П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/12049/24
Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,
повний текст судового рішення
складено 03.04.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу від 04.10.2024 №329 в частині, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.02.2025, просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради внести до Реєстру пошкодженого та знищеного майна інформацію про пошкодження будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Акту комісійного обстеження об'єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації №5/2В від 22.01.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України №1327 від 26.09.2024 року та наказ Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради “Про затвердження рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 04.10.2024 року №329 в частині затвердження рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України №1327 від 26.09.2024;
- зобов'язати Комісію з розгляду питань надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України розглянути повторну заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що буде подана після ухвалення рішення суду, у спосіб, визначений Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення», затвердженим постановою КМУ від 21 квітня 2023 року №381, та прийняти відповідне рішення про надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що 22.08.2022 внаслідок бойових дій (обстрілу міста) було пошкоджено її будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
03.10.2022 будинок був обстежений комісією адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, які зафіксували пошкодження.
В подальшому, позивач подала, через застосунок “Дія», заявку на компенсацію за пошкодження об'єкту нерухомого майна внаслідок бойових дій. За результатами розгляду її заявки, Комісією було ухвалено рішення №1327 про відмову у наданні компенсації на відновлення. Підставою для відмови вказано п.14 Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, використанням електронної публічної послуги “єВідновлення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №381, а саме: надання недостовірної інформації про загальну площу будівлі.
Позивач вважала зазначене рішення необґрунтованим, оскільки договір купівлі-продажу від 04.12.2010 дійсно містить інформацію про загальну площу житлового будинку, що становить 45,5 кв.м., водночас технічний паспорт на вказаний житловий будинок від 05.09.2012 вже містить інформацію про загальну площу житлового будинку, що становить 106,1 кв.в., також зазначений технічний паспорт містить план будинку, який підтверджує зазначену площу. Тобто, на момент пошкодження у 2022 році, вказаний житловий будинок мав площу більшу, ніж зазначено у правовстановлюючих документах, що становила як мінімум 106,1 кв.м..
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, адже із доданих доказів, а саме: копії технічного паспорта на вказаний житловий будинок від 05.09.2012 та копії Акту комісійного обстеження від 03.10.2022 видно, що площа будинку значно перевищує 45,5 кв.м. Проте Суд першої інстанції не врахував вказані обставини під час ухвалення оскаржуваного рішення.
Апелянт вважає, що нею були дотриманні усі умови для отримання компенсації за пошкоджене майно
На думку апелянта, суд першої інстанції не надав оцінки діям Управління ДАБК в частині самостійної оцінки Управлінням Акту обстеження пошкодженого майна, фактично проігнорувавши той факт, що такими діями Управління перевищило повноваження наданні йому положеннями чинного законодавства.
Так, апелянт зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 07.03.2023 року №117 визначено, що управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради є уповноваженим органом за організацію обстежень об'єктів у місті Миколаєві пошкоджених (які можуть бути пошкоджені) починаючи з 23.02.2023 внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, пов'язаної з військовою агресією Російської Федерації проти України (п.2 Рішення №117). Пунктом 6.2 вказаного №117 від 07.03.2023 на управління капітального будівництва Миколаївської міської ради покладений обов'язок вжиття заходів щодо оперативного внесення інформації про пошкоджені об'єкти, після їх передачі по акту приймання-передачі від виконавчих органів Миколаївської міської ради, що передбачені п.1 цього рішення до виконавчого органу Миколаївської міської ради, що передбачений п.2 цього рішення, до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна), інформація про які не була внесена виконавчими органами Миколаївської міської ради, передбаченими п. 1 цього рішення, станом на 06.03.2023 (по об'єктах, що були пошкоджені до 22.02.2023). У випадку пошкодження нових об'єктів (починаючи з 23.02.2023), забезпечити внесення відповідної інформації у розумні строки.
За такого, апелянта вважає, що саме безпідставне повернення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради акту обстеження №5/2В від 22.01.2024 і стало підставою для ухвалення оскаржуваного рішення Комісії. Проте Суд першої інстанції не дослідив вказані обставини, що потягнуло за собою прийняття оскаржуваного рішення Суду.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому УДАБК Миколаївської міської ради посилається на те, що станом на дату пошкодження нерухомого майна (28.07.2022) загальна площа будинку становила 45,50 кв.м., та 26.10.2023 у Держаний реєстр речових прав на нерухоме майно внесені відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею саме 128,7 кв.м. Після проведення реєстрації права власності на житловий будинок збільшеної площі, апелянт подала до адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради документи для коригування акту комісійного обстеження. У відкоригованому акті комісійного обстеження від 22.01.2024 №5/2В загальна площу будинку вказано 128,7 кв.м, що є більшою за площу, зазначену у попередньому акті. При цьому, дата пошкодження об'єкту залишалась незмінною - 28.07.2022.
УДАБК Миколаївської міської ради звертає увагу на те, що на одну й ту саму дату пошкодження одного й того самого будинку зафіксовано його різну загальну площу, що і стало підставою для повернення управлінням акту комісійного обстеження від 22.01.2024 №5/2В
Посилання апелянта на технічний паспорт від 05.09.2012, як належний та достатній документ, що підтверджує збільшення площі об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , УДАБК Миколаївської міської ради вважає недоречним, оскільки технічний паспорт на нерухоме майно не є правовстановлюючим або дозвільним документом, а лише констатує фактичну наявність об'єкту із зазначенням його адреси та технічних характеристик, на підставі відомостей, наданих самим замовником. Єдиним належним правовстановлюючим документом щодо об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату його пошкодження - 28.07.2022, був договір купівлі-продажу від 04.12.2010 №1576, наданий самим апелянтом, відповідно до якого загальна площа житлового будинку за вказаною адресою становить 45,50 кв.м..
Заперечує УДАБК Миколаївської міської ради і доводи апелянта щодо самостійної оцінки управлінням акту комісійного обстеження, що на її переконання, свідчить про перевищення наданих чинним законодавством повноважень та є проявом протиправної бездіяльності, оскільки під час перенесення публічним реєстратором інформації про об'єкти з паперових чи інших носіїв до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, для збереження цілісності, повноти, достовірності реєстрових даних обов'язковим є попередній аналіз наявних даних та їх валідація (перевірка достовірності) до моменту внесення їх до Реєстру пошкодженого та знищеного майна як реєстрових даних або як архівних даних.
Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради також подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
При цьому Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради вказує, що є уповноваженим виконавчим органом з питань розгляду питання надання компенсації, здійснює розгляд заяв та приймає рішення про зупинення/ поновлення розгляду заяв, надання/відмову у наданні компенсації відповідно до Порядку. Під час опрацювання заяви апелянта виявлено безпідставне збільшення загальної площі будівлі з 45,5 кв.м. до 128,7 кв.м., оскільки право власності на об'єкт нерухомого майна збільшеної площі апелянт набула у 2023 року, в той час сам об'єкт був пошкоджений у 2022 році. Саме тому підставою для відмови в наданні компенсації є виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві про надання компенсації за пошкоджений об'єкт.
Додатково, Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради зазначає, що Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України було надано роз'яснення від 13.05.2024 вих.№8599/28/10-24 щодо можливості отримання компенсації заявниками, які набули право власності на зазначений в заяві об'єкт нерухомого майна, який було пошкоджено до набуття такого права. У зв'язку з тим, що на момент пошкодження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час комісійного обстеження у 2022 році, на основі правовстановлюючих документів, наданих апелянтом, в Акті було зафіксовано загальну площу 45,5 кв.м., а в заяві про надання компенсації на відновлення пошкодженого об'єкту нерухомого майна та Витязі з ДРРП зазначалася площа 128,7 кв.м., стає зрозумілим, що реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, щодо якого було здійснено реконструкцію, відбулася вже після пошкодження.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 04.12.2010 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками житлового будинку загальною площею 45,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
З цього часу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містився запис про реєстрацію права власності за позивачкою на зазначений житловий будинок площею 45,5 кв.м..
28.07.2022 під час обстрілу міста Миколаєва збройними формуваннями російської федерації, окрім іншого, був пошкоджений житловий будинок позивачки за адресою: АДРЕСА_1 .
За цим фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022150000001167 за ч.1 ст.438 КК України.
03.10.2022 комісією адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради проведено обстеження будинку апелянта, та складений Акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації.
У вказаному Акті зафіксовано, що загальна площа будинку 45,5 кв.м., будинок має пошкодження внаслідок обстрілу, будинок знаходиться у незадовільному стані, необхідно провести технічне обстеження будинку, необхідне відновлення пошкодженої покрівлі будинку орієнтовно 250 кв.м., відновлення пошкодження віконних прорізів (заміна вікон) орієнтовною площею 11,42 кв.м., відновлення дверних прорізів (заміна дверей) орієнтовною площею 5,91 кв.м., відновлення стін орієнтовною площею 12 кв.м., відновлення пошкодженої стелі в кімнаті орієнтовно 13 кв.м., огороджувального паркану орієнтовною площею 50 кв.м.
21.09.2023 ОСОБА_1 подала повідомлення про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію житлового будинку з будівництвом гаража, господарських будівель і споруд щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована за №МК051230920817.
24.10.2023 ОСОБА_1 подала декларацію про готовність до експлуатації, яка зареєстровано за №МК101231023486.
Згідно з цими документами про реконструкцію житлового будинку, його площа збільшилися до 128,7 кв.м.
26.10.2023 до Державного реєстру речових прав внесений запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,7 кв.м..
20.01.2024 ОСОБА_1 через Єдиний портал державних послуг “Дія» подала заяву №3В-20.01.2024-77936 про надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій.
22.01.2024 комісією адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради проведено комісійне обстеження житлового будинку ОСОБА_1 , та за результатами обстеження складний Акт комісійного обстеження від 22.01.2024, відповідно до якого загальна площа будинку складає 128,7 кв.м. Висновки щодо пошкодження будинку, аналогічні висновкам акту від 03.10.2022.
Акт комісійного обстеження від 22.01.2024 адміністрацією Центрального району ММР направлений на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради для ради внесення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
25.04.2024 Управління ДАБК ММР листом №9705/22-01-15-19/24 повернуло акт комісійного обстеження, оскільки площа будинку не відповідає відомостям на час отримання пошкоджень.
26.09.2024 Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Миколаївської міської ради ухвалила рішення №1327 «Про відмову у надані компенсації на відновлення пошкодженого об'єкту ОСОБА_1 за заявою №3В-20.01.2024-77936».
Відповідно до цього рішення, комісія відмовила у наданні компенсації з підстав надання недостовірної інформації, оскільки загальну площу будівлі збільшено безпідставно.
04.10.2024 наказом №329 Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, затверджене рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Миколаївської міської ради про відмову у наданні компенсації на відновлення пошкодженого об'єкта ОСОБА_1 за заявою №3В-20.01.2024-77936.
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент пошкодження майна, право власності на це майно було зареєстроване у встановленому законом порядку на загальну площу 45,5 кв.м., проте на компенсацію подана заявка щодо житлового будинку площею 128,7 кв.м., право власності на який виникло після реконструкції старого будинку в 2023 році, тобто вже після факту пошкодження будинку внаслідок обстрілу збройними формуваннями російської федерації - 29.07.2022. Отже, відповідачі діяли та приймали рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано та неупереджено.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, визначає Закон України від 23.02.2023 №2923-ІХ.
За приписами ст.2 Закону №2923-ІХ, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2923-ІХ, пошкоджені об'єкти нерухомого майна - об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії (ч.1 ст.3 Закону №2923-ІХ).
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2923-ІХ).
Персональний склад Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації затверджується розпорядчим актом виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту (абз.1 ч.3 ст.3 Закону №2923-ІХ).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2923-ІХ, заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
Відповідно до ч.6 ст.6 Закону №2923-ІХ, підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.
Порядок надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.10 Закону №2923-ІХ).
Розрахунок обсягу компенсації за пошкоджені/знищені (зруйновані) об'єкти нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення" і в Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна (ч.2 ст.13 Закону №2923-ІХ).
Постановою КМУ №381 від 21.04.2023 затверджений Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення" (надалі Порядок №381 в редакції чинній на час подання заяви - 20.01.2024).
Відповідно до п.3 отримувачем компенсації є фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об'єкта, право власності якого підтверджено.
Відповідно до п.6 Порядку №381, компенсація надається у разі, коли:
- об'єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»;
- об'єкт нерухомого майна розташований на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких на дату подання заяви не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
- відомості про право власності на пошкоджений об'єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Таким чином, компенсація за пошкоджений об'єкт нерухомого майна, надається щодо об'єкта нерухомого майна, який є власністю громадян України на момент пошкодження.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України) .
Враховуючи положення ст.181 та 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Державна реєстрація права власності проводиться на підставі, окрім іншого, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень). Одним з таких інших документів є декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту,
За приписами Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 в редакції постанови від 23.08.2016 №553, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться за наявності відомостей про такий об'єкт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Матеріалами справи підтверджено, що на час пошкодження нерухомого майна (28.07.2022), за апелянтом, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 04.12.2010, було зареєстроване право власності на одну другу частину нерухомого майна загальною площею 45,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, лише 21.09.2023 апелянтом було подане повідомлення про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію житлового будинку з будівництвом гаража, господарських будівель і споруд щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована за №МК051230920817.
24.10.2023 подана декларація про готовність до експлуатації, яка зареєстровано за №МК101231023486, відповідно до якої загальна площа житлового будинку становить 128,7 кв.м..
Лише 26.10.2023 до Державного реєстру речових прав внесений запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,7 кв.м..
Отже, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 128,7 кв.м. зареєстроване за апелянтом 26.10.2023, тобто після пошкодження нерухомого майна - 28.07.2022.
Колегія суддів зазначає, що акт комісійного обстеження від 03.10.2022 та акт комісійного обстеження від 22.01.2024 містять однакові висновки щодо пошкодження будинку, окрім загальної площі будинку: в акті від 03.10.2022 вказана загальна площа 45,5 кв.м., в акті від 22.01.2024 - 128,7 кв.м..
Отже, в акті комісійного обстеження від 22.01.2024 вказана недостовірна інформація щодо загальної площі житлового будинку станом на час пошкодження нерухомого майна 28.07.2022.
При цьому, колегія суддів, як і суд першої інстанції відхиляє посилання апелянта на наявність технічного паспорту, виготовленого станом на 05.09.2012, оскільки вказаний документи містить відомості щодо самочинно збудованого житлового будинку літ «А-1» (в частині), нежитлової прибудови, житлової прибудови, гаражу та лазні (т.1 а.с.23-зворот)
Як правильно зауважив суд першої інстанції, технічний паспорт не є документом на підставі якого виникає право власності на нерухоме майно.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.04.2023 року у справі №511/2303/19, право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.
Самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності, та відповідно не може бути предметом компенсації за пошкодження.
Отже, площа будинку в 128,7 кв.м. на час отримання пошкодження не була об'єктом права власності, а тому не підлягає компенсації.
За приписами абзаців 5 та 6 пункту 14 Порядку №381 підставами для відмови в наданні компенсації є виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві про надання компенсації за пошкоджений об'єкт.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу в частині повноважень УДАБК Миколаївської міської ради щодо повернення 25.04.2024 акту комісійного обстеження від 22.01.2024 №5/2В, колегія суддів зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 №624 затверджено Порядок ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (надалі - Порядок №624 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Як зазначає сам апелянт та не заперечують інші учасники справи, рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 07.03.2023 року №117 “Про врегулювання окремих питань першочергових організаційно-технічних робіт і заходів, спрямованих на ліквідацію небезпечних наслідків збройної агресії Російської Федерації у місті Миколаєві» визначено, що управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради уповноваженим органом за організацію обстежень об'єктів у місті Миколаєві, пошкоджених (які можуть бути пошкоджені) починаючи з 23.02.2023 внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, пов'язаної з військовою агресією Російської Федерації проти України (п.2 Рішення №117).
Пунктом 6.2 Рішення №117 на управління капітального будівництва Миколаївської міської ради покладено обов'язок вжиття заходів щодо оперативного внесення інформації про пошкоджені об'єкти, після їх передачі по акту приймання-передачі від виконавчих органів Миколаївської міської ради, що передбачені п.1 цього рішення до виконавчого органу Миколаївської міської ради, що передбачений п.2 цього рішення, до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна), інформація про які не була внесена виконавчими органами Миколаївської міської ради , передбаченими п. 1 цього рішення, станом на 06.03.2023 (по об'єктах, що були пошкоджені до 22.02.2023). У випадку пошкодження нових об'єктів (починаючи з 23.02.2023), забезпечити внесення відповідної інформації у розумні строки.
Пунктом 14 Порядку №624 визначено, що користувачами Реєстру пошкодженого та знищеного майна залежно від повноважень, визначених законодавством, та функціональної ролі (рівня прав доступу) є, зокрема, публічні реєстратори, що забезпечують внесення інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких вже пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, та іншої інформації, визначеної цим порядком.
Публічний реєстратор - користувач Реєстру пошкодженого та знищеного майна, який перелічений або відповідає критеріям, зазначеним у пункті 15 цього Порядку, та забезпечує внесення і коригування інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, а також іншої інформації, визначеної цим Порядком (пп.5 п.2 Порядку №624).
Публічними реєстраторами Реєстру пошкодженого та знищеного майна є, окрім іншого, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад (пп.2 п.15 Порядку №624).
Оскільки Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради належить до виконавчих органів Миколаївської міської ради, то, у розмінні положень пункту 14 та 15 Порядку №624, управління належить до категорії публічних реєстраторів.
Відповідно до пункту 17 Порядку №624, користувачі та/або посадові особи таких користувачів, відповідальні за достовірність, повноту та точність інформації (відомостей), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або за невнесення обов'язкових відомостей, а також внесення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна відомостей без обов'язкового документального їх підтвердження.
За внесення недостовірних даних, розголошення персональних даних та інформації з обмеженим доступом з Реєстру пошкодженого та знищеного майна чи з інших інтегрованих з Реєстром пошкодженого та знищеного майна інформаційно-комунікаційних систем користувачі та/або посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 19 Порядку №624 встановлено, що під час перенесення публічним реєстратором інформації про об'єкти з паперових чи інших носіїв до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, для збереження цілісності, повноти, достовірності реєстрових даних обов'язковим є попередній аналіз наявних даних та їх валідація (перевірка достовірності) до моменту внесення їх до Реєстру пошкодженого та знищеного майна як реєстрових даних або як архівних даних.
Відповідно до пункту 34 Порядку №624, Реєстр пошкодженого та знищеного майна забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, зберігання, захист та облік таких відомостей (документів), зокрема, документи, що дають право на виконання будівельних робіт, технічні паспорти закінчених будівництвом об'єктів та їх частин (житлових та нежитлових приміщень), об'єктів незавершеного будівництва, документи та/або відомості про підтвердження права власності на пошкоджене чи знищене майно.
Враховуючу фактичні обставини справи та наведене нормативне урегулювання, колегія суддів зазначає, що перевірка повноти, достовірності та об'єктивності інформації щодо пошкодженого об'єкта, зазначеної у акті комісійного обстеження від 22.01.2024, перед внесенням до Реєстру пошкодженого та знищеного майна вимагається положеннями чинного законодавства України та не свідчить про перевищення повноважень Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, як публічним реєстратором.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції, у ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька