Справа № 169/122/25 Провадження №33/802/433/25 Головуючий у 1 інстанції:Ковальчук О. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
07 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - Зуба В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Зуба Василя Васильовича в інтересахособи, що притягається до адміністративної ОСОБА_1 , на постанову судді Турійського районного суду Волинської області від 06 червня 2025 рокупро притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України
Постановою судді Турійського районного суду Волинської області від 06.06.2025 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 08.02.2025 року о 01 годині 29 хвилин керував по дорозі Р-15 автомобілем марки «Mercedes-Benz Е220 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною ч.1 ст.130 КпАП України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням захисник Зуб В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Стверджує, що у матеріалах справи відсутні належні докази того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом в інкримінований час події, а на відеозаписі не зафіксовано факт законної зупинки автомобіля. Також зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, доказів його відмови від проходження такого огляду матеріали справи не містять.
Окрім того адміністративні матеріли відносно ОСОБА_1 складені з порушенням вимог закону, адже акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не датований, його примірник не вручався водію, а з протоколом про адміністративне правопорушення останнього ознайомлено не було.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Зуба В.В., які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів, просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини суд повинен виходити з положень ст.251 КпАП України, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів у відповідності до ст.252 КпАП України здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до диспозиції ст.130 КпАП України адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 ПДР України.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КпАП України.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 241445 від 08.02.2025 року (а.с.2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.02.2025 року, в якому зазначені ознаки сп'яніння та також відмова від проходження огляду (а.с.5);
- рапортом поліцейського від 08.02.2025 року (а.с.7);
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.9)
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що дії працівників поліції є правомірними і відповідають вимогам закону, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п.2.5 ПДР України складений відповідно до вимог закону.
При цьому, безпідставними є доводи сторони захисту про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки повністю спростовується вищенаведеним.
Доводи захисника про те, що в інкримінований час події ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а знаходився біля нього, повністю спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з якого вбачається, що працівники поліції 08.02.2025 року о 01 годині 29 хвилин зупинили транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Е220 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 . З місця сидіння водія вийшов ОСОБА_1 , повідомивши, що прямує додому. При спілкуванні в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з ротової порожнини, факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 не заперечував. Від так, поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 спочатку погоджувався, однак в кінцевому результаті від такого огляду відмовився. Тому, в працівників поліції були всі підстави скласти відносно водія протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення та від отримання відповідних копій відмовився.
Твердження апелянта про безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 до уваги не приймаються, оскільки він був зупинений під час комендантської години, і це, як вбачається з відеозапису, було йому озвучено. Такі дії поліцейських відповідають положенням п.п.5, 7 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Враховуючи ведення на території України бойових дій та введення в Україні воєнного стану, зупинення працівниками поліції транспортного засобу, який рухається вулицями міста в комендантську годину, з метою його огляду на предмет наявності заборонених предметів, перевірки документів у осіб, які у ньому знаходяться, було достатньою підставою для здійснення зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги, які перевірені в ході апеляційного розгляду, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Зуба Василя Васильовича в інтересахособи, що притягається до адміністративної ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Турійського районного суду Волинської області від 06 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.