Номер провадження 3/754/2625/25
Справа №754/9566/25
Іменем України
04 липня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Шмигельський Д.І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -, -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,-
24.05.2025 року об 11 годині 25 хвилин по вул. Братиславській, 11 в м. Києві водій ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 4 ст. 126 КУпАП, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керував автомобілем марки «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Практикою Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, судом встановлено таке.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а також керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд пришов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, поза розумним сумнівом підтверджується, матеріалами адміністративної справи: даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою на те особою; копією постанови Подільського районного суду м. Києва від 19.12.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років; копією постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3376219 від 30.10.2024 року, згідно якої до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400,00 грн., а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Враховуючи обставини справи, особу правопорушника, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом.
Визначена судом міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Що стосується питання про додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 28 КУпАП платне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як убачається з матеріалів справи, власником автомобіль «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 . За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, який йому не належить.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126 ч. 5, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (40 800,00 грн.) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Д.І. Шмигельський