Справа № 951/151/25Головуючий у 1-й інстанції Чапаєв Р.В.
Провадження № 33/817/356/25 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
08 липня 2025 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Брадарської Н.В. на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2025 року,
Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як визнав суд, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.02.2025 о 00 год. 30 хв. в селищі Козова Тернопільського району по вул.Колійова керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6820 ARLJ-0581», тест №747 від 21.02.2025. Результат огляду 1,65‰ (проміле). З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Бродарська Н.В., вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою і такою, що прийнята без належної оцінки доказів.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, а з відеозапису вбачається адекватна поведінка ОСОБА_1 .
Звертає увагу на порушення поліцейськими процедури огляду, зокрема поліцейські не запропонували пройти огляд у медичному закладі, як цього вимагає “Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
Також вказує, що в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6820 ARLJ-0581», яким проводилось огляд ОСОБА_1 .
Зазначає, що судом не було дотримано презумпції невинуватості.
Просить скасувати постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Одночасно, ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих мотивів, що при винесенні даної постанови особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , присутнім не був, а копію оскаржуваною постанови отримав 10.06.2025 року.
В судове засідання апелянт адвокат Брадарська Н.В. та особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які належним чином повідомлялися апеляційним судом про дату, час та місце судового розгляду, не з'явилися.
Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Стефанів В.В. направила до суду заяву, за змістом якої просить розглядати справу без участі захисника.
Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За наведених обставин, вважаю, що розгляд справи можливо провести без участі осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апелянту слід поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки він пропущений з поважних причин, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити, виходячи з наступного.
За загальним правилом, визначеним ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк, за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 участі у розгляді справи судом першої інстанції не брав. Виходячи зі змісту апеляційної скарги, повний текст постанови Козівського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2025 р. особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 отримав 10.06.2025 року.
Апеляційну скаргу на вказану постанову місцевого суду подано до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 18.06.2025 р., через систему “Електронний суд» (а.с. 33).
За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, відповідно до вимог п. 2.9 “а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 252507 від 21.02.2025 р., громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.02.2025 о 00 год. 30 хв. в селищі Козова Тернопільського району по вул.Колійова керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6820 ARLJ-0581», тест №747 від 21.02.2025. Результат огляду 1,65‰ (проміле). З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний.
Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Зокрема, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом тестування на алкоголь, в яких зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, що становить 1,65 проміле.
Зазначені документи підписані ОСОБА_1 , що фактично підтверджує його згоду з результатом проведеного огляду.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Зокрема, вказаними відеозаписами встановлено, що працівниками поліції було виявлено факт керування ОСОБА_1 21.02.2025 о 00 год. 30 хв. в селищі Козова Тернопільського району по вул.Колійова транспортним засобом «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_1 , який був зупинений працівниками патрульної поліції під час дії комендантської години.
Окрім того, з відеозапису вбачається, що під час спілкування із ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Вказані ознаки були названі ОСОБА_1 , та запропоновано водієві пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу, на що ОСОБА_1 погодився. Після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу результат огляду ОСОБА_1 становив 1,65 проміле. З результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився та повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі відмовився (файл - Степанів 130 ч1..MP4 00:56:00 - 00:58:52), що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі.
Крім того, суд зазначає, що аналізуючи доводи захисника про відсутність та невідповідність встановлених ознак алкогольного сп'яніння у водія, суд апеляційної інстанції вважає їх непереконливими, оскільки вони мають виключно суб'єктивний характер оцінки апелянтом події і спростовуються дослідженими судом доказами у справі.
Доводи апелянта щодо відсутності у матеріалах справи сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку спецприладу «DRAGER ALCOTEST 6820 ARLJ-0581», на що захисник звертає увагу в апеляційній скарзі, то такі твердження є неспроможними, оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 вимагав такі документи, як це передбачено п.5 Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735.
Окрім того, ОСОБА_1 , у разі незгоди із результатом або технічним станом газоаналізатора, не був позбавлений можливості проїхати в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою іншого спеціального технічного засобу, про що йому було роз'яснено поліцейським і від чого вдій відмовитися.
Тому, у суду відсутні будь-які підстави ставити під сумнів результати огляду на стан алкогольного сп'яніння, що були визнані особою, яку суд першої інстанції визнав винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на вказані вище докази, які належним чином досліджені судом першої інстанції, вважаю, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , узгоджуються з приписами ст.266 КУпАП та відповідають вимогам Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та “Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року №1103.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП однією з підстав адміністративної відповідальності за даною правовою нормою є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.
Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація її дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, особи правопорушника, ступеню її вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Козівського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та закриття провадження у справі, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя