочила виконання грошових зобов'язань за договором підряду № 358/6 від 29.09.2021 (далі - договір) перед Товариством на суму 221 915,92 грн, погашення якої без участі Військової адміністрації є неможливим, враховуючи приписи статті 78 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Указу Президента України № 156/2022 від 21.03.2022 та статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Позивач посилається на те, що з дня набрання чинності Указом Президента України № 156/2022 від 21.03.2022 від відповідача-1 тимчасово перейшли повноваження до відповідача-2, для виконання яких останній наділений бюджетними повноваженнями, тому позивач, посилаючись на статті 625, 541 Цивільного кодексу України, просить солідарно стягнути з відповідачів 221 915,92 грн боргу, 49 634,57 грн інфляційного збільшення та 9 630,54 грн 3 % річних.
Історія справи, короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2024 у справі №911/2779/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТ “Галактика» 221 915,92 грн боргу, 9630,54 грн 3 % річних, 49 634,57 грн інфляційних втрат та 4217,72 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області - відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що виконані позивачем будівельні роботи на суму 221 915,92 грн відповідач-1 не оплатив, за ним утворилась заборгованість у сумі 221 915,92 грн, яка підлягає стягненню з відповідач-1 (Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області). Водночас суд дійшов висновку, що до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області не перейшли зобов'язання Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області за договором підряду № 358/6 від 29.09.2021 р. в частині розрахунків в повному обсязі за виконані позивачем роботи відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за 2022 р. від 18.02.2022 р. на суму 221 915,92 грн. Судом не встановлено того, що відповідач-1 припинений, ліквідований, реорганізований, а правонаступником усіх його прав та обов'язків є відповідач-2. Враховуючи що позивачем не доведено суду шляхом подання відповідних доказів наявності солідарного обов'язку відповідачів зі сплати заборгованості за виконані позивачем роботи, суд виснував, що у Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області відсутній солідарний обов'язок за зобов'язаннями Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області за договором підряду № 358/6 від 29.09.2021 р., у зв'язку з чим позовні вимоги до відповідача-2 задоволенню не підлягають.
Постанововю Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2024 у справі №911/2779/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТ “Галактика» 221 915,92 грн боргу, 9 630,54 грн 3 % річних, 49 634,57 грн інфляційних втрат та 4 217,72 грн судового збору.
У задоволенні позовних вимог до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області відмовлено.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 221 915,92 грн, а також у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати виконаних підрядних робіт та за результатами перевірки правильності проведеного позивачем розрахунку, стягнення 3% річних та інфляційних у заявленому позивачем розмірі.
Водночас апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги до Військової адміністрації не підлягають задоволенню, оскільки у зв'язку із тимчасовою заміною органу місцевого самоврядування як у публічно-владних повноваженнях, так і в бюджетних правовідносинах відбулась фактична заміна зобов'язальної сторони. З огляду на принцип інституційної безперервності влади, в тому числі під час введення військового стану, який не звільняє орган місцевого самоврядування від обов'язку належного виконання договірного зобов'язання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим і правомірним є задоволення позову у цій справі про стягнення заборгованості та інших компенсаційних витрат саме з Військової адміністрації, як єдиного розпорядника коштів місцевого бюджету відповідної територіальної громади.
Також 14.11.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою заяву Товариства про стягнення витрат на правничу професійну допомогу у цій справі задовольнив частково, стягнув з Військової адміністрації на користь Товариства 7 500, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В іншій частині заяви відмовив.
Постановою Верховного Суду від 27.02.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі № 911/2779/23 скасовано. Справу №911/2779/23 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду у справі №911/2779/23 стало те, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про стягнення з Військової адміністрації 221 915,92 грн боргу, а також нарахованих на вказану суму інфляційних втрат та 3 % річних.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернула увагу на те, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Військової адміністрації 221 915,92 грн боргу, не з'ясував обставини дотримання сторонами пункту 1.2 договору щодо визначення об'єму робіт, термінів та етапність їх виконання, характеристики та технічні вимоги до виконання робіт, які визначаються замовником на підставі затвердженої проектної документації, яку позивачем до позовної заяви не надано.
Апеляційний суд, дійшовши висновку про наявність підстави для задоволення позову про стягнення заявленої позивачем суми боргу, з посиланням на надані позивачем акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які датовані 18.02.2022, не врахував умови пункту 4.1 договору, яким, зокрема передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 90 днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, який позивачем до позовної заяви не надано.
Апеляційний суд не з'ясував підстави складання акта виконаних робіт та довідки про вартість таких робіт, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, 18.02.2022 та не з'ясував питання щодо надання позивачем (підрядником), відповідно до підпункту 4.13.1 пункту 4.13 договору, до зазначених акта виконаних робіт та довідки про вартість сертифікатів/паспортів на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зауважив, зокрема, на тому, що необхідним є встановлення обставин щодо підтвердження позивачем наявності підстав для стягнення заборгованості у заявленій ним сумі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ "Галактика" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 09.04.2024 у справі №911/2779/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, а саме стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість у сумі 281 181,03 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що:
- суд першої інстанції проігнорував норму статті 172 ЦК України, за якою територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Гостомельска селищна територіальна громада через відповідача-1 набула обов'язок сплатити певну суму коштів на користь Позивача в силу укладення та виконання Договору підряду. Проте, без наявності у відповідача-1 повноважень органу місцевого самоврядування набути та виконати такий обов'язок юридично не можливо. Відтак, такий обов'язок слідує за повноваженнями органу місцевого самоврядування Гостомельської селищної територіальної громади, які здійснює відповідач-2. При цьому, суд першої інстанції, в рамках вищезгаданого правового аналізу, з незрозумілих причин підмінив питання солідарності обов'язків правонаступництвом між юридичними особами, попри те, що позивач не змінював своїх позовних вимог;
- суд першої інстанції не взяв до уваги норму частини другої статті 8 Цивільного кодексу України за якою, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
- суд першої інстанції не врахував вимоги частини другої статті 5 ГПК України, згідно з якими у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
- суд не застосував до відповідача-2 положення Бюджетного кодексу України, які підлягали застосуванню, у зв'язку з чим рішення, у частині відповідача-2 суперечить нормам матеріального права.
Узагальнені доводи та заперечення проти апеляційної скарги
18.07.2024 через підсистему “Електронний суд» від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
У відзиві відповідач-2 наголосив, що договір підряду №358/6 від 29.09.2021 укладено між позивачем та Гостомельською селищною радою (відповідачем-1). Гостомельська селищна військова адміністрація не є учасником чи стороною вказаного правочину, відповідно нею, як окремою і самостійною юридичною особою, не здійснювалось і не могла бути здійснено реєстрацію бюджетного фінансового зобов'язання в органах Казначейської служби України. Гостомельська селищна військова адміністрація не отримала жодних товарів, послуг або робіт від позивача, а відповідно стягнення коштів за відсутності фінансового зобов'язання матиме наслідком порушення бюджетного процесу. Військова адміністрація не є правонаступником Гостомельської селищної ради, не виконує її повноважень і не несе відповідальності за зобов'язаннями ради, має інший ідентифікаційний код і створена, як тимчасовий орган на період воєнного стану, не приймала на себе зобов'язань селищної ради, не підписувала правочину про заміну боржника і не реєструвала зобов'язання в органі Державної казначейської служби України.
Крім того, відповідач-2 зазначив, що Розпорядження №02/182 від 08.06.2021, яке вказано в договорі і копія якого знаходиться у матеріалах справи, не надає повноважень підписувати договори та акти виконаних робіт першому заступнику селищного голови Мовчану Владиславу Павловичу. Тому Мовчан В.П. не мав повноважень від імені селищної ради підписувати акт приймання виконаних будівельних робіт і це виходить за межі наданих йому роботодавцем повноважень, а отже такі дії не створюють для юридичної особи юридичних наслідків.
Також відповідач-2 зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв'язку з апеляційним розглядом справи складає 20 000,00 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань сторін
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 апеляційну скаргу у справі №911/2779/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 постановлено апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
15.04.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі з урахуванням висновків Верховного Суду наведених у постанові від 27.02.2025 у даній справі. Також відповідачем-2 заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у задоволенні якого судом відмовлено, з огляду на положення ч. 10 ст. 270 ГПК України, згідно якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Також відповідач-2 зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат складає 8 435,44 грн судового збору за подання касаційної скарги та 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.
24.04.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі з урахуванням висновків Верховного Суду наведених у постанові від 27.02.2025 у даній справі.
Також позивач зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат складає 8 435,44 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2779/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025, справу №911/2779/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.
11.06.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, що підтверджують розмір понесених відповідачем-2 судових витрат. Також відповідач заявив про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Галактика" на користь Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району судових витрат в сумі 38 435,44 грн, з яких 8 435,44 грн судового збору за подання касаційної скарги та 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
29.09.2021 Селищною радою (замовник, відповідач-1) та Товариством (підрядник, позивач) укладено договір підряду № 358/6, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи відповідно до умов цього договору (роботи), в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і проектної документації, по об'єкту “Капітальний ремонт дороги по вул. Вишнева від № 88 до № 106 в сел. Гостомель Київської області» (об'єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору об'єми робіт, терміни та етапність виконання, характеристики та технічні вимоги до виконання робіт, визначаються замовником на підставі затвердженої проектної документації.
Договірна ціна (додаток № 1) та зведений кошторисний розрахунок (додаток № 2), Перелік обладнання, що буде використовуватись при виконанні робіт (додаток №3) до договору підписуються обома сторонами одночасно з укладанням цього договору та є його невід'ємними частинами (пункт 1.3 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірною ціною (додаток № 1 до цього договору) становить 1 125 442,33 грн, в тому числі ПДВ 187573,72 грн.
При цьому, фінансування робіт в 2021 році становить 443 348,00 грн, в т.ч ПДВ 73891,33 грн, в 2022 році 682 094,33 грн, в т.ч. ПДВ 113 682,39 грн (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 договору).
В пункті 3.2 договору визначений порядок оплати та передбачено, що замовник протягом 30-ти календарних днів, з моменту прийняття відповідних етапів робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт. Розрахунки здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України та за наявності бюджетного фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані роботи здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій розрахунковий рахунок. Сторони при цьому досягли згоди, що відповідальність, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України, не застосовується. При цьому затримка в фінансуванні не може слугувати підставою для недотримання графіку виконання робіт (підпункт 3.2.1).
Відповідно до підпункту 4.13.1 пункту 4.13 договору приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), до яких повинні додаватись сертифікати/паспорти на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.
Замовник протягом 5-ти робочих днів після підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) надсилає (передає) оформлені належним чином примірники актів підряднику.
У випадку невідповідності виконаних робіт (змонтованого обладнання) вимогам цього договору, державних стандартів, будівельних норм, технічної документації, замовник надсилає підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоробок та дефектів, які підлягають усуненню.
Згідно з пунктом 4.17 договору роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.
Пунктом 5.1.4 договору встановлено, що замовник зобов'язаний у встановлені цим договором строки та порядку оплачувати виконані підрядником роботи.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків до їх повного виконання (пункт 9.1 договору).
Сторонами договору підписано договірну ціну на капітальний ремонт дороги по вул. Вишнева від № 88 до № 106 в сел. Гостомель Київської області, що здійснюється в 2021 році, яка є додатком № 1 до договору № 358/6 від 29.09.2021, та якою сторони погодили найменування витрат, а також вартість робіт та витрат. Всього договірна ціна склала 1 125 442,33 грн.
Підрядником складений та підписаний, а замовником затверджений зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва “Капітальний ремонт дороги по вул. Вишнева від № 88 до № 106 в сел. Гостомель Київської області», який є додатком № 2 до договору № 358/6 від 29.09.2021.
Сторонами договору складено та підписано перелік обладнання, що буде використовуватись при виконанні робіт на об'єкті: “Капітальний ремонт дороги по вул. Вишнева від № 88 до № 106 в сел. Гостомель Київської області», який є додатком № 3 до договору № 358/6 від 29.09.2021 р.
На виконання умов договору підряду № 358/6 від 29.09.2021 позивачем виконані, а відповідачем-1 прийняті будівельні роботи щодо капітального ремонту дороги по вул. Вишнева від № 88 до № 106 в сел. Гостомель Київської області, що підтверджується підписаним позивачем та відповідачем-1 02.12.2021 актом (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 на суму 443 348,00 грн.
02.12.2021 сторонами договору підписано довідку (форма КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року, якою вони погодили, що вартість виконаних будівельних робіт становить 443 348,00 грн.
Відповідно до інформації, яка розміщена на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів (spending.gov.ua), відповідач-1 розрахувався за виконані позивачем у листопаді 2021 роботи у сумі 443 348,00 грн.
На виконання умов договору підряду № 358/6 від 29.09.2021 позивачем виконані, а відповідачем-1 прийняті будівельні роботи щодо капітального ремонту дороги по вул. Вишнева від № 88 до № 106 в сел. Гостомель Київської області, що підтверджується підписаним позивачем та відповідачем-1 18.02.2022 актом (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за 2022 на суму 221 915,92 грн.
18.02.2022 сторонами договору підписано довідку (форма КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2022, якою вони погодили, що вартість виконаних будівельних робіт становить 221 915,92 грн.
23.02.2022 Селищною радою на двадцять першій сесії восьмого скликання прийнято рішення № 1633-21-VІІІ “Про селищний бюджет Гостомельської селищної територіальної громади на 2022 рік».
Відповідно до додатка № 3 до рішення сесії Гостомельської селищної ради № 1633-21-VIIІ від 23.02.2022 “Про бюджет Гостомельської селищної територіальної громади на 2022 рік», який є Розподілом видатків місцевого бюджету на 2022 рік, на інвестиційний проект “Капітальний ремонт дороги по вул. Вишнева від № 88 до № 106 в сел. Гостомель Київської області, в т.ч. проектування», загальний період реалізації проекту 2021-2022 роки, обсяг капітальних вкладень місцевого бюджету у 2022 році склав 635 000,00 грн.
Проте Селищна рада не розрахувалась з позивачем у встановлений підпунктом 3.2.1 договору підряду № 358/6 від 29.09.2021 строк за прийняті будівельні роботи на суму 221 915,92 грн, доказів затримки бюджетного фінансування не надала.
Позивач звернувся до відповідача-1 з претензією про сплату заборгованості за виконані роботи № 1-19/05/23 від 19.05.2023, в якій просив сплатити заборгованість, зокрема, за договором підряду № 358/6 від 29.09.2021 у розмірі 221 915,92 грн шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Товариства упродовж 30 календарних днів з дня отримання цієї претензії за вказаними в претензії реквізитами. Однак, вказана претензія залишена відповідачем-1 без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заперечуючи протии задоволення позову, відповідач-2 посилався на те, що він є неналежним відповідачем, оскільки Військова адміністрація була утворена Указом Президента України № 156/2022 лише 21.03.2022 як тимчасовий державний орган, який не є і не може бути правонаступником Селищної ради, та з моменту створення по даний час здійснює свою діяльність в межах Гостомельської селищної територіальної громади у відповідності до чинного законодавства та в межах повноважень, передбачених частиною другою статті 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану», тобто, Військова адміністрація не була і не могла бути стороною договору, посилаючись на який позивач просить стягнути заборгованість. Також відповідач-2 посилався на те, що статтею 107 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарну відповідальність перед кредиторами несуть лише правонаступники юридичної особи, якщо їх більше одного. Водночас Селищна рада як юридична особа не припинена, жодного правонаступника, який міг би нести відповідальність, наразі не існує. Відповідач-2 вважав, що не може бути відповідачем у справі, оскільки не є правонаступником відповідача-1, не виконує його повноважень, і не несе відповідальності за зобов'язаннями ради.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, врахувавши вказівки Верховного Суду наведені в постанові від 27.02.2025 у даній справі, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).
Як встановлено ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Судом встановлено, що на виконання умов договору підряду № 358/6 від 29.09.2021 р. позивачем були виконані, а відповідачем-1 прийняті будівельні роботи щодо капітального ремонту дороги по вул. Вишнева від № 88 до № 106 в сел. Гостомель Київської області, що підтверджується підписаним позивачем та відповідачем-1 18.02.2022 актом (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за 2022 р. на суму 221 915,92 грн.
Акт приймання виконаних будівельних робіт за 2022 р. від 18.02.2022 р. та довідка про вартість виконаних робіт та витрати за 2022 р. від 18.02.2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “СТ “Галактика» підписані Ткаченком Д.А., а від Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області Мовчаном В.П. та скріплені печатками позивача та відповідача-1.
При цьому, в контексті заперечень відповідача-2 судом першої інстанції вірно констатовано, що розпорядженням селищного голови Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області № 02/182 від 08.06.2021 р. “Про надання права першого підпису фінансових та інших розпорядчих документів» з метою забезпечення сталої роботи Гостомельської селищної ради, керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні», надано право першого підпису платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документів, зокрема першому заступнику селищного голови Мовчану Владиславу Павловичу.
Колегія суддів зазначає, що договір підряду та акт (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 р. на суму 443 348,00 грн, який оплачений відповідачем-1, від імені Гостомельської селищної ради підписаний Мовчаном В.П.
В сукупності встановлених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт за 2022 р. від 18.02.2022 на суму 221 915,92 грн та довідка про вартість виконаних робіт та витрати за 2022 р. від 18.02.2022 підписані уповноваженими представниками замовника та підрядника та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень та заперечень, то вказані документи є належними і допустимими доказами в розумінні ст. 76, 77 ГПК України належного виконання підрядником робіт за договором.
Зважаючи на те, що акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат підписані сторонами 18.02.2022, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач-1 у відповідності до п.п. 3.2, 3.2.1 договору та ч. 5 ст. 254 ЦК України зобов'язаний був оплатити позивачу виконані будівельні роботи у строк до 21.03.2022.
Разом з тим, направляючи дану справу на новий розгляд суд касаційної інстанції у своїй постанові від 27.02.2025, вказав про необхідність з'ясування під час нового розгляду справи ряду обставин, а саме:
- чи дотримано сторонами пункт 1.2 договору щодо визначення об'єму робіт, термінів та етапність їх виконання, характеристики та технічні вимоги до виконання робіт, які визначаються замовником на підставі затвердженої проектної документації, яку позивачем до позовної заяви не надано;
- врахувати умови пункту 4.1 договору, яким, зокрема передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 90 днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, який позивачем до позовної заяви не надано;
- з'ясувати підстави складання акта виконаних робіт та довідки про вартість таких робіт, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, та з'ясувати питання щодо надання позивачем (підрядником), відповідно до підпункту 4.13.1 пункту 4.13 договору, до зазначених акта виконаних робіт та довідки про вартість сертифікатів/паспортів на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.
В силу ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов?язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Щодо дотримання сторонами пункту 1.2 договору
Як вище зазначено судом, пунктом 1.2 договору підряду визначено, що об'єми робіт, терміни та етапність виконання, характеристики та технічні вимоги до виконання робіт, визначаються замовником на підставі затвердженої проектної документації.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що вказаний пункт договору міститься в розділі “Предмет Договору», тобто фактично є відсилочним та напряму не врегульовує права та обов'язки сторін щодо виконання робіт та порядку їх оплати.
Щодо пункту 4.1 договору, яким передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 90 днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що жодною зі сторін не надано передбачене п. 4.1 договору розпорядження (дозвіл) на початок виконання робіт.
При цьому, оцінка правомірності дій підрядника в частині строків виконання, передбачених умовами договору, робіт прямо залежить від встановлення обставин надання замовником згаданого вище дозволу.
Відтак, за відсутності у матеріалах справи відповідного документу суд позбавлений можливості встановити дотримання позивачем умов договору в частині строку та етапності виокнання робіт.
Водночас, суд враховує, що відповідач-2, заперечуючи проти задоволення позову не зазначає про існування обставин прострочення позивавчем виконання зобов'язань за договором, що слугують підставою для притримання або звільнення від оплати за виконані та прийняті замовником роботи.
Щодо підпункту 4.13.1 пункту 4.13 договору, яким, зокрема, визначено, що приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), до яких повинні додаватись сертифікати/паспорти на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні передбачені договором сертифікати/паспорти на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки на інші витрати та інша документація, як і безпосередні докази їх надання замовнику.
Водночас, відповідачем-1, як замовником, було підписано надані позивачем акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат без будь-яких зауважень та заперечень.
Так, за висновком суду апеляційної інстанції, відсутність будь-яких задокументованих заперечень замовника щодо порядку здачі виконаних робіт в сукупності з підписанням останнім актів та довідок, які в розумінні умов п.п. 3.2, 3.2.1 договору, підтверджують прийняття відповідних етапів робіт замовником, є свідченням належного виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем-1.
Крім того, позивачем також заявлено вимогу про стягнення 9630,54 грн 3 % річних, нарахованих за період з 22.03.2022 по 31.08.2023 та 49634,57 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2022 по липень 2023.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 49 634,57 грн інфляційних втрат та 9 630,54 грн 3% річних підлягає задоволенню в цій частині.
Таким чином, оцінивши подані докази та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 27.02.2025 у справі №911/2779/23, дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Щодо солідарного обов'язку відповідачів
З матеріалів справи слідує, що позивачем пред'явлено позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів сум основного боргу, річних та інфляційних.
У свою чергу, обґрунтовуючи звернення до суду з позовними вимогами про солідарне стягнення заборгованості за договором та компенсаційних втрат, позивач не наводить будь-якого посилання на норму закону, яка б визначала виникнення у Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області солідарного зобов'язання з оплати виконаних підрядником робіт. Також відсутнім є і посилання на умову договору, яка б встановлювала солідарне зобов'язання з виконання для відповідачів.
У даному спорі боржник - Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області пов'язана з кредитором (позивачем) підрядними правовідносинами, де владний орган вступив з позивачем у господарські відносини. Разом з цим, тимчасове передання Гостомельській селищній військовій адміністрації Бучанського району Київської області відповідних повноважень органу місцевого самоврядування, зокрема, в частині розпорядження коштами місцевого бюджету, не встановлює солідарного обов'язку останньої у спірних правовідносинах.
В контексті вищенаведених висновків, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині наявності правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів основної заборгованості та компенсаційних втрат, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 договірних зобов'язань.
Разом з цим, суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частин 1, 5 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках:
1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;
2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання;
3) передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".
Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.
Згідно статті 1 Закону України “Про військово-цивільні адміністрації» для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.
Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.
Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.
За змістом статті 3 названого Закону військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України.
У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюються на території територіальних громад, сільські, селищні, міські ради яких та/або їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, а також у разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про неможливість проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування. Найменування військово-цивільних адміністрацій населених пунктів, як правило, є похідними від найменувань населених пунктів, визначених адміністративними центрами відповідних територіальних громад, у формі прикметника.
Фінансування діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій - за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів.
Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради.
У день відкриття першої сесії новообраної ради акт Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації втрачає юридичну силу в частині, що стосується відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів, районних, обласних військово-цивільних адміністрацій також припиняються згідно із Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Президент України невідкладно приймає рішення про ліквідацію військово-цивільних адміністрацій.
Повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.
Фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, виконання інших функцій - за рахунок коштів Державного бюджету України.
Структуру і штатний розпис районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів, розташованих в областях, у яких утворені обласні військові адміністрації, затверджують начальники відповідних обласних військових адміністрацій.
Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.
У зв'язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.
Згідно з пунктами 2, 5, 12 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік).
Пунктами 4, 8 частини 6 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів; видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад).
Указом Президента України від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», крім іншого, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із подальшим продовженням згідно відповідних Указів.
Так, Указом Президента України № 156/2022 від 21.03.2023 “Про утворення військової адміністрації» постановлено утворити Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району Київської області.
24.03.2022 суб'єктом державної реєстрації було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи - Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено відповідний запис про державну реєстрацію № 1010391020000000956 від 24.03.2023, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, виходячи із вищенаведених положень законодавства та з урахуванням Указів Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», “Про утворення військової адміністрації» (№ 156/2022 від 21.03.2023) з дня внесення запису про державну реєстрацію як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області розпочато повноваження останньої як органу місцевого самоврядування на відповідній території. При цьому, Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області у період здійснення військовою адміністрацією повноважень лише припиняє виконання відповідних завдань і функцій, що не пов'язується з внесенням відповідно запису до державного реєстру про її ліквідацію, чи правонаступництво, адже у день відкриття першої сесії новообраної ради, повноваження військової адміністрації автоматично припиняються.
Поряд з цим, з припиненням повноважень органу місцевого самоврядування Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області тимчасово, на час дії військового стану, втрачає статус розпорядника коштів місцевого бюджету.
З наведеними висновками узгоджується, зокрема, положення підп. 5 пункту 22 “Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного кодексу України, яким установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації функції органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій у частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану».
Частиною 6 статті 4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» також унормовано, що фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, виконання інших функцій - за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно підпункту 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 252 “Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів, обласні, районні та Київська міська військові адміністрації:
• приймають за поданням місцевих фінансових органів рішення про внесення змін до рішень про місцеві бюджети;
• здійснюють без погодження відповідною комісією місцевої ради передачу бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого, перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції, у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів, а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) за бюджетною програмою;
• можуть приймати рішення про перерахування коштів з місцевого бюджету державному бюджету для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України і забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державної незалежності України, її територіальної цілісності відповідно до пункту 22-2 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України;
• затверджують місцеві (цільові) програми (вносять до них зміни) з дотриманням вимог статті 91 Бюджетного кодексу України;
• можуть приймати рішення (кожна із сторін) про передачу коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету;
• здійснюють розподіл та перерозподіл обсягів трансфертів з державного та місцевих бюджетів місцевим бюджетам;
• затверджують місцеві бюджети, складені місцевими фінансовими органами.
Виходячи із правового аналізу наведених норм, слід констатувати, що у зв'язку з утворенням в Госпомельській територіальній громаді Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області остання перебрала на себе повноваження та обов'язки відповідача-1 у бюджетній сфері, а отже замість Гостомельської селищної ради отримує кошти, що є складовою надходжень до місцевого бюджету та здійснює розпорядження ними.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що прийняття у даній справі судового рішення про стягнення коштів з Гостомельської селищної ради, яка втратила статус розпорядника коштів місцевого бюджету, зумовить неможливість його виконання, зокрема, через відсутність коштів на рахунках відповідача-1.
У даному випадку, у зв'язку з тимчасовою заміною органу місцевого самоврядування як у публічно-владних повноваженнях, так і в бюджетних правовідносинах відбулось фактична заміна зобов'язальної сторони. Тому, з огляду на принцип інституційної безперервності влади в тому числі під час введення військового стану, який не звільняє орган місцевого самоврядування від обов'язку належного виконання договірного зобов'язання, колегія суддів вважає, що обґрунтованим і правомірним є задоволення позову у цій справі про стягнення заборгованості і інших компенсаційних витрат з Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області як єдиного розпорядника коштів місцевого бюджету відповідної територіальної громади.
При цьому, направлючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 27.02.2025, визнав правильним висновок суду щодо обгрунтованості стягнення заборгованості і інших компенсаційних витрат з Військової адміністрації як єдиного розпорядника коштів місцевого бюджету відповідної територіальної громади, який узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.10.2024 у справі №911/1244/23.
Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, помилкове застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2024 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Поряд з цим, оскільки доводи апеляційної скарги не підтвердились, то підстави для її задоволення відсутні.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються судом на апелянта.
Щодо заяви Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням того, що розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залежить, серед іншого, від результату остаточного вирішення спору у господарському суді (відмови чи задоволення позову), а також результату розгляду апеляційної скарги, вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги та ухваленням рішення про стягнення з відповідача-2 заявленої суми боргу, судові витрати понесені відповідачем-2 у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу правила розподілу судових витрат, визначеного пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Галактика" задвольнити частково.
Рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2024 у справі №911/2779/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Галактика" 221 915 (двісті двадцять одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять) грн 92 коп. боргу, 9 630 (дев'ять тисяч шістсот тридцять) грн 54 коп. 3 % річних, 49 634 (сорок дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн 57 коп. інфляційних втрат та 4 217 (чотири тисячі двісті сімнадцять) грн 72 коп. судового збору.
У задоволенні позовних вимог до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області відмовити.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ "Галактика".
Заяву Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції - залишити без задоволення.
Матеріали справи №911/2779/23 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
Г.А. Кравчук