П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37142/24
Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,
повний текст судового рішення
складено 26.03.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
30.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2024 №0568179-2408-1507-UA51060010000033212.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням йому нарахований податок на нерухоме нежитлове майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік в сумі 19442,73 грн (ППР від 28.05.2024 №0568179-2408-1507-UA51060010000033212)
Позивач посилався на те, що 28 жовтня 2009 року він придбав нежитлову будівлю загальною площею 967,30 кв.м., але у період з 2010 по 2017 рік, під час ремонту була знесена частина нежитлового приміщення у зазначеній будівлі. Позивач вказував, що згідно з висновком експертів №20-12-01с/2017 від 20.12.2017, об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 », складається з житлового будинку з нежитловими приміщеннями, загальною площею 400,20 кв.м..
При цьому, позивач звертав увагу на те, що контролюючим органом прийнято два податкові повідомлення-рішення від 28.05.2024 №0568178-2408-1507-UA51060010000033212 про сплату податку на нерухоме майно за житловий будинок загальною площею 400,20 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та №0568179-2408-1507-UA51060010000033212 про сплату податку на нерухоме майно за житловий будинок загальною площею 967,30 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На думку позивача, оскаржуване рішення було прийняте без урахування того, що у 2023 році не існувало об'єкту нерухомого нежитлового майна площею 967,30 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Посилався позивач на те, що податковий орган безпідставно не скасував податкове повідомлення-рішення №0568179-2408-1507-UA51060010000033212, після отримання листа позивача до якого був доданий витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений в повному обсязі позов ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема щодо повноти дослідження обставин справи, та є таким, що підлягає скасуванню.
Так, апелянт вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано залишив поза увагою той факт, що згідно з відомостями інформаційно - комунікаційної системи «Податковий блок» за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на дату формування податкових повідомлень - рішень за податковий період 2023 року, на праві власності перебувають наступний об'єкт нерухомого майна:
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 д загальною площею 400,2 кв.м..
- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 д загальною площею 967,3 кв.м..
Апелянт звертає увагу на те, що при проведенні звірки з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстром прав власності на нерухоме майно, право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 967,3 кв.м. припинене з 07.10.2024.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилався на доводи, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв'язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок з нежитловими приміщеннями, загальною площею 400,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (дата державної реєстрації 22.12.2017; підстава внесення запису: висновок щодо технічного стану об'єкту нерухомого майна №20-12-01 с/2017, виданий 20.12.2017 ПП «УКРЕЛТРАНС»). (а.с.8)
Відповідно до висновку щодо технічного стану об'єкту нерухомого майна №20-12-01 с/2017, виданого 20.12.2017 ПП «УКРЕЛТРАНС», будинок за адресою: АДРЕСА_1 позивач придбав 28.10.2009. Також у висновку вказано про те, що за адресою АДРЕСА_1 , відбувся демонтаж та знесення частини нежитлових будівель, без подальшого будівництва, без порушення експлуатаційної придатності інших будівель і споруд, що не потребує документів.
Висновок щодо технічного стану об'єкту нерухомого майна №20-12-01 с/2017, виданий 20.12.2017 ПП «УКРЕЛТРАНС», містить відомості про те, що станом на час проведення обстеження 20.12.2017, об'єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку з нежитловими приміщеннями, літ. «А» загальною площею 400,20 кв.м..
Учасники справи не заперечують той факт, що під час придбання 28.10.2009 позивачем будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , його загальна площа складала 967,30 кв.м..
28.05.2024 ГУ ДПС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0568178-2408-1507-UA51060010000033212 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості загальною площею 400,20 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (податковий період 2023 рік) у розмірі 187,73 грн.;
- №0568179-2408-1507-UA51060010000033212 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості загальною площею 967,30 кв.м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (податковий період 2023 рік) у розмірі 19442,73 грн..
11.10.2024 позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із заявою в якій просив скасувати ППР від 28.05.2024 №0568179-2408-1507-UA51060010000033212, додавши до заяви копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.9).
Листом від 11.11.2024 за вих.№42278/6/15-32-24-08-26, ГУ ДПС в Одеській області повідомило позивача про те, що згідно з інформаційно-комунікаційною системою ДПС за позивачем рахується два об'єкта нерухомого майна, за однією адресою, один житловий об'єкт площею 400,20 кв.м., другий об'єкт нежитловий площею 967,3 кв.м., та при проведені звірки з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстром прав власності на нерухоме майно, право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 967,3 кв.м. припинене з 07.10.2024 (а.с.10).
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, оскаржуваним ППР фактично оподатковуваний об'єкт нерухомого майна який є житловим та стосовно якого вже є ППР, яке не оскаржується, а тому контролюючий орган повторно оподаткував один і той же об'єкт за один податковий період (2023 рік), що і під час прийняття ППР №0568178-2408-1507-UA51060010000033212, з урахуванням зміни площі об'єкту.
При цьому, суд першої інстанції зазначив про те, що невнесення/не своєчасне внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно інформації про припинення прав власності на нежитлову будівлю загальною площею 967,3 кв.м. не може мати наслідком подвійне оподаткування об'єкту нерухомого майна.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Об'єктами оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.266.6.1 ст.266 ПК України).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Як підтверджено матеріалами справи, позивачу на праві власності з 22.12.2017 належить об'єкт нерухомого майна (за адресою: АДРЕСА_1 ) - житловий будинок з нежитловими приміщеннями, загальною площею 400,20 кв.м..
До 22.12.2017 року за вказаною адресою, об'єкт нерухомого майна також належав позивачу (на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2009), але цей об'єкт був визначений як нежитловий, загальною площею 967,30 кв.м..
Отже, у зв'язку з проведенням демонтажу та знесення частини нежитлових будівель, без подальшого будівництва, без порушення експлуатаційної придатності інших будівель і споруд, що не потребує документів, з 22.12.2017 об'єкт нерухомого майна (за адресою: АДРЕСА_1 ) змінив тип з «нежитловий» на «житловий» та загальну площу з « 967,30 кв.м.» на « 400,20 кв.м.».
Таким чином, прийнявши ППР про оподаткування за 2023 рік об'єкту нерухомого житлового майна загальною площею 400,20 кв.м. та об'єкту нерухомого нежитлового майна загальною площею 967,30 кв.м. контролюючий орган допустив подвійне оподаткування, одного і того ж об'єкту нерухомого майна, але вказавши різни типи майна та різну площу майна, які існували у часі до та після 22.12.2017.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо подвійного оподаткування об'єкту нерухомого майна.
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на неповне з'ясування фактичних обставин справи, оскільки відомості інформаційно-комунікаційної системи ДПС не є Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, на підставі даних якого визначається об'єкт оподаткування та обчислюється база оподаткування.
Також, відхиляє колегія суддів доводи апелянта про те, що право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 967,3 кв.м. було припинене з 07.10.2024.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що апелянт на підтвердження вказаного не надав, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції належні та допустимі докази, в той час як право власності на об'єкт нерухомого майна «житловий будинок з нежитловими приміщеннями, загальною площею 400,20 кв.м.» зареєстроване за позивачем 22.12.2017 на підставі висновку щодо технічного стану об'єкту нерухомого майна, який містить відомості щодо знесення та демонтажу частини нежитлових будівель, без подальшого будівництва, без порушення експлуатаційної придатності інших будівель і споруд, що не потребує документів.
Колегія суддів також вказує, що податковий орган формально підійшов до перевірки відомостей, наведених позивачем у заяві від 11.10.2024, адже фізична відсутність об'єкту оподаткування не може мати наслідком подвійне оподаткування, навіть і тоді, коли до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно невнесена/ не своєчасно внесена інформація про припинення права власності.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька