07.07.2025
ЄУН 337/2952/25
Провадження № 3/337/865/2025
07 липня 2025 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Запорізькій області ДПП НП України у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, працюючого ЧП Аветісян, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122-2,ст.173 КУпАП,
18.06.2025 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №143679 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП. Цього ж дня на адресу суду надійшов протокол серії АА №341777 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.
На підставі викладеного та беручи до уваги вимоги ст.36 КУпАП - справи відносно однієї особи повинні бути об'єднані та розглядатись в одному провадженні, суддя вважає за необхідне матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, об'єднати в одне провадження з адміністративним матеріалом про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та присвоїти один єдиний номер провадження № 3/337/865/2025 (ЄУН № 337/2952/25).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №143679 від 04.06.2025 року, 27.05.2025 р. о 13-50 год.м.Запоріжжя,Хортицький район,вул.Хортицьке шосе,буд12,водій керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом подачі жестів рукою, чим порушив п.2.4 ПДР України ,за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 341777 від 04.06.2025 року, 27.05.2025 р. о 13-39 год., м.Запоріжжя,вул.Хортицьке шосе,буд.12, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у громадському місці висловлювався нецензурною лайкою на адресу співробітників поліції, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ст. 173 КУпАП не визнав, пояснив, що адміністративні правопорушення він не вчиняв.27.05.2025 о 13:50 він дійсно керував транспортним засобом «AUDI А8», реєстраційний нормер НОМЕР_1 та рухався по вул.Хортицьке шосе в м.Запоріжжя.За час руху впродовуж всього маршруту йому жодного разу не зустрічався патруль УПП, який намагався здійснити зупинку транспортного засобу за допомогою жезлу чи жесту руки. Заперечував свою провину у порушенні вимог п.2.4 ПДР України.
Також зазначив, що не вчиняв ніяких хуліганських дій по відношенню до працівників поліції, не порушував громадський порядок та спокій громадян.В матеріалах справи відсутні будь -які докази чи дані про те, що він вчиняв вищевказані дії. Жодних свідків цих подій чи потерпілих не має.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Катанов А.В. заявив клопотання про закриття справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ч.1 ст.122-2, ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 ,на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази того, що 27.05.2025 о 13:50 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом побачив жест руки поліцейського про необхідність зупинки і що саме цей жест працівник поліції робив у спосіб, який визначений п.27.3 Наказу №111 від 27.3.2009 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС.» В матеріалах справи також відсутні будь які належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведенності вини особі і не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо, переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Катанова А.В., суддя приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 на підставі вимог, передбачених п. 1 ст. 247 КУАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної
постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 122-2 КУпАП настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, полягає в порушенні правил дорожнього руху, а саме невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен зупинитись на вимогу поліцейського.
Відповідно до п.8.9.ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст.173 КУпАП, до суду, окрім самих протоколів, наданий відеозапис, який складається із численних відеофайлів.
Як вбачається з відеозапису з боді камер патрульних поліцейських від 04.06.2025 року, останні зупинили транспортний засіб, в якому ОСОБА_1 перебував в якості пасажира та повідомили йому про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення ,які він вчинив 27.05.2025 року. ОСОБА_1 заперечував про вчинення адміністративних правопорушень 27.05.2025, просив надати докази вчинення адміністративних правопорушень 27.05.2025.Підтвердження вчинення адміністративних правопорушень 27.05.2025 ОСОБА_1 надані не були.
Відеозапису подій від 27.05.2025 року щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ст.173 КУпАП матеріали справи не містять.
Таким чином, суду не доведено ту обставину, що ОСОБА_1 27.05.2025 року на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом подачи жестів рукою не зупинився.
Інших доказів, які б підтверджували факт порушення водієм п.2.4 ПДР України матеріали справи не містять.
Також не доведено суду і ту обставину, що ОСОБА_1 27.05.2025 року перебуваючи у громадському місці висловлювався нецензурною лайкою на адресу співробітників поліції, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 ,ст.173 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 , ст.173 КУпАП підлягають закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у його діях відсутній склад вказаних адміністративних правопорушень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.9,122-2,173,245,247,251,252,283 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.122-2 КУАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.
Суддя
Хортицького районного суду С.А. Ширіна
м. Запоріжжя