Житомирський апеляційний суд
Справа №279/6688/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/714/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
03 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (дистанційно),
обвинуваченого ОСОБА_8 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024060490000473 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2025 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
встановив:
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження №12024060490000473 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2025 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначино йому покарання у виді дев'яти років позбавлення волі.
25 червня 2025 року до Житомирського апеляційного суду надійшло клопотання від прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обгрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, та наявні ризики, передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_6 в підтримання зазначеного клопотання, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 в заперечення клопотання прокурора, перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, яке є тяжким злочином, працездатного віку, однак має інвалідність, є учасником бойових дій, має неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується задовільно, на спеціалізованих обліках не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Колегія суддів також враховує дані про майновий стан, міцність соціальних зв'язків, які не змінились з часу застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які не зменшилися, а тому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Ризик можливого переховування обгрунтований тим, що під тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому, останній може вчиняти такі спроби.
Ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків обгрунтований тим, що обвинуваченому відомо їх місце роботи, проживання, оскільки він є їх сусідом та з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій може вчиняти такі спроби.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, обгрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_8 може не прибувати або несвоєчасно прибувати до суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обгрунтований тим, що обвинувачений перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість вчиняти нові кримінальні правопорушення, в тому числі відносно свідків та потерпілої, так як розуміє суворість покарання.
Отже, колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_8 ніж тримання під вартою.
Відповідно до п. 1 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, вчиненого із застосуванням насильства, колегія суддів не вбачає підстав для визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України.
Оскільки апеляційному суду потрібен певний час для розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2025 року, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 01 вересня 2025 року, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 331, 405 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали до 01.09.2025 включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: