Справа №463/1275/25
Провадження №2/463/1007/25
про залишення позову без розгляду
07 липня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №9699137 від 20 грудня 2022 року в сумі 26320 грн., а також сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова в електронній формі через систему «Електронний суд» 10 лютого 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з участю сторін та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) осіб на 4 березня 2025 року.
20 лютого 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача Кривенка Д.О., який діяв на підставі довіреності у порядку передоручення від 7 листопада 2024 року, про розгляд справи без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
28 лютого 2025 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , згідно з яким в задоволенні позову просить відмовити.
В судовому засіданні 4 березня 2025 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою у таке учасників справи та надходженням 5 березня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» клопотання представника позивача Білотіла П.П., який діяв на підставі довіреності у порядку передоручення від 21 січня 2025 року, про відкладення розгляду справи.
5 березня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача Білотіла П.П.
В наступному судовому засіданні 1 квітня 2025 року протокольною ухвалою було вирішено витребувати з Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській обл. інформацію про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні, розпочатого за заявою відповідача про викрадення у нього мобільного телефону та ряду банківських карток, у зв'язку з чим у розгляді справи оголошено перерву.
16 квітня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача Сидорак О.Р., яка діяла на підставі довіреності у порядку передоручення від 15 квітня 2025 року, про розгляд справи без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
14 травня 2025 року на адресу суду надійшла відповідь з Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській обл.
Протокольною ухвалою судового засідання 16 травня 2025 року визнано обов'язковою явку представника позивача в наступне судове засідання для надання особистих пояснень, у зв'язку з чим у розгляді справи оголошено перерву.
Того ж дня, 16 травня 2025 року скеровано позивачу судову повістку про виклик в наступне судове засідання, призначене на 19 червня 2025 року, в якій повідомлено про визнання ухвалою суду явки представника позивача у таке обов'язковою. Дану повістку отримано позивачем на офіційну електронну адресу 16 травня 2025 року.
Однак, в судове засідання 19 червня 2025 року позивач явку свого представника не забезпечив, 16 червня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача Юрченко А.В., яка діяла на підставі довіреності у порядку передоручення від 15 квітня 2025 року, про розгляд справи без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
Протокольною ухвалою судового засідання 19 червня 2025 року повторно визнано обов'язковою явку представника позивача в наступне судові засідання для надання особистих пояснень щодо обставин справи, у зв'язку з неявкою представника позивача у розгляді справи оголошено перерву.
Того ж дня, 19 червня 2025 року позивачу було скеровано судову повістку про виклик в наступне судове засідання, призначене на 7 липня 2025 року, в якій повідомлено про те, що ухвалою суду повторно визнано явку представника позивача обов'язковою. Повістку аналогічного змісту було скеровано представнику позивача, який звернувся до суду з даним позовом - Мих В.О., яка діяла на підставі довіреності у порядку передоручення від 7 листопада 2024 року. Вказані повістки було отримано позивачем та його представником на їх офіційні електронні адреси 19 червня 2025 року.
Водночас в судове засідання 7 липня 2025 року позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце такого, явку свого представника знову не забезпечив та про причини неявки такого не повідомив, незважаючи на повторне визнання судом явки представника позивача в судове засідання обов'язковою 4 липня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача Ландик В.Ю., яка діяла на підставі довіреності у порядку передоручення від 10 квітня 2025 року, про розгляд справи без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, в таке 7 липня 2025 року також не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Так частинами 1, 5 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. При цьому згідно з ч. 3 даної статті Кодексу юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника, яким відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України може бути адвокат.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Водночас згідно з п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦПК України у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
При цьому згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відтак з наведеного вбачається, що ЦПК України передбачає імперативну норму щодо наявності в представника позивача обов'язку з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, навіть у разі подання таким заяви про розгляд справи за його відсутності, оскільки в такому разі нез'явлення представника позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору.
Також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з обставинами такої судом двічі було визнано обов'язковою явку в судове засідання представника позивача, про що повідомлено позивача відповідно до положень абзацу 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України шляхом надсилання судових повісток до його електронного кабінету, водночас позивач явку свого представника у призначені судові засідання повторно не забезпечив та про причини неявки такого не повідомив, незважаючи на визнання явки обов'язковою всупереч положеннямп. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України представник позивача знову подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та для надання пояснень по суті справи не з'явився.
В своєму рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі №1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Процесуальні права та обов'язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Водночас учасник справи зобов'язаний: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
А частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.
Це підтверджується постановою Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.
«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 2 жовтня 2019 року у справі №750/3021/18).
Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.
Оскільки жодних підтверджуючих доказів про неможливість позивача забезпечити явку в судове засідання свого представника суду не представлено, неодноразово подані до суду клопотання представників позивачів мають формальний характер та не містять причин їх неможливості з'явитися в судове засідання за викликом суду для надання пояснень по справі, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали представнику позивача з'явитись в судове засідання та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Окрім того, ухилення сторони позивача від участі в судовому розгляді поданого ним ж позову порушує права іншої сторони, а також перешкоджає вирішенню спору.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі №905/458/21 сформовано висновок, згідно якого якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.
Вказаний правовий висновок стосується застосування пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42, статей 120, 196, частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які є тотожними за змістом викладеним вище статтям ЦПК України щодо визнання обов'язковою явки учасника в судове засідання та наслідків неявки такого.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач відповідно до положень ЦПК України про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, а також був повідомлений про визнання обов'язковою явки в судове засідання його представника, з моменту пред'явлення позову до суду зобов'язаний був цікавитись розглядом такого та проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи, однак явку свого представника в судове засідання повторно не забезпечив, про причини неявки такого не повідомив, а його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, відтак суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.
З врахування наведеного та керуючись ст.ст. 44, 58, 60, 128, 131, 223, 257, 260, 261, 279, 353, 354 ЦПК України, суд -
постановив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького , будинок 1, корпус 28, 3-й корпус, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: Стрепко Н.Л.