Справа 22-4383,2006 Головуючий 1 інстанції - Рева СВ.
Категорія - 29 Доповідач - Комаровська Н.В.
25 липня 2006 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - Комаровської Н.В.,
Суддів - Короткова В.Д.,Шейко Л.М.,
З участю секретаря - Таратіної О.С.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 5.06.06р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права користування житловою площею та вселення, -
7.11.05р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про визнання право користування житловим приміщенням та вселення,посилаючись на те,що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 з 2000 р.
Ще до реєстрації шлюбу в 1998р. вона поселилась в АДРЕСА_1.
Відповідач - син її чоловіка- не заперечував проти її вселення,оскільки сам із сім"єю проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Після його смерті відповідач змінив замки в квартирі і перешкоджає її вселенню та проживанню.
Стверджуючи,що вона була членом сім"ї ОСОБА_3,тривалий час проживала в спірній квартирі,тому придбала право на користування нею,позивачка просила про задоволення позовних вимог.
Відповідач позов не визнав,пояснив,що ОСОБА_2 добровільно залишили житлову площу після смерті чоловіка,він не перешкоджає в її проживанні в квартирі.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 5.06.06р. позов задоволений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи,заслухав доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши законність та обгрнутованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія судців вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 і визнаючи за нею право користування житловою площею в АДРЕСА_1,суд обґрунтовано виходив з того,що з 1998р. позивачка проживала в спірній квартирі,була дружиною ОСОБА_3, і своїм тривалим проживанням придбала право на цю жилплощу.
Судом також встановлено,що в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 позивачка перебувала із 2000 року,як член сім"ї обслуговувалась поліклінікою УМВС України в Одеській області ( а.с.6, 10).Проти вселення її в квартиру в 1998р. відповідач не заперечував і ніяких спорів з приводу проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 не виникало до смерті ОСОБА_3.
Суд дав правильну оцінку факту відсутності реєстрації ( а в той час -прописки) ОСОБА_2 за вищезазначеною адресою в світлі роз"яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".
Оскільки позивачка позбавлена можливості оселитися в квартирі,яка відповідачем приватизована на час розгляду справи,суд обґрунтовано вселив ОСОБА_2 в спірну квартиру,що відповідає вимогам ст.64,65 ЖК України,який діяв на час виникнення правовідносин.
Судова колегія погоджується з висновками суду,викладеними в судовому рішенні,яке оскаржується,і не вбачає підстав для його скасування.
Не заслуговує на увагу довод апелянта про те,що ОСОБА_2 має житло в ІНФОРМАЦІЯ_1,оскільки за актом обстеження житлово-побутових умов квартира АДРЕСА_2 не придатна для проживання в зимній період.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п. 1,ст.308 ЦПК України,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,рішення Київського районного суду м.Одеси від 5.06.0бр. залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення,може бути оскаржена на протязі двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.