ЄУН 337/3229/25
№1-кс/337/268/2025
03 липня 2025 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання дізнавача про арешт майна,
Сектором дізнання ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.06.2025 за №12025087070000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України (знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу).
Під час досудового розслідування встановлено, що 28.06.2025 о 15:35 до ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення з сервісного центру МВС №2342, про те, що в транспортному засобі «AUDI A6», державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено двигун з номером НОМЕР_2 , який перебуває у розшуку.
28.06.2025 в період часу з 16:10 до 16:25 слідчим було проведено огляд місця події - ділянки місцевості біля ТСЦ 2342, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Козака Бабури,9-А, на якій виявлено транспортний засіб «AUDI A6», державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 та в якому встановлено двигун з номером, що не відповідає зазначеному в документах. Зазначений транспортний засіб, ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ були вилучені та постановою дізнавача від 28.06.2025 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, автомобіль поміщений на спеціалізований майданчик ГУНП в Запорізькій області.
30.06.2025 дізнавач СД ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_5 , звернувся до суду клопотанням про арешт зазначеного автомобіля, ключів до нього та свідоцтва про реєстрацію ТЗ.
Дізнавач вважає, що вилучені під час огляду місця події речі та предмети мають суттєве значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, є можливим предметом злочину, визнані речовим доказом і з метою їх збереження, недопущення пошкодження, втрати є доцільним накласти на нього арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження ним.
В судове засідання дізнавач не прибув, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує, просить його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, також заявив клопотання про відмову в задоволенні клопотання дізнавача про арешт майна, пославшись на те, що останнє обґрунтовано тим, що номер встановленого в автомобілі двигуна не відповідає тому, який зазначений в документах. Вказане не відповідає дійсності та суперечить наявним в справі документам, зокрема, свідоцтву про реєстрацію ТЗ, в якому зазначений саме той номер двигуна, який встановлений в автомобілі. Ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, а саме підроблення, знищення або заміна ідентифікаційного номера, номера двигуна, шасі, кузова в даному випадку відсутні. Накладання арешту на вказаний автомобіль із забороною користування є істотним порушенням права власності ОСОБА_3 . Крім того, останній має захворювання ніг і позбавлення його права користування автомобілем перешкодить вільному йому пересуванню. Просить в накладанні арешту на автомобіль відмовити.
Слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність дізнавача та власника майна.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до такого.
Ст.41 Конституції України гарантує, що кожен громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, яка набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічні положення закріплені в ст. 316-321 ЦК України.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено недоторканість права власності (ст.7 КПК України).
Відповідно до ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Арешт майна відповідно до ст.131 КПК України є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З'ясувавши та оцінивши обставини справи, додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає клопотання дізнавача частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
В даному випадку слідчий суддя виходить з того, що досудове розслідування проводиться у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.06.2025 №12025087070000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, а саме, знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу.
Безпосереднім об'єктом цього кримінального правопорушення є суспільні відносини, які забезпечують порядок реєстрації транспортних засобів, вірогідність номерів їхніх основних частин і агрегатів.
Предметом кримінального правопорушення є кузов, двигун, шасі чи номерна панель, на яких заводським способом зроблені позначення номерів. При реєстрації транспортних засобів у технічний паспорт заносяться ці номери, завдяки чому ці засоби можуть бути ідентифіковані.
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення виражається у знищенні, підробці або заміні ідентифікаційного номера двигуна, шасі або кузова, або заміні номерної панелі з ідентифікаційним номером.
Як встановлено з наявних матеріалів кримінального провадження, фактично підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення стало повідомлення уповноважених посадових осіб сервісного центру МВС про те, що під час здійснення реєстраційних дій щодо ТЗ «AUDI A6», р.н. НОМЕР_1 , власник ОСОБА_3 , виявлено факт перебування двигуна з номером НОМЕР_2 , встановленого на вказаному автомобілі, у міжнародному розшуку.
Отже, фактично матеріальним об'єктом, який може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення, і відповідно бути речовим доказом в кримінальному провадженні, є сам двигун, який є окремим агрегатом транспортного засобу та може бути відокремлений (замінений/вилучений) від нього, що не перешкоджає подальшому використанню автомобіля.
При цьому, вказаний транспортний засіб обліковується за ідентифікаційним номером кузова і згідно з реєстраційними документами на автомобіль, виданими в 2018, ідентифікаційні номери автомобіля не змінювалися, ознак їх підроблення матеріали справи не містять.
Виходячи з фактичних обставин вказаного кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним з метою збереження речового доказу накласти арешт лише на двигун з номером НОМЕР_2 , який встановлений на автомобілі «AUDI A6», р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , заборонивши відчуження, користування, розпорядження ним.
Законодавчо визначених підстав для накладання арешту на автомобіль «AUDI A6», р.н. НОМЕР_1 , який вилучено під час проведення огляду місця події та поміщено на спеціальний майданчик відділу поліції, тим паче із забороною користування та розпорядження ним, слідчий суддя не знаходить. Жодних обставин, які б вказували на необхідність вилучення вказаного автомобіля із володіння його законного власника, дізнавач в клопотанні не навів та не обґрунтував.
Слідчий суддя вважає, що накладання арешту на автомобіль як ціле майно із забороною відчуження, користування та розпорядження ним за вищевикладених обставин не буде відповідати завданням кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, та буде необґрунтованим, непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.
Згідно з ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
У зв'язку із цим вказаний автомобіль підлягає поверненню власнику ОСОБА_3 , а встановлений в автомобілі двигун, повинен бути невідкладно переданий ОСОБА_3 органу досудового розслідування - дізначачу СД ВП №5 ЗРУП ГУПН в Запорізькій області.
Також слідчий суддя не знаходить підстав для накладання арешту на свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля та ключі від нього, у зв'язку з чим вони також підлягають поверненню власнику ОСОБА_3 .
На підставі вищевикладеного, клопотання дізнавача слід задовольнити частково.
Керуючись ст.98,170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на двигун з номером НОМЕР_2 , встановлений на транспортному засобі «AUDI A6», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження, користування, розпорядження ним.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Автомобіль марки «AUDI A6», державний номер НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_3 , з ключами від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19.05.2018 - повернути власнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно передати дізнавачу СД ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області двигун з номером НОМЕР_2 , встановлений на транспортному засобі «AUDI A6», р.н. НОМЕР_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
03.07.2025