П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26234/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Цвігуна Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року, прийняте у складі суду судді Хурси О.О. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.07.2024 № 2120-АГ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення «догана».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Цвігун Віталій Васильович звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що фактично позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що він відмовився візувати висновок службового розслідування, який на його думку не відповідав чинному законодавству та був явно упередженим, при тому що ОСОБА_1 подавав рапорт на продовження строку службового розслідування. Апелянт вважає, що обов'язок в безспірному порядку підписувати висновок службового розслідування у позивача відсутній, при цьому суд не врахував, що відхилення висновку службового розслідування позивачем відбулось лише після подання ним відповідного рапорту про свою незгоду та прийняття командиром загону резолюції щодо продовження строку службового розслідування.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді «начальника відділу аналітичного забезпечення та поточного планування штабу НОМЕР_3 прикордонного загону».
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 15.07.2024 № 2120-АГ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання вимог статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та пункту 1, розділу IV, підпунктів 1, 2 пункту 2 і пункту 8 розділу V «Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ Збройних Сил України від 08.11.2021 № 815, наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 05.06.2024 № 1667-АГ «Про призначення службового розслідування», що виразилося у неприйнятті належної участі в проведенні службового розслідування, не реалізації повноважень та невиконанні покладених як на члена комісії по проведенню службового розслідування обов'язків, та не сприянні у проведенні службового розслідування з огляду на його відхилення в останній день строку, начальника відділу аналітичного забезпечення та поточного планування штабу НОМЕР_3 прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 (П-005287), відповідно до статті 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності та в порядку пункту «б» статті 48 цього ж Статуту оголошено дисциплінарне стягнення «догана».
Позивач, вважаючи протиправним своє притягнення до дисциплінарної відповідальності, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно накладено на позивача дисциплінарне стягнення «догана», оскільки беручи участь у службовому розслідуванні, позивач був зобов'язаний підписати висновок службового розслідування, проте даний обов'язок позивач не виконав.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут внутрішньої служби), порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Відповідно до статті 14 Статуту внутрішньої служби із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
В силу статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (стаття 5 Дисциплінарного статуту).
Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтями 83 - 84 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.11.2021 № 815 (далі - Порядок № 815) визначає підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень, а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 05.06.2024 № 1667-АГ «Про призначення службового розслідування» за фактом можливого неналежного виконання службових обов'язків з боку окремих військовослужбовців відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В), призначено службове розслідування, яким визначено провести у період з 05.06.2024 по 05.07.2024, та пунктом 2 визначено склад комісії для проведення службового розслідування, до складу якої включено ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погоджуючись зі змістом висновку службового розслідування проведеного за фактом можливого неналежного виконання службових обов'язків з боку окремих військовослужбовців відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В), неодноразово звертався до начальника НОМЕР_3 прикордонного загону із мотивованими рапортами (від 04.07.2024 № 04.2/31488/24-Вн; від 05.07.2024 № 04.2/31581/24-Вн).
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 07.07.2024 № 2027-АГ внесено зміни до наказу від 05.06.2024 № 1667-АГ, та виключено ОСОБА_1 зі складу комісії.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 07.07.2024 № 2120-АГ продовжено термін проведення службового розслідування призначеного наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 05.06.2024 № 1667-АГ «Про призначення службового розслідування» до 07.07.2024, у зв'язку зі змінами у складі комісії по проведенню службового розслідування та ініціюванням процесу притягнення одного із членів комісії по проведенню службового розслідування до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку із неучастю у проведенні службового розслідування та необхідністю підписання висновку службового розслідування уповноваженими особами.
Щодо посилань апелянта на складення начальником групи запобігання та виявлення корупції 14.07.2024 акту відмови від надання пояснень за фактом самоусунення від проведення службового розслідування з боку начальника відділу аналітичного забезпечення та поточного планування штабу НОМЕР_3 прикордонного загону підполковника ОСОБА_1 , суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 15.07.2024 № 2120-АГ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» винесений зокрема на підставі рапорту старшого юрисконсульта групи юридичного забезпечення старшого лейтенанта юстиції Мієнка Дениса від 06.07.2024 № 10/31850/24Вн.
Відповідно до розділу пп. 1 п. 2 розділу V Порядку № 815, особи, які проводять службове розслідування, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин правопорушення або подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, уповноважені зокрема:
у разі проведення службового розслідування в складі комісії та незгоди з рішенням голови або інших її членів щодо встановлених фактів, визначення ступеня відповідальності винних осіб або з інших принципових питань подавати мотивований рапорт (доповідну записку) на ім'я начальника (командира), який призначив службове розслідування, в якому викладати свою думку та пропозиції щодо результатів службового розслідування.
Відповідно пп. 1 п. 2 розділу V Порядку № 815, особи, які проводять службове розслідування, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин правопорушення або подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, зобов'язані зокрема:
дотримуватися вимог законодавства під час проведення службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування;
доповідати начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення вимог законодавства, а також інші недоліки;
у визначений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, висновок службового розслідування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач реалізував покладені на нього обов'язки, а саме зауваженнями стосовно проведення службового розслідування шляхом подання мотивованих рапортів на ім'я начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (від 05.07.2024 № 04.2/31581/24-Вн; від 04.07.2024 № 04.2/31488/24-Вн), а також шляхом прийняття участі у засіданнях комісії, обговорення питань, та зауваження про необхідність приведення службового розслідування до вимог чинного законодавства, зокрема щодо проведення його згідно з Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носії інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою КМУ від 19.10.2016 № 736.
Водночас, судом не встановлено обставин, які перешкоджали позивачу підписати висновок службового розслідування, а факт відхилення позивачем висновку службового розслідування 05.07.2024 свідчить про можливість позивача його підписати.
Згідно приписів пункту 4 розділу VI Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.11.2021 № 815, висновок службового розслідування підписується особами, які проводили службове розслідування, та візується посадовою особою юридичної служби. У разі встановлення порушення порядку проведення службового розслідування та/або вимог законодавства посадова особа юридичної служби надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів службового розслідування, про що робиться запис у висновку службового розслідування.
Апеляційний суд зазначає, що подання рапорту про продовження строку службового розслідування, як і незгода з більшістю членів комісії, які проводили службове розслідування, не є підставою для відмови у підписі відповідного висновку, а є підставою для складення відповідним письмових заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що беручи участь у службовому розслідуванні, позивач був зобов'язаний підписати висновок службового розслідування, проте даний обов'язок позивач не виконав, за що на нього і було накладено дисциплінарне стягнення.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому спірний наказ є правомірним та обґрунтованим, а застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани є співмірним до вчиненого проступку.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Цвігуна Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: К.В. Кравченко